ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-33/6567-2012
10.07.12
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Боско"
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм"
3) товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм"
4) товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест"
5) товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм"
6) товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК"
про стягнення 2 742 478,16 грн.
Представники :
від позивача: Шостак Л.Г. -представник за довіреністю № 31/12/09Н від 03.02.2012 року;
від відповідача-1: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-2: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-3: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-4: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-5: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача-6: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року.
та за зустрічним позовом: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче
об'єднання "Укрфарм"
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм"
3) товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК"
4) товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм"
5) товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест"
до публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської
регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
про визнання припиненими договорів поруки
Представники:
від позивача -1: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від позивача-2: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від позивача-3: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від позивача-4: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від позивача-5: Ракша О.В. - представник за довіреністю № 4 від 25.06.2012 року;
від відповідача: Шостак Л.Г. -представник за довіреністю № 31/12/09Н від 03.02.2012 року.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" про стягнення 2 742 478,16 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.11.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та товариством з обмеженою відповідальністю «Боско»(далі -відповідач-1), товариством з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»(далі -відповідач-2), товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм»(далі -відповідач-3), товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Холдінг Інвест»(далі -відповідач-4) укладено генеральну кредитну угоду № 010/14/209 із подальшими додатковими угодами до неї. З урахуванням додаткових угод до генеральної кредитної угоди до складу позичальників включено товариство з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»(далі -відповідач-5) та товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «КФК»(далі -відповідач-6).
Відповідно до п. 1.2 генеральної кредитної угоди, загальний розмір основної (позичкової) заборгованості відповідачів перед позивачем по договорам, укладеним в рамках генеральної кредитної угоди, в будь-який момент дії генеральної кредитної угоди не може перевищувати суми, еквівалентної 4 770 000,00 дол. США, за курсом НБУ на дату надання кредитних коштів, з наступними сублімітами:
1 859 933,65 грн. - на фінансування поточної діяльності відповідача-1 (субліміт -1);
549 916,00 дол. США - на фінансування поточної діяльності відповідача-1 (субліміт -2);
2 100 000,00 грн. - на фінансування поточної діяльності відповідача - 3 (субліміт -3);
2 627 451,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень корпоративних прав та основних засобів для відповідача - 4 (субліміт -4);
789 337,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок для відповідача-4 (субліміт -5);
3 000 000,00 грн. - на поповнення обігових коштів для відповідача-5 (субліміт -6);
2 692 500,00 грн. - на поповнення обігових коштів для відповідача-6 (субліміт-7).
Відповідно до п. 1.3. генеральної кредитної угоди встановлені наступні строки користування кредитними коштами:
за сублімітом-1 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-2 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-3 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-4 та сублімітом-5 - до 15.11.2012 року;
за сублімітом-6 - до 26.10.2012 року;
за сублімітом-7 - до 26.10.2012 року.
Відповідно до п. 2.1 генеральної кредитної угоди, кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
На умовах генеральної кредитної угоди, на підставі письмових заяв, позивач укладав кредитні договори в рамках лімітів та сублімітів, встановлених в генеральній кредитній угоді, відкрито позичкові рахунки та надано кредитні кошти згідно умов кредитних договорів - п. 4.1 генеральної кредитної угоди.
Згідно п. 5.1. генеральної кредитної угоди, відповідачі зобов'язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.
За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів в національній валюті; в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів в іноземній валюті. В кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди, може визначитись інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань по відповідним кредитним договорам - п.п. 10.2., 10.5. генеральної кредитної угоди.
До генеральної кредитної угоди між позивачем та відповідачем-3 19.11.2007 року укладено кредитний договір № 010/14/218 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів»із подальшими додатковими угодами до нього (далі - кредитний договір).
На підставі положень кредитного договору, позивач відкрив відповідачу-6 відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 100 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту -19.10.2012 року.
Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки, яка відповідно до п. 1.2. кредитного договору становить:
з 19.11.2007 року по 09.11.2008 року -12,5 % річних;
з 10.11.2008 року по 09.11.2009 року - 20,0 % річних;
з 10.11.2009 року по 31.08.2010 року -23,0 % річних;
з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року -20,0 % річних;
з 01.10.2010 року - 18,0 % річних.
Згідно п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти призначені для поповнення оборотних коштів позичальника.
Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки, яка відповідно до п. 1.2. кредитного договору становить:
з 19.11.2007 року по 09.11.2008 року -12,5 % річних;
з 10.11.2008 року по 09.11.2009 року - 20,0 % річних;
з 10.11.2009 року по 31.08.2010 року -23,0 % річних;
з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року -20,0 % річних;
з 01.10.2010 року - 18,0 % річних.
Згідно п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти призначені для поповнення оборотних коштів відповідача-3
Позивач надав відповідачу-3 кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування - п. 3.1. пунктом 3.2. сторони кредитного договору встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по кредитному договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.
На підставі п. 6 кредитного договору, відповідач-3 зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій, в разі їх виникнення.
Керуючись п. 7 кредитного договору, позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості відповідача-3 за кредитним договором, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та сплати штрафних санкцій у випадку незабезпечення відповідачем-3 повернення одержаного кредиту та сплати нарахованих процентів.
За порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, відповідач-3 сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за фактичну кількість днів прострочення - п. 10. Кредитного договору.
Станом на 01.03.2012 року, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року в останнього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 2 096 000,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 249 165,55 грн., пеня за прострочення погашення відсотків в розмірі 13 153,61 грн. та штраф за нецільове використання кредитних коштів в розмірі 384 159,00 грн.
В забезпечення виконання кредитного договору № 010/14/218 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів»від 19.11.2007 року позивачем укладено наступні договори поруки:
- від 19.10.2010 року № 12/14/1004 з відповідачем-1;
- від 19.10.2010 року № 12/14/1029 з відповідачем-2;
- від 19.10.2010 року № 12/14/1012 з відповідачем-4;
- від 19.10.2010 року № 12/14/1017 з відповідачем-5;
- від 19.10.2010 року. № 12/14/1028 з відповідачем-6 (далі -договори поруки).
Відповідно до п.п. 1.1 договорів поруки, відповідач-1, відповідач-2, відповідач-4, відповідач-5 та відповідач-5 зобов'язуються відповідати перед позивачем солідарно з відповідачем-6 за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, повернути кредит в розмірі 2 692 500,00 гри., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,0% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у тому числі і на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності договорами поруки.
Згідно до п.п. 1.6. договорів поруки, поручителі набувають всіх прав кредитора по кредитному договору, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, лише після повного виконання кредитних зобов'язань та взятих на себе зобов'язань по договору поруки. Часткове виконання не надає поручителю зазначених прав.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) відповідачем-3 всіх або окремих кредитних зобов'язань, відповідач-1 та відповідач 2, відповідач-3, відповідач-4, відповідач-5 та відповідач-6 відповідають як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) відповідачем-3 всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, позивач набуває права вимоги до відповідача-1, відповідача-2, відповідача-4, відповідача-5, відповідача6 щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобов'язаннями - п.п. 2.1. договорів поруки.
Відповідно до п.п. 2.2. договорів поруки, відповідач-1, відповідач-2, відповідач-4, відповідач-5, відповідач-6 зобов'язується здійснити виконання порушених кредитних зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від позивача та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання відповідачем-1, відповідачем-2, відповідачем-4, відповідачем-5, відповідачем-6 кредитних зобов'язань в розмірі, визначеному позивачем у вимозі. Позивач має право направляти вимоги відповідачу-1, відповідачу-2, відповідачу-4, відповідачу-5, відповідачу-6 будь-яку кількість разів до повного виконання кредитних зобов'язань.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено претензії (вимоги) про повне погашення заборгованості за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року, а саме:
- товариству з обмеженою відповідальністю «Боско»№ СІ 1-120/1/09/308 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»№ СІ 1-120-1/09/304 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм»(відповідач-3) № СІ 1-120-1/09/307 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Ніка Холдінг Інвест» № СІ 1-120-1/09/309 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Альфафарм»№ СІ 1-120-1/09/303 від 18.01.2012 року,
- товариству з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма КФК»№ СІ 1-120-1/09/154 від 11.01.2012 року.
Проте зазначені вимоги залишені без задоволення.
Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство"Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з вимогами про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" заборгованості за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 2 096 000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 249 165,55 грн., пені за прострочення погашення відсотків в розмірі 13 153,61 грн. та штрафу за нецільове використання кредитних коштів в розмірі 384 159,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/6567-2012, розгляд справи призначено на 12.06.2012 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням останніми вимог суду, розгляд справи відкладено на 02.07.2012 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі, в судовому засіданні від 02.07.2012 року оголошено перерву до 10.07.2010 року.
04.07.2012 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшли зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" до публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" про визнання такими, що припинили свою дію з 21.04.2012 року договори поруки № 010/14/03/283 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/284 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/285 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/634 від 09.04.2009 року, № 010/14/03/635 від 09.04.2009 року, № 12/14/1035 від 19.10.2010 року, № 12/14/1033 від 19.10.2010 року, № 12/14/1032 від 19.10.2010 року, № 12/14/1025 від 19.10.2010 року, № 12/14/1024 від 19.10.2010 року, № 12/14/1022 від 19.10.2010 року, № 12/14/1021 від 19.10.2010 року, № 12/14/1020 від 19.10.2010 року, № 12/14/1016 від 19.10.2010 року, № 12/14/1015 від 19.10.2010 року, № 12/14/1014 від 19.10.2010 року, № 12/14/1011 від 19.10.2010 року, № 12/14/1010 від 19.10.2010 року, № 12/14/1009 року від 19.10.2010 року та № 12/14/1005 від 19.10.2010 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
В судове засідання 10.07.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача за первісним позовом в повному обсязі підтримав заяву про збільшення позовний вимог, подану в судовому засіданні 02.07.2012 року, відповідно до якої просить суд солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" заборгованість за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 2 094 000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 366 611,62 грн., пеню за прострочення погашення відсотків в розмірі 19 382,70 грн. та штраф за нецільове використання кредитних коштів в розмірі 384 159,00 грн., а також 57 283,07 грн. судового збору. Також представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених зустрічних позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву, та просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Представник позивачів за зустрічним позовом (відповідачів за первісним позовом) в повному обсязі підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги та просить суд визнати такими, що припинили свою дію з 21.04.2012 року договори поруки № 010/14/03/283 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/284 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/285 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/634 від 09.04.2009 року, № 010/14/03/635 від 09.04.2009 року, № 12/14/1035 від 19.10.2010 року, № 12/14/1033 від 19.10.2010 року, № 12/14/1032 від 19.10.2010 року, № 12/14/1025 від 19.10.2010 року, № 12/14/1024 від 19.10.2010 року, № 12/14/1022 від 19.10.2010 року, № 12/14/1021 від 19.10.2010 року, № 12/14/1020 від 19.10.2010 року, № 12/14/1016 від 19.10.2010 року, № 12/14/1015 від 19.10.2010 року, № 12/14/1014 від 19.10.2010 року, № 12/14/1011 від 19.10.2010 року, № 12/14/1010 від 19.10.2010 року, № 12/14/1009 року від 19.10.2010 року та № 12/14/1005 від 19.10.2010 року укладені з публічним акціонерним товариством "Райфайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", та стягнути з публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" 1 073,00 грн. судового збору. Також представники позивачів за зустрічним позовом (відповідачів за первісним позовом) надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль", з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити в задоволенні первісного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а вимоги за зустрічним позовом - не підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
16.11.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, кредитор за угодою) та товариством з обмеженою відповідальністю «Боско»(далі -відповідач-1, позичальник-1 за угодою), товариством з обмеженою відповідальністю «Віто-Фарм»(далі -відповідач-2, позичальник-2 за угодою), товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Укрфарм»(далі -відповідач-3, позичальник-3 за угодою), товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Холдінг Інвест»(далі -відповідач-4, позичальник-4 за угодою) укладено генеральну кредитну угоду № 010/14/209.
