Справа № 522/24305/15-а
Провадження 2а/522/902/15
П О С Т А Н О В А
Іменем УКРАЇНИ
(повний текст)
“ 28” грудня 2015 року
Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого – судді Погрібного С.О.,
за секретаря судового засідання – Солодкої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом Спільного підприємства «Літучий Голландець» до ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради та Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання неправомірними дій та скасування рішення, –
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів із зазначеними вимогами. У заяві про збільшення позовних вимог, що надана суду 14 грудня 2015 року, позивач просить:
–визнати дії Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо винесення приписів до Спільного підприємства «Літучий Голландець» про демонтаж тимчасових споруд – неправомірними;
–скасувати приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 30 липня 2014 року, щодо демонтажу тимчасових споруд за адресами: м. Одеса, площа Молоді, 25, а також м. Одеса, вулиця Одарія, 3 тимчасових споруд (14 один.);
–визнати неправомірним та скасувати рішення виконкому Одеської міської Ради №391 від 26.11.2015 року «Про демонтаж тимчасових споруд» у частині демонтажу належних Спільному підприємству «Літучий Голландець» ряд тимчасових споруд за адресою: м. Одеса, площа Молоді, 25, тимчасових споруд (14 один.) за адресою м. Одеса, вулиця Одарія, 3, які відображені у Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу під пунктами 11 та 12, який є додатком до рішення виконкому Одеської міської Ради №391 від 26.11.2015 року.
Зазначене рішення ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради позивач вважає незаконним, а отже таким, що має бути скасоване судом, оскільки його ухвалено з порушенням вимог чинного законодавства.
Також, позивач вказує на те, що його не було повідомлено про будь-які порушення з його сторони, що виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі. Позивач вважає, що дії відповідачів не відповідають вимогам чинного законодавства, тому просить задовольнити позовні вимоги.
У судове засідання з’явився представник позивача ОСОБА_2, вимоги адміністративного позову, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідачів ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради та Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради позов не визнали, у судовому засіданні вказали на порушення позивачем – СП «Літучий Голландець» – умов договору оренди, на безпідставність та необґрунтованість вимог зазначеного позову, просили суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши надані сторонами документи та матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За договором оренди від 18 квітня 2001 року, укладеним між Одеською міською радою в особі міського голови ОСОБА_3 та Спільним підприємством «Літучий Голландець», орендодавець передав орендарю у строкове оплатне користування строком у 5 років земельну ділянку, площею 5 316,73 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 3. Відповідно до додаткової угоди, укладеної між сторонами 10 серпня 2001 року, сторони дійшли домовленості та встановили, що строк надання вказаної земельної ділянки у користування становить 15 років.
Відповідно до договору оренди від 09 листопада 2001 року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради (надалі за текстом – Представництво) в особі заступника начальника управління ОСОБА_4 та Спільним підприємством «Літучий Голландець», орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення будівлі, загальною площею 1883,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. площа Молоді, 25, строком до 20 вересня 2021 року. За п. 2.2 договору позивач зобов’язався сплачувати Представництву орендну плату за користування приміщенням в сумі 2 388,78 гривень на місяць з можливістю подальшого корегування розміру орендної щомісячної плати.
Судом встановлено, що 26 листопада 2015 року ОСОБА_1 комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 391 «Про демонтаж тимчасових споруд», згідно з яким затверджено перелік тимчасових споруд, що підлягають наступному демонтажу. Серед вказаних тимчасових споруд є такі, що належать на праві власності позивачу.
Підставою для прийняття вказаного рішення є припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 007900 від 7 жовтня 2015 року щодо демонтажу тимчасових споруд, що належать позивачу, за адресою: м. Одеса, площа Молоді, 25, та приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 007927, № 007919, № 007930, № 007929, № 007920, № 007910, № 007921, №007924, № 007925, № 007923, № 007926, № 007909, № 007928, № 007922 від 07 жовтня 2015 року щодо демонтажу належних СП «Літучий Голландець» тимчасових споруд за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 3.
Згідно з дозволом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси №868/03 від 25 грудня 2003 року, позивачу СП «Літучий Голландець» видано дозвіл на реконструкцію існуючого ринку по вулиці Одарія, 3 в м. Одесі. На підставі цього дозволу позивач здійснив реконструкцію тимчасових споруд, які, у свою чергу, на вимогу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, позивач повинен демонтувати.
