Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"24" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4460/21 вх. №
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.
за участю сторін:
АТ "Укрсиббанк" - Тіторенко І.А.
ОСОБА_1 - Іванченко А.В.
ОСОБА_2 - не з`явився
розглянувши заяву АТ "Укрсиббанк" №9 від 04.10.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення
по справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 заяву керуючого реструктуризацією Корольова В.В. (вх.№6182 від 14.03.2023) про затвердження плану реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 922/4460/21- задоволено; затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , схвалений зборами кредиторів 13.03.2023, який передбачає строк виконання 20 місяців до 25.01.2025 року.
З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів припинені повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича.
В межах даної справи визнані господарським судом, ухвалою суду від 27.01.2022, наступні вимоги кредиторів :
- вимоги кредитора Акціонерного товариства "Укрсиббанк" у сумі основного боргу у розмірі 64 749,82 грн., судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн.
- вимоги ОСОБА_2 в сумі 208 810,95 грн., судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн.
Також, згідно плану реструктуризації боргів, який було затверджено судом, визначено, що повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Корольов В.В. припиняються.
14.06.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 у справі № 922/4460/21 залишено без змін
12.12.2023 через кабінет системи "Електронний суд" від представника боржника надійшов звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2023 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду звіту представника боржника про виконання плану реструктуризації до повернення матеріалів справи № 922/4460/21 з Касаційного господарського суду Верховного Суду.
Постановою Верховного суду від 11.10.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 у справі № 922/4460/21 закрито.
16.01.2024 матеріали справи №922/4460/21 повернулись до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 призначено судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів на 22.02.2024, яке було відкладено на 02.04.2024.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду №88/2024 від 01.04.2024 проведено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024, для розгляду справи № 922/4460/21 визначено суддю Прохорова С.А.
Ухвалою суду від 02.04.2024 було прийнято справу №922/4460/21 до провадження судді Прохорова С.А.
20.09.2024 до суду надійшла заява АТ "Укрсиббанк" вх. №23734 від 20.09.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в якій він просить суд:
- скасувати Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.01.2022 року у справі №922/4460/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 в розмірі 208 810,95 грн. та 4 540 грн судового збору,
- відмовити ОСОБА_2 у визнанні його кредиторських вимог,
- стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання цієї заяви.
Судом було розглянуто вказану заяву та задоволено ухвалою суду від 24.01.2025.
Також судом скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/4460/21 від 27.01.2022 в частині визнання вимог ОСОБА_2 в сумі 208 810,95 грн та судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн, а вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відхилено.
Також, 04.10.2024 до суду надійшла заява АТ "Укрсиббанк" вх. № 9 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в якій він просить суд:
1. Скасувати Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 року у справі №922/4460/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
2. Постановити нову ухвалу якою відмовити арбітражному керуючому у затверджені плану реструктуризації боржника та закрити провадження у справі №922/4460/21.
3. Стягнути з ОСОБА_2 сплачений АТ «УКРСИББАНК» судовий збір як за подання цієї заяви так і за подання 08.05.2023р. апеляційної скарги на ухвалу суду від 17.04.23р. про затвердження плану реструктуризації (докази оплати судового збору містяться в матеріалах справи).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 320 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Враховуючи вищевикладене, судом було прийнято заяву АТ "Укрсиббанк" №9 до розгляду в судовому засіданні.
04.11.2024 боржником подані пояснення на заяву Банку (вх. №27577) згідно яких він заперечує проти перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 року у справі №922/4460/21 за нововиявленими обставинами та просить суд залишити без розгляду заяву у зв`язку з пропуском банком строку на звернення до суду.
Розглянувши в судовому засіданні заяву АТ "Укрсиббанк" №9 судом встановлено наступне.
Ухвалою суду від 08.12.2021 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Корольова В.В., здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі на офіційному вебпорталі Судової влади України.
27.01.2022р. ухвалою Господарського суду Харківської області суду за результатами попереднього засідання затверджено вимоги кредиторів: - АТ «УКРСИББАНК» - у сумі основного боргу у розмірі 64 749,82 грн., судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4 540,00 грн., - ОСОБА_2 - в сумі 208 810,95 грн., судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 4 540,00 грн.