Між сторонами генеральної кредитної угоди підписані додаткові угоди до неї, а саме: № 010/14/04/056 від 05.02.2008 року, № 010/14/04/165 від 18.04.2007 року, № 101/14/209/90/1 від 10.11.2008 року, № 101/14/209/347 від 10.02.2009 року, № 101/14/209/674 від 30.06.2009 року, № 101/14/209/6 від 01.10.2009 року, № 101/14/209/7 від 10.11.2009 року, № 101/14/209/8 від 10.02.2010 року, № 101/14/209/9 від 10.03.2010 року, № 101/14/209/10 від 04.06.2010 року, № 101/14/209/11 від 19.10.2010 року, № 101/14/209/12 від 25.11.2010 року, № 101/14/209/13 від 27.07.2011 року та № 101/14/209/14 від 21.11.2011 року, відповідно до яких вносилися зміни та доповнення до генеральної кредитної угоди № 101/14/209 від 16.11.2007 року.
У відповідності до додаткової угоди № 101/14/209/7 від 10.11.2009 року до генеральної кредитної угоди № 101/14/209 від 16.11.2007 року, сторони домовились включити до складу позичальників за генеральною угодою товариство з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (далі - відповідач-5, позичальник-5 за угодою) та товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" (далі -відповіда-6, позичальник-6 за угодою).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»14.10.2009 року (протокол № 3б-45), акціонерний комерційний банк «Аваль»було створено юридичними особами -резидентами України у формі відкритого акціонерного товариства рішенням установчих зборів (протокол № 1 від 03.03.1992 року). Протоколом Загальних зборів УКБ «Аваль»№ 3б-4/4 від 21.01.1994 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного комерційного банку «Аваль»на акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль». У зв'язку із рішення Загальних Зборів акціонерів банку (протокол № 3б-35 від 02.12.2005 року), банк набув статусу банку з іноземним капіталом. Протоколом Загальних Зборів АППБ «Аваль»№ 3б-36 від 21.04.2006 року прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль»на відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 року прийнято рішення про зміну найменування відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль». Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до п.1.1. кредитної генеральної угоди, кредитор, на підставі даної угоди, зобов'язується надавати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в угоді та кредитних договорах, укладених у її рамках.
Згідно п. 1.2 генеральної кредитної угоди, загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальників перед кредитором по договорам, укладеним в рамках генеральної кредитної угоди, в будь-який момент дії генеральної кредитної угоди не може перевищувати суми, еквівалентної 4 770 000,00 дол. США, за курсом НБУ на дату надання кредитних коштів, з наступними сублімітами:
1 859 933,65 грн. - на фінансування поточної діяльності позичальника-1 (субліміт -1);
549 916,00 дол. США-на фінансування поточної діяльності позичальника-1(субліміт -2);
2 100 000,00 грн. - на фінансування поточної діяльності позичальника - 3 (субліміт -3);
2 627 451,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень корпоративних прав та основних засобів для позичальника - 4 (субліміт-4);
789 337,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок для позичальника - 4 (субліміт -5);
3 000 000,00 грн. - на поповнення обігових коштів для позичальника -5 (субліміт -6);
2 692 500,00 грн. - на поповнення обігових коштів для позичальника -6 (субліміт-7).
У відповідності до п. 1.3. генеральної кредитної угоди встановлені наступні строки користування кредитними коштами:
за сублімітом-1 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-2 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-3 - до 19.10.2012 року;
за сублімітом-4 та сублімітом-5 - до 15.11.2012 року;
за сублімітом-6 - до 26.10.2012 року;
за сублімітом-7 - до 26.10.2012 року.
Відповідно до п. 2.1 генеральної кредитної угоди, кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Положеннями п. 4.1. генеральної кредитної угоди встановлений обов'язок кредитора, на умовах цієї угоди, на підставі письмових заяв позичальників, укласти з позичальниками договори в рамках ліміту та субліміту, встановлених п. 1.2 угоди, відкрити позичкові рахунки та надавати кредитні кошти згідно умов договорів, за умовами оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги кредитора за цією угодою.
