ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
23 червня 2016 року 08:50 справа №826/6293/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед"
до
Державної фінансової інспекції України
треті особи
1. Головне слідче управління Національної поліції України 2. Державна аудиторська служба України 3. Національна дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит"
про
визнання дій протиправними
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Укрпрофмед") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи - Головного слідчого управління Національної поліції України (далі по тексту - третя особа 1), в якому просить визнати протиправними дії щодо проведення у лютому-квітні 2016 року перевірки з питань дотримання законодавства України при закупівлі у період з 2011 по 2014 роки товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти під час будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарня "Охматдит" генпідрядною організацією ТОВ "Укрпрофмед" в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2014 року за №12014100000000365, що розслідується Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6293/16; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну аудиторську службу України (далі по тексту - третя особа 2) та Національну дитячу спеціалізовану лікарню "Охматдит" (далі по тексту - третя особа 3, НДСЛ "Охматдит"), закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 15 червня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, представники третіх осіб до суду не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
Матеріали справи підтверджують, що Головне слідче управління Національної поліції України у листі від 29 січня 2016 року №2071/24/2/2-2016 звернулось до Державної фінансової інспекції України з проханням виділити спеціаліста для проведення з 08 лютого 2016 року перевірки ТОВ "Укрпрофмед" з питань дотримання законодавства України при закупівлі у період з 2011 по 2014 роки товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти під час будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ "Охматдит", визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди (збитків) та посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки), в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2014 року за №12014100000000365.
Відповідач листом від 02 лютого 2016 року №04-14/128 повідомив Національну поліцію України, що для участі у перевірці ТОВ "Укрпрофмед" в якості спеціаліста направляється заступник начальника відділу Департаменту інспектування у сфері послуг Державної фінансової інспекції України ОСОБА_2.
Сторонами визнається, що за результатами перевірки заступником начальника відділу Департаменту інспектування у сфері послуг Державної фінансової інспекції України ОСОБА_2 складено довідку від 11 квітня 2016 року про результати участі у перевірці з питань дотримання законодавства України при закупівлі у період з 2011 по 2014 роки товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти під час будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ "Охматдит" генпідрядною організацією ТОВ "Укрпрофмед".
Позивач вважає, що дії відповідача з проведення перевірки у межах кримінального провадження здійснено з перевищенням наданих законом повноважень, всупереч нормам Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" та вчинені у спосіб, що не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що перевірку ТОВ "Укрпрофмед" проведено у відповідності до Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року №346/1025/685/53, а довідка та дії посадової особи з її складення не порушують прав позивача.
Треті особи письмових пояснень з приводу вимог адміністративного позову до суду не надали.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог звертає увагу на наступне.
Головним слідчим управління Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2014 року за №12014100000000365 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП "Укрмедпроектбуд", ТОВ "Укрпрофмед" та іншими особами, а також заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, під час будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ "Охматдит", за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
За версією третьої особи 1 керівники ДП "Укрмедпроектбуд", ТОВ "Укрпрофмед" здійснили за рахунок Державного бюджету України закупівлю товарів, робіт та послуг, необхідних для будівництва нового лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ "Охматдит" у самостійно визначених постачальників за явно завищеними цінами, що призвело до незаконного заволодіння коштами Державного бюджету України в розмірі понад 28 млн. грн.
Як свідчать обставини справи, посадовою особою відповідача в якості залученого спеціаліста проведено перевірку ТОВ "Укрпрофмед" у межах кримінального провадження на підставі норм Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року №346/1025/685/53 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пункту 3.1 Порядку працівники органів ДКРС за зверненнями правоохоронних органів можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами у підконтрольних установах (з питань, визначених в абзаці першому пункту 2.2 цього Порядку) та на інших об'єктах контролю (з питань, визначених в абзаці другому пункту 2.2 цього Порядку), - як спеціалісти.
Підставами для звернення правоохоронних органів до органів ДКРС стосовно виділення працівників у якості спеціалістів є норми Законів України "Про прокуратуру", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про Службу безпеки України", Кримінально-процесуального кодексу України, Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 1993 року №510.
Залучення працівників органів ДКРС в якості спеціалістів до участі в перевірках, що проводять правоохоронні органи, може здійснюватися на строк до 10 робочих днів. За письмовим зверненням правоохоронного органу цей строк може бути подовжений службовою особою органу ДКРС, визначеною в пункті 2.5 цього Порядку.
У ході участі у перевірці спеціаліст використовує свої спеціальні знання і в межах компетенції надає консультації та відповіді на порушені питання, при цьому фіксує факти порушення законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, визначає розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) та посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки).
