Провадження № 2/522/435/14
Справа № 522/4045/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2014 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Турецького О.С.,
при секретарі - Гасуляк С.Г.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду міста Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з вказаним вище позовом, в якому просила суд про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, несплачені за період з 01 вересня 2004 року по 31 грудня 2008 року у сумі 325.370,51 грн. та пені за несвоєчасно сплачені аліменти на утримання доньки за період з 01 січня 2009 року по 25 липня 2011 року у розмірі 3.130.059,40 грн. та витрати на правову допомогу, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем у період з 14 лютого 2002 року по 18 жовтня 2004 року, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_5.
18 серпня 2004 року між сторонами був укладений договір про сплату аліментів на дитину, який був посвідчений нотаріально, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 50 % від своєї заробітної плати, але не менше 500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. У разі несвоєчасного виконання умов договору і виникнення заборгованості за сплати аліментів з вини відповідача, останнім сплачується на користь ОСОБА_3 пеня у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Прийняті на себе зобов'язання ОСОБА_4 не виконав, не сплатив ОСОБА_3 жодної грошової суми на виконання умов договору, тому вона просить позов задовольнити.
Справа судами розглядалася неодноразово. Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 10 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 було задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2012 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 було відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року, рішення Приморського районного суду м. Одеса від 10 жовтня 2011 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 березня 2012 року - скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник позивачки у судовому засіданні наполягав на задоволені позову, представник відповідача позов не визнав, надав відзив на позов.
З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 14 лютого 2002 року (свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_1) по 18 жовтня 2004 року (свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2), в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3).
18 серпня 2004 року між ОСОБА_3 до ОСОБА_4 був укладений договір про сплату аліментів на дитину, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 10423 (далі - Договір).
Відповідно до умов вказаного вище договору, відповідач зобов'язався сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 50 % від своєї заробітної плати, але не менше 500 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття (п. 2 Договору).
Згідно п. 11 Договору, в разі несвоєчасного виконання умов договору і виникнення заборгованості по сплаті аліментів з вини відповідача, останнім сплачується на користь ОСОБА_3 пеня у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Однак, на думку позивачки та її представника, прийняті на себе зобов'язання ОСОБА_4 не виконав, не сплатив ОСОБА_3 жодної грошової суми на виконання умов Договору, тому вона просить позов задовольнити.
Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, несплачені за період з 01 вересня 2004 року по 31 грудня 2008 року у сумі 325.370,51 грн. та пеню за несвоєчасно сплачені аліменти на утримання доньки за період з 01 січня 2009 року по 25 липня 2011 року у розмірі 3.130.059,40 грн.
Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечує проти того, що відповідач здійснював перекази на ім'я позивачки, але він не згоден з розміром цих переказів. Стверджує, що відповідач працював моряком та його заробіток був вищий, за той, від якого він здійснював перекази. На підтвердження своєї вимоги посилався на довідки компанії «South Star Ltd.» від 21.07.2008 р. № 210708 та від 23.03.2012 р. № 2/2012, з яких вбачається, що ОСОБА_4 працював в компанії «Navi Ship Management Srl» на посаді другого помічника з 16.03.2007 року по 16.07.2008 року з щомісячною заробітною платою у розмірі 2.604,00 доларів США та 2.500,00 Євро, яку відповідач надав до банку з метою отримання кредиту, а також на депозитні договори та довідки Державної прикордонної служби України про численні перетинання відповідачем кордону України.
Також, представник позивачки зазначив, що інших договорів, ніж Договір від 18.08.2004 року між позивачкою та відповідачем укладено не було. За виконавчим написом до нотаріуса про стягнення аліментів в безспірному порядку позивачка не зверталася, тому нарахування заборгованості по сплаті аліментів державним виконавцем не здійснювалося.
Чому позивачка не зверталася до відповідача з вимогою про стягнення аліментів протягом шести років, представник позивачки пояснити не зміг.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається із ч.1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 СК України, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.
Стаття 194 СК України передбачає стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами, структурно зазначена норма СК України належить до глави 15 СК України «Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».
Відповідно до частини 1 ст. 194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», встановлено, що ч. 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору треба включати умови про індексацію, як вимагає ч. 2 ст. 184 того ж Кодексу.
Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Крім того, порядок стягнення заборгованості із сплати аліментів провадиться за ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за несвоєчасно сплачені аліменти на утримання доньки за період з 01 січня 2009 року по 25 липня 2011 року у розмірі 3.130.059,40 грн..
Як вбачається з довідок АТ«МАРФІН БАНК» в м. Одесі від 16.02.2001 року № 425/01 та № 426/01 на рахунки ОСОБА_3 з рахунків ОСОБА_4 здійснювалися переклади іноземної валюти та через банки здійснювалися перекази у гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачкою не надано до суду належних доказів про розмір заробітної плати відповідача за період стягнення нею заборгованості по сплаті аліментів.
Довідки компанії «South Star Ltd.» від 21.07.2008 року № 210708 та від 23.03.2012 року № 2/2012 не є розрахунком заробітної плати відповідача за весь період стягнення заборгованості по сплаті аліментів.
На підставі ст. ст. 3-4, 6-8, 10-11, 15, 57-60, 109, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : О.С.Турецький
10 червня 2014 року
