Справа № 466/4884/15-к
Провадження № 1-кп/461/134/16
У Х В А Л А
29.03.2016 року Галицький районний суд м.Львова
в колегіальному складі: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
секретар ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ч.1 ст.306, ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_9 за ч.2 ст.307 КК України ,-
в с т а н о в и в:
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник заперечили щодо продовження строку тримання під вартою, просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник не заперечили щодо продовження строку домашнього арешту.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, можуть переховуватися від суду, та перешкоджати кримінальному провадженню, відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченими, у разі зміни запобіжного заходу, у зв`язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, тому суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту відповідно.
Суд не вбачає достатніх правових підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт, та домашнього арешту на особисте зобов`язання щодо обвинуваченого ОСОБА_9 з огляду на тяжкість вчиненого та наявністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Доводи захисту є непереконливими, тому не прийняті судом до уваги.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 199, 331, 334 КПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням у ЛСІ ДДУ ПВП у Львівській області строком на 60 днів, до 27.05.2016 року включно.
Продовжити строк домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, до 27.05.2016 року включно.
В клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу відхилити.
Головуючий суддя ОСОБА_1 .
Судді ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 .