Справа № 420/7755/24
УХВАЛА
14 березня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» (код ЄДРПОУ 08564676, місце знаходження: 75032, Херсонська область, Херсонський район, с. Дар`ївка) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 11 березня 2024 року через підсистему Електронний суд (сформовано 09.03.2024) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» (код ЄДРПОУ 08564676, місце знаходження: 75032, Херсонська область, Херсонський район, с. Дар`ївка) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
-Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення (заробітної плати) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою;
-Зобов`язати відповідача прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити позивачу грошове забезпечення (заробітну плату) за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року день введення простою;
-Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 17.10.2022;
-Зобов`язати відповідача прийняти наказ про виплату та здійснити нарахування та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 пo 17.10.2022;
-Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу допомоги для оздоровлення за 2022 рік;
-Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу для оздоровлення за 2022 рік;
-Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати за час простою з 14.05.2023 по 31.01.2023 день звільнення позивачу передбачених п.30 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5;
-Зобов`язати відповідно до п.30 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 відповідача нарахувати та виплатити позивачу суми із розрахунку не нижче від двох третин посадового окладу за час простою з 14.05.2023 по день її звільнення 31.01.2023;
-Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2023 по 01.08.2023, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.
Позовна заява обґрунтована тим, що бездіяльність відповідача щодо не здійснення належних нарахувань є протиправними.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку щодо залишення позову без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не нарахування в належному розмірі грошового забезпечення за лютий, березень, квітень та з 01 по 14 травня 2022 року, не нарахування додаткової винагороди відповідно до ПКМУ№168 з 24.02.2022 року по 17.10.2022 року та допомоги для оздоровлення за 2022 рік, не здійснення нарахувань за час простою з 14.05.2023 року по 31.01.2023 року, а також нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Представник позивача зазначив, що позивач з 02.08.2019 року проходила службу в Державній кримінальній виконавчій службі України та звільнена 31.01.2023 року відповідно до наказу ДВК (№10) від 30.01.2023 року №7/ОС у зв`язку зі скороченням штату.
У позовній заяві представник зазначив, що з лютого 2022 року по день звільнення 31.01.2023 року відповідачем було нараховано та виплачено позивачу 1900,00 грн, про які стало відомо 16.02.2024 року після отримання відповіді на адвокатський запит.
На обґрунтування строку звернення до суду представник позивача зазначив, що письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми позивач не отримувала, а тому строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Судом встановлено, що позивача з 31.01.2023 року було звільнено на підставі наказу від 30.01.2023 року № 7/ОС. Отже саме з цієї дати позивач повинна була б дізнатись про розміри здійснених нарахувань та виплати грошового забезпечення.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач звернувся з позовом із пропуском строку звернення до суду, а доводи щодо не отримання письмового повідомлення від відповідача відхиляються судом, адже позивачу мало б бути відомо про не повне нарахування сум грошового забезпечення вже з лютого 2023 року після отримання відповідних виплат у меншому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
А тому, позивач має подати заяву стосовно поновлення строку звернення до суду, з обґрунтуванням поважних причин пропуску такого строку.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Частиною 1 ст. 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Частинами 1-2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:1) договір про надання правової допомоги;2) довіреність;3) ордер;4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пп. 5.2 п. 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Відповідно до пп. 5.4 п. 5 цього Положення електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з п. 31, п. 32 цього Положення, надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана електронним цифровим підписом адвоката Влаченко С.О.. на підставі ордеру. Проте до позовної заяви доданий завантажений у форматі pdf не підписаний адвокатом ордер Серія ВЕ № 1113327. Тобто виходячи із наведених норм Положення суд зазначає, що представником позивача надано до позовної заяви електронну копію паперового документа, а не довіреність в електронній формі, яка оформлена не належним чином. Власним кваліфікованим електронним підписом представник позивача підтвердила тільки відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа, разом з цим сам документ ордер Серія ВЕ № 1113327.ю не підписаний представником позивача.
Таким чином, до позову не доданий документ, що підтверджує повноваження адвоката на підписання позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою зазначеної статті КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах, позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та документу, що підтверджує повноваження адвоката, який підписав позовну заяву.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160,161,167,169,256, 294 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
1.Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Дар`ївська виправна колонія (№10)» (код ЄДРПОУ 08564676, місце знаходження: 75032, Херсонська область, Херсонський район, с. Дар`ївка) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-залишити без руху.
2.Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом десяти днів з моменту її отримання шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.
3.Роз`яснити заявнику, що в іншому випадку заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
CуддяЛ.Р. Юхтенко