Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2016 р. Справа №818/529/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника позивача - Шило О.В.,
представника відповідача - Петренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/529/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Шосткинська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000802202 від 21.12.2015 та №0000812202 від 21.12.2015.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що посадовими особами Шосткинської ОДПІ не доведено наявності у діях позивача ознак недобросовісності, спрямованих на отримання необґрунтованої податкової вигоди, які могли б слугувати підставою для зменшення податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт». Натомість, на перевірку позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження поставки природного газу на ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» в період вересень 2012р. - квітень 2013р. за рахунок природного газу, який знаходився у власності ТОВ «Українська нафто-газова компанія».
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с.168-169) та зазначила, що за результатами аналізу податкової інформації, з урахуванням Висновку експертного дослідження від 14.09.2015 за №80 не підтверджується реальність здійснення господарських операцій з придбання позивачем природного газу у ТОВ «Українська нафто-газова компанія», оскільки така господарська операція не підтверджується належними документами.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Українська нафто-газовая компанія" з 01.07.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 09.12.2015 року № 450/18-17-22-0005/34113412 (т.1 а.с.13-53).
Перевіркою були встановлені порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, з урахуванням положень п.п. 83.1.1. л.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, абз.2 п.2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 № 168/97 за рахунок чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 30491856 грн.; а також порушення п.44.1, 44.2 ст.44, п.198.3, п.198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, з урахуванням положень п.п. 83.1.1. п. 83.1 ст.83, п. 201.4, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за № 996-XIV, абз.2 п.2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/97 по взаємовідносинах з ТОВ «Українська нафто-газова компанія», у результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 31037627 грн.
На підставі акту перевірки Шосткинською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0000802202 від 21.12.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 45 737 784,00 грн., у тому числі за основним платежем - 30491856,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 15245928,00 грн. (т.1 а.с.11);
- №000812202 від 21.12.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 39221007,00 грн., у тому числі за основним платежем 26147338,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13073669,00 грн. (т.1 а.с.12).
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Головного управління ДФС у Сумській області. Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 19.02.2016 за №1909/10/18-28-10-04-04-4/394ск скаргу ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» залишено без задоволення, а податкові повідомлення- рішення від 21.12.2015 року №0000802202, №000812202 - без змін (т.1 а.с.54-57).
Не погодившись із вказаним рішенням, податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.04.2016 за №7945/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 21.12.2015 за №0000802202 і №000812202 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.58-61).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Українська нафто-газова компанія» (Постачальник) та ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (Покупець) було укладено договір з купівлі-продажу природного газу № П/12-185 від 29.08.2012 та додаткова угода до нього №1 від 26.12.2012 (т.2 а.с.7-9). На виконання умов договору було передано природній газ, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від постачальника ТОВ «Українська нафто-газова компанія» до покупця ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (т.2 а.с.10-17).
ТОВ «Українська нафто-газова компанія» виписала відповідні податкові накладні (т.2 а.с.18-44), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними витягами (т.2 а.с.45-67).
Оплата за товар була здійснена ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» на користь ТОВ «Українська нафто-газова компанія», що підтверджується виписками AT «Ерсте Банк», філії AT «Укрексімбанк» в м. Сумах, філії ОУ AT ОЩАДБАНК в м. Суми по рахунку ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (т.2 а.с.68-189).
Крім того, ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» подавало за спірний період Звіти про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії, які надаються до Національної комісії регулювання електроенергетики України про використання природного газу на виробництво електричної енергії (т.2 а.с.190-197).
Крім того, отриманий природний газ ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» використовувало у своїй подальшій діяльності.
Так, між державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (ТЕЦ) було укладено договір №3634/02 від 26.10.2006, відповідно до якого ТЕЦ продавало до ДПЕ електроенергію, вироблену ТЕЦ, що підтверджується договором з додатками № 3634/02 від 26.10.2006 про постачання електричної енергії, актами купівлі-продажу електроенергії складеними представниками ТОВ ШП «Харківенергоремонт» та ДП «Енергоринок» (т.1 а.с.71-115).
Крім того, між ПАТ «Сумигаз» та ТОВ «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» були укладені договір № 1250Т-2011 від 28.09.2011, договір № Т-ПР-1250/2013 від 20.12.2012 про надання послуг транспортування природного газу ПАТ «Сумигаз», що також підтверджується актами надання послуг з транспортування газу, підписаними представниками ТОВ ШП «Харківенергоремонт» та ПАТ «Сумигаз» (т.1 а.с.116-140).
А також був укладений Договір № CHR/2012/0417 від 30.12.2011 про транспортування природного газу ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» філія УМГ «Київтрансгаз» Чернігівське ЛВУМГ, що також підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, складеними представниками ТОВ ШП «Харківенергоремонт» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» філія УМГ «Київтрансгаз» Чернігівське ЛВУМГ (т.1 а.с.141-155).