Згідно п. 5.1. генеральної кредитної угоди, позичальники зобов'язались використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.
За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів в національній валюті; в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів в іноземній валюті. В кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди, може визначитись інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань по відповідним кредитним договорам - п.п. 10.2., 10.5. генеральної кредитної угоди.
19.11.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" (позичальник за договором) укладено кредитний договір № 010/14/218 «Відновлювальна кредитна лінія на повернення обігових коштів для корпоративних клієнтів»до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року.
Між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" підписані додаткові угоди до кредитного договору № 010/14/218 від 19.11.2007 року, а саме: № 010/14/218/92/1 від 10.11.2008 року, № 010/14/218/350 від 10.02.2009 року, № 010/14/218/3 від 01.10.2009 року, № 010/14/218/4 від 10.11.2009 року, № 010/14/218/5 від 10.03.2010 року, № 010/14/218/6 від 04.06.2010 року, № 010/14/218/8 від 25.11.2010 року, № 010/14/218/9 від 27.07.2011 року, № 010/14/218/10 віл 21.11.2011 року відповідно до яких вносилися зміни та доповнення до кредитного договору.
Положеннями п. 1.1. кредитного договору із змінами та доповненнями сторони визначили, що кредитор, на положеннях та умовах генеральної кредитної угоди та цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 2 100 000,00 грн. та з кінцевим терміном погашення кредиту до 19.10.2010 року.
Під терміном «відновлювальна кредитна лінія»розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту основної (позичкової) заборгованості за кредитом. Кредитні кошти, на умовах цього кредитного договору, надаються позичальнику частинами (траншами), відповідно до виробничого циклу постачальника, на строк та в межах ліміту кредитування, що визначено даним кредитним договором, та на підставі письмової заявки позичальника.
Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки, яка відповідно до п. 1.2. кредитного договору становить:
з 19.11.2007 року по 09.11.2008 року -12,5 % річних;
з 10.11.2008 року по 09.11.2009 року - 20,0 % річних;
з 10.11.2009 року по 31.08.2010 року -23,0 % річних;
з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року -20,0 % річних;
з 01.10.2010 року - 18,0 % річних.
Згідно п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти призначені для поповнення оборотних коштів позичальника.
На виконання умов кредитного договору та генеральної кредитної угоди, на підставі письмових заявок від 20.11.2007 року, 27.11.2007 року, 05.02.2008 року, 15.02.2008 року, 28.02.2008 року, 18.03.2008 року, 28.03.2008 року, 13.05.2008 року, № 09/04/2010-3 від 09.04.2010 року, № 12/04/2010-4 від 12.04.2010 року, № 13/04/2010-3 від 13.04.2010 року, № 14/04/2010-4 від 14.04.2010 року, № 15/04/2010-3 від 15.04.2010 року, № 16/04/2010-6 від 16.04.2010 року, № 19/04/2010-3 від 19.04.2010 року, № 20/04/2010-3 від 20.04.2010 року, № 21/04/2010-3 від 21.04.2010 року, № 22/04/2010-3 від 22.04.2010 року, № 23/04/2010-3 від 23.04.2010 року, № 26/04/2010-3 від 26.04.2010 року, № 27/04/2010-3 від 27.04.2010 року, № 28/04/2010-3 від 28.04.2010 року, № 29/04/2010-3 від 29.04.2010 року, № 29/04/2010-6 від 29.04.2010 року товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" кредитор надав останньому кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, платіжними дорученнями № 2 від 20.11.2007 року, № 2 від 27.11.2007 року, № 2 від 05.02.2008 року, № 2 від 15.02.2008 року, № 2 від 28.05.2008 року, № 1від 18.03.2008 року, № 1 від 28.03.2008 року, № 1 від 14.05.2008 року та меморіальними ордерами № 22 від 09.04.2010 року, № 71 від 12.04.2010 року, № 25 від 13.04.2010 року, № 16 від 14.04.2010 року, № 2 від 15.04.2010 року, № 9 від 16.04.2010 року, № 4 від 19.04.2010 року, № 2 від 20.04.2010 року, № 3 від 21.04.2010 року, № 3 від 22.04.2010 року, № 03 від 23.04.2010 року, № 14 від 26.04.2010 року, № 12 від 27.04.2010 року, № 11 від 28.04.2010 року, № 7 від 29.04.2010 року, № 20 від 29.04.2010 року.
