Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
09 вересня 2024 року Справа 160/3343/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суду складі
головуючого судді Сліпець Н.Є.,
розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" Новицького Дмитра Олексійовича про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі №160/3343/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи - Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", Акціонерне товариство "Банк Альянс" про визнання рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18.07.2024 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 160/3343/21 позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи - Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", Акціонерне товариство "Банк Альянс" про визнання рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №160/3343/21 розподілено судді Сліпець Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 року прийнято до провадження матеріали справи №160/160/3343/21 за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.08.2024 о 10:20.
Усною ухвалою суду від 08.08.2024 із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 12.09.2024 о 09:00 год, у зв`язку із задоволенням клопотання про об`єднання справ в одне провадження.
06.09.2024 засобами електронного зв`язку через підсистему Електронний суд на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" Новицького Дмитра Олексійовича надійшло клопотання про проведення засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Перевіривши матеріали заяви, суд доходить до висновку, що наявні підстави для її повернення з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Згідно із частиною сьомою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції надійшло до Дніпропетровського окружного адміністративного суду електронною поштою.
Відповідно до частин 1, 4, 12статті 18 КАС Україниу судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
За правилом частини шостоїстатті 18 КАС Україниадвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно абзацу другого частини 8статті 18 КАС Україниособи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини сьомої, восьмоїстатті 44 КАС Українидокументи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною десятоюстатті 44 КАС Україниякщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У свою чергу відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першоїрозділу VІІ «Перехідні положення» КАС Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно з абзацами 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першоїрозділу VII «Перехідні положення» КАС Українистворення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу варто дотримуватися вимог «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування цих підсистем.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: /cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції подано до суду засобами електронної пошти.
В свою чергу, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції не створено у підсистемі "Електронний суд", та, відповідно, останнє не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необхідність повернення клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції заявнику без розгляду .
Керуючись статтями167,195, 241-243,248,256 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" Новицького Дмитра Олексійовича про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі №160/3343/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи - Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", Акціонерне товариство "Банк Альянс" про визнання рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали невідкладно направити на адресу заявника.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець
