УХВАЛА
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 160/3343/21
адміністративне провадження № К/990/8306/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №160/3343/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Акціонерне товариство «Банк Альянс», про визнання рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 07.04.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №160/3343/21, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2022 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги шляхом подання платіжного документа, що підтверджує сплату 18160,00грн суми судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху через підсистему «Електронний суд» контролюючим органом до суду подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги. Заява обґрунтована неможливістю у встановлений судом строк сплатити судовий збір. Посилаючись на воєнний стан введений на всій території України, нестабільну ситуацію в країні, неможливість проведення платежів та недостатність бюджетного фінансування органів поданої служби, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до завершення касаційного перегляду судових рішень у цій справі або продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги до завершення воєнного стану в Україні.
12.05.2022 Верховний Суд ухвалою: відмовив у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги; продовжив відповідачу строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 18.04.2022 (з направленням копії вказаного судового рішення скаржнику) на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
В якості усунення недоліків касаційної скарги, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» до суду подано повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору до завершення касаційного перегляду судових рішень у цій справі або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги до завершення воєнного стану в Україні. Посилаючись на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору, скрутний майновий стан відповідача, викликаний режимом воєнного стану в Україні, та стягненням сум бюджетних асигнувань органами Державної казначейської служби України, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості у встановлений судом строк сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.
На підтвердження обґрунтувань викладених у вказаному клопотанні, скаржником надано копію повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 02.05.2022, від 05.05.2022, від 16.05.2022 щодо необхідності здійснення безспірного стягнення.
Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні податкового органу, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
До того ж, у клопотанні, окрім посилання на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору, скрутний майновий стан відповідача, викликаний режимом воєнного стану в Україні, та стягненням сум бюджетних асигнувань органами Державної казначейської служби України, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, не надано відповідні докази.
Отже, Суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаного клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.
Однак, податковим органом не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема, доказів на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі №160/3343/21 фінансування з Державного бюджету України.
Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через відсутність/недостаніть фінансування не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки відповідач не доводить того, що протягом нового строку судовий збір ним буде сплачено. Надані відповідачем докази не є свідченням вчинення Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України активних дій з метою сплати судового збору та виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в межах наданого судом строку.
Суд касаційної інстанції також зазначає, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.
На переконання Суду, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, Суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На момент постановлення Верховним Судом цієї ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме щодо надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги до завершення воєнного стану в Україні відмовити.
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі №160/3343/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Фідея» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Акціонерне товариство «Банк Альянс», про визнання рішень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