Згідно п. 3.4. кредитного договору, сторони встановили, що погашення основної суми кредиту починається за 30 календарних днів до дати закінчення строку кредиту.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у кредитному договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених кредитним договором; сплачувати проценти за користування кредитними коштами за цим кредитним договором на рахунок нарахованих доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашення кредиту.
У відповідності до положень п. 7.4. кредитного договору, кредитор має право негайно обмежити надання кредитним коштів за даним кредитним або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за цим кредитним договором, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та сплати штрафних санкцій, у разі:
- невиконання позичальником п. 6.1, 6.4, 6.8, 6.10, 6.11 даного договору;
- невиконання позичальником/поручителем укладених договорів забезпечення;
- наявності фактів невиконання бо неналежного виконання позичальником зобов'язань по п. 6.5 даного кредитного договору;
- наявності фактів невиконання позичальником (його гарантом або поручителями) будь-яких інших зобов'язань;
- значного погіршення фінансового стану позичальника (його гарантів або поручителів);
- прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію позичальника/поручителя;
- порушення справи про банкрутство позичальника/поручителя;
- подання до суду позову про визнання недійсними в цілому чи в частині та/або неукладеним цього кредитного договору та /або будь-якого договору забезпечення виконання позичальником/поручителем своїх зобов'язань.
У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом, 11.01.2012 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" з претензією № С11-120-10/09/152 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року. Проте зазначена претензія залишена позичальником без відповіді та задоволення.
Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 21.06.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі в розмірі 2 094 000,00 грн. та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 366 611,62 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 21.06.2012 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року по кредиту в розмірі 2 094 000,00 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 366 611,62 грн., позичальника перед кредитором належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.
У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним договором кредитор нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в сумі 19 382,70 грн. та штраф за нецільове використання кредитних коштів в розмірі 384 159,00 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положеннями 10.2. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. 1.1., 6.1 даного кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за фактичну кількість днів прострочення.
Згідно п. 10.5. кредитного договору, у разі виявлення фактів нецільового використання кредиту (його частки) позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 25 % від суми кредитних коштів, яка була використана за нецільовим призначенням.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
З огляду на вищевикладене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 2 094 000,00 грн. та по відсоткам за користування кредитом в розмірі 366 611,62 грн., суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в сумі 19 382,70 грн. та штрафу за нецільове використання кредитних коштів в розмірі 384 159,00 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Положеннями п. 4.1. кредитного договору встановлено, що виконання зобов'язань позичальника за даними договором забезпечується заставою/іпотекою/порукою, наданою за генеральною кредитною угодою.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" за кредитним договором № 010/14/218 «Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів»від 19.11.2007 року, між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Боско", товариством з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариством з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (поручителі за договорами) 19.10.2010 року укладено договори поруки № 12/14/1004, № 12/14/1029, № 12/14/1028, № 12/14/1012, № 12/14/1017.
Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до п.1. договорів поруки, поручителі зобов'язуються відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, повернути кредит в розмірі 2 100 000,00 гри., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20,0% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у тому числі і на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності договорами поруки.
Згідно до п.п. 1.6. договорів поруки, поручителі набувають всіх прав кредитора по кредитному договору, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, лише після повного виконання кредитних зобов'язань та взятих на себе зобов'язань по договору поруки. Часткове виконання не надає поручителю зазначених прав.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань, поручителі та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителів щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобов'язаннями (п. 2.1. договорів поруки).
Відповідно до п.п. 2.2. договорів поруки, поручителі зобов'язуються здійснити виконання порушених кредитних зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителями кредитних зобов'язань в розмірі, визначеному позивачем у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителям будь-яку кількість разів до повного виконання кредитних зобов'язань.