13.03.2023 року відбулися збори кредиторів, на яких кредитором ОСОБА_2 було cхвалено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який розроблявся спільно кредитором ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1 . Зобов`язано керуючого реструктуризації надати суду підписаний та оформлений план реструктуризації боргів громадянина ОСОБА_1 у справі №922/4460/21 для затвердження судом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 року затверджено план реструктуризації боргів громадянина ОСОБА_1 схвалений зборами кредиторів 13.03.2023р., який передбачає погашення кредиторам судового збору за подачу заяв з грошовими вимогами в сумі 9 080,00 грн., строк виконання 20 місяців до 25.01.2025 року.
План реструктуризації боргів замість 20 місяців було виконано боржником за сім місяців.
АТ «УКРСИББАНК» у справі №922/4460/21 подано заяву про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 27.01.22р. за нововиявленими обставинами в частині вимог кредитора ОСОБА_2 .
Судом було розглянуто вказану заяву та задоволено ухвалою суду від 24.01.2025.
Також судом скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/4460/21 від 27.01.2022 в частині визнання вимог ОСОБА_2 в сумі 208 810,95 грн та судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн, а вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відхилено.
Так, в межах справи №922/4460/21 кредитором АТ «УКРСИББАНК» було подано позов про визнання недійсним (фіктивним) договору позики укладеного між боржником та кредитором ОСОБА_2 .
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 року у справі №922/4460/21 (922/5334/23) задоволено позов АТ «УКРСИББАНК» та визнано недійсним Договір позики укладений 20.06.2018р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі якого Господарським судом у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було визнано кредиторські вимоги ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Отже, договір позики визнаний недійсним є недійсним з моменту його укладання та не створив юридичних наслідків.
Таким чином, всі дії, які буди вчинені сторонами недійсного правочину не мають юридичного значення як для сторін такого правочину так і третіх осіб, не породжують правових наслідків та не встановлюють правову поведінку для сторін фіктивного правочину, в тому числі, щодо реалізації прав та обов`язків, в тому числі, в процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
Визнання судом недійсним договору позики укладеного між Боржником та Кредитором дає підстави переглянути раніше прийняті судом рішення у справі №922/4460/21 за нововиявленими обставинами - в частині визнання вимог цього кредитора та їх наслідків.
Відповідно до ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Отже, на підставі ст. 320 ГПК України та ст. 2 КУзПБ ухвала Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 р може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Нововиявлена обставина, яка встановлена апеляційним судом в Постанові від 26.08.2024 року є - вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фраудативного правочину, без досягнення обумовленої ним мети, а тому такий правочин є фіктивним (недійсним).
Так, апеляційним судом в Постанові від 26.08.2024 року зроблений такий висновок: «…судова колегія погоджується з доводами Позивача, що ОСОБА_2 не підтверджені джерела походження коштів та взагалі наявність коштів, що могли бу ти реально надані ним у позику ОСОБА_1 за спірним договором, а матеріалами справи така можливість спростовується, як й спростовується можливість ОСОБА_1 на часткове повернення цих коштів, що свідчить про фіктивність спірного Договору та відсутність реальності зобов`язальних відносин між його сторонами.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що спірний Договір позики, який повинен забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, в даному випадку не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину, а також добросовісне виконання зобов`язань за ним, а навпаки спрямований на штучне збільшення кількості голосів ОСОБА_2 на зборах кредиторів для можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсним вказаного Договору позики від 20.06.2018 на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, апеляційним судом встановлено обставину недобросовісної поведінки Боржника та кредитора ОСОБА_2 («дружнього кредитора»), які уклали фіктивний правочин з метою завдання школи іншим кредиторам, що полягало у штучному введенні в справу кредитора ОСОБА_2 , який сприяв своїми діями (голосуванню на зборах кредиторів) уникненню від виконання зобов`язань боржником перед іншими кредиторами, в тому числі, шляхом голосування за план реструктуризації без фактичного погашення боргів, тобто у неправомірному звільненні боржника від виконання зобов`язань перед кредиторами.
Також, нововиявленою обставиною у справі №922/4460/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 є встановлена апеляційним судом обставина щодо відсутності правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по наданню грошової позики та частково її повернення в сумі 20 000 грн. боржником за відсутності майнової (фінансової) можливості у сторін на виконання таких зобов`язань, тобто правовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором позики фактично не відбулися, а тому ОСОБА_2 не набув статусу кредитора.
Матеріалами справи доведена обставина того, що ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_1 не мали на момент укладання фіктивного договору позики фінансової, майнової можливості, а отже у ОСОБА_2 відсутні грошові вимоги в сумі 208 810,95 грн до ОСОБА_1 , і як наслідок відсутність у ОСОБА_2 статусу кредитора ОСОБА_1 .
Істотні (нововиявленні) для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі АТ «УКРСИББАНК, який звернувся із заявою, на час розгляду справи, а були встановлені Постановою Східного апеляційного господарського суду 09.09.2024 року і цими обставинами є:
- Недійсність договору грошової позики від 20.06.2018 року, який наче б то був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- Відсутність правовідносин за фіктивним правочином від 20.06.2018 року та відсутності грошових вимог у ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і як наслідок не набуття ОСОБА_2 статусу кредитора боржника ОСОБА_1 ;
- Відсутність дійсного волевиявлення ОСОБА_2 шляхом його голосування на зборах кредиторів Боржника, оформленого Протоколом №2 від 13.03.2023 року.
Вищезазначені нововиявлені обставини були встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 року.
З огляду на те, що недійсність договору позики як на час прийняття господарським судом Харківської області ухвали від 27.01.2022 року про визнання вимог ОСОБА_2 так і на час прийняття ухвали від 17.04.2023 про затвердження плану реструктуризації, не була і не могла бути відомою, оскільки Постанова, якою ці обставини були встановлені, була прийнята апеляційним судом 26.08.2024 року, тобто після прийняття ухвали про попереднє засідання суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для перегляду ухвали господарського суду від 17.04.2023 року про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.
Переглянувши ухвалу господарського суду від 17.04.2023, суд зазначає наступне.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини та наведено наступні висновки: «Відповідно до протоколу №2 від 13.03.2023 року засідання зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 «за» схвалення плану реструктуризації боргів проголосував ОСОБА_2 , «проти» схвалення плану реструктуризацією та «за» закриття провадження в даній справі проголосував АТ «Укрсиббанк» (64,00 голоси), обґрунтовуючи це тим, що наданий план реструктуризації не відповідає положенням ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 року в межах справи №922/460/21 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , як схвалений зборами кредиторів 13.03.2023р., який передбачає погашення кредиторам судового збору за подачу заяв з грошовими вимогами в сумі 9 080,00 грн., строк виконання 20 місяців до 25.01.2025 року. План реструктуризації боргів замість 20 місяців було виконано боржником за сім місяців.
Отже кількість голосів ОСОБА_2 мав вирішальний голос з поміж інших кредиторів і він своїм рішенням щодо затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 вплинув на права всіх кредиторів, в тому числі Позивача.
Судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що при наявності ухвали Господарського суду Харківської області від 27.01.2022 року, якою затверджені кредиторські вимоги ОСОБА_2 , затвердження ухвалою від 17.04.2023 року Плану реструктуризації боргів боржника і виконання цього Плану, задоволення даного позову про визнання недійсним Договору позики не буде породжувати жодних правових наслідків для Позивача, з огляду на наступне.
Наявність ухвали господарського суду про затвердження вимог кредитора не свідчить про те, що правочин, невиконання зобов`язань з якого було покладено в основу визнання таких вимог, не може бути оспорюваним в судовому порядку, при цьому Позивач не позбавлений права заявити вимоги про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами відповідних судових рішень в силу приписів частини першої ст. 320 ГПК України, а вимоги ч.10.ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства таке право Позивача не обмежує.».
Як встановлено в цій справі на зборах кредиторів ОСОБА_2 було проголосовано «ЗА» план реструктуризації боржника та звернення до суду для його затвердження.
АТ «УКРСИББАНК», як кредитор на зборах кредиторів голосувало «ПРОТИ» затвердження плану реструктуризації, та «ЗА» закриття провадження у справі, обґрунтовуючи це тим, що наданий план реструктуризації не відповідає положенням ст.124 КУзПБ.
При цьому поведінка Боржника ОСОБА_1 є недобросовісною та пов`язана виключно на звільнення себе від боргових зобов`язань в неправовий «штучно створений» спосіб - шляхом введення у справу «штучного кредитора з вирішальним голосом».
Враховуючи, що вимоги кредитора ОСОБА_2 не існували, його рішення (голоси) на зборах кредиторів не можуть враховуватися при розгляді питання переходу до наступної стадії у процедурі.
Господарський суд Харківської області при розгляді заяви керуючого реструктуризації про затвердження плану реструктуризації ОСОБА_1 враховував наявність затвердженого боржником та зборами кредиторів такого плану, що відповідно до ч. 7 ст. 126 КУзПБ зобов`язує суд затвердити план.
Так, в ухвалі Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 року зокрема наведене наступне: «Судом встановлено, що рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника було прийнято на засіданні зборів кредиторів більшістю голосів, що підтверджується протоколом зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 від 13.03.2023.