Крім того, варто зазначити, що листом №6-70/1.2-16 від 11.01.2016 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомила про те, що з вересня 2012 року по травень 2013 року ТОВ "Українська нафто-газова компанія" передавало ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" наступні обсяги природного газу:
вересень 2012 року - 1 288,427 тис.куб.м;
жовтень 2012 року - 4 605,488 тис.куб.м;
листопад 2012 року - 2 226,089 тис.куб.м;
грудень 2012 року - 7 223,444 тис.куб.м;
січень 2013 року - 3 000,000 тис.куб.м;
лютий 2013 року - 8 920,558 тис.куб.м;
березень 2013 року - 10 978,716 тис.куб.м;
квітень 2013 року - 6 404,278 тис.куб.м, що підтверджується копіями реєстрів поставки природного газу промисловим споживачам з ресурсів ТОВ "Українська нафто-газова компанія" газовими мережам ПАТ "Сумигаз" (т.1 а.с.62).
При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання природного газу були досліджені в ході перевірок.
Таким чином, на підставі первинних документів в судовому засіданні було встановлено фактичне проведення господарської операції з постачання природного газу між позивачем та ТОВ "Українська нафто-газова компанія".
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Щодо донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідно до вимог п. 185.1. ст. 185 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Пунктом 187.1. статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У розумінні положень п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).
У свою чергу, п. 198.1. ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, серед іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню встановлений, серед іншого, п. 200.1-200.3.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Також, відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Враховуючи наведені норми, можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування платником податкового кредиту, а саме: фактичне здійснення платниками податку господарської операції з придбання товарів, робіт (послуг), використання придбаного товару, робіт (послуг) у власній господарській діяльності, оплата отриманих товарів, робіт (послуг), а також отримання податкової накладної, оформленої належним чином.
При цьому, варто звернути увагу, що підставою для формування висновків про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ послугувало отримання посадовими особами податкового органу висновку експертного дослідження, виконаний експертом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Сумській області від 14.09.2015 року № 80 (т.1 а.с.170-178). Так, за результатами почеркознавчого дослідження копій первинних документів та копій форми Пилипенко С.Ю., яка згідно інформаційних даних ДФС України рахується директором ТОВ "Українська нафто-газова компанія", встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Українська нафто-газова компанія» Пилипенко С.Ю. на статутних документах товариства, а також на первинних документах, складених на виконання договорів постачання природного газу, та підписи від мені гр. Пилипенко С.Ю. в паспортних документах виконані різними особами.
Щодо підписів Захарова О.О., який рахувався заступником директора з комерційних питань ТОВ «Українська нафто-газова компанія», висновок - відповісти на питання «однією чи різними особами виконані підписи в паспортних документах та первинних документах» не є можливим у зв'язку з малим об'ємом графічного матеріалу досліджуваних написів, простотою їх виконання, а також значною їх варіаційністю.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що у листі Основ'янської ОДПІ від 06.08.2015 та 07.08.2014 отримано податкову інформацію щодо ризиковості ТОВ «Українська нафто-газова компанія» .
Разом з тим, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Таким чином, враховуючи, що в ході судового розгляду справи було достовірно встановлено реальне здійснення господарської операції щодо постачання природного газу ТОВ «Українська нафто-газова компанія» на адресу позивача, висновки посадових осіб податкового органу про завищення останнім податкового кредиту з ПДВ по даним господарським операціям є необґрунтованим.
Щодо висновків про завищення позивачем валових витрат по господарським операціям з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Пунктом 138.1. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, зокрема, витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
В свою чергу в розумінні п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають, серед іншого, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
В судовому засіданні було встановлено, що позивачем здійснювалось придбання природного газу у ТОВ "Українська нафто-газова компанія" для виробництва теплової та електричної енергії, що є основним видом діяльності підприємства, фактичне виконання даної господарської операції знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, про що зазначалось вище, отже витрати на придбання газу відносяться до складу витрат операційної діяльності в розумінні п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПК України.
Окремо варто зауважити, що відповідно до п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Посилаючись на наведену норму та висновок експертного дослідження, виконаний експертом науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Сумській області від 14.09.2015 року № 80 (т.1 а.с.170-178), а також листи Основ'янської ОДПІ від 06.08.2015 та 07.08.2014, якими отримано податкову інформацію щодо ризиковості ТОВ «Українська нафто-газова компанія», посадові особи податкового органу дійшли висновку про безпідставність формування валових витрат по господарським операціям з придбання природного газу від постачальника ТОВ «Українська нафто-газова компанія».
Однак, на переконання суду, такі висновки є необґрунтованими з підстав, що викладені вище в контексті дослідження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по аналогічним господарським операціям з ТОВ «Українська нафто-газова компанія».
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000802202 від 21.12.2015 та №0000812202 від 21.12.2015 не відповідають вимогам чинного законодавства, ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1274381,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №305 від 25.04.2016 (т.1 а.с.3).
Таким чином, ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинської ОДПІ в сумі 1274381,87 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0000802202 від 21.12.2015.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0000812202 від 21.12.2015.
Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (код ЄДРПОУ 34113412) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 274 381,87 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 39521341).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 14.06.2016 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов
