Єдиний державний реєстр судових рішень
Постанова
Іменем України
11 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 344/13201/23
провадження № 14-80цс25
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г. Ткача І. В.,Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
розглянула справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання дій протиправними та зобов`язання відновити електропостачання
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року у складі судді Мелещенко Л. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року у складі колегії суддів Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Баркова В. М.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» (далі - АТ «Прикарпаттяобленерго») про визнання неправомірними дій відповідача з припинення електроживлення електроустановок позивача та зобов`язання відповідача за його рахунок відновити електроживлення електроустановок споживача.
Ухвалою від 06 липня 2023 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі № 344/12148/23, однак АТ «Прикарпаттяобленерго» не відновило електроживлення.
ОСОБА_1 17 липня 2023 року звернувся до суду з новим позовом про відновлення електроживлення електроустановок споживача, мотивуючи його невиконанням АТ «Прикарпаттяобленерго» вимог пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії та невідновленням електроживлення після відкриття провадження у справі на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил.
Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у позові відмовив.
На рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції адвокат позивача подав касаційну скаргу.
Стверджував, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину п`яту статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункт 1.1.1 глави 1.1 розділу I, абзац четвертий пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду розв`язала питання ефективного процесуального механізму практичного застосування пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Зміст позову
1. ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» у липні 2023 року звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати АТ «Прикарпаттяобленерго» відновити електроживлення електроустановок споживача - житлового будинку АДРЕСА_1 .
2. Вимоги мотивував тим, що 03 липня 2023 року відповідач припинив живлення електроустановок позивача - житлового будинку АДРЕСА_1 .
3. В іншій справі позивач 04 липня 2023 року звернувся до Івано-Франківського міського судуІвано-Франківської області з позовом до АТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання неправомірними дій щодо припинення електроживлення електроустановок позивача - житлового будинку АДРЕСА_1 , зобов`язання АТ «Прикарпаттяобленерго» за власний рахунок відновити електроживлення електроустановок позивача - цього житлового будинку.
4. Ухвалою від 06 липня 2023 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у тій справі.
5. Позивач одразу подав відповідачу заяву, у якій просив невідкладно відновити електропостачання його електроустановок, а також надав ухвалу суду про відкриття провадження у справі.
6. Проте відповідач протягом 5 робочих днів не відновив електропостачання, чим порушив права позивача.
7. У вересні 2023 року позивач у системі «Електронний суд» сформував заяву про зміну підстав позову та просив суд визнати протиправними дії АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо невідновлення після відкриття ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2023 року провадження у справі № 344/12148/23 електропостачання електроустановок споживача - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати АТ «Прикарпаттяобленерго» відновити електропостачання до цього будинку.
Зміст рішення місцевого суду
8. Рішенням від 12 червня 2024 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у позові відмовив.
9. Рішення мотивував тим, що позивач не спростував факт порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, що стало причиною припинення розподілу електроенергії, та не надав доказів усунення порушення пункту 2.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії та пункту 5.1.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а його заява, в якій він просив надати можливість розподілу обліку електроенергії на побутові та непобутові потреби, свідчить про визнання ним факту порушення вказаних норм Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
10. Виходив з того, що позивач не довів вжиття заходів для розподілу обліку електричної енергії на побутові та непобутові потреби.
Зміст постанови апеляційного суду
11. Постановою від 28 серпня 2024 року Івано-Франківський апеляційний суд апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року залишив без змін.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Прикарпаттяобленерго» 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
12. Мотивував постанову тим, що місцевий суд, оцінивши наявні у справі докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, урахував, що об`єкт споживача ОСОБА_1 відключений від електроживлення законно (що встановлено також рішенням суду в іншій справі, яке набрало чинності).
Місцевий суд урахував також те, що позивач не усунув порушення, які стали підставою для такого відключення, та дійшов обґрунтованого висновку, що у діях відповідача відсутнє порушення пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
13. Виходив з того, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок електричної енергії» послуга з постачання та розподілу електричної енергії надається за умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
14. Врахував, що такий договір про споживання електричної енергії на непобутові потреби та організацію комерційного обліку на непобутові потреби сторони не уклали, отже, відсутні правові підстави відновлення електропостачання до електроустановок позивача.
Зміст вимог касаційної скарги
15. У серпні 2024 року через систему «Електронний суд» адвокат Захаріїв Б. Д. в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу про скасування рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року, ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Рух справи
16. Ухвалою від 18 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Б. Д., на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 червня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року в цивільній справі № 344/13201/23 залишив без руху.