Відповідно до п. 3 Правил роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зав’язків і торгівлі України від 08.08.1996 року № 369, роздрібна торгівля через дрібно-роздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через: пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Згідно з п. 16 вказаних Правил, розміщення пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі здійснюється суб'єктом господарювання відповідно до вимог Земельного кодексу України та законодавства про благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру.
Відповідно до п. 15.3. Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09 жовтня 2013 року № 3961-VI, контроль за дотриманням цих Правил під час встановлення, розміщення та експлуатації тимчасових споруд та елементів торгівлі в межах м. Одеси здійснюється відповідно до наданих уповноваженому органу повноважень, завдань та функцій.
Суд має виходити з того, що Управління споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (надалі за текстом – Управління) в своїй роботі керується Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", актами міської ради та її виконавчого комітету, міського голови, Положенням про управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 384-VI, Правилами розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013р. №3961-VI (надалі – Правила).
Відповідно до вимог п. 1.2 вказаних Правил його положеннями врегульовано відносини між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, незалежно від форм власності, які виникають в процесі розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів торгівлі.
За правилом пункту 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно з п. 15.1 вказаних Правил, заходи з контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами вимог, встановлених законодавством у сфері встановлення, розміщення та експлуатації тимчасових споруд та елементів торгівлі, здійснюється Уповноваженим органом, тобто Управлінням споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради в межах відповідно покладених на нього повноважень, завдань та функцій в порядку, встановленому цими Правилами.
До повноважень Управління споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відповідно до п. 2.1. цих Правил, окрім іншого, належить:
- здійснювати інвентаризацію, а також обстеження і фіксацію недотримання фізичними і юридичними особами вимог Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі і внаслідок виявлення фактів недотримання вимог цих Правил складає акти фіксації;
- надавати фізичним та юридичним особам обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень цих Правил, контролює виконання цих приписів;
- готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень виконавчого комітету Одеської міської ради щодо демонтажу протиправно розміщених ТС;
- на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради організовує та здійснює у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених ТС.
За приписами п. 15.4 вказаних Правил за результатами проведених Уповноваженим органом, тобто Управлінням споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, інвентаризації та/або обстеження, складається акт, у якому фіксуються виявлені порушення. За наслідками розгляду акту фіксації та доданих до нього матеріалів уповноважений орган вправі здійснити наступні дії:
-звернутися до особи, якою допущено порушення встановленого порядку розміщення та експлуатації тимчасової споруди та елементу торгівлі з приписом про усунення порушень у визначений органом термін;
-звернутись до особи, яка порушує вимоги цих Правил з приписом про демонтаж протиправно розміщених тимчасових споруд та елементів торгівлі;
-звертатись до інших органів, уповноважених здійснювати контроль за додержанням законодавства про благоустрій населених пунктів.
Проте , в оскаржуваних приписах Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради наявна вказівна лише на ознайомлення суб’єкта підприємницької діяльності з рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09 жовтня 2013 року, втім відсутнє посилання на порушення конкретного правила позивачем – СП «Літучий Голландець» Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених вказаним рішенням.
Судом додатково має бути враховано, що оскаржувані приписи – на порушення п. 15.4. Правил взагалі не були вручені позивачу, його відповідальним та повноважним особам, зокрема, графі «Вимогу (припис) одержав» вказано «від підпису відмовився». Проте, такі обставини жодним доказом відповідачем не доведені: ані показаннями свідків, ані письмовими доказами.
Таким чином, оскаржувані приписи складені та внесені із порушенням вимог Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року №3961-VI.
Надані стороною відповідача акти обстежень тимчасових споруд від 07 жовтня 2015 року та копії винесених приписів, лише підтверджують приналежність вказаних тимчасових споруд СП «Літучий Голландець» та розташування цих тимчасових споруд, проте не містить належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог земельного законодавства, вони складені та підписані лише двома посадовими особами відповідача, які проводили перевірки, без участі та присутності представників позивача.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В письмових запереченнях, наданих суду представником ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради 28 грудня 2015 року, представник відповідача, зокрема, посилається на порушення позивачем вимог п. 2.1. Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09 жовтня 2013 року, а саме: на протиправне розміщення тимчасових споруд без отримання оформленого у встановленому порядку паспорту прив'язки; розміщення без укладення з уповноваженим органом договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд, або терміни дії якого закінчився; розміщення з недотриманням хоча б одного з визначених паспортом прив'язки параметрів щодо типу, розміру тимчасової споруди та/або місце розташування якої не відповідає місцю, визначеному у паспорті прив'язки; експлуатація з порушенням вимог чинного законодавства України та цих правил, що встановлено уповноваженим органом.
