Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №1340/6225/18
адміністративне провадження № К/990/19285/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Коваленко Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 (судді Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й., Гуляк В.В.)
у справі №130/6225/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові до Громадської організації «Наше ідеальне місто», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Варшава Хоум», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про знесення самочинного будівництва.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові звернулась до суду з позовом до Громадської організації «Наше ідеальне місто» (надалі по тексту - ГО «Наше ідеальне місто»), в якому просила зобов`язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудований об`єкт: багатоквартирний житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди встановили, що ГО «Наше ідеальне місто» на підставі договору оренди землі (серія та номер: Ш-3387), укладеного 01.04.2015 з Львівською міською радою, як власником земельної ділянки, є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,0306 га, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.12.2018 цільове призначення земельної ділянки площею 0,0306 га, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - будівництво та обслуговування земель громадських та релігійних організацій (03.04).
Інспекція ДАБК на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 29.12.2017 №543-П та направлення для проведення позапланового заходу від 29.12.2017 №860-пп здійснила позапланову перевірку на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
За результатом перевірки складено акт від 15.01.2018 №86-пп, яким встановлено порушення ГО «Наше ідеальне місто» пункту 1 частини першої статті 34 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок № 466), проведення будівельних робіт без повідомлення про початок виконання таких робіт.
На час проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва по АДРЕСА_1 , збудовано 1-й поверх багатоквартирного житлового будинку.
Згідно із даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на момент проведення перевірки відсутні відомості про реєстрацію документів, що дають право на здійснення підготовчих чи будівельних робіт за адресою: м. Львів, вул.Варшавська, 22.
Також за результатами позапланового заходу 15.01.2018 складено:
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, абзацу 3 пункту 5 Порядку №466;
- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Керівник ГО «Наше ідеальне місто» ОСОБА_16 від отримання припису від 15.01.2018 відмовився, у зв`язку з чим примірник припису надіслано поштою.
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 29.01.2018 ухвалено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-335/8, якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладено штраф у розмірі 651940, 00 грн.
Вказана постанова була предметом судового розгляду у справі №464/4194/18 та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у задоволенні позову ГО «Наше ідеальне місто» до Інспекції ДАБК про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено повністю.
Крім того судами встановлено, що з метою перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.01.2018 Інспекцією ДАБК на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 12.04.018 №191-П, службової записки про продовження терміну позапланової перевірки від 12.04.2018, направлень для проведення позапланового заходу від 12.04.018 №191-пп та від 27.04.2018 №224-пп здійснено позапланову перевірку на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт №224-п від 02.05.2018, яким встановлено, що на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , будівельні роботи не виконуються.
Відповідно до наявної у акті перевірки відмітки керівник ГО «Наше ідеальне місто» ОСОБА_16 від підписання документа відмовився.
В подальшому на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 12.09.2018 №538-пп та направлення для проведення позапланової перевірки від 12.09.2018 №538-пп посадовими особами Інспекції ДАБК в період з 14.09.2018 до 20.09.2018 з метою перевірки вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15.01.2018 здійснено повторно виїзд за місцем здійснення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .
В акті перевірки від 20.09.2018 № 538-пп зафіксовано, що всупереч припису про зупинення підготовчих та будівельних від 15.01.2018 на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 виконуються будівельні роботи, збудовано 3, 4 поверхи будинку.
За результатами згаданої вище перевірки 20.09.2018 складено:
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що всупереч раніше виданому припису на об`єкті за вищевказаною адресою виконуються будівельні роботи, що є порушенням абзацу 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553);
- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил шляхом приведення об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану в двомісячний термін з дня отримання припису.
Згідно з наявними у вказаних документах відміток керівник ГО «Наше ідеальне місто» ОСОБА_16 від отримання та підписання вищезазначених документів відмовився.
04.10.2018 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.09.2018 ухвалено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №0006-вих-3515/68, якою відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР, та накладено штраф у розмірі 92050,00 грн.
Крім того Інспекцією ДАБК 30.11.2018 видано наказ про проведення позапланової перевірки №713-пп та направлення для проведення позапланової перевірки №713-пп.
На підставі вказаних документів посадовими особами Інспекції ДАБК здійснено виїзд на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого 07.12.2018 складено акт №713-пп, згідно з яким на час перевірки об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкт містобудування або уповноважена особа відсутні. В акті зазначено, що провести позапланову перевірку з дотриманням вимог статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку №553 неможливо.