17. Ухвалою від 28 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження.
18. 13 листопада 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою від 05 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
20. Ухвалою від 28 травня 2025 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) для відступу від висновку щодо застосування пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 травня 2024 року у справі № 922/5196/23 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 635/1668/22.
21. Ухвалою від 29 жовтня 2025 року Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила справу до розгляду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, тобто для вирішення питання відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 травня 2024 року у справі № 922/5196/23.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник послався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
23. Касаційну скаргу мотивував тим, що поза увагою судів залишилося те, що відповідач після факту відключення споживача та подання йому позивачем 06 липня 2023 року ухвали суду про відкриття провадження у справі № 344/12148/23 не відновив негайно на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачання електроустановок ОСОБА_1 , чим порушив права позивача як споживача комунальних послуг.
24. Вважав, що суди неправильно застосували частину п`яту статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункт 1.1.1 глави 1.1 розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії, абзац четвертий пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
25. Наголосив, що норми ЦПК України не передбачають стягнення витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки такі стягуються лише при вирішенні справи по суті в місцевому суді за результатами розгляду справи, тому вважає постанову апеляційного суду незаконною в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
26. Зазначив, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 635/1668/22 (провадження № 61-10607св23).
Позиція інших учасників процесу
27. 07 листопада 2024 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу та навів такі мотиви для відмови у її задоволенні:
- оскаржені рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права на основі повного та всебічного дослідження обставин справи, наданих суду доказів та в межах заявлених позовних вимог;
- суди врахували висновки та обставини, встановлені при вирішенні справи № 344/12148/23, які є обов`язковими для суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою;
- доводи касаційної скарги та цитування фрагментів нормативних актів не стосуються суті спору та правовідносин між учасниками справи;
- посилання в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 635/1668/22 (провадження № 61-10607св23) не заслуговують на увагу, оскільки ця позиція Верховного Суду не є релевантною з огляду на різні обставини справи;
- об`єкт споживача ОСОБА_1 відключили від електроживлення законно, на сьогодні він не усунув порушення, тому в діях відповідача відсутнє порушення пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
28. Вказує, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, становить 10 000,00 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Межі розгляду справи касаційним судом
29. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Б. Д., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
30. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 цього кодексу).
31. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
32. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
33. Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальником є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.
34. Непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.
35. Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
36. Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа- підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
37. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
38. Частина друга статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.
39. Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.
40. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.
41. Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».
42. Відповідно до статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії», з метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.
Постачання електричної енергії здійснюється на недискримінаційних засадах.
Колективний побутовий споживач не може перешкоджати встановленню споживачами колективного побутового споживача приладів обліку, що забезпечують диференційований облік спожитої електроенергії окремо за різними періодами часу (зонами доби).
Відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України «Про захист прав споживачів», «Про захист економічної конкуренції», іншими нормативно-правовими актами.
Відключення захищених споживачів здійснюється з дотриманням вимог порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого Кабінетом Міністрів України, який визначає: 1) порядок складення переліку захищених споживачів; 2) порядок обмеження, відключення електропостачання захищених споживачів; 3) механізми забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами електричної енергії шляхом забезпечення попередньої оплати прогнозованого обсягу споживання електричної енергії та/або надання фінансової гарантії оплати спожитої захищеним споживачем електричної енергії власником такого захищеного споживача або в інший спосіб, передбачений законодавством.
43. Стаття 1 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
44. Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
45. Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) постановою від14 березня 2018 року № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
46. Отже, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються ПРРЕЕ.
47. Пункт 1.1.2 ПРРЕЕ передбачає, що відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки.
Підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з`єднань з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки) окремого користувача системи передачі / розподілу.
48. У підпункті 6 пункту 5.1.1. ПРРЕЕ визначено, що оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
49. Оператор системи зобов`язаний відновлювати у випадках та в порядку, визначених Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі та цими Правилами, електроживлення споживача за зверненням електропостачальника відповідно до умов договору з електропостачальником (підпункт 12 пункт 5.1.2 ПРРЕЕ).
50. З огляду на пункт 5.1.5 ПРРЕЕ у разі переривання електропостачання, спричиненого неправомірними діями (бездіяльністю) оператора системи, він несе відповідальність перед споживачем та електропостачальником електричної енергії згідно з законодавством.
