ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 липня 2015 року № 826/11262/15
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області
до Фонду державного майна України
третя особа Публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш»
про стягнення заборгованості
Головуючий суддя - Вовк П.В.,
судді: Данилишин В.М.
Келеберда В.І.
В порядку письмового провадження
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі також - ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, позивач) до Фонду державного майна України (далі також - відповідач) в якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області податкову заборгованість публічного акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» в загальному розмірі 3 641 007, 35 грн., з яких 1 205 744, 71 грн. становить заборгованість з податку на додану вартість, 714 743, 00 грн. - з податку на прибуток приватних підприємств, 585 788, 31 - податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, 2 585, 83 грн. - збору за спеціальне використання води, 1 132 145, 50 грн. - земельного податку з юридичних осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року в даній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні, залучено до часті в справі публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі також - ПАТ «Хімтекстильмаш», третя особа).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за третьою особою рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, збору за спеціальне використання води, земельного податку з юридичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в загальному розмірі 3 641 007, 35 грн.
Оскільки у третьої особи відсутнє майно, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, позивач звертався до відповідача в передбаченому п. 96.2 статті 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України) порядку. Проте, оскільки відповідачем на таке звернення податкового органу відповідь не була дана, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
У судове засідання, призначене на 16 липня 2015 року, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники позивача, відповідач та третьої особи не з'явились.
Водночас, 16 липня 2015 року на адресу суду надійшло клопотання ПАТ «Хімтекстильмаш» про залучення до матеріалів додаткових доказів, в якому, зокрема, третьою особою було висловлено свою позицію щодо заявлених позовних вимог.
Так, ПАТ «Хімтекстильмаш» зазначено про відсутність правових підстав для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом у зв'язку з тим, що третя особа не є державним підприємством в розумінні статті 96 ПК України, а тому положення зазначеної норми не можуть бути застосовані до ПАТ «Хімтекстильмаш». Виходячи з зазначеного, ПАТ «Хімтекстильмаш» просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
За час розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних документів, з яких можливо було б встановити його відношення до заявлених позовних вимог податкового органу.
09 липня 2015 року на адресу суду надійшла заява позивача, в якій він висловив підтримку заявлених ним позовних вимог, а також просив проводити розгляд даної справи без його участі.
Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на зазначене та відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд, дослідивши матеріали справи, перейшов до розгляду справи в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
З наявних в матеріалах справи даних облікових карток платника податку - ПАТ «Хімтекстильмаш» вбачається, що за третьою особою рахується заборгованість в загальному розмірі 3 867 351, 33 грн. зі сплати:
- податку на прибуток приватних підприємств - в розмірі 714 743, 16 грн.;
- податку на додану вартість - в розмірі 1 243 282, 71 грн.;
- збору за спеціальне використання води - в розмірі 2 878, 80 грн.;
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - в розмірі 592 456, 62 грн.;
- земельного податку з юридичних осіб - в розмірі 1 313 990, 04 грн.
Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, самостійно нарахованим ним в поданих до податкового органу документах податкової звітності та визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях, що приймались щодо ПАТ «Хімтекстильмаш».
ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області направлялись на адресу третьої особи перша податкова вимога від 03 грудня 2008 року № 1/2240 та друга податкова вимога від 08 січня 2009 року № 2/4.
Оскільки у третьої особи відсутнє майно, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, позивач, з метою погашення податкової заборгованості ПАТ «Хімтекстильмаш», звертався до відповідача в передбаченому п. 96.2 статті 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України) порядку, а саме, з поданням від 24 березня 2015 року № 3862/9/25-26-25-01-07, отриманому відповідачем 26 березня 2015 року, в якому ставилось питання про прийняття Фондом державного майна України відповідного рішення щодо: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Проте відповідачем відповіді на таке звернення податкового органу надано не було.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти вказані в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно вимог п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
З наявних доказів у справі судом встановлено, що третьою особою до податкового органу подавалась податкова звітність, відповідно до якої він самостійно визначив суми податку, які повинен був сплатити в установлений законодавством строк. Проте, станом на час звернення до суду з відповідним позовом, згідно з даними обліку податкового органу, суми самостійно визначених в такій звітності зобов'язань відповідачем сплачені не були.
Крім того, згідно з наявними в матеріалах справи даними обліку податкового органу, суму заборгованості ПАТ «Хімтекстильмаш» також складають суми його зобов'язань згідно прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень, відомості про оскарження яких в матеріалах справи відсутні.
В силу вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені ПАТ «Хімтекстильмаш» в поданих деклараціях є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом. Відповідно, несплачені у встановлений строк зобов'язання, визначені прийнятими щодо третьої особи податковими повідомленнями-рішеннями, відомості про оскарження яких в передбаченому ПК України порядку відсутні в матеріалах справи, визнаються судом податковим боргом ПАТ «Хімтекстильмаш».