Візуальним оглядом встановлено, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.09.2018, що полягає у приведенні об`єкта до попереднього стану, виданий ГО «Наше ідеальне місто», не виконано.
У зв`язку із невиконанням ГО «Наше ідеальне місто» припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.09.2018, позивач звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого багатоквартирного житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта за рахунок ГО «Наше ідеальне місто».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності будівля по АДРЕСА_1 з 06.12.2018 зареєстрована за Обслуговуючим кооперативом «Варшава Хоум»; частина квартир у спірній будівлі відчужена Обслуговуючим кооперативом «Варшава Хоум» фізичним особам шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів міни та купівлі-продажу.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задоволено повністю.
Зобов`язано Громадську організацію «Наше ідеальне місто» за власний рахунок знести самочинно збудований обєкт: багатоквартирний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер 4610137500:07:001:0208.
Задовольняючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва, суд першої інстанції виходив із того, що ГО «Наше ідеальне місто» без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів проведено будівництво багатоповерхового будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконало у встановлений строк вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 апеляційні скарги Громадської організації «Наше ідеальне місто» та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 скасовано, провадження у справі закрито.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив із того, що заявлений спір не є публічно-правовим, оскільки право власності на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване, а відтак, даний спір пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, тому його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Постановою Верховного Суду від 16.06.2020 касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові задоволено.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що у цій справі спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта на підставі частини першої статті 38 Закону № 3038-VI, належить до юрисдикції адміністративних судів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Обслуговуючий кооператив «Варшава Хоум»; ОСОБА_2 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_15 .
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 апеляційні скарги Громадської організації «Наше ідеальне місто» та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 - без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ГО «Наше ідеальне місто» без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів проведено будівництво багатоповерхового будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконало у встановлений строк вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, а тому заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва суд вважав обґрунтованими.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу ОСОБА_9 задоволено.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Верховний Суд встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які відповідно до пункту 3 частини 3 статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 апеляційні скарги Громадської організації «Наше ідеальне місто» та ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ГО «Наше ідеальне місто» без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів проведено будівництво багатоповерхового будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконано у встановлений строк вимоги приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась третя особа ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження третя особа посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №814/2645/15, від 06.03.2019 у справі №810/5680/15, від 31.07.2018 у справі №813/6426/14.
Покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував того факту, що державний реєстратор, здійснивши реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об`єкт, засвідчив той факт, що будинок на АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом.
Скаржник покликається на те, що при розгляді цієї справи не було встановлено роль Обслуговуючого кооперативу «Варшава Хоум», який може виявитись забудовником чи замовником будівництва, відтак існує загроза того, що позов було звернено до неналежного відповідача.
Також покликається на недоторканість її права власності, неврахування інтересів її малолітніх дітей та незалучення до участі у справі органу опіки та піклування.
Також покликається на те, що дана спірна ситуація зумовлена протиправними діями позивача, який не виконав належним чином свій обов`язок, що в результаті призвело до порушення її права.
Покликаючись на норми статті 41 Конституції України, скаржник зазначає, що суд не передбачив порядку відшкодування їй вартості квартири, якої її позбавив.
Також покликалась на те, що завжди отримує поштову кореспонденцію.
На думку скаржника, позивач не виконав належним чином покладені на нього функції щодо архітектурно-будівельного контролю, оскільки не виявив на об`єкті будівництва при здійсненні перевірок другого поверху. Внаслідок бездіяльності позивача, яка проявилась у здійснені лише позапланових перевірок, було збудовано спірний будинок.
Крім того, покликається на те, що були порушено її процесуальні права, оскільки не отримувала повідомлень про виклик до суду. Крім того, в період з 03.03.2022 по 25.05.2022 перебувала за межами України, в зв`язку з чим не мала можливості бути присутньою в судовому засіданні, висловлювати свою позицію, подавати відповідні докази та скористатись правовою допомогою.