Вказані доводи відповідача щодо розміщення тимчасових споруд без отримання оформленого у встановленому порядку паспорту прив'язки суд визнає недостатньо обґрунтованими та підставними, оскільки вимоги щодо оформлення паспорту прив'язки запроваджено з прийняттям Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09 жовтня 2013 року, в той час як дозвільні документи отримані позивачем до ухвалення зазначених Правил, ці правила не можуть бути поширено на минулий час на спірні правовідносини.
Таким чином судом має бути враховано, що Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджені рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09 жовтня 2013 року, зворотної дії у часі не мають.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Помилковим є твердження сторони відповідача про беззаперечну доказову силу акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Суд має враховувати, що такий акт складено посадовими особами органу місцевого самоврядування, у якого виник спір з позивачем з наведеного предмету, з огляду на що такий акт не може повною мірою відповідати визначення поняття доказу в адміністративному судочинстві, оскільки відтворює виключно правову позицію відповідачів та не носить характеру об’єктивного свідчення таких обставин, що мають істотне значення для вирішення існуючого спору.
Так само й правила Положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради не є частиною чинного процесуального законодавства, не може вважатися таким нормативно-правовим актом, в якому встановлено критерії допустимості доказів для певної категорії судових справ. Такі твердження представників відповідача є надуманими, є прикладом перекручування положень та змісту норм процесуального законодавства.
Додатково судом враховано, що подані відповідачами докази не носять характеру безстороннього висвітлення обставин справи, що позбавляє – за відсутності інших доказів від відповідачів – права посилатися на положення частини 4 статті 70 КАС України як на такі, що звільняють цю сторону від обов’язку довести правомірність дій та рішень суб’єкта владних повноважень.
Отже, резюмуючи, суд має констатувати, що суб’єктом владних повноважень, не зважаючи на встановлений тягар доведення для такої категорії судових справ, не доведено правомірність діяльності його посадовими особами у досліджуваних правовідносинах.
Згідно зі змістом заяви про збільшення позовних вимог представник позивача просить суд скасувати приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 30 липня 2015 року щодо демонтажу тимчасових споруд за адресами: м. Одеса, площа Молоді, 25, а також за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 3, – тимчасових споруд (14 один.).
Як вже встановлено судом, вказані оскаржувані приписи стороною позивача отримані не були, представник позивача не був обізнаний про дату й час їх виготовлення й внесення, а отже суд враховує вказану обставину та має констатувати, що такі приписи внесені суб’єктом владних повноважень не 30 липня 2015 року, а 7 жовтня 2015 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржених приписів, прийняття їх з порушенням встановлених правил, без визначення норм чинного законодавства, що порушено позивачем, та за встановлення факту ненадання стороною відповідача належних та допустимих доказів на підтвердження доводів й тверджень суб'єктів владних повноважень.
Щодо наявності правових підстав для скасування рішення ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради №391 від 26 листопада 2015 року «Про демонтаж тимчасових споруд» у частині демонтажу належних Спільному підприємству «Літучий Голландець» тимчасових споруд за адресою: м. Одеса, площа Молоді, 25, й за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 3, які відображені у Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу під пунктами 11 та 12, та є додатком до рішення ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради №391 від 26 листопада 2015 року, суд дійшов такого.
