Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/7755/24
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 420/7755/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою.
- зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (заробітну плату) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою.
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 17.10.2022.
- зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 17.10.2022.
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
- зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу для оздоровлення за 2022 рік.
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не здійснення нарахування та виплати за час простою з 14.05.2023 року по 31.01.2023 день звільнення ОСОБА_1 передбачених п.30 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5.
- зобов`язати відповідно до п.30 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми із розрахунку не нижче від двох третин посадового окладу за час простою з 14.05.2023 по день її звільнення 31.01.2023.
- зобов`язати «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2023 по 01.08.2023, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка проходила службу в ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» та з лютого 2022 по день звільнення 31.01.2023 (простій в установі введено з 14.05.22), відповідач нарахував та сплатив позивачу лише 1900,00 грн. за січень 2/3 посадового окладу.
Позивачка зазначила, що їй не було сплачено: грошове забезпечення (заробітну плату) за лютий 2022 року по 14.05.2022 по день введення простою в державній установі 2/3 посадового окладу за час простою з 14.05.2022 по 01.01.2023, додаткову щомісячну винагороду у розмірі 30 000,00 із розрахунку з 24.02.2022 по день її скасування 17.10.2022, допомогу для оздоровлення за 2022 рік (при звільненні).
Позивачка не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, вважаючи, що така поведінка відповідача порушує його право на соціальний захист та належні умови матеріального забезпечення.
Так, позивачка зазначила, що згідно з наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5 з 14.05.2022 запроваджено простій установи відповідача із наслідками обов`язкових виплат встановлених ст.113 КЗпП України.
Таким чином, позивачка проходила службу з 02.08.2019 по 31.01.2023 із запровадженим Міністерством юстиції України простою установи Відповідача.
Окрім того, у позові звертає увагу на відсутність фактів нездійснення/не виконання/інших порушень позивачкою службових обов`язків за час проходження служби у період окупації з 24.02.2022, оскільки такі факти підтверджуються виключно рішенням прийнятим відповідно до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою КМУ №950 від 13.06.2000 (із змінами).
Однак, відповідачем документів передбачених Порядком №950 відносно Позивачки не приймалось, фактів співпраці з окупаційною владою не виявлено.
Також позивачка звертає увагу, що невиконання позивачкою своїх службових обов`язків з 24.02.2022 по 15.05.2022 (період окупації м. Херсон, Херсонської області) та позбавлення позивачки належних виплат при звільненні не підтверджено відповідним наказом згідно з Інструкції №2771/5.
Окрім цього, позивачка посилається на текст вироку Приморського суду м. Одеси від 12.12.2023 року Справа №522/7917/23 (набрав законної сили 12.01.2024, Категорія: Злочин проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність) (далі - вирок по Справі №522/7917/23), роблячи висновок, що з огляду на встановлені вироком по Справі №522/7917/23 обставини вбачається, що 24.02.2022 по 11.05.2022 ДУ «Дар`ївська виправна колонія № 10» функціонувала відповідно до законодавства України. Окупаційні війська рф та окупаційна влада не втручалися у службову діяльність установи. З 26.05.2022 відбувся вивіз ув`язнених із ДУ «ДВК-10» до ДУ «Північна виправна колонія №90».
Також позивач посилається на те, що відповідачем не було виконано обов`язку щодо розрахунків при звільненні позивачки внаслідок скорочення штату відповідно до ст. 116 КЗпП України, а саме: не виплачено грошове забезпечення (заробітна плата) за лютий, березень, квітень та по 14.05.2022 року день введення простою Відповідача, додаткова винагорода в розмірі 30000 грн відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року.
Державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» розташована на території села Дар`ївка, Херсонського району, Херсонської області, яка до 11.11.2022 входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.01.2023).
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» Херсонська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», які були виключені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146 (яка набрала чинність з моменту її опублікування від 18.10.2022р.).
Отже, на думку позивачки, у період з 24.02.2022 по 17.10.2022 вона має право та підстави для отримання додаткової винагороди, встановленої Постановою №168.
При цьому позивач посилається на те, що відсутність наказу командира щодо додаткової винагороди (після деокупації 11.11.2022) свідчить про бездіяльність відповідача, оскільки прийняття такого наказу знаходиться лише у компетенції відповідача та поза меж повноважень та волі позивачки, а відсутність наказу відповідача про скасування/позбавлення позивачки додаткової винагороди встановленою Постановою 168 (на час звільнення 31.01.2023) свідчить про наявність права Позивача на їх нарахування та виплату.
Щодо допомоги на оздоровлення позивач зазначила, що відповідно до п. 1, 3 глави 14 розділу II Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 (далі - Порядок №925/5), особам рядового і начальницького складу один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір допомоги для оздоровлення, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер, на які має право особа рядового чи начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги, та премія, розрахована відповідно до пункту 22 розділу І цього Порядку.
Щодо рапорту наведеного у абз.2, п.2 глави 14 розділу II Порядку №925/5 позивач зазначила, що у редакції п.2 глави 14 розділу II Порядку №925/5 (Пункт 2 глави 14 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1466/5 від 14.05.2019)) зазначалось: « 2. Виплата допомоги для оздоровлення особам рядового і начальницького складу здійснюється на підставі наказу органу або установи, а начальникам цих органів або установ - наказу відповідного органу управління вищого рівня згідно з рапортами цих осіб з урахуванням пункту 24 розділу I цього Порядку. Зазначені рапорти попередньо погоджуються фінансовою службою відповідного органу або установи.».
Таким чином, на думку позивачки, у редакції від 14.05.2019 виплата допомоги для оздоровлення - начальникам здійснювалась за їх рапортами згідно з наказів органів управління вищого рівня, та такі рапорти (начальників) погоджувались фінансовою службою.
Після внесення цих змін, і на даний момент, абз. 1 п. 2 глави 14 розділу II Порядку № 925/5 має такий зміст: «Виплата допомоги для оздоровлення особам рядового і начальницького складу здійснюється на підставі наказу органу або установи, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу І цього Порядку.».
Таким чином, на думку позивачки, п.2 глави 14 розділу II Порядку №925/5 не містив (та не містить) вимоги про написання рапорту особою рядового складу (позивачкою) для отримання одноразової грошової допомоги на оздоровлення.
Щодо оплати на час простою позивачка зазначила, що відповідачем не здійснено належних/правових дій у наслідок простою з 14.05.2022 по день звільнення 31.01.2023 щодо нарахування та виплат посадового окладу із розрахунку не нижче від двох третин такого посадового окладу.
Також позивач вважає, що вона має право на отримання середнього заробітку за час затримки відповідно до ст. 117 КЗпП України, оскільки відповідач повинен був виплатити звільненому працівнику всі належні йому виплати у день звільнення.
Тому, з огляду на приписи ст. 117 КЗпП України, період затримки розрахунку при звільненні обмежено шістьма місяцями, у зв`язку із чим позивачці належить до виплати компенсація у вигляді середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку за період з 01.02.2023 по 01.08.2023.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території» (далі - наказ №1951/5), в державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№10)» оголошено простій до закінчення дії воєнного стану та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.
Протягом періоду коли установа перебувала на тимчасово окупованій території України доступ до особових справ персоналу установи, первинної фінансової документації та будь- якої іншої, був відсутній, вивезення будь-якої документації з території установи не здійснювалось.
Після відновлення доступу до адміністративних будівель установи встановлено факт перебування на території установи представників окупаційної влади та військових РФ, зафіксовано факт викрадення основних матеріальних цінностей та відсутність значної частини первинної документації установи, відкрите кримінальне провадження №120222300000006029 за правовою кваліфікацією ч. 1ст. 438ч.КК України, за фактом вільного доступу до установи, відсутності засуджених та ув`язнених, викрадення майна установи та ін., складено акт про не виявлення справ (документів), шляхи розшуку яких вичерпано від 28.12.2023 року № 26-41.
Щодо грошового забезпечення (заробітної плати) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою, представник відповідача зазначив, що у зв`язку зі зникненням значної частини первинної документації підтвердити факт виплати грошового забезпечення за лютий, березень, квітень 2022 року власними документами, установа не має можливості.
На вимогу державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» банківська установа АТ «УКРСІББАНК» надала відомості про нарахування коштів (заробітна плата та аванси), а саме: відомість нарахування коштів за січень №252, вхідний лист № 457; відомість нарахування коштів за лютий №268, вхідний лист №458; відомість нарахування коштів за березень №279, вхідний лист №459; відомість за квітень №289, вхідний лист №460. У зв`язку з тим, що дані відомості містять особисту інформацію інших співробітників, установа не може надати їх в якості доказу виплати грошового забезпечення позивачці за вказаний період.