Покликається на те, що суд апеляційної інстанції, не повідомивши її належним чином про дату, час розгляду справи, порушив норми процесуального права, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Особа, яка подала касаційну скаргу, просить постанову суду апеляційної інстанції від 06.04.2022 скасувати та справу №1340/6225/18 направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Третя особа ОСОБА_9 у відзиві на касаційну скаргу просить постанову суду від 06.04.2022 скасувати та справу №1340/6225/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України інші учасники справи не скористалися, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішення суду попередньої інстанції за наявними в справі матеріалами.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №3038) забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону №3038 проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Відповідно до частини першої Закону №3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини другої Закону №3038 виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Відповідно до частини восьмої статті 31 Закону №3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Відповідно до статті 38 Закону №3038 у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що будівництво житлового будинку здійснено відповідачем без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, що відповідно до статті 376 ЦК України дає підстави вважати його самочинним будівництвом.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не виконано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що відповідно до статті 38 Закону №3038 є підставою для звернення до суду з позовом про знесення знесення самочинно збудованого об`єкта.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про наявність факту самочинного будівництва та постановили рішення про його знесення.
Покликання третьої особи в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінку протиправним діям Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, які зробили можливим завершення самочинного будівництва є безпідставним, оскільки у цій справі Інспекція виступає позивачем, її рішення дії чи бездіяльність, як суб?єкта владних повноважень, не є предметом позовних вимог, відтак встановлення таких обставин не належить до предмету доказування у цій справі.
Також безпідставним є покликання третьої особи на те, що судом апеляційної інстанції не було залучено до участі в справі її неповнолітніх дітей, оскільки третя особа не повідомляла суд апеляційної інстанції про такі обставини.
Також безпідставним є покликання третьої особи на те, що судом апеляційної інстанції не було залучено до участі в справі Обслуговуючий кооператив «Варшава Хоум», оскільки, в разі якщо відповідач у цій справі вважав себе неналежним відповідачем у цій справі, він вправі самостійно оскаржити судові рішення.
Крім того, за правилами частини шостої статті 329 КАС України в разі вирішення судами питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, така особа вправі оскаржити такі судові рішення.
Покликання третьої особи в обґрунтування доводів касаційної скарги на факт реєстрації за нею права власності на квартиру у збудованому будинку є безпідставним, оскільки відповідно до статей 376 ЦК України та 38 Закону №3038 оформлення права власності не виключає можливість визнання об?єкта самочинним будівництвом та розгляду питання його знесення в разі, якщо буде встановлено факт самочинного будівництва.
Також безпідставним є покликання третьої особи на те, що суди попередніх інстанцій не вирішили відповідно до статті 41 Конституції України питання відшкодування їй вартості квартири, оскільки таке відшкодування статтею 41 Конституції України передбачене в разі примусового відчуження об`єктів з мотивів суспільної необхідності і не стосується знесення самочинно збудованого об?єкту.
Покликання третьої особи в обґрунтування підстав касаційного оскарження на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №814/2645/15, від 06.03.2019 у справі №810/5680/15, від 31.07.2018 у справі №813/6426/14, щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень частини 7 статті 376 ЦК України є безпідставним зважаючи на наступне.
Так, відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
В питанні застосування частини сьомої статті 376 ЦК України під час розгляду спорів про знесення самочинного будівництва Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 дійшов наступних висновків:
«Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).
В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.».
Крім того у постанові від 09.10.2023 у справі №826/7655/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Виходячи з системного аналізу статей 376 ЦК України та статті 38 Закону №3038 звернення з позовом про приведення об?єкта самочинного будівництва до попереднього стану є виправданим, якщо аналогічного змісту припис ще не виносився і є підстави сподіватись, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, усуне його наслідки.
Натомість, статтею 38 Закону №3038 передбачено порядок дій у разі, якщо припис про приведення об?єкта самочинного будівництва до попереднього стану уже виносився і особа, в установлений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк, добровільно не виконала вимоги, встановлені у такому приписі.
Такий порядок передбачає звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Відповідно до частини другої цієї статті виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, за встановленого судами попередніх інстанцій факту невиконання відповідачем припису про приведення об?єкта самочинного будівництва до попереднього стану, позивачу необхідно звертатись до суду в порядку статті 38 Закону №3038 з позовом про знесення самочинного будівництва.»
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, яка розглядається, немає підстав для аналізу частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України та врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №814/2645/15, від 06.03.2019 у справі №810/5680/15, від 31.07.2018 у справі №813/6426/14.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18.
