КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/11262/15 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фонду державного майна України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року,
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась у суд із позовом до Фонду державного майна України, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш», у якому просила стягнути з відповідача податковий борг третьої особи у розмірі 3 641 007,35 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що третя особа не є державним підприємством, а тому до погашення заборгованості такого платника податку не може застосовуватись передбачений статтею 96 Податкового кодексу України порядок.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Як убачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» є суб'єктом господарювання, державна частка у статутному фонді якого складає 100%, і яке входить до сфери управління Фонду державного майна України, а також перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області як платник податків.
Відкрите акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» відноситься до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджений Законом України №847-XIV від 07.07.1999.
Як було встановлено судом, за третьою особою рахується заборгованість в загальному розмірі 3 867 351, 33 грн зі сплати податку на прибуток приватних підприємств - в розмірі 714 743, 16 грн, податку на додану вартість - в розмірі 1 243 282, 71 грн, збору за спеціальне використання води - в розмірі 2 878, 80 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - в розмірі 592 456, 62 грн, земельного податку з юридичних осіб - в розмірі 1 313 990, 04 грн.
Зважаючи на наявність вказаного податкового боргу, а також на те, що за результатами примусового виконання рішень про стягнення частини такого виконавчі документи повертались до стягувача через те, що у боржника відсутнє майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, в березні 2015 року позивач, керуючись пунктом 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, направив до Фонду державного майна України подання від 24.03.2015 №3862/9/25-26-25-01-07 з проханням розглянути питання та прийняти одне з наступних рішень: надати відповідну компенсацію з бюджету; розпочати санацію підпорядкованого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; розпочати ліквідацію платника податків та призначити ліквідаційну комісію; виключити платника податків з переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством.
Оскільки відповіді на вказане звернення позивач не отримав, він звернувся із даним позовом у суд.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Згідно пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Таким чином, зверненню податкового органу до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків, що заборгував, повинні передувати наступні обставини:
- сума коштів, отриманих внаслідок реалізації внесеного в податкову заставу майна не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів;
- у боржника відсутнє майно, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
При цьому, боржником може бути лише державне підприємство, яка не підлягає приватизації, або казенне підприємство, а орган, до якого звертається податкова інспекція повинен бути наділений повноваженнями у сфері управління таким підприємством.
Досліджуючи правосуб'єктність відповідача по відношенню до третьої особи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства приватні та державні підприємства. Так, приватне підприємство діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи), а державне - на основі державної власності.
Частиною 2 статті 80 цього Кодексу встановлено, що акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Вказане визначення акціонерного товариства узгоджується із визначеннями, що наведені нормами статті 152 Цивільного кодексу України та статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства».
Акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (частина 1 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).
Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права (частина 7 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).
Згідно статті 85 Господарського кодексу України та частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески (вклад до статутного капіталу), продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства, доходів, одержаних від господарської діяльності товариства, іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до статті 155 Цивільного кодексу України статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.
Враховуючи приведені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, акціонерне товариство, як суб'єкт господарювання, утворюється на майновій основі, що складається з вкладів акціонерів у його статутний капітал, а відтак таке майно належить самому акціонерному товариству на праві власності. Засновники акціонерного товариства з моменту передачі товариству майнових внесків перестають бути власниками майна, що становить їх внески, здобуваючи у власність замість цього майна акції, емітовані товариством, та відповідно корпоративні права щодо цього товариства.
Оскільки ПАТ «Хімтекстильмаш» є акціонерним товариством, у якому 100% акцій перебувають у державній власності, держава, набувши корпоративні права, має право брати участь в управлінні ним. Однак, власником майна, яке передано до статутного капіталу третьої особи, є саме ПАТ «Хімтекстильмаш», а не держава.
Колегія суддів наголошує, що форма права власності на акції, емітовані акціонерним товариством, і форма права власності на майно, яке належить цьому акціонерному товариству, є різними через те, що зазначені акції та майно є окремими об'єктами права власності. Тому поняття «власник майна» та «власник корпоративних прав» не є тотожними. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 18 лютого 2002 року №3/566а. На переконання Верховного Суду України неможливо водночас мати право власності на акції і на майно, передане в їх оплату.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що третя особа не наділена такою ознакою державного підприємства як наявність державного майна, як передбачено статтею 63 Господарського кодексу України, а тому не вважається державним підприємством в розумінні статті 96 Податкового кодексу України України. Відтак, до погашення заборгованості ПАТ «Хімтекстильмаш» не може застосовуватись передбачений вказаною нормою порядок.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Я.Б. Глущенко
суддя
О.Є. Пилипенко
суддя
О.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
