Справа № 570/2268/14-а
номер провадження 2-а/570/90/2014
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2014 року
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області, як адміністративного суду, Кушнір Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі, третя особа: ТзОВ фірма"Теплобуд - 230" визнання дій незаконними, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
в с т а н о в и в:
у поданій до суду позовній заяві ОСОБА_2 просить
·визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області.
·Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області призначити йому пільгову пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.10.2013 року.
·Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області на його користь витрати на сплату судового збору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено йому у призначенні пенсії на пільгових умовах як працівнику зайнятому на роботах із шкідливими і важкими умовами праці по Списку №2 з підстав відсутності довідки про уточнюючий характер роботи та характеристики виконуваної роботи.
Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Судом вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Суд , дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення", та дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, 15.06.1983 року відповідно до Наказу № 95-к від 30.06.1983 року позивача прийнято на посаду майстра Рівненської дільниці № 5 КСУ «Теплобуд № 230», яке 01.09.1990 року наказом № 85-к від 03.09.1990 року перейменовано в Орендне підприємство «КСУ Теплобуд № 230». З 01.10.1997 року. Відповідно до наказу № 31-к від 30.09.1997 року на його базі створене ТОВ Фірма «Теплобуд-230», яка згідно Статуту, який затверджений зборами засновників 16.09.1997 року (протокол № 2) та зареєстрований Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва 01.10.1997 року за № 01230 є правонаступником Орендного підприємства «КСУ Теплобуд № 230». 17.06.1996 року він був звільнений з роботи згідно п.1 ст.40 КЗпП України (у зв'язку зі скороченням штату) відповідно до наказу № 33-к від 24.06.1996 року.
У зв'язку з досягненням ним 18 жовтня 2013 року 55 років, у жовтні 2013 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви додав копію своєї трудової книжки та усі інші документи необхідні для підтвердження трудового стажу, проте йому було відмовлено.
Листом № 8289/03 від 21.10.2013 року відповідач свою відмову обґрунтовував тим, що для визначення права на призначення пенсії на пільгових умовах позивачу необхідно представити уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за період роботи з 15.06.1983 по 17.06.1996 в БУ «Теплобуд»; копії наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці; у разі неритмічної роботи підприємства довідку про фактично відпрацьовані дні, протягом яких він був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими умовами на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Дане рішення вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Ст .22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій і інших джерел соціального забезпечення.
Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» державою Україна гарантується право громадян на пенсійне забезпечення. Згідно ст.6 цього ж Закону право вибору пенсії належить громадянам. Ст.ст.7, 81 передбачено, що особи мають право звернутися до органу пенсійного забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії в будь-який час після отримання права на неї або за місцем роботи (для працюючих осіб), або до органів пенсійного забезпечення за місцем проживання.
Відповідно до п.«б» ст.13 цього Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт і професій, посад і показників, затвердженим КМУ і за результатами атестації робочих місць, після досягнення віку 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
П.3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах : а) особам, які мають на день введення в дію повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно відповідно до вимог за віком і за стажем , встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст.12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст.13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до записів у його трудовій книжці з 15.06.1983 року по 17.06.1996 року він працював на посаді майстра Рівненської дільниці № 5 КСУ «Теплобуд № 230» (тепер ТОВ Фірма «Теплобуд-230»). Дана посада передбачена списком № 2, розділом ХХVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів», що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, і дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за умови досягнення 55-річного віку та при загальному стажі роботи не менше 25 років. Його трудова книжка містить усі необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах записи.
Факт наявності у нього загального стажу роботи не менше 25 років Управлінням пенсійного фонду України у Рівненському районі Рівненської області не оспорюється.
Позивач відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Ст .62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. П.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналогічні твердження містяться і в п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, де вказано, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно п.20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд приходить до висновку, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у позивача пільгового стажу роботи з 15 червня 1983 року по 17 червня 1996 року, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.
Отже, дії відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах як працівнику зайнятому із шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2 у зв'язку з не зарахуванням періоду з 15 червня 1983 року по 17 червня 1996 року судом визнаються протиправними.
Суд вважає, що, враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, сторони повинні надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень. На думку суду, відсутні беззаперечні докази того, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі закону. Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд вважає, що твердження позивача є обґрунтованим і таким, що не спростовані відповідачем.
Відповідно до норм ст.162 КАС України суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Таким чином, зважаючи на завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушених прав та інтересів осіб шляхом задоволення позову.
Згідно ст.94 КАС України у випадку задоволення позову суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі наведенного, ст.ст.1, 6, 7, 13, 62, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст.ст.2, 6, 69-72, 94, 128, 158-163 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в:
адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської обалсті, третя особа: ТзОВ фірма"Теплобуд - 230" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області призначити йому пільгову пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.10.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 146 (сто сорок шість ) грн. 16 коп. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання.
Суддя Кушнір Н.В.