Таким чином, загальна сума заборгованості третьої особи, що підтверджена матеріалами справи, зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, збору за спеціальне використання води, земельного податку з юридичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в загальному розмірі складає 3 867 351, 33 грн.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Як було зазначено вище, ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області направлялись на адресу третьої особи перша податкова вимога від 03 грудня 2008 року № 1/2240 та друга податкова вимога від 08 січня 2009 року № 2/4.
Отже, за ПАТ «Хімтекстильмаш» обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань в розмірі 3 867 351, 33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами.
В контексті наведеного необхідно зазначити, що визначення податковим органом в своїх позовних вимогах суми заборгованості третьої особи в розмірі 3 641 007, 35 грн., тобто меншому розмірі від встановленої вище та документально підтвердженої суми заборгованості ПАТ «Хімтекстильмаш», не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме, листа голови правління ВАТ «Хімтекстильмаш» від 27 серпня 2009 року № 60-300 та Переліку господарських товариств, які мають державну часту у статутних капіталах, станом на 01 квітня 2015 року, який розміщений в електронному вигляді на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України (http://www.spfu.gov.ua), державна частка у статутному фонді ПАТ «Хімтекстильмаш», який входить до сфери управління Фонду державного майна України, складає 100%.
Особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств визначені статтею 96 ПК України.
Відповідно до п. 96.2 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Водночас, згідно абз. 5 п. 89.2 статті 89 ПК України, право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу.
Так, відповідно до пп. 87.3.7 п. 87.3 статті 87 ПК України, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».
Згідно положень статті 4 Закону України «Про заставу», предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» передбачено встановлення мораторію на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
З огляду на включення ПАТ «Хімтекстильмаш» до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, відповідно до вимог Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», враховуючи, що 100% акцій статутного капіталу такого підприємства належать державі, що підтверджується матеріалами справи, а отже відсутність у ПАТ «Хімтекстильмаш» майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, податковим органом було направлено подання до відповідача в передбаченому п. 96.2 статті 96 ПК України порядку, а саме, подання від 24 березня 2015 року №3862/9/25-26-25-01-07, отримане відповідачем, як це вбачається з наявної в матеріалах справи копії про вручення поштового відправлення, 26 березня 2015 року.
В якості заперечень на адміністративний позов ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, третя особа зазначає про те, що оскільки ПАТ «Хімтекстильмаш» не є державним підприємством в розумінні статті 96 ПК України, положення зазначеної норми не можуть бути застосовані до податкової заборгованості ПАТ «Хімтекстильмаш».
Оцінюючи зазначену позицію ПАТ «Хімтекстильмаш» колегія суддів виходить з наступного.
Як було зазначено вище, положення статті 96 ПК України визначають особливості погашення податкового боргу, в тому числі, державних підприємств.
Відповідно до п. 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Так, відповідно до вимог статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України), залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи), та державне підприємство, що діє на основі державної власності.
Частиною 2 статті 80 ГК України встановлено, що акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Згідно зі статтею 152 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Частиною 7 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.
Відповідно до статті 85 ГК України, ч. 1 статті 115 ЦК України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески (вклад до статутного капіталу); продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.
Статтею 155 ЦК України встановлено, що статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.
З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що акціонерне товариство, як суб'єкт господарювання, утворюється на майновій основі, що складається з вкладів акціонерів у його статутний капітал, а відтак таке майно належить самому акціонерному товариству на праві власності. Засновники акціонерного товариства з моменту передачі товариству майнових внесків перестають бути власниками майна, що становить їх внески, здобуваючи у власність замість цього майна акції, емітовані товариством, та відповідно корпоративні права щодо цього товариства.
Оскільки ПАТ «Хімтекстильмаш» є акціонерним товариством, в якому 100% акцій товариства перебувають у державній власності, держава, набувши корпоративні права, має право брати участь в управлінні ПАТ «Хімтекстильмаш». Однак власником майна, яке передано до статутного капіталу третьої особи є ПАТ «Хімтекстильмаш», а не держава, відповідно, третя особа не наділена такою ознакою державного підприємства як наявність державного майна, як це передбачено статтею 63 ГК України.
Крім того необхідно зазначити, що акціонерне товариство за своєю організаційно-правовою формою не може бути одночасно і акціонерним товариством, і державним підприємством (установою, організацією), оскільки чинним законодавством України для кожного з цих форм підприємств визначені свої індивідуальні ознаки. Виходячи з того, що третя особа є публічним акціонерним товариством, вона не є державним підприємством, установою або організацією, оскільки не має ознак, встановлених в статтею 73 ГК України.
Зазначена правова позиція знаходить своє підтвердження і в судовій практиці, відображеній, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 13 серпня 2013 року по справі № 910/10255/13 та постанові Київського апеляційного господарського суду від 01 липня 2015 року по справі № 911/3172/14
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ПАТ «Хімтекстильмаш» не є державним підприємством в розумінні статті 96 ПК України, а тому до погашення заборгованості такого платника податку не може застосовуватись передбачений такою нормою порядок, а тому суд вважає позовні вимоги ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Хімтекстильмаш», про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова , відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя П.В. Вовк
Судді В.М. Данилишин
В.І. Келеберда
