КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа : № 826/17223/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Некрасовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Міжнародної академії фінансів та інвестицій на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Міжнародної академії фінансів та інвестицій до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа - Торгово-промислова палата України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Міжнародної академії фінансів та інвестицій подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні операцій із статутним капіталом за період з 01.01.2014 року по 31.08.2014 року.
За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 20.10.2014 року № 1528/22-01/26254347, в якому встановлено порушення позивачем п.п. «д» п. 185.1 ст. 185 , п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним занижено податок на додану вартість на загальну суму 350 000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що операція з передачі активів з балансу позивача (МАФІ) на баланс Торгово-промислової палати України (ТПП України) є операцією з постачання товарів у розумінні положень Податкового кодексу України, а відтак дана операція є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є набуття МАФІ права власності на нерухоме майно та подальша реалізація цього права у вигляді його безоплатної передачі іншій особі (ТПП України).
Відповідно до ст.ст. 1, 2, 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особисті немайнові та майнові відносини, порядок створення, організаційно-правові форми та правовий статус юридичних осіб приватного права врегульовані цим Кодексом.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до п. 4 ст. 203, ст. 210 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 115 ЦК України передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу.
Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно № 7/5 від 07.02.2002 року (в редакції, чинній на момент створення МАФІ) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року та п.6.1 розділу 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно № 7/5 від 07.02.2002 року оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).
Таким чином, доказом, яким може підтверджуватись передача нерухомого майна у статутний капітал підприємства, є свідоцтво про право власності, яке підлягає державній реєстрації.
Матеріали справи не містять доказів набуття позивачем у власність приміщення 3-го та 4-го поверхів за адресою: м. Київ, вул. Житомирська, 33. Так само відсутні докази набуття позивачем зазначеного майна на праві господарського відання або оперативного управління.
Документи бухгалтерського обліку позивача не можуть бути доказом наявності правочину з передачі вищезазначених приміщень у власність позивача та від позивача у власність ТПП України, з огляду на наступне.
Поняття «баланс» визначено у «Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»», затвердженому Наказом Мінфіну від 31.03.1999 року № 87 (далі - Положення №87).
Згідно з Положенням №87 балансом є документ, у якому відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.
Відповідно до п. 16 Положення №87 у статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями, а також вартість основних засобів, отриманих у довірче управління або на праві господарського відання чи праві оперативного управління. У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.
Таким чином, баланс підприємства є звітністю підприємства, яка виникає під час його створення або в результаті його діяльності.
З викладеного вбачається, що правочином, який мав би місце під час створення МАФІ або під час її діяльності та міг привести до набуття МАФІ прав на нерухоме майно згідно з положеннями цивільного законодавства, могли бути договори (купівлі-продажу, міни, спільної діяльності тощо) або рішення власника, якщо нерухоме майно внесено у статутний капітал, передано в господарське відання або в оперативне управління.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Доводи відповідача про те, що належним доказом переходу права на нерухоме майно є акт прийому-передачі майна, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вищезазначеним вимогам законодавства щодо належності та допустимості доказів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0014892201 від 31.10.2014 року є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника Міжнародної академії фінансів та інвестицій задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014892201 від 31.10.2014 року.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено: 18 травня 2015 року.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.
