КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/1562/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Хрімлі О.Г.,
суддів Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА _3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу № 1082 від 05 червня 2015 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; поновлення позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, начальником УМВС України в Черкаській області прийнято наказ № 1082 від 05 червня 2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників міліції Маньківського РВ УМС», яким за грубе порушення службової дисципліни і законності, невиконання вимог Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, наказів МВС України № 155 від 22 лютого 2012 року, № 81 від 16 березня 2007 року, № 157 від 15 травня 2007 року та № 90 від 26 березня 2010 року щодо дотримання дисципліни і законності у службовій діяльності, дії, пов'язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи непрямій формі до вчинення правопорушень, нехтування принципом законності в діяльності працівників міліції щодо чіткого і неухильного дотримання посадовими особами законодавства, які відповідно до свого становища повинні забезпечити виконання законів та Присяги працівника міліції, тобто вчинення проступків, які несумісні з перебуванням на службі, начальника сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області майора міліції ОСОБА_4 та старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 - звільнено з органів внутрішніх справ.
Не погоджуючись з наказом № 1082 від 05 червня 2015 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що наказом УМВС України в Черкаській області № 205о/с від 01 серпня 2013 року старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 призначено старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС.
Як вбачається з висновку службового розслідування, 25 травня 2015 року начальник сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області майор міліції ОСОБА_4 залучив до вчинення злочинних дій свого підлеглого старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, якому надав наркотичний засіб канабіс для того, щоб останній передав його гр. ОСОБА_5 для подальшої передачі іншій особі.
Цього ж дня, близько 11 год. 25 хв. неподалік с. Нестерівка Маньківського р-ну Черкаської обл. старший лейтенант міліції ОСОБА_3 передав наркотичний засіб гр. ОСОБА_5, який останній добровільно видав працівникам СБУ.
25 травня 2015 року позивача затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Згідно з наказом УМВС України в Черкаській області № 994 від 25 травня 2015 року, призначено проведення службового розслідування за фактом внесення прокуратурою Черкаської області відомостей до ЄДР № 42015250000000167 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
26 травня 2015 року позивачу оголошено підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 365 КК України.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2015 року у справі № 711/4572/15-к до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Черкаській області строком на 30 діб.
Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 травня 2015 року у справі № 711/4571/15-к відсторонено позивача на два місяці від посади старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року, звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Відповідно до п. 63 вказаного Положення, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 5 цього Положення; б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії; в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад; г) за вислугою строку служби, передбаченого договором, якщо особи рядового і молодшого начальницького складу не виявляють бажання продовжувати службу; д) через службову невідповідність; є) за порушення дисципліни; ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків; з) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі; и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; і) у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку; ї) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-IV від 22 лютого 2006 року, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
За змістом ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
Згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12 березня 2013 року, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до п. 6.3 вказаної Інструкції визначено права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, а саме: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Колегія судів зазначає, що як вбачається з висновку службового розслідування, затвердженого начальником УМВС України в Черкаській області 05 червня 2015 року, у ході проведення службового розслідування старший лейтенант міліції ОСОБА_3, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, від надання будь-яких пояснень відмовився, що підтверджується також бланком пояснень від 25 травня 2015 року.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Колегія суддів зазначає, що згідно з послужним списком позивача, він, як посадова особа органів внутрішніх справ, за неодноразове вчинення дисциплінарних проступків притягувався до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у вигляді: догани, суворої догани та попередження про неповну службову відповідність.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази та обставини справи у сукупності дають підстави кваліфікувати вчинене позивачем правопорушення, як грубе порушення дисципліни, за котре мало місце застосування звільнення як крайнього заходу дисциплінарного впливу.
Посилання апелянта на те, що відповідачем передчасно винесено оскаржуваний наказ в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ до набрання законної сили вироком у кримінальній справі № 711/4572/15-к, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що є окремим видом юридичної відповідальності, та не залежить від притягнення особи за вчинене правопорушення до кримінальної відповідальності.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач під час прийняття наказу № 1082 від 05 червня 2015 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України № 3460-IV від 22 лютого 2006 року, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12 березня 2013 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій під час прийняття наказу № 1082 від 05 червня 2015 року в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді є необґрунтованими та не засновані на нормах права.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 11 вересня 2015 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Літвіна Н. М.
Ганечко О.М.