Щодо повідомлення третьої особи про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За змістом наведеної норми за наявності інформації щодо поштової адреси фізичної особи судовий виклик або судове повідомлення надсилаються саме на таку адресу.
Лише за відсутності інформації про поштову адресу особи судові виклики або повідомлення фізичним особам надсилаються за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою їх місця проживання чи місця перебування.
З матеріалів справи вбачається, що в адресованому суду апеляційної інстанції клопотанні від 21.09.2020 ОСОБА_1 вказала поштову адресу АДРЕСА_2 .
Саме на цю адресу судом апеляційної інстанції направлялись повістки-повідомлення ОСОБА_1 , що відповідає приписам пункту 2 частини 4 статті 124 КАС України незважаючи на те, що така адреса не є її зареєстрованим місцем проживання чи перебування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки, серед іншого, вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Під час апеляційного перегляду справи відбулось три судові засідання 23.02.2022, 16.03.2022 та 06.04.2022. Оскаржуване рішення постановлене 06.04.2022.
Про усі судові засідання суд апеляційної інстанції повідомляв ОСОБА_1 за повідомленою нею адресою.
Зокрема, 17.02.2022 на адресу суду повернулось адресоване ОСОБА_1 повідомлення про її виклик у судове засідання на 23.02.2022 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Розгляд справи відкладено на 16.03.2022.
Станом на 16.03.2022 у суду апеляційної інстанції були відсутні відомості про отримання/не отримання поштового відправлення ОСОБА_1 .
Розгляд справи відкладено на 06.04.2022 у зв`язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третіх осіб.
В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення 20.04.2022 ОСОБА_1 судової повістки у цій справі, однак таке повідомлення містить виконані від руки виправлення, які не дозволяють зробити висновок чи цей виклик стосувався судового засідання 16.03.2022 чи 06.04.2022 (т. 6, а.с. 84). Інформацію про те, ким і коли зроблено такі виправлення, матеріали справи не містять.
Водночас, в матеріалах справи є поштове відправлення судової повістки саме на 06.04.2022, яке 04.04.2022 повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За таких обставин, зважаючи на приписи пункту 4 частини першої статті 127 КАС України суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.07.2022 у справі №148/2412/19, від 30.11.2022 у справі №760/25978/13-ц.
З наведених мотивів покликання ОСОБА_1 на те, що її не було повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції є безпідставними.
Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_1 від 21.09.2020 про відкладення розгляду справи, що свідчить про її обізнаність щодо такого судового провадження (т.3 а.с.104).
Покликання ОСОБА_1 в цій частині доводів касаційної скарги на запровадження на території України воєнного стану та виїзд за межі України, як на обставини, які перешкоджали її повідомленню про розгляд справи, також є безпідставним, оскільки ще до їх настання, як під час першого апеляційного перегляду цієї справи, так і під час другого, ОСОБА_1 до суду також не з?являлась, а надіслані на її адресу повістки також повертались з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 3 а.с.170).
Водночас, такі обставини не могли вплинути на можливість третьої особи отримати повідомлення про судові засідання, які відбулись до їх настання, однак жодних пояснень причин неотримання судових повісток до настання зазначених обставин третя особа не надала, відтак її доводи про те, що вона завжди отримує кореспонденцію не відповідають дійсності.
Виїзд третьої особи за межі України після запровадження воєнного стану дійсно виключав можливість отримання нею судової повістки по вказаному нею місцю проживання в Україні, однак лише в судове засідання, яке відбулось 06.04.2022.
При цьому, не будучи обізнаним про виїзд третьої особи за межі України та зважаючи на попередню поведінку третьої особи, суд апеляційної інстанції мав обґрунтовані підстави вважати, що неотримання третьою особою повістки на судове засідання 06.04.2022 є її послідовною позицією в питанні участі у розгляді справи.
Покликаючись в цій частині на запровадження воєнного стану, третя особа фактично намагається виправдати недобросовісне користування своїми процесуальними правами та сформувати думку про порушення судом апеляційної інстанції її процесуальних прав.
Наведене у сукупності свідчить про те, що судові повістки не були вручені ОСОБА_1 внаслідок неналежного використання нею своїх процесуальних прав, а не внаслідок неналежного виконання судом апеляційної інстанції обов`язку повідомлення учасників справи про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при прийнятті постанови суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 у справі №1340/6225/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
Н.В. Коваленко
