Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 523/6672/23
провадження № 51-3461км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора в провадженні ОСОБА_5 , на ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року та Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , а кримінальне провадження щодо останнього, внесене до ЄРДР за № 42021000000002282 від 05 листопада 2021 року закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 16 квітня 2024 року залишив без змін указану ухвалу місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали місцевого та апеляційного судів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів прокурора зводиться до незгоди з висновками судів щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, адже, як він уважає, сторона обвинувачення звернулась у строк, визначений ст. 219 КПК.
Обґрунтовуючи свою позицію, касатор зазначає, що з урахуванням відповідних постанов про зупинення строку досудового розслідування, на момент скерування обвинувального акта до суду, строки досудового розслідування не закінчились.
Прокурор наголошує на тому, що постанова про зупинення досудового розслідування від 22 квітня 2022 року, винесена прокурором в порядку п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК, не суперечить положенням цього Кодексу, однак аргументи в цій частині залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.
Також, на переконання прокурора, суди попередніх інстанцій не встановили об`єктивних обставин справи, а оскаржувані ухвали не відповідають вимогам ст. 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав письмові заперечення у яких детально наводить мотиви незгоди із доводами, викладеними у касаційній скарзі прокурора.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, вважаючи її обґрунтованою, захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили проти задоволення скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
З огляду на положення ч. 1 ст. 409 КПК суд апеляційної інстанції переглядає в апеляційному порядку законність та обґрунтованість судового рішення місцевого суду і надає сторонам кримінального провадження можливість перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції.
Апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цього Кодексу.
Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення мети і виконання завдань кримінального провадження. Підтверджуючи законність судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, вносячи в них зміни, а також скасовуючи незаконні судові рішення, суд апеляційної інстанції тим самим забезпечує охорону прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Під час залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Тобто закон вимагає від суду проаналізувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке веде до скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції під час перегляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 цих вимог кримінального процесуального закону не дотримався та належним чином не перевірив доводів сторони обвинувачення, викладених у поданій апеляційній скарзі.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що апеляційний суд, хоч і виклав доводи прокурора, наведені в апеляційній скарзі, втім не розкрив їх змісту у достатній мірі та, залишаючи скаргу без задоволення, не зазначив мотивованих підстав з яких її визнано необґрунтованою.
Як убачається із суті апеляційної скарги прокурор наголошував на тому, що постанова про зупинення досудового розслідування від 22 квітня 2022 року, винесена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК і узгоджується з приписами цієї статті.
Зокрема, прокурор в апеляційній скарзі зауважував, що згадана постанова винесена в редакції Закону № 2111-ІХ, тобто тій, що діяла на момент її прийняття.
Проте апеляційний суд фактично не здійснив перевірки цих доводів і обмежився використанням загальних формулювань суду першої інстанції, що не свідчить про ретельність та ґрунтовність оскаржуваної ухвали.
Так, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із рішенням місцевого суду, вказав лише на те, що постанова про зупинення досудового розслідування від 22 квітня 2022 року була скасована ухвалою слідчого судді.
Однак прокурор зауважував, що згадана вище постанова прокурора про зупинення досудового розслідування є законною, і вказав відповідні підстави її винесення.
На думку Суду, сама по собі наявність ухвали слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування, не є підставою залишення без належної перевірки заперечень на неї.
Отже, апеляційний суд, ухвалюючи рішення про законність закриття кримінального провадження, належно не перевірив заперечень прокурора в частині визнання незаконною постанови про зупинення досудового розслідування від 22 квітня 2022 року і не навів достатніх мотивів з яких виходив під час їх спростування, а тому висновок про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування - передчасний.
Беручи до уваги наведене вище, на переконання колегії суддів, ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в цьому суді.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, перевірити усі обставини кримінального провадження, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