Висновки щодо протиправного розміщення позивачем тимчасових споруд за адресами: м.Одеса, площа Молоді, 25, та м. Одеса, вулиця Одарія, 3, ґрунтуються лише на припущеннях посадових осіб суб’єкта владних повноважень та, як встановлено судом, на протиправних приписах, правомірність видачі яких не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки за договором оренди від 18 квітня 2001 року, укладеним між Одеською міською радою в особі міського Голови ОСОБА_3 та Спільним підприємством «Літучий Голландець», орендодавець передав орендарю у строкове оплатне користування строком у 5 років земельну ділянку, площею 5 316,73 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 3. Відповідно до додаткової угоди, укладеної між сторонами 10 серпня 2001 року, сторони дійшли згоди та встановили, що термін надання вказаної земельної ділянки становить 15 років, а також відповідно до договору оренди від 09 листопада 2001 року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради в особі заступника начальника управління ОСОБА_4 та Спільним підприємством «Літучий Голландець», орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення будівлі, загальною площею 1883,0 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. площа Молоді, 25, строком до 20 вересня 2021 року. За п. 2.2 договору позивач зобов’язався сплачувати цьому Представництву орендну плату за користування приміщенням в сумі 2 388,78 гривень на місяць з можливістю подальшого корегування розміру орендної щомісячної плати.
Для вирішення існуючого спору приватної особи із суб’єктом владних повноважень для суду вирішальне значення має обов’язкова до застосування в спірних правовідносинах Європейського Суду з прав людини. При цьому, Європейський Суд вказував на необхідність дотримання справедливої рівноваги, що повинна бути дотримана між захистом прав окремої особи та вимогами загального інтересу з тим, аби конкретна особа не зазнала особистого та надмірного тягаря в результаті порушення такої справедливої рівноваги (п. 19 судового рішення від 18 грудня 1984 року (стаття 50) у справі Спорронг (Sporrong) та Лоннрот (Lonnroth) проти Швеції).
Суб’єкти владних повноважень, на яких покладено обов’язок діяти з метою забезпечення загального інтересу, взагалі не посилалися під час ухвалення оскаржуваних рішень та вчинення оспорюваних вчинків на мету забезпечення будь-якого загального суспільного інтересу, а вочевидь й не довели, що під час вчинення таких дій було дотримано справедливу рівновагу між захистом прав окремої особи та вимогами загального інтересу.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав про визнання неправомірним та скасування рішення ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради №391 від 26 листопада 2015 року «Про демонтаж тимчасових споруд» у частині вирішення питання про демонтаж належних Спільному підприємству «Літучий Голландець» тимчасових споруд за адресою: м. Одеса, площа Молоді, 25, й за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 3, що відображені у Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу під пунктами 11 та 12, та є додатком до рішення ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради №391 від 26 листопада 2015 року.
Встановлені судом обставини надають суду підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування рішення відповідача й приписів та визнання прийнятого рішення суб’єктом владних повноважень протиправним.
Керуючись статтею 19 Конституції України, положеннями судового рішення Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 1984 року (стаття 50) у справі Спорронг (Sporrong) та Лоннрот (Lonnroth) проти Швеції, ст.ст.70-72, 158-163 КАС України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положенням про управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 384-VI, Правилами розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року №3961-VI, СУД –
П О С Т А Н О В И В :
Позов Спільного підприємства «Літучий Голландець» до ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради та Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання неправомірними дій та скасування рішення – задовольнити частково.
Визнати дії Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо внесення приписів № 007900 від 7 жовтня 2015 року, а також № 007927, № 007919, №007930, № 007929, № 007920, № 007910, № 007921, № 007924, № 007925, № 007923, № 007926, №007909, № 007928, № 007922 від 07 жовтня 2015 року Спільному підприємству «Літучий Голландець» про демонтаж тимчасових споруд – неправомірними.
Скасувати припис Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 007900 від 7 жовтня 2015 року щодо демонтажу тимчасових споруд за адресою: м. Одеса, площа Молоді, 25.
Скасувати приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 007927, № 007919, № 007930, № 007929, № 007920, № 007910, № 007921, №007924, № 007925, № 007923, № 007926, № 007909, № 007928, № 007922 від 07 жовтня 2015 року щодо демонтажу тимчасових споруд за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 3.
Визнати неправомірним та скасувати рішення ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради №391 від 26 листопада 2015 року «Про демонтаж тимчасових споруд» у частині демонтажу належних Спільному підприємству «Літучий Голландець» тимчасових споруд за адресою: м. Одеса, площа Молоді, 25, й за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 3, які відображені у Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу під пунктами 11 та 12, та є додатком до рішення ОСОБА_1 комітету Одеської міської ради №391 від 26 листопада 2015 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини рішення), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
СУДДЯ С.О. Погрібний
28.12.2015
