КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа : № 825/533/16 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника відповідача Сергієнка А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.03.2016 №3-10/16 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року позов задоволено.
Відповідач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених у скарзі підстав.
Позивач або його представник до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Як правильно установив суд першої інстанції, 04.03.2016 КДКА Чернігівської області винесено рішення №3-10/16 про порушення відносно ОСОБА_3 дисциплінарної справи.
Дане рішення було прийняте на засіданні дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області після розгляду заяви ОСОБА_4 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3 за неналежне виконання угоди про надання правової допомоги від 30.08.2010, яка полягала у складанні заяви до Європейського суду з прав людини щодо порушення права на справедливий судовий розгляд.
Позивач, вважаючи рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно нього незаконним, звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач мав імунітет стосовно його юридичної відповідальності за підготовлений ним документ відповідно до Європейської угоди про осіб, що беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської угоди про осіб, які беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини" від 23.06.2004, а тому дисциплінарне провадження щодо позивача не могло бути порушене.
Судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 27 січня 2016 року та від 17 лютого 2016 року (справи 6-2750цс15, 6-2873цс15), відповідно до якої даний спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно зі ст. 37 вказаного Закону, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: - проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; - порушення дисциплінарної справи; - розгляд дисциплінарної справи; - прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до абз. 1 та 5 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_3 було порушено за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 щодо неналежного виконання угоди про надання правової допомоги від 30.08.2010 укладеної із ОСОБА_3 Правова допомога полягала у складанні заяви до Європейського суду з прав людини щодо порушення права на справедливий судовий розгляд. Водночас, як вказала заявниця, укладаючи угоду, адвокат запевнив її, що справа її чоловіка - позов до приватної особи про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП підлягає розгляду в Європейському Суді з прав людини, проте у подальшому, отримавши повідомлення від Секретаря секції Європейського Суду з прав людини про визнання їх заяви неприйнятною, заявниці стало відомо, що Європейський суд з прав людини не розглядає справи за позовами, поданими проти особи.
За правилами ч. 2 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Аналогічне правило закріплене і у п. 6.21 та 6.22 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Чернігівської області, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 27.09.2013 № 212, згідно з якими дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніш як через один рік з дня вчинення проступку.
У своїй діяльності відповідач керується також Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №12.
Пунктами 13 та 15 названого Положення встановлено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Заяви (скарги), подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Заява (скарга), оформлена без дотримання зазначених вимог, подана за межами строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або така, що не містить відомостей про зміст дисциплінарного проступку адвоката, без викладу обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника) та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, повертається заявникові (скаржникові) з відповідними роз'ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що угода про надання правової допомоги укладена між позивачем та ОСОБА_4 30.08.2010, а із заявою до КДКА Чернігівської області остання звернулася лише 25.11.2015.
Отже, з моменту вчинення дисциплінарного проступку адвоката минуло більше року.
За наведених обставин та норм права, подана ОСОБА_4 заява не підлягала розгляду КДКА Чернігівської області, натомість таку заяву належало повернути (скаржникові) з відповідними роз'ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що прийняте відповідачем рішення від 04.03.2016№3-10/16 про порушення відносно ОСОБА_3 дисциплінарної справи, не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.
Судова колегія критично оцінює доводи скаржника з приводу того, що зазначене рішення не має для позивача жодних правових наслідків, позаяк відповідно до частини 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено в тому числі суду.
Поряд із цим, на думку колегії суддів, апелянт у своїй скарзі доречно вказав на помилковість посилання суду першої інстанції на положення Європейської угоди про осіб, що беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської угоди про осіб, які беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини" від 23.06.2004, як підстави для скасування спірного рішення відповідача.
Так, пунктом. 1 ст. 2 даної Угоди передбачено, що особи, згадані у пункті 1 статті 1 цієї Угоди, користуються імунітетом від юридичного процесу стосовно усних або письмових заяв, зроблених у Суді чи до нього, або документів чи інших доказів, пред'явлених у Суді чи поданих до нього.
При цьому пп. «а» п. 1 статі 1 до осіб, до яких застосовується ця Угода, належать будь-які особи, що беруть участь у процесі, порушеному в Суді, як сторони процесу, їхні представники чи консультанти.
Згідно п. 2 ст. 5 даної Угоди a) Скасувати повністю або частково імунітет, передбачений у пункті 1 статті 2 цієї Угоди, може тільки Суд; він не тільки має право, але й зобов'язаний скасувати імунітет у будь-якому випадку, коли, на його думку, такий імунітет може перешкоджати відправленню правосуддя і коли його повне або часткове скасування не зашкоджує цілі, визначеній у пункті 1 цієї статті. b) Імунітет може бути скасований Судом або ex officio, або на прохання будь-якої Договірної Сторони чи будь-якої відповідної особи. c) Рішення про скасування імунітету чи про відмову від скасування імунітету супроводжуються викладом причин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 лише підготував гр. ОСОБА_4 заяву до суду, при цьому не був її представником, особисто не звертався до Європейського суду з прав людини із будь-якою заявою, а отже фактично не являвся учасником процесу у названому Суді.
За таких обставин, названі положення Угоди не підлягають застосуванню до спірних відносин.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що місцевий суд, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення відповідача, проте, пославшись, як на підставу для цього, на положення Угоди порушив норми матеріального права, оскільки норми названої угоди наразі не можуть бути застосовані.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, проте помилково застосував матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду підлягає зміні у частині мотивування відповідно до наведеного даній постанові.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року змінити у частині мотивування.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
О.А. Губська
Суддя
А.Б. Парінов
Суддя
О.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2016 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.