З метою досудового врегулювання спору, 18.01.2012 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" з претензіями № С11-120-1/09/308, № С11-120-1/09/304, № С11-120-1/09/305, № С11-120-1/09/309, № С11-120-1/09/303 про дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами. Проте зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.
Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" заборгованості за кредитним договором № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року по кредиту в розмірі 2 094 000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 366 611,62 грн., пені за прострочення погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 19 382,70 грн. та штрафу за нецільове використання кредитних коштів в розмірі 384 159,00 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Відповідно до зустрічної позовної заяви товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариство з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", товариство з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм" та товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" просить суд визнати такими, що припинили свою дію з 21.04.2012 року договори поруки № 010/14/03/283 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/284 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/285 від 19.11.2007 року, № 010/14/03/634 від 09.04.2009 року, № 010/14/03/635 від 09.04.2009 року, № 12/14/1035 від 19.10.2010 року, № 12/14/1033 від 19.10.2010 року, № 12/14/1032 від 19.10.2010 року, № 12/14/1025 від 19.10.2010 року, № 12/14/1024 від 19.10.2010 року, № 12/14/1022 від 19.10.2010 року, № 12/14/1021 від 19.10.2010 року, № 12/14/1020 від 19.10.2010 року, № 12/14/1016 від 19.10.2010 року, № 12/14/1015 від 19.10.2010 року, № 12/14/1014 від 19.10.2010 року, № 12/14/1011 від 19.10.2010 року, № 12/14/1010 від 19.10.2010 року, № 12/14/1009 від 19.10.2010 року та № 12/14/1005 від 19.10.2010 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 60 ГПК України, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Відповідно до ст. 601 ЦК зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. Найчастіше це - позов про визнання договору недійсним або позов про визнання права. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
Судом встановлено, що вимоги позивачів за зустрічним позовом не пов'язані з первісним позовом, оскільки підставою первісного позову є кредитний договір № 010/14/218 від 19.11.2007 року до генеральної кредитної угоди № 010/14/209 від 16.11.2007 року, договір поруки № 12/14/1004 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1029 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1028 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1012 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1017 від 19.10.2010 року, тоді як підставою зустрічного позову є договір поруки № 010/14/03/283 від 19.11.2007 року, договір поруки № 010/14/03/284 від 19.11.2007 року, договір поруки № 010/14/03/285 від 19.11.2007 року, договір поруки № 010/14/03/634 від 09.04.2009 року, договір поруки № 010/14/03/635 від 09.04.2009 року, договір поруки № 12/14/1035 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1033 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1032 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1025 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1024 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1022 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1021 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1020 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1016 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1015 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1014 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1011 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1010 від 19.10.2010 року, договір поруки № 12/14/1009 від 19.10.2010 року та договір № 12/14/1005 від 19.10.2010 року.
Таким чином, відповідно до вищевикладеного, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" за зустрічним позовом визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з неможливістю розгляду в одному провадженні первісного та зустрічного позову, оскільки вони не пов'язані між собою.
При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм", товариство з обмеженою відповідальністю "Альфафарм", товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК", товариство з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм" та товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" не позбавлені права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідачів, а витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом -на позивачів за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Боско" (21050, м. Вінниця, вул. 1-го травня, 60, ідентифікаційний код 31903432), товариства з обмеженою відповідальністю "Віто - Фарм" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 14, ідентифікаційний код 33546114), товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Укрфарм" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 30-А, ідентифікаційний код 33998641), товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдинг Інвест" (03028, м. Київ, вул. Саксаганського, 38-А, ідентифікаційний код 33442427), товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414, ідентифікаційний код 35756311) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "КФК" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, ідентифікаційний код 35848187) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 26; ідентифікаційний код 23494105) заборгованість по кредиту в розмірі 2 094 000 (два мільйони дев'яносто чотири тисячі) грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 366 611 (триста шістдесят шість тисяч шістсот одинадцять) грн. 62 коп., пеню за прострочення погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 19 382 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 70 коп. та штраф за нецільове використання кредитних коштів в розмірі 384 159 (триста вісімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп., а також 57 283 (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 07 коп. судового збору.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 17.07.2012 року.
Суддя С.М.Мудрий