Результати участі спеціаліста у перевірці оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, у якому він працює. Довідка складається у двох примірниках, один з яких після підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу - ініціатору перевірки. Другий примірник довідки залишається у відповідному органі ДКРС.
Права та обов'язки посадової особи служби, яка залучається в якості спеціаліста для участі у проведенні слідчої дії, визначаються Кримінально-процесуальним кодексом України.
Таким чином, Порядок передбачає залучення в якості спеціалістів до участі в перевірках, що проводять правоохоронні органи, працівників органів ДКРС.
Разом з тим, суд звертає увагу, що норми вказаного Порядку суперечать приписам Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю", який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, не узгоджується із нормами Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про Національну поліцію".
Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Частина друга 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" передбачає, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно з частиною сьомою статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" визначено, що позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державного фінансового контролю за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
З наведених норм Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю" слідує, що орган державного фінансового контролю має право здійснювати заходи фінансового контролю у відношенні суб'єктів господарської діяльності, які не віднесені до підконтрольних установ, виключно у формі позапланової виїзної ревізії на підставі судового рішення, ухваленого у кримінальному провадженні.
Водночас Порядок визначає порядок дій посадових осіб органів фінансового контролю, таких, що не передбачені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю".
Основні повноваження поліції визначені у статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої поліція не наділена повноваженнями залучати до участі у проведенні перевірок кваліфікованих спеціалістів, у тому числі посадових осіб Державної фінансової інспекції України.
Не надає таких повноважень органам поліції і Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність".
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається лише право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що норми Порядку суперечать статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" в частині встановлення додаткових повноважень органів поліції щодо залучення в якості спеціалістів посадових осіб відповідача.
Отже, у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності правових підстав для залучення в якості спеціаліста посадової особи Державної фінансової інспекції України до проведення перевірки у межах кримінального провадження.
Щодо правового статусу спеціалістів згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України суд зазначає наступне.
Із визначення, наведеного у пункті 25 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України, вбачається, що спеціаліст є учасником кримінального провадження.
Згідно з частиною першою статті 71 Кримінального процесуального кодексу України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Відповідно до частини другої статті 71 Кримінального процесуального кодексу України спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
Виходячи з наведених норм кримінального процесуального закону, спеціаліст є технічним фахівцем та може залучатись лише для надання консультації, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок застосування технічних або інших засобів, або для надання безпосередньої технічної допомоги, наприклад, для фотографування; при цьому залучення спеціаліста для проведення перевірки чи ревізії не передбачено.
У свою чергу для дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідно до статті 69 Кримінального процесуального кодексу України передбачено залучення експерта - особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Разом з тим, у межах спору посадові особи Державної фінансової інспекції України залучались саме в якості спеціалістів, зокрема, для визначення розміру завданих збитків; на думку суду, з урахуванням мети проведення перевірки, орган досудового розслідування мав звернутись до відповідного експерта для проведення експертизи, а не до Державної фінансової інспекції України з метою виділення спеціалістів для проведення не передбаченої законом перевірки.
Як встановлює стаття 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Наведене підтверджує, що Порядок, який не є частиною кримінального процесуального законодавства, встановлює порядок участі посадових осіб органів фінансового контролю відмінний від порядку, визначеного Кримінальним процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивач не є підконтрольною установою у розумінні Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю", суд приходить до висновку, що перевірка ТОВ "Укрпрофмед" у лютому-квітні 2016 року з питань дотримання законодавства України при закупівлі у період з 2011 по 2014 роки товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти під час будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ "Охматдит" генпідрядною організацією ТОВ "Укрпрофмед" в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2014 року за №12014100000000365, що розслідується Головним слідчим управлінням Національної поліції України, проведена Державною фінансовою інспекцією України за відсутності правових підстав, тому такі діє є протиправними, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що довідка та дії посадової особи з її складення не порушують прав позивачів, оскільки зазначене не є предметом спору у межах даної справи, та зауважує, що згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24 січня 2006 року у справі за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення та дій, і не ставиться в залежність від наслідків реалізації таких рішень або дій.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною фінансовою інспекцією України не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Укрпрофмед" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції України щодо проведення у лютому-квітні 2016 року перевірки з питань дотримання законодавства України при закупівлі у період з 2011 по 2014 роки товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти під час будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарня "Охматдит" генпідрядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2014 року за №12014100000000365, що розслідується Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фінансової інспекції України.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Кузьменко
Судді Р.О. Арсірій
О.П. Огурцов