Та відповідачем подано запит до АТ «УКРСІББАНК» з проханням підтвердження інформації про отримання ОСОБА_1 грошового забезпечення з лютого 2022 року по 31 січня 2023 року" від Державної установи "Дар`ївська виправна колонія (№10)", лист вих. № 26/7-678 від 02.05.2024.
Щодо стягнення щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень згідно з Постанови КМУ № 168, представник відповідача зазначив, що позивач разом з іншими працівниками установи був переведений у простій відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території», згідно з якого було оголошено простій з 14.05.2022 для установ в числі, яких була державна установа «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)» та дозволено працівникам установи, в тому числі і ОСОБА_1 до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.
Тобто, з 14.05.2022 позивач не виконувала свої функціональні обов`язки і була за межами місця проходження служби, про що свідчить наданий позивачем рапорт, написаний власноруч на ім`я на той час виконуючій обв`язки начальника установи.
Що стосується періоду з 24.02.2022 по 14.05.2022 (період до оголошення простою установи), представник відповідача зазначив, що у перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, російська армія перейшла адміністративний кордон Херсонської області з анексованим Кримом та розпочала окупацію регіону.
При цьому, позивачем не надано доказів виконання нею посадових обов`язків у період окупації території Херсонської області та м. Херсон з 24.02.2022 до 14.05.2022.
На думку представника відповідача, факт отримання щомісячного грошового забезпечення, не є підставою вважати, що позивачка у вказаний період була присутня на своєму робочому місці та виконувала свої посадові обов`язки.
Отже, підстав для виплати такої додаткової винагороди ОСОБА_1 у державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)», не має.
Щодо допомоги на оздоровлення, представник відповідача зазначив, що для отримання допомоги для оздоровлення особа повинна звернутися з відповідним рапортом, який погоджується фінансовою службою та установою приймається наказ.
Але позивач не надає ніяких доказів подання ним рапорту про виплату їй допомоги на оздоровлення за 2022 рік.
Відповідно до наказів начальника установи за 2022 рік про особовий склад (матеріальна допомога, премія) - справа інвентарний номер 9258/2023, прізвище ОСОБА_1 не зазначено в жодному із наказів про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення.
Щодо обов`язків Відповідача внаслідок запровадження простою затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5, представник відповідача зазначає, що відповідачем повністю реалізовано та виконано наказ №1951/5 перед працівниками установи, в тому числі і перед ОСОБА_1 , якій було здійснено в повному обсязі оплату за період простою.
Щодо стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, представник відповідача зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100, не поширюється на військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та при розрахунку слід користуватися саме Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим Наказом МЮУ № 925/5 від 28.03.2018 року.
Позивачка дала відповідь на відзив, відповідно до якої представник наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції заяву, до якої додано лист відповідь АТ «Укрсиббанк» від 15.05.2024 № 60-3-04/31-041 про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно з відомостей з датами зарахування з січня 2022 року по лютий 2023 року
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.06.2024 у справі № 420/7755/24 у задоволенні позовних вимог у позовній заяві ОСОБА_1 до Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність у позивачки права на: грошове забезпечення (заробітну плату) за лютий 2022 року по 14.05.2022 по день введення простою в державній установі 2/3 посадового окладу за час простою з 14.05.2022 по 01.01.2023, додаткову щомісячну винагороду у розмірі 30 000,00 із розрахунку з 24.02.2022 по день її скасування 17.10.2022, допомогу для оздоровлення за 2022 рік (при звільненні), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позовної заяви.
Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.
Відповідно до записів у трудовій книжки НОМЕР_1 позивач з 02.08.2019 прийнята на службу в Державну кримінальну-виконавчу службу України (стор.24-25, запис №30) та звільнена 31.01.2023 (стор.26-27 запис №31 трудової книжки) згідно з наказу ДВК (№10) від 30.01.2023 №7/ОС.
Так, відповідно до витягу з наказу Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» від 30 січня 2023 року № 7/ОС «По особовому складу» звільнено з 31 січня 2023 року сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони установи (у зв`язку із скорочення штату).
Матеріалами справи підтверджено, що на адвокатський запит представника позивача, відповідачем разом з листом від 16.02.2024 № 26/12-270 надано розрахунковий лист про суми нараховані та виплачені ОСОБА_1 при її звільненні, а саме: розрахунковий лист за січень 2023 року, відповідно до якого позивачу виплачено 1910, 90 грн.
