Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
30 жовтня 2024 року
м. Київ
Справа № 160/21656/23
Провадження № 11-242за24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 11 червня 2003 року відповідно до статті 29 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов`язати Пенсійний фонд України призначити ОСОБА_1 пенсію з 11 червня 2003 року по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов`язати Пенсійний фонд України провести розрахунок і виплату несплаченої ОСОБА_1 пенсії з 11 червня 2003 року по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в місячний термін після набрання чинності цієї судової постанови;
- стягнути з Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму пенсійних виплат з 11 червня 2003 року по теперішній час.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеними вище судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/21656/23.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 04 липня 2024 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
04 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/21656/23.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2024 року відмовлено у прийнятті до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/21656/23.
14 жовтня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у цій справі (направлена засобами поштового зв`язку 03 жовтня 2024 року), в якій позивач просить «з підстав перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до норм статті 361 та частин другої та третьої статті 365 КАС України прийняти до розгляду оновлену касаційну скаргу» (лексика оригіналу збережена).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в її прийнятті з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У КАС України визначено випадки, коли перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
При цьому чинним процесуальним законом не передбачена можливість перегляду судового рішення на підставі касаційної скарги (оновленої, повторно поданої) за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до норм статті 361 та частин другої та третьої статті 365 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до частини п`ятої статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
Наведені переліки підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими та/або виключними обставинами, які визначені у частинах другій та п`ятій статті 361 КАС України, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Статтею 365 КАС України визначений порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення (частина перша статті 365 КАС України).
Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частина друга статті 365 КАС України).
Заява про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду (частина третя статті 365 КАС України).
Таким чином, до Великої Палати Верховного Суду може бути подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених, пунктом 3 частини п'ятої статті 361 КАС України, або якщо Великою Палатою Верховного Суду було змінено або ухвалено нове судове рішення в порядку апеляційного або касаційного провадження.
Скаржник не зазначив, а суд не виявив встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи № 160/21656/23 судом (підстава, визначена пунктом 3 частини п`ятої статті 361 КАС України).
Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду не змінювала і не ухвалювала нового судового рішення в порядку апеляційного або касаційного провадження, а тому не може здійснити перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у цій справі.
Касаційний перегляд судових рішень Велика Палата Верховного Суду може здійснювати лише за визначених статтями 346 та 347 КАС України передумов.
Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 346 КАС України. Зокрема, частинами третьою - шостою цієї статті встановлено, що: суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики; справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС України.
За змістом частин першої та четвертої цієї статті питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 КАС України, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Отже, підстави і порядок передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду та перегляду ухвалених у цих справах судових рішень, установлені статтями 346 та 347 КАС України, є вичерпними.
Виходячи з наведеного обов`язковою передумовою для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи за касаційною скаргою її учасника є постановлення судом касаційної інстанції з власної ініціативи чи за клопотанням учасника справи ухвали про її передачу до Великої Палати Верховного Суду з обґрунтуванням підстав, визначених у статті 346 КАС України.
З матеріалів касаційної скарги та з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Судуухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не постановляв.
У касаційній скарзі позивач висловлює свою незгоду з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, про відмову в задоволенні позову.
У КАС України не передбачено можливості оскарження безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду у касаційному порядку рішень судів першої й апеляційної інстанцій.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову у прийнятті до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/21656/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС України). Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 КАС України). У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 КАС України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 45 КАС України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Зловживання процесуальними правами може проявлятись у тому, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це недобросовісно, на шкоду іншим особам, з метою, яка суперечить завданням адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 КАС України.
Суд звертає увагу, що чергове звернення із аналогічною касаційною скаргою для повторного перегляду справи, яка вже вирішена судом, за відсутності підстав встановлених процесуальним законом, суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати до особи наслідки, встановлені статтею 45 КАС України.
Керуючись статтями 45, 346, 347, 361, 365 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у прийнятті до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/21656/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов?язання вчинити певні дії.
Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: О. О. Банасько О. В. Кривенда О. Л. Булейко М. В. Мазур Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців О. В. Ступак Ж. М. Єленіна І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич В. В. Король Є. А. Усенко