51. Пункт 5.1.9 ПРРЕЕ визначає, що оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані: 1) протиправними діями третіх осіб; 2) форс-мажорними обставинами (наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним актом); 3) некваліфікованими діями споживача та/або персоналу споживача; 4) припиненням або обмеженням електропостачання, здійсненим у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованим відповідно до законодавства України; 5) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило відключення, у тому числі автоматичне, лінії живлення; 6) недотриманням споживачем установленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної величини електричної потужності; 7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми.
Оператор системи несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.
52. Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу визначені розділом VІІ ПРРЕЕ.
53. Згідно з пунктом 7.1 ПРРЕЕ, електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
54. Пункт 7.2 ПРРЕЕ визначає, що у разі незадовільного технічного стану електроустановок споживачів, який загрожує аварією, пожежею і створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню і сільськогосподарським тваринам, у разі невиконання вимог щодо усунення недоліків в електроустановках уповноважений представник органу виконавчої влади, на якого покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України, зобов`язаний видати споживачу припис щодо негайного (протягом години) припинення споживання електричної енергії та направити відповідний припис оператору системи.
Невиконання споживачем або оператором системи припису тягне за собою відповідальність, установлену законодавством України.
55. Відповідно до пункту 7.5 ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:
1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:
відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення (яке набрало законної сили) щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи або невиконання споживачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії); невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи; закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником); порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності у межах свого об`єкта поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455 (далі - Правила охорони електричних мереж); створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:
заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; не сплати коригуючого платіжного документу у тридцятиденний строк, у разі споживання електричної енергії на непобутові потреби побутовим споживачем електричної енергії або споживачем, що купує електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною, на непобутові потреби (на потреби, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) за об`єктом, за яким виявлено порушення.
56. З огляду на пункт 7.6 ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача оператор системи здійснює без попередження споживача:
1) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі:
зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки / установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу / Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;
самовільного підключення електроустановок споживача до електричних мереж (у тому числі після їх відключення в установленому законодавством порядку) або підключення електроустановок / струмоприймачів поза засобами комерційного обліку.
У разі виявлення факту підключення споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового підключення до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове підключення під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті про порушення;
2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.
3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 глави 2.1 розділу II цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил.
4) у разі відбору електричної енергії за відсутності укладеного та діючого договору про постачання електричної енергії.
Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
57. Припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.
У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.
Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.
ОСР/ОСП не несе відповідальності за майнову шкоду та матеріальні збитки, заподіяні споживачу внаслідок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, припинення або обмеження електропостачання споживачу, здійснених у порядку, встановленому цими Правилами (пункт 7.10 ПРРЕЕ).
58. З огляду на пункт 7.11 ПРРЕЕ у разі прийняття електропостачальником рішення про припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, з яким укладений один договір за декількома об`єктами споживача, припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу може здійснюватися за усіма об`єктами споживача, які зазначені у договорі з електропостачальником.
У разі наявності у споживача за одним об`єктом двох і більше договорів з двома і більше електропостачальниками припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу має здійснюватися на повний обсяг його споживання, незалежно від того, один чи більше електропостачальників звернулись до оператора системи із заявою про припинення або обмеження постачання споживачу.
Для підприємств житлово-комунального господарства, житлових кооперативів, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо заходи з припинення або обмеження постачання (розподілу або передачі) електричної енергії здійснюються в першу чергу щодо електроустановок адміністративного, виробничого та службового призначення.
На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскарженим фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
59. Пункт 7.12 ПРРЕЕ передбачає, що відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених у пунктах 7.5 та/або 7.6 цього розділу, здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу, протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.
60. Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом), якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.
61. У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках: станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший, ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб; побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Щодо правової природи абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ
62. Як уже було зазначено, з огляду на пункт 1.1.1ПРРЕЕ ці правила затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року № 312 та є галузевим нормативним актом, який регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
63. Відповідно до абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскарженим фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
64. Текстуальний аналіз цієї норми дозволяє визначити необхідні і достатні критерії застосування цієї норми права.
65. Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ регулює правовідносини між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання) лише на період розгляду судом спірних питань.
66. Характерно, що предметом позову в такій справі є оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, за який передбачено припинення електропостачання.
67. Отже, позивачем у такій є саме споживач, оскільки саме йому належить право оскаржити встановлений факт порушення ним ПРРЕЕ або умов договору.