Як вбачається з плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 він підписаний керуючим реструктуризацією боржника арбітражним керуючим Корольовим В.В., погоджений боржником ОСОБА_1 , схвалений рішенням Зборів кредиторів від 13.03.2023 року, що також підтверджується протоколом засідання зборів кредиторів від 13.03.2023 року у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Суд встановив, що зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч.2,3 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 7 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені обставини, розглянувши поданий план реструктуризації боргів боржника та долучені до матеріалів справи документи, в тому числі протокольне рішення засідання зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , судом встановлено, що план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , розроблено, погоджено та схвалено з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства, якими врегульовано дане питання, умови реструктуризації боргів, що містяться у вказаному плані, не суперечать чинному законодавству, а тому, з метою відновлення платоспроможності боржника, суд вважає за можливе задовольнити затвердити план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 13.03.2023 року.»
Виходячи з імперативності ч. 7 ст. 126 КУзПБ суд не мав затверджувати план реструктуризації боржника який погоджено зборами кредиторів. Але суду на час розгляду цієї заяви не було відомо про фіктивність вимог кредитора ОСОБА_2 , який одноособово (за більшістю голосів) схвалив план реструктуризації.
В свою чергу, ухвалою суду від 27.01.2025 було задоволено заяву АТ "Укрсиббанк" № 8 від 20.09.2024 (вх. №23734) про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області у справі №922/4460/21 від 27.01.2022 за нововиявленими обставинами та скасувано ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/4460/21 від 27.01.2022 в частині визнання вимог ОСОБА_2 в сумі 208 810,95 грн та судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами - 4540,00 грн, а вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відхилено.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 не набув статусу кредитора ОСОБА_1 його голосування не береться до уваги. Враховуючи цей факт потрібно враховувати голосування інших кредиторів на цих зборах.
Так, на зборах кредиторів згідно протоколу №2 від 13.03.2023р. кредитор АТ «УКРСИББАНК» голосувало проти схвалення плану реструктуризації та за закриття провадження у справі.
Таким чином, з огляду на відсутність (недійсність) грошових вимог у ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , його вирішальний голос як кредитора щодо затвердження плану реструктуризації, який було оформлено Протоколом №2 зборів кредиторів від 13.03.2023р. не є визначальним для суду і не є підставою для затвердження плану реструктуризації.
Інший кредитор не схвалив план реструктуризації боргів, в такому разі у господарського суду наявні правові підстави для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 123 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника; 2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В даній справі єдиним кредитором АТ «УКРСИББАНК» не було затвердженого план реструктуризації боржника.
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 126 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування.
Матеріалами справи підтверджено, що в даній справі з боку боржника та кредитора ОСОБА_2 було введено суд в оману стосовно наявності вимог ОСОБА_2 що вплинуло на результат голосування при розгляді плану реструктуризації.
В даному випадку єдиним кредитором у справі АТ «УКРСИББАНК» не було затверджено план реструктуризації боржника з причини його не відповідності ст. 124 КУзПБ, а саме відсутності реального плану направленого на часткове або повне погашення вимог кредиторів, скороченого у часі (20 місяців замість 60) та не бажання боржника покращувати свій фінансовий стан (шляхом влаштування на роботу або отримання доходів від іншої діяльності) задля виплати кредиторам заборгованості.
Згідно зі ст. 1 Кодексу реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Шляхом зміни способу і порядку виконання зобов`язань, а не повним прощенням боргу з тієї підстави що боржник не працевлаштований.
В зв`язку з тим, що в плані реструктуризації ОСОБА_4 не міститься відомостей чому він не може сплачувати борги кредиторам у період з 2025 по 2029 роки, суд вважає цей план таким що не змінює порядок виконання зобов`язань перед кредиторами, а направлений на списання всіх боргів боржника шляхом ухилення від їх сплати.
Результат судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця) не має бути направлений на уникнення та переслідувати цілі унеможливлення задоволення кредиторських вимог до боржника (позиція наведена в постанові КГС у складі ВС від 26.05.2022 у справі №922/1426/21).
Верховним судом у справі №910/8306/20 викладено наступну правову позицію (постанова від 16.12.2021р.): «Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли відбувається фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
Розроблення проєкту плану реструктуризації має здійснюватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проєкту плану, що дасть змогу зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника, прийняти рішення про його схвалення та подати на затвердження господарському суду або відхилити його та прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Тож при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проєкту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Невідповідність плану реструктуризації боргів боржника вимогам КУзПБ через невідображення в ньому повної та достовірної інформації про майновий стан боржника, фактичних обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника, розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, тощо є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на приписи пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.».
Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа № 901/806/20 вказав, що у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі. Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 130 КзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
У справі № 904/7413/21 Верховним Судом в постанові від 15.02.2024 року судом зазначено наступне: «61. Враховуючи, що господарські суди не надали оцінки умовам та змісту плану реструктуризації, залишилися не вирішеними причини недосягнення мети реструктуризації та чи пов`язані такі причини з діями боржника у вигляді відсутності реального наміру здійснювати виконання зобов`язань перед кредитором згідно з наданим планом реструктуризації.».
Ініціюючий справи про банкрутство прагне досягнути компромісу щодо погашення вимог з урахуванням прагнення погасити борг. На реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, який не допускає дій, що вчиняться з наміром завдати шкоду іншим особам.
Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання значної суми отриманих коштів, обґрунтованість здійснення відповідних витрат тощо); відсутність будь яких реальних, підтверджених відповідними доказами дій боржника щодо вжиття заходів погашення заборгованості за значний період її існування тощо.
ОСОБА_1 своїми діями по залученню до справи «дружнього кредитора» та запропонування нульового плану реструктуризації намагався уникнути відповідальності перед кредиторами. Отже, його дії свідчать про зловживання своїми правами.
При цьому неплатоспроможний боржник, з дати відкриття провадження у справі має юридичний супровід в якості представництва та надання юридичних послуг адвокатом. Конституційне право кожної особи на отримання правової допомоги даним реченням не заперечую. Зазначаю про те, що боржник в заяві про неплатоспроможність зазначив про те, що у нього зовсім не має коштів для повернення кредиторам (підтвердженням чого також є розроблений боржником план реструктуризації) але він в той же час має реальну можливість оплачувати адвокату гонорари за надані послуги, тобто боржник скриває наявність у нього коштів якими він оплачує послуги адвоката.
Дані обставини з боку боржника свідчать про його недобросовісність перед кредиторами та судом.
Вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи, з урахуванням всіх обставин справи, суд виходив з наступного.
Так, загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).
Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).
Зокрема, частиною 2 статті 48 КУзПБ передбачено, що перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.
Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).
Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника (у даній справі це 24.06.2024) до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 11 статті 126 КУзПБ).
Окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених частиною 1 статті 90 КУзПБ (з урахуванням статті 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), відповідно до частини 7 статті 123 КУзПБ суд також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.
Частиною 1 статті 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 - 11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція частини 7 статті 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною 7 статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Щодо застосування частини 11 статті 126 КУзПБ Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Наведене в постанові Східного апеляційного господарського суду по справі №922/4460/21 (922/5334/23) свідчить про наявність у господарського суду передумов для застосування положень частини 11 статті 126 КУзПБ, тобто відкриття процедури погашення боргів або закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , з урахуванням причин недосягнення мети процедури реструктуризації боргів, зокрема, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Всі ці обставини є достатньою підставою для закриття провадження у справі на підставі частини 11 статті 126 КУзПБ.
Відповідно до ч. 3 ст. 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Укрсиббанк" про перегляд ухвали господарського суду Харківської області у справі №922/4460/21 від 17.04.2023 за нововиявленими обставинами, скасування цієї ухвали та закриття провадження у справі.
Щодо строку на звернення із заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Як зазначає в своїй заяві АТ «УКРИСИББАНК» дізналося про істотні обставини у справі 09.09.2024 року, отримавши в електронний кабінет підсистеми ЄСІТС повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 року.
Таким чином, перебіг строку у АТ «УКРСИББАК» розпочався з 09.09.2024 року та спливає 09.10.2024 року.
Заява про перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 17.04.2023 р. подана АТ «УКРСИББАНК» 04.10.2024 року (в межах тридцяти денного строку встановленого ч. 1 ст. 321 ГПКУ) через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Додатково суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
З урахуванням обставин справи, судом розглянуто заяву в межах розумних строків.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 90, 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 75, 232-235, 32-325 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву АТ "Укрсиббанк" № 9 від 04.10.2024 про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області у справі №922/4460/21 від 17.04.2023 за нововиявленими обставинами - задовольнити.
Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/4460/21 від 17.04.2023 про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Закрити провадження у справі №922/4460/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 , введеного ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі № 922/4460/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 24.01.2025 та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано - 27.01.2025.
Суддя Прохоров С.А.