Суд встановив, що наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території» (далі - наказ №1951/5), в державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№10)» з 14.05.2022 оголошено простій до закінчення дії воєнного стану та пунктом 2 дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.
Пунктом 3 цього наказу наказано керівника державних установ забезпечити оплату часу простою працівників, зазначених у пункті 1 наказу, у розмірі двох третин посадового окладу.
Відповідачем надано рапорт ОСОБА_1 на ім`я виконуючого обов`язки начальника ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» ОСОБА_2 про те, що знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області, з моменту оголошення простою на службу не виходить, дистанційно не працює, з окупаційною владою не співпрацює.
Також надано витяг з акту від 11.08.2022 про встановлення місця знаходження співробітників державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» в умовах воєнного стану, відповідно до якого було отримано через VOIP- додаток для дзвінків і обміну повідомленнями (VIBER) на номер мобільного телефону ОСОБА_2 рапорти про місце знаходження співробітників, які перебували на тимчасово окупованій території та не мали іншої можливості повідомити про своє місце знаходження, а саме: ОСОБА_1 .
Судом досліджено довідка державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» від 02.05.2024 вих. № 26/7-680, про надання інформації про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 , складеної відповідно до загальних відомостей нарахування коштів (заробітна плата та аванси) за відповідний період АТ «Укрсіббанк», відповідно до якої позивачу виплачувалась заробітна плата за період з червня 2022 року по січень 2023 року в розмірі 1910,90 грн щомісячно, в загальному розмірі 15287, 20 грн.
Відповідно до листа АТ «Укрсиббанк» від 15.05.2024 № 60-3-04/31-041 суд встановив, що наступне грошове забезпечення отримала ОСОБА_1 від державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» на особовий картковий рахунок відповідно до відомостей нарахування коштів в АТ «Укрсиббанк»:
Згідно відомості № 252 -7430,48 грн, дата зарахування 19.01.2022 року;
Згідно відомості № 268 -8025,87 грн, дата зарахування 08.02.2022 року;
Згідно відомості № 279 -9758,10 грн, дата зарахування 14.03.2022 року;
Згідно відомості № 289 -10325,55 грн, дата зарахування 14.04.2022 року;
Згідно відомості № 309 -7643,60 грн, дата зарахування 31.10.2022 року;
Згідно відомості № 310 -1910,90 грн, дата зарахування 21.11.2022 року;
Згідно відомості № 311 -1910,90 грн, дата зарахування 26.12.2022 року;
Згідно відомості № 312 -1910,90 грн, дата зарахування 02.01.2023 року;
Згідно відомості № 313 -1910,90 грн, дата зарахування 01.02.2023 року;
Одночасно, суд встановив, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 31.05.2022 №1060/7 державна установа «Кропивницький слідчий ізолятор» здійснювала повноваження розпорядника бюджетних коштів державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» в частині проведення розрахунково-касових операцій з оплати праці за травень 2022 року.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивачки про визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою, та зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (заробітну плату) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою, є безпідставними і не належать задоволенню, позаяк позивачу було виплачено грошове забезпечення за вказаний період.
Щодо позовних вимог стосовно нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року, суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що з метою соціального захисту персоналу на період тимчасової окупації, а також недопущення взаємодії з представниками незаконних органів влади окупаційного режиму, наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5 Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території в ДУ Дар`ївська виправна колонія (№10) оголошено простій до закінчення воєнного стану та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.
Відповідачем надано рапорт ОСОБА_1 на ім`я виконуючого обов`язки начальника ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» ОСОБА_2 про те, що знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області, з моменту оголошення простою на службу не виходить, дистанційно не працює, з окупаційною владою не співпрацює.
Також, суд зазначив, що відповідачем надано витяг з акту від 11.08.2022 про встановлення місця знаходження співробітників державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» в умовах воєнного стану, відповідно до якого було отримано через VOIP- додаток для дзвінків і обміну повідомленнями (VIBER) на номер мобільного телефону ОСОБА_2 рапорти про місце знаходження співробітників, які перебували на тимчасово окупованій території та не мали іншої можливості повідомити про своє місце знаходження, а саме: ОСОБА_1 .
Таким чином, вказані докази суд першої інстанції розцінив як докази на підтвердження того, що позивач на час тимчасової окупації м. Херсону та частини Херсонської області на службу не виходила, не виконувала свої посадові обов`язки, також не працювала дистанційно.