68. Необхідними умовами застосування цієї норми права є своєчасне надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду.
69. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
70. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що ця норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його.
71. Проте суб`єкти постачання електричної енергії не завжди виконують вимоги абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ.
72. За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень споживачі обирають два способи для захисту своїх прав у разі невиконання суб`єктами постачання електричної енергії абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ та невідновлення електропостачання: шляхом звернення до суду з новим позовом або шляхом звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
Наведені критерії свідчать про те, що зміст цієї норми прямо передбачає право споживача на забезпечення позову у спорі з електропостачальником.
73. Так, за статтею 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
74. Положення цієї норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 76 ЦПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.
75. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
76. Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
77. За частиною четвертою цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
78. Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
79. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
80. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
81. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.
82. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.
83. У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
84. З урахуванням вимог, передбачених статтями 76, 77, 81 ЦПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.
85. Отже, не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.
86. Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлює, що на час розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
87. Отже, ініціювання споживачем спору щодо порушення ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивача не відключали від електропостачання з підстав існування спору щодо правомірності припинення електропостачання.
88. Підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
89. За своєю суттю постачання електричної енергії передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання електричної енергії споживачу постачальником та оператором розподілу систем є тривалим і у разі припинення постачання електричної енергії та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу, що призведе до порушення прав споживача.
90. Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.
91. Вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.
92. Окреме застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ призводить до штучного подвоєння судових спорів у справах за позовами споживачів до електропостачальників, що не відповідає розумності строків розгляду справи судом та принципу процесуальної економії.
93. Отже, у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав безальтернативним та найефективнішим для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ є механізм забезпечення позову з огляду на зміст цієї норми права, а саме постановлення ухвали про заборону відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.
94. У протилежному випадку, якщо електропостачальники не виконують вимоги пункту 7.11 ПРРЕЕ в межах ініційованого спору, це наслідок, матиме звернення до суду в рамках іншого судового процесу.
95. Реалізація передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ права на збереження електропостачання на час вирішення судового між споживачем і електропостачальником через механізм статей 149, 150 ЦПК України сприяє зменшенню кількості справ позовного провадження між тими ж сторонами про той самий предмет, пришвидшенню розгляду, полегшує можливість примусового виконання та скорочує термін на захист прав споживачів.
96. Таким чином, споживач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.
Щодо відступу від висновку Верховного Суду
97. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ, в якому зазначено, що ця норма діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 травня 2024 року у справі № 922/5196/23.
98. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень вказала, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49).
99. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання.
100. Отже, має існувати необхідність відступу і така необхідність має виникати з певних об`єктивних причин, що повинні бути чітко визначені та аргументовані; також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи.
101. Так, у постанові від 06 травня 2024 року у справі № 922/5196/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вирішував питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, які полягають у забороні вчиняти (у тому числі, але не виключно за зверненням будь-яких третіх осіб) будь-які дії та/або бездіяльність, що можуть мати наслідком припинення чи обмеження електропостачання та/або розподілу електричної енергії для потреб квартир та/або нежитлових приміщень в об`єктах нерухомості, включаючи багатоквартирні житлові будинки та їх частини.
102. Предметом спору у справі № 922/5196/23 було визнання протиправними дії Акціонерного товариства «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго») щодо припинення розподілу електроенергії до багатоквартирного житлового будинку.
103. Вирішуючи питання щодо застосування положень пункту 7.11 ПРРЕЕ під час розгляду заяви про забезпечення позову, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Вказана норма права діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову.
Суди попередніх інстанцій, посилаючись на вказані положення правил, не врахували те, що АТ «Харківобленерго» не є суб`єктом електропостачання. Крім того, позивач у своєму позові в межах цієї (№ 922/5196/23) порушує питання щодо правомірності / неправомірності дій суб`єкта, який є оператором системи розподілу, а не порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договорів.
104. Виходячи з висновків, які містяться у мотивувальній частині цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 травня 2024 року у справі № 922/5196/23, та зазначити, що вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється з використанням інституту процесуального права - забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.
105. Це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.
106. Окреме застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ призведе до виникнення інших судових спорів у справах за позовами споживачів до електропостачальників, що не відповідає розумності строків розгляду справи судом та принципу процесуальної економії.
107. Отже, у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав безальтернативним та найефективнішим для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ є механізм забезпечення позову з постановленням ухвали про заборону відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.
108. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (див. її постанови від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, пункт 42; від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц, пункт 43, від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, пункт 66).
По суті касаційної скарги
109. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є власником житлового будинку загальною площею 277,7 кв. м, житловою площею 83,7 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав та технічним паспортом від 05 жовтня 2020 року.
110. 15 вересня 2022 року позивач підписав заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Прикарпаттяобленерго» та підписав паспорт точки розподілу електричної енергії.
111. Позивач та відповідач склали акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
112. 20 грудня 2022 року працівники відповідача склали акт обстеження електроустановки побутового споживача. ОСОБА_1 від підпису на акті обстеження відмовився, про що працівники відповідача склали акт.
113. 20 грудня 2022 року представники філії АТ «Прикарпаттяобленерго» також склали за участі позивача акт про порушення № 087921 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким споживач не забезпечив окремий комерційний облік електричної енергії на непобутові потреби, вказали схему електроживлення споживача та в пункті 9 акта визначили заходи, які необхідно вжити для усунення порушення до 23 січня 2023 року. Позивач від підпису відмовився.
114. 21 грудня 2022 року АТ «Прикарпаттяобленерго» направив позивачу лист про необхідність з`явитися 29 грудня 2022 року о 10.00 у філію «Центральна» або відправити уповноваженого представника на засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.
115. Відповідно до протоколу засідання комісії від 29 грудня 2022 року № 155 з розгляду акта про порушення від 20 грудня 2022 року № 08792 комісія ухвалила рішення про непроведення визначення обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії, а також про те, що споживач (позивач) повинен припинити її споживання на непобутові потреби, здійснити організацію окремого обліку на непобутові потреби, впорядкувати договірні відносини та усунути порушення протягом місяця з часу складання акта про порушення, в іншому випадку розподіл електроенергії на підставі пункту 2.3.12 ПРРЕЕ буде припинено в установленому порядку.
116. Відповідач 06 березня 2023 року надіслав позивачу повідомлення про припинення розподілу електричної енергії.
117. 17 березня 2023 року позивач подав відповідачу заяву про надання йому можливості розподілу обліку та оплати спожитої електроенергії на побутові та непобутові потреби та додав відповідні документи.
118. 14 квітня 2023 року відповідач повідомив позивача про необхідні дії, які він має вжити для такого розподілу за його заявою від 17 березня 2023 року, а саме: впорядкувати договірні відносини, розробити проєктну документацію, передбачити реконструкцію внутрішніх мереж до потужності, влаштувати вузол обліку, виконати монтаж.
119. Позивачу на його заяви від 16 червня та від 03 липня 2023 року відповідач надав відповідь щодо відновлення електропостачання до будинку на АДРЕСА_1 , якою повідомлено про те, що для відновлення електропостачання необхідно виконати вимоги протоколу № 155 засідання комісії філії «Центральна» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 29 грудня 2022 року, а саме виконати облаштування окремого обліку на непобутові потреби, після чого упорядкувати договірні відносини з оператором системи розподілу та постачальником електричної енергії.
120. 04 липня 2023 року позивач звернувся до Івано-Франківського міського суду з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій відповідача з припинення електроживлення електроустановок позивача у будинку на АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача за рахунок останнього відновити електроживлення житлового будинку
АДРЕСА_2 . Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2023 року у справі № 344/12148/23 прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до АТ «Прикарпаттяобленерго» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
122. Позивач 06 липня 2023 року звернувся до відповідача із заявою про відновлення електропостачання, до якої долучив копію ухвали Івано-Франківського міського суду від 06 липня 2023 року у справі № 344/12148/23.
123. Відповідач усупереч вимогам частини п`ятої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 7 ПРРЕЕ протягом 5 робочих днів не відновив електропостачання електроустановок споживача - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого порушив права позивача як споживача комунальних послуг.
124. На захист порушених, на думку позивача, його прав як споживача комунальних послуг 17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про зобов`язання АТ «Прикарпаттяобленерго» відновити електропостачання електроустановок споживача - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
125. Комісія відповідача 26 липня 2023 року провела обстеження об`єкта споживача електричної енергії на АДРЕСА_1 , про що склала акт, згідно з яким встановлено наявність у будівлі за вказаною адресою об`єктів споживання електричної енергії на непобутові потреби, а також відсутність електропостачання від мереж товариства.
126. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) надала позивачу відповідь на його звернення від 17 та 20 липня 2023 року.
127. 19 вересня 2023 року представник позивача Захаріїв Б. Д. у системі «Електронний суд» сформував заяву про зміну підстав позову, яку мотивував тим, що відповідач, не зважаючи на подання йому позивачем 06 липня 2023 року ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2023 року про відкриття провадження у справі № 344/12148/23, не відновив негайно на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем ПРРЕЕ електропостачання електроустановок споживача.
Наведене свідчить про порушення вимог частини п`ятої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 1.1.1. глави 1.1 розділу 1, пункту 7 ПРРЕЕ, унаслідок чого АТ «Прикарпаттяобленерго» порушив права споживача, які слід захистити.
Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо невідновлення після відкриття ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2023 року провадження у справі № 344/12148/23 електропостачання електроустановок споживача - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
128. Постановою від 11 квітня 2024 року Верховний Суд у справі № 344/12148/23 (провадження № 61-17012св23) касаційні скарги ОСОБА_1 , які підписані представником Захаріївим Б. Д., задовольнив частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 31 жовтня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року змінив, виклав їх мотивувальні частини в редакції постанови. Додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року скасував. У задоволенні заяви представника АТ «Прикарпаттяобленерго» про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відмовив.
129. Тобто ОСОБА_1 обґрунтовував свій позов саме невиконанням представниками АТ «Прикарпаттяобленерго» абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ щодо відновлення електропостачання після відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
130. Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
131. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення в судовому рішенні обставин, які б не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).
132. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що об`єкт споживача ОСОБА_1 відключений від електроживлення законно (що встановлено також рішенням суду у іншій справі № 344/12148/23, яке набрало чинності, про вирішення спору щодо порушення правил та умов договору електропостачання споживачем).
133. Доводи касаційної скарги про те, що відповідач після факту відключення споживача та подання йому позивачем 06 липня 2023 року ухвали суду про відкриття провадження у справі № 344/12148/23 не відновив негайно на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем ПРРЕЕ електропостачання електроустановок ОСОБА_1 , чим порушив права позивача як споживача комунальних послуг, - не дають підстав для скасування судових рішень, оскільки ця справа розглядалася після судового вирішення спору про порушення правил та умов договору електропостачання споживачем.
134. Велика Палата Верховного Суду не встановила неправильного застосування судами частини п`ятої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 1.1.1 глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ, абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ.
135. Доводи касаційної скарги про те, що в ЦПК України не передбачено стягнення витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, є помилковими.
136. Пунктом «в» частини четвертої статті 382 ЦПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
137. Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті ЦПК України).
138. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
139. За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
140. У статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
141. Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
142. Посилання в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 635/1668/22 (провадження № 61-10607св23) не заслуговують на увагу, оскільки ця позиція Верховного Суду не є релевантною з огляду на різні обставини справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Щодо суті касаційної скарги
143. Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
144. Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
145. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
146. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін немає підстав для розподілу судових витрат.
Висновки щодо застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ
147. Реалізація передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ права споживача на електропостачання на час вирішення судового спору з електропостачальником здійснюється шляхом забезпечення позову у вигляді заборони відключення електропостачання споживачеві на час розгляду цієї судової справи, якщо його заява обґрунтована саме цією нормою права.
148. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
149. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та процедуру взаємовідносин між ними регулює частина друга статті 2 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», яка має бланкетний (відсильний) характер.
150. За змістом цієї норми, основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:
1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;
2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;
3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;
4) кодексом комерційного обліку;
5) правилами роздрібного ринку;
6) іншими нормативно-правовими актами.
151. Отже, відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання за заявою споживача (обґрунтованою правом, визначеним абзацом четвертим пункту 7.11 ПРРЕЕ) за ухвалою суду про зобов`язання відновити електропостачання споживачеві, постановленої у порядку забезпечення позову.
152. При його застосуванні слід враховувати вимоги частини п`ятнадцятої статті 150 ЦПК України про те, що тимчасово, під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, передбачених цим Кодексом, якщо відповідачем (боржником) є або має бути визначене господарське товариство, яке відповідає сукупно таким критеріям: є оператором критичної інфраструктури; частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану; державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).
Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 412, 416, 419, 436 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович, залишити без задоволення.
2. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв
Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко
О. В. Білоконь О. В. Кривенда
О. Л. Булейко М. В. Мазур
І. А. Воробйова Н. С. Стефанів
М. М. Гімон Т. Г. Стрелець
О. А. Губська І. В. Ткач
А. А. Ємець О. С. Ткачук
Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич
В. В. Король Н. В. Шевцова
