|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11.12.2008 р. № 11/338
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1
до Київського міського військового комісаріату
Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві
про проведення перерахунку пенсії
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Київського міського військового комісаріату, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дії комісаріату щодо відмови в перерахунку і виплати недоплаченої суми пенсії протиправними, зобов'язання виплатити йому пенсію з урахуванням таких надбавок:
- з 01 жовтня 1996 року по 31 грудня 2004 року -33,3% розміру щомісячної премії згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. № 829.
- з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року - 40 % надбавки посадового окладу, введеної Указом Президента України від 14.07.1999 р. № 847/99;
- з 01 січня 2003 року по 31.12.2004 р. - 100 % надбавки, введеної Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173;
- з 01 травня 2003 року до 31.12.2004 р. - 70 % надбавки згідно з Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/03.
Позивач також просив зобов'язати відповідача надати довідку про зроблений перерахунок станом на 31.12.2004 р. ГУ ПФ України в м. Києві.
Ухвалою суду від 01.09.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі за вищезазначеним позовом, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог посилався на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»№ 2262-12 (далі -Закон № 2262-12), а саме на ст. 63 цього Закону, відповідно до якого Позивачу необхідно було провести перерахунок пенсії з урахуванням всіх перелічених ним надбавок.
Представник відповідача Київського міського військового комісаріату в судове засідання не направив свого представника, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджують поштові повідомлення про вручення кореспонденції відповідачу 1, які повернулись на адресу суду.
Нез'явлення відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, не перешкоджає розгляду справи судом відповідно до ст. 128 КАС України на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи подав заперечення проти позовних вимог, де зазначив, що законодавством з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби.
Представник ГУ ПФ України в м. Києві зазначив, що на виконання вимог ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004 року № 1769 «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набрав чинності з 01.01.2005 р., позивачу був зроблений перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням положень Закону України № 2262 та здійснено виплату 50 % перерахованої пенсії з 01.01.2005 р., а з 01.01.2006 р. -100 відсотків перерахованої пенсії.
Крім того, представником ГУ ПФ України в м. Києві було заявлено клопотання про застосування наслідків пропущення позивачем процесуального строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах, в 1990 році був звільнений зі служби, після чого йому була призначена пенсія.
Пенсія позивачу обчислюється у відповідності до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та згідно розрахунку пенсії, здійсненого військовим комісаріатом, пенсія позивача за вислугу років станом на 14.03.2008 р. складається з наступного:
- посадовий оклад у розмірі 141 грн.;
- оклад за військове звання у розмірі 120 грн.;
- процентна надбавка за вислугу років 35%;
- грошове забезпечення збільшено на 100 відсотків;
- за безперервну службу 50%;
- робота з таємними виробами, носіями, документами -10%;
- премія 33,3 %;
Позивачем суду не надано доказів звернення до Київського міського військового комісаріату з вимогою перерахувати пенсію.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян»встановлено, що функції призначення і виплати пенсій категоріям осіб відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»з 01 січня 2007 року передаються органам Пенсійного фонду України.
В матеріалах судової справи міститься відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.03.2008 р. № 8057/12, яка направлена на адресу позивача, про те, що перерахунок раніше призначених пенсій з урахуванням усіх нововведених щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії став можливим з 1 січня 2005 року з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 15.06.04 № 1769-1V "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яким було передбачено здійснити перерахунок усіх пенсій з 1 січня 2005 року за новою нормативною базою.
Третьою особою у листі також зазначено, що з 1 січня 2005 року усім звільненим військовослужбовцям, пенсії перераховані виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, займаною конкретним військовослужбовцем перед звільненням, з військової служби, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Проте, вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають, оскільки цей Закон України набув чинності 1 січня 2005 року і не має зворотної сили.
Такої ж позиції дотримується Пленум Верховного Суду України у постанові № 4 від 15 квітня 2005 року "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" . Зокрема, в п. 8 постанови зазначено, що цей Закон України, який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач під час проходження надбавок не отримував, був звільнений в запас у 1990 році, тому дія нормативно-правових актів, якими було введено додаткове грошове забезпечення військовослужбовцям протягом 1996-2003 років на нього не поширюється.
З цих же підстав вимоги Позивача про визнання неправомірною бездіяльність відповідача визнаються судом необґрунтованими, оскільки позивач згідно з нормами ст. 71 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються такі вимоги.
В ході судового розгляду адміністративної справи представником третьої особи заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач вважає, що з прийняттям Закону України 15.06.2004 р. № 1769-ІV "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в нього виникло право на перерахунок пенсії за весь період з моменту її призначення.
Даний Закон набув чинності з 1 січня 2005 року. Таким чином, днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і звернутись за захистом своїх порушених прав до суду, необхідно вважати день набрання чинності цього Закону. З огляду на це, позивачем був пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановлений ст. 99 КАС України.
Стаття 100 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме: пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, а також факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись п. 1 ст. 100, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Винокуров
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -09.01.2009.