Враховуючи викладене, суд виснував про відсутність правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, яка передбачена постановою КМУ № 168 за період з 24.02.2022 по 17.10.2022, та наявність підстав для відмови у задоволенні цих позовних вимог.
Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення за 2022 рік, суд першої інстанції зазначив, що системний аналіз вказаних положень Порядку № 925/5 свідчить про те, що для видання наказу про виплату допомоги на оздоровлення має бути поданий рапорт.
Як вказав суд, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач не зверталась із відповідним рапортом та відповідно до наказів начальника установи за 2022 рік про особовий склад (матеріальна допомога, премія) - справа інвентарний номер 9258/2023, прізвище ОСОБА_1 не зазначено в жодному із наказів про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення.
Суд відхилив доводи позивача, що зазначені вимоги стосовно подання рапорту не поширюються на позивача, з тих підстав, що такі вимоги поширюються лише на начальників, оскільки приписи розділу 14 Порядку №925/5 не містять таких положень.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими відповідними доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Щодо позовних вимог стосовно нарахування та виплати за час простою з 14.05.2022 по 31.01.2023 передбачених п. 30 розділу 1 Порядку № 925/5 виплат, суд зазначив, що наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5 Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території в ДУ Дар`ївська виправна колонія (№10) оголошено простій до закінчення воєнного стану.
Відповідно до п. 30 розділу 1 Порядку № 925/5 час проходження служби особи рядового чи начальницького складу в органах та установах, яким оголошено простій, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин посадового окладу.
Суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що ці вимоги відповідачем були виконані. Відтак, вказані позовні вимоги є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2023 по 01.08.2023 суд першої інстанції зазначив, що відповідно до витягу з наказу Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» від 30 січня 2023 року № 7/ОС «По особовому складу» звільнено з 31.01.2023 сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу охорони установи (у зв`язку із скорочення штату).
Також суд вказав, що відповідно до розрахункового листа за січень 2023 року ОСОБА_1 нараховано посадовий оклад (2/3) 1940,00 грн, компенсація прибуткового податку 349,20 грн, до сплати 1910,90 грн.
Відповідно до листа АТ «Укрсиббанк» від 15.05.2024 № 60-3-04/31-041 суд встановив, що наступне грошове забезпечення отримала ОСОБА_1 від державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» на особовий картковий рахунок відповідно до відомостей нарахування коштів в АТ «Укрсиббанк»: згідно відомості № 313 -1910,90 грн, дата зарахування 01.02.2023.
Як зазначив суд, матеріалами справи підтверджено, що у день звільнення позивач не працювала, а тому суд доходить висновку, що відповідачем не було допущено порушення ст. 116 КЗпП України, що виключає застосування ст. 117 КЗпП України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача у отриманні всіх належних їй сум перед звільненням, та як наслідок, відсутність підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ключовими питання, які потребують вирішення в контексті розгляду даної справи стосуються права позивачки на:
- додаткову щомісячну винагороду у розмірі 30 000,00 із розрахунку з 24.02.2022 по день її скасування 17.10.2022;
- допомогу для оздоровлення за 2022 рік (при звільненні);
- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
- грошове забезпечення (заробітну плату) за лютий 2022 року по 14.05.2022 по день введення простою в державній установі;
- 2/3 посадового окладу за час простою з 14.05.2022 по 01.01.2023;
Вирішуючи спірні питання колегія суддів зазначає таке.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України Про Державну кримінально-виконавчу службу України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Частиною п`ятою статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).
Згідно з пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Щодо додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000,00 із розрахунку з 24.02.2022 по день її скасування 17.10.2022.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі постанова № 168).
Пунктом 1 цієї постанови, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка,.
Згідно з пунктом 2 вищевказаної постанови вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів(начальників).
Державна установа "Дар`ївська виправна колонія (№ 10), в якій працювала позивачка на посаді молодшого інспектора (оператора охоронної теле-(відео) системи відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку та інформатизації розташована на території села Дар`ївка, Херсонського району, Херсонської області, яка до 11.11.2022 входила до переліку громад, що перебували у тимчасовій окупації відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.01.2023).
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «Підтримка» Херсонська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Таким чином, у період з 06.03.2022 апелянтка мала підстави для отримання додаткової місячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходила службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалась допомога у рамках Програми «єПідтримка».
Як вказано вище, в п. 1 Постанови №168 в редакції від 24.03.2022 встановлено додаткову щомісячну винагороду особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби у розмірі 30 000,00 грн.
