ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24 вересня 2014 року 15 год. 44 хв. № 826/11299/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними дій відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 24 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва 01 серпня 2014 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - позивач) до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - спеціалізований фонд) за період із вересня 2013 року по травень 2014 року включно;
- визнання протиправними дій відповідача щодо формування та надання позивачу рахунків-фактур від 14 квітня 2014 року № 32, № 66к, № 33, № 67к, від 22 квітня 2014 року № 35, від 29 квітня 2014 року № 72к, від 26 травня 2014 року № 43, від 03 червня 2014 року № 89к, від 26 червня 2014 року № 51, № 107к, від 29 січня 2014 року № 20к, № 9, від 06 лютого 2014 року № 28к, № 10, від 17 грудня 2013 року № 98, від 27 грудня 2013 року № 284к, від 11 січня 2014 року № 2, № 13к на сплату державного збору до спеціалізованого фонду (далі - оскаржувані рахунки-фактури).
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки стягнення державного збору до спеціалізованого фонду не передбачено нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, розмір державного збору законодавчо не встановлено.
Ухвалою суду від 11 серпня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.
У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.
Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доповненнях до них, а також письмових доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судових засіданнях 27 серпня та 24 вересня 2014 року та протягом судового розгляду справи.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п.п. 1, 4 Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 р. № 889) (далі - Положення № 819), Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - Фонд) створюється при Державному департаменті авіаційного транспорту (Укравіатранс) з метою фінансування заходів щодо забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні відповідно до вимог Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та участі України у міжнародних авіаційних організаціях.
Державні збори сплачуються юридичними і фізичними особами (далі - суб'єкти авіаційної діяльності) у розмірах згідно з додатком.
Пунктом 5 розділу ІІ додатку до Положення № 819 "Розміри державних зборів за надання державних послуг із сертифікації, реєстрації тощо" встановлено ставки державних зборів та зазначено, що такі збори справляються зі споживача.
Тобто, безпосереднім платником державного збору є пасажир чи відправник вантажу. Авіакомпанія, яка здійснює перевезення, у свою чергу, виконує функцію агента, яка полягає в отриманні коштів у пасажира та передачі до спеціалізованого фонду.
Державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, визначені п.п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України.
Зокрема, згідно з пп. 3, 4 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України, надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності: за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України.
Відповідно до пп. 2.4.17 п. 2.4 розділу 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 26 листопада 2001 року № 139/821 (далі - Ліцензійні умови), суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, повинні відповідати таким вимогам: подавати до Укравіатрансу щомісячні звіти щодо виконаних перевезень за встановленою формою, затвердженою згідно з установленим порядком, та дані про наліт (щоквартально), згідно з Правилами сертифікації експлуатантів.
Згідно з листом відповідача від 11 грудня 2012 року № 12.18-13205, вказані звіти мають подаватися не пізніше 25 числа, що настає за звітним місяцем.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що на підставі даних поданих звітів та ставок збору, встановлених п. 5 розділу II додатку до Положення № 819 "Розміри державних зборів за надання державних послуг із сертифікації, реєстрації тощо", відповідачем здійснюються розрахунки державного збору та оформляються рахунки-фактури на їх оплату.
Такі рахунки-фактури передаються до авіакомпанії на оплату засобами факсимільного, електронного, поштового зв'язку, а оригінали - під підпис представникам авіакомпанії чи рекомендованими листами.
Відповідно до пп. 2.4.18 п. 2.4 розділу 2 Ліцензійних умов, суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, повинні відповідати таким вимогам: своєчасно перераховувати до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях державні збори згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 року № 889 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819".
Як пояснив у ході судового розгляду справи представник відповідача, на підставі поданих позивачем звітів відповідачем здійснено розрахунки та оформлення оскаржуваних рахунків-фактур.
У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що державні збори не підпадають під дію норм ПК України, як на тому наполягали представники позивача, не мають ознак загальнодержавних зборів та відмінні від них.
У ст. 6 ПК України міститься поняття "збір", особливістю якого є те, що платник такого збору отримує спеціальну вигоду.
Зокрема, згідно з п. 6.2 ст. 6 ПК України, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Поряд з цим, сплата державних зборів ніякої вигоди платнику не надає.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 12 Повітряного кодексу України, для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
Надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності.
Будь-який податок чи загальнодержавний збір мають об'єкт та базу оподаткування.
Згідно зі ст. 22, п. 23.1 ст. 23 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.
База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.
Тобто, податки та загальнодержавні збори безпосередньо залежать від розміру майна та доходу платника, обороту з реалізації тощо.
При цьому, державні збори не мають ні об'єкту, ні бази оподаткування, оскільки справляються із платника у фіксованому розмірі незалежно від конкретних вартісних, фізичних або інших характеристик об'єкта оподаткування, а саме розміру майна та доходів платника, обороту з реалізації товарів тощо.
Відповідно до п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Україна починаючи із 1992 року є членом Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ИКАО). Основним документом в частині справляння податків і зборів у галузі цивільної авіації є документ ИКАО "Политика ИКАО по вопросу налогообложения в области международного воздушного транспорта", у якому чітко визначено "... в целях своей политики ИКАО проводит различие между сборами и налогами, понимая при этом, что сборы взимаются для возмещения расходов на предоставление средств и обслуживания для гражданской авиации, тогда как налоги призваны повышать общие доходы национальных и местных правительств, используемые для неавиационных целей".
Регулювання сплати державних зборів здійснюється нормами Повітряного кодексу України та актами Кабінету Міністрів України, які є спеціальними нормами.
Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 45 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.
Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106, відповідач контролює справляння надходжень бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24061500.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 "Про бюджетну класифікацію", 24061500 - надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях. 24061500 віднесено до 20000000 - неподаткові надходження.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч.ч. 2, 3 ст. 8 БК України, доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.
Бюджетна класифікація має такі складові частини: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків та кредитування бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу.
Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку, що виставляючи до оплати оскаржувані позивачем рахунки-фактури, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, які передбачені нормами чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними дій відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України".
Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.М. Данилишин
Суддя І.А. Качур
Суддя В.І. Келеберда
Постанова у повному обсязі складена 06 жовтня 2014 року