Лише 01.07.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 754 внесено зміни до п.1 Постанови № 168, зокрема, в абз. 1 після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754, відповідно до п. 2 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Поміж тим, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідачем надано рапорт ОСОБА_1 на ім`я виконуючого обов`язки начальника ДУ «Дар`ївська виправна колонія (№10)» ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області, з моменту оголошення простою на службу не виходить, дистанційно не працює, з окупаційною владою не співпрацює.
При цьому, відповідачем надано витяг з акту від 11.08.2022 про встановлення місця знаходження співробітників державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» в умовах воєнного стану, відповідно до якого було отримано через VOIP- додаток для дзвінків і обміну повідомленнями (VIBER) на номер мобільного телефону ОСОБА_2 рапорти про місце знаходження співробітників, які перебували на тимчасово окупованій території та не мали іншої можливості повідомити про своє місце знаходження, а саме: ОСОБА_1 .
З аналізу наведених документів виходить, що рапорт позивачки надійшов відповідачу 11.08.2022.
Водночас, зі змісту вказаного рапорту вбачається, що позивачка не виконувала свої службові обов`язки з моменту оголошення простою, тобто з 14.05.2022.
Себто, колегія суддів зазначає, що апелянтка повинна була отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30 000,00 грн з 06.03.2022 по 14.05.2022, без вирахування її пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, а у чітко визначеному розмірі - щомісячно по 30 000,00 грн.
Однак у вказаний період, ОСОБА_1 жодного разу не отримала цієї доплати, про що свідчать довідки відповідача від 02.05.2024 вих. № 26/7-678, від 02.05.2024 вих. № 26/7-680 (а.с. 163,166).
Враховуючи те, що з 14.05.2022 позивачка не виконувала службові обов`язки, що нею не заперечується, вимога в частині нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, відповідно до Постанови № 168, по 17.10.2022 є безпідставною.
Таким чином бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 06.03.2022 по 13.05.2022 є протиправною.
Відтак, позовна вимога підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 06.03.2022 по 13.05.2022.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачкою не надано належних доказів на підтвердження виконання нею посадових обов`язків у спірний період з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, обов`язок доказування покладено на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, однак останнім до суду апеляційної інстанції не надано заперечень та доказів не виконання посадових обов`язків апелянтки в спірний період, зокрема, які заходи вживались відповідачем для з`ясування обставин відсутності на робочому місці, в яких документах відображено фіксування прогулів, акти про відсутність на робочому місці тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки від 02.05.2024 вих. № 26/7 679, позивачка отримувала грошові кошти із призначенням «заробітна плата та аванси» (а.с. 166).
Також трудова книжка є підтвердженням єдиного місця роботи, саме в ДУ «Дар`ївська виправна колонія №10».
Отже, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про ненадання позивачкою доказів виконання трудових обов`язків є необґрунтованими та повністю спростовуються матеріалами справи.
При цьому, відповідачем до матеріали справи не долучено жодних доказів на обґрунтування тверджень про невиконання позивачкою службових обов`язків в період з 24.02.2022 по 13.05.2022.
Щодо допомоги на оздоровлення за 2022 рік.
У відповідності до п. 1, 3 глави 14 розділу II Порядку №925/5, особам рядового і начальницького складу один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір допомоги для оздоровлення, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення, які мають постійний характер, на які має право особа рядового чи начальницького складу на день підписання наказу про надання цієї допомоги, та премія, розрахована відповідно до пункту 22 розділу І цього Порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 2 Наказу Міністерства юстиції України від 13.09.2021 № 3226/5 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», внесено зміни в абзацах перших пунктів 2 глав 14, 15 слова «наказу відповідного органу управління вищого рівня згідно з рапортами цих осіб з урахуванням пункту» замінити словами «згідно із пунктом».
Після внесення цих змін, і на даний момент, абз. 1 п. 2 глави 14 розділу II Порядку № 925/5 має такий зміст: «Виплата допомоги для оздоровлення особам рядового і начальницького складу здійснюється на підставі наказу органу або установи, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу І цього Порядку.».
Жодної вимоги про написання рапорту особою рядового і начальницького складу для отримання одноразової грошової допомоги на оздоровлення не передбачено.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що суд дійшов помилкового висновку про необхідність наявності рапорту на виплату грошової допомоги на оздоровлення та відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо виплати допомоги на оздоровлення за 2022 рік.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення за 2022 рік та зобов`язання Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу для оздоровлення за 2022 рік.
Щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними. Рівнозначність цих понять обумовлена наявністю у сторін прав і обов?язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов?язків та врегульоване спеціальними законами: зокрема Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України, а також іншими підзаконними нормативними актами (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі No420/7697/21).
Такий підхід застосовано і Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 812/1255/17, від 02 липня 2020 року у справі № 812/792/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому визначені статтею 116 цього Кодексу, працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактично розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Колегія суддів посилаючись на частину 1 статті 47 КЗпП України зазначає, що вказана правова норма встановлює обов`язок для роботодавця в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу та не передбачає додаткового звернення за виплатою такого розрахунку.
Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Ст. 117 Кодексу законів про працю України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Як вбачається з матеріалів справи, днем звільнення апелянтки є 31.01.2023.
Однак, в цей день відповідачем не проведеного належного розрахунку, зокрема, не виплачено додаткову щомісячну грошову винагороду у розмірі 30 000,00 грн та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік.
Так, в січні 2023 року (місяці звільнення) позивачці виплачено 1910,90 грн, що підтверджується довідками відповідача від 02.05.2024 вих. № 26/7-678, від 02.05.2024 вих. № 26/7-680 (а.с. 163,166).
Законодавство визначає обов`язок роботодавця виплатити в день звільнення всі суми, належні працівнику, без жодних застережень чи виключень, будь то премія, надбавка, доплата чи інша грошова допомога, всі суми, а не тільки заробітна плата (чи основне грошове забезпечення), мають бути виплачені в день звільнення.
На думку колегії суддів, апелянтка має правові підстави на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01.02.2023 (день звільнення та граничний строк виплати всіх сум 31.01.2023) по 01.08.2023 (з урахуванням встановленого 6-ти місячного обмеження виплати).
Так, відповідно до абз. 3, 4 п. 2 Порядку №100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (п. 3 Порядку №100).
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п?ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно із графіком підприємства, установи, організації( п.8 Порядку №100).
Відповідно до п. 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.
У пункті 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Водночас, відповідно до абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Таким чином, враховуючи вимоги пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100, при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають застосуванню розміри грошового забезпечення позивачки за два місяці, які передували не тільки звільненню, але й простою державної установи.
Колегія суддів зазначає, позивачкою не наведено розрахунку суми середнього заробітку за період несвоєчасного розрахунку при звільненні здійснений апелянткою відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).
Разом з тим, в матеріалах справи відсутня довідка про середньоденну заробітну плату позивачки.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів висновує, що не вбачається за можливе провести точний розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні апелянтки, оскільки в матеріалах справи відсутня довідка про розмір грошового забезпечення за останні місяці роботи, що передували звільненню, з урахуванням введеного простою у Державній установі «Дар`ївська виправна колонія (№10)».
Таким чином, суд апеляційної інстанції, керуючись частиною 4 статті 245 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2023 по 01.08.2023, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.
Водночас, колегія суддів вважає безпідставними та такими що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (заробітну плату) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми із розрахунку не нижче від двох третин посадового окладу за час простою з 14.05.2023 по день її звільнення 31.01.2023 позаяк грошове забезпечення за період з лютого 2022 року по 14 травня 2023 року, а також грошове забезпечення за час простою з 14.05.2023 по день звільнення позивачки виплачено позивачем, що підтверджується довідками відповідача від 02.05.2024 вих. № 26/7-678, від 02.05.2024 вих. № 26/7-680 (а.с. 163,166).
У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі № 420/7755/24 скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» (код ЄДРПОУ 08564676, адреса 75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар`ївка) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 06.03.2022 по 13.05.2022.
Зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» (код ЄДРПОУ 08564676, адреса 75032, Херсонська обл, Херсонський р-н, с. Дар`ївка) прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 06.03.2022 по 13.05.2022.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» (код ЄДРПОУ 08564676, адреса 75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар`ївка) щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
Зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» ((код ЄДРПОУ 08564676, адреса 75032, Херсонська обл., Херсонський р-н, с. Дар`ївка) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) допомогу для оздоровлення за 2022 рік.
Зобов`язати Державну установу «Дар`ївська виправна колонія (№10)» (код ЄДРПОУ 08564676, адреса 75032, Херсонська обл, Херсонський р-н, с. Дар`ївка) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2023 по 01.08.2023, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк
