Єдиний державний реєстр судових рішень
номер провадження справи 25/23/15-29/41/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
18.07.2024 Справа № 908/1946/15-г
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши скаргу Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", код в ЄДР-25959784 (01601 м. Київ вул. Володимирська, 46) на неправомірні дії Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) під час здійснення виконавчого провадження №75263108 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. у справі про банкрутство №908/1946/15-г
Кредитори: 1/ Акціонерне товариство МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК, код в ЄДР-25959784, 01601 м. Київ вул. Володимирська, 46
2/ Публічне акціонерне товариство Банк Камбіо, код в ЄДР-26549700, 01103, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1; адреса для листування: 04053 м. Київ вул. Січових Стрільців, 17
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю Коммерческо-производственная фирма Алкор, код в ЄДР-25580903, 83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 120-А
За участю представників сторін: не з`явилися
УСТАНОВИВ:
Ухвалою від 31.05.2022 судом, яка залишена без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2022. та Постановою Верховного Суду від 07.03.2023., зокрема, здійснено заміну кредитора - Акціонерного товариства СБЕРБАНК, код в ЄДР-25959784, його правонаступником - Акціонерним товариством МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК, код в ЄДР-25959784, м. Київ. Ухвалено вважати кредитором у цій справі Акціонерне товариство МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК, код в ЄДР-25959784, м. Київ. Затверджено звіт арбітражного керуючого Юдицького О.В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.01.2018 по 18.05.2021 на загальну суму - 448 624, 85 грн., яка складається з нарахованої та частково відшкодованої грошової винагороди на суму - 433 219, 48 грн., понесених та частково відшкодованих витрат на суму - 15 405, 37 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", код в ЄДР-25959784 (01601 м.Київ вул.Володимирська, 46), на користь арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №416), видане Міністерством юстиції України від 05.04.2013, ІПН-2148301970, поштова адреса: 18018 м. Черкаси вул. Героїв Дніпра, 7 к.171, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123, 260.479 (двісті шістдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 55 коп.. Ухвалено видати наказ. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Коммерческо-производственная фирма Алкор ліквідовано. Провадження у справі закрито.
11.10.2022. на виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/1946/15-г виданий відповідний наказ.
01.04.2024 арбітражний керуючий Юдицький О.В. звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою №02-01/813/908-1946 від 01.04.2024 про відкриття виконавчого провадження з примусового наказу господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. по справі №908/1946/15-г.
25.04.2024 арбітражним керуючим Юдицьким О.В. отримано повідомлення від 12.04.2024 №74687802/09 головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, відправленого 23.04.2024, яким на підставі п. 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання.
29.04.2024 до суду від арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича надійшла скарга від 29.04.2024 (вх. № 9309/08-08/24) на дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. відповідно до якої заявник просить суд:
1. Прийняти до розгляду скаргу на протиправне рішення та дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича при виконанні наказу про примусове виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г.
2. Визнати неправомірним рішення головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича щодо винесення 12.04.2024 повідомлення №74687802/09/6 про повернення виконавчого документа - наказу Господарського суду Запорізької області від 11.10.2022 у справі №908/1946/15-г стягувачу без прийняття до виконання.
3. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича щодо винесення 12.04.2024 повідомлення №74687802/09/6 про повернення виконавчого документа - наказу Господарського суду Запорізької області від 11.10.2022 у справі №908/1946/15-г стягувачу без прийняття до виконання.
4. Зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полісмака Олександра Олександровича усунути порушення (поновити порушене право заявника) та винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 11.10.2022 у справі №908/1946/15-г.
Ухвалою суду від 16.05.2024. скаргу арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича від 29.04.2024 на дії головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. - задоволено частково. Визнані незаконними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича з повернення стягувачу Юдицькому О.В. виконавчого документа без прийняття до виконання. В іншій частині скарги відмовлено.
14.06.2023 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О.О. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №75263108 від 13.06.2024 щодо стягнення з АТ «МР БАНК» код 25959784 на користь ОСОБА_1 260 479 (двісті шістдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 55 коп на підставі Наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1946/15-г виданий 11.10.2022.
Також, 13.06.2024 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О.О. винесено в виконавчому провадженні №75263108 Постанову про стягнення виконавчого збору з АТ «МР БАНК» код 25959784 в сумі 26047,95 гривня.
Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на неправомірні дії Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича під час здійснення виконавчого провадження №75263108 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. у справі про банкрутство №908/1946/15-г у які просить суд: Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Київ) Полісмак О.О. щодо відкриття виконавчого провадження, винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження №75263108 від 13.06.2024 щодо стягнення з AT «МР БАНК» код 25959784 на користь ОСОБА_1 260 479 (двісті шістдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 55 коп на підставі Наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1946/15-г виданий 11.10.2022 та винесення у виконавчому провадженні №75263108 Постанови про стягнення виконавчого збору з АТ «МР БАНК» код 25959784 в сумі 26047,95 гривня; Визнати неправомірною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №75263108 від 13.06.2024 щодо стягнення з АТ «МР БАНК» код 25959784 на користь ОСОБА_1 260 479 (двісті шістдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 55 коп на підставі Наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1946/15-Г виданий 11.10.2022; Визнати неправомірною та скасувати винесену 13.06.2024 у ВП №75263108 Постанову про стягнення з АТ «МР БАНК» код 25959784 виконавчого збору в сумі 26047,95 гривня.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями наведену вище скаргу передано для розгляду судді Сушко Л.М.
Ухвалою суду від 08.07.2024. розгляд скарги Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" на неправомірні дії Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича під час здійснення виконавчого провадження №75263108 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. у справі про банкрутство №908/1946/15-г призначено у судовому засіданні на 18.07.2024. о 10-30. Встановлено Головному державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаку Олександру Олександровичу строк до 18.07.2024 для надання письмових пояснень на скаргу, документальне підтвердження та нормативне обгрунтування викладених у поясненнях доводів та надання належним чином засвідчених копій провадження ВП №75263108.
15.07.2024. до господарського суду Запорізької області від Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича надійшли пояснення на скаргу, документальне підтвердження та нормативне обгрунтування викладених у поясненнях доводів на скаргу АТ «МР БАНК» при виконанні наказу про примусове виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.05.2022 у справі №908/1946/15-г., копія виконавчого провадження № 75263108.
У судове засідання 18.07.2024. представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Справа розглядається відповідно до приписів ст. 202 ГПК України за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та скаргу Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", суд зазначає наступне:
Акціонерне товариство "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК" звернулося до господарського суду Запорізької області зі скаргою на неправомірні дії Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича під час здійснення виконавчого провадження №75263108 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. у справі про банкрутство №908/1946/15-г у які просить суд: Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Київ) Полісмак О.О. щодо відкриття виконавчого провадження, винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження №75263108 від 13.06.2024 щодо стягнення з AT «МР БАНК» код 25959784 на користь ОСОБА_1 260 479 (двісті шістдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 55 коп на підставі Наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1946/15-г виданий 11.10.2022 та винесення у виконавчому провадженні №75263108 Постанови про стягнення виконавчого збору з АТ «МР БАНК» код 25959784 в сумі 26047,95 гривня; Визнати неправомірною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №75263108 від 13.06.2024 щодо стягнення з АТ «МР БАНК» код 25959784 на користь ОСОБА_1 260 479 (двісті шістдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 55 коп на підставі Наказу Господарського суду Запорізької області № 908/1946/15-Г виданий 11.10.2022; Визнати неправомірною та скасувати винесену 13.06.2024 у ВП №75263108 Постанову про стягнення з АТ «МР БАНК» код 25959784 виконавчого збору в сумі 26047,95 гривня.
Подану скаргу заявник обґрунтовує наступними обставинами: Відповідно до постанови Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №131 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР Банк» та делегування повноважень ліквідатора Луньо Іллі Вікторовичу.
Дана інформація є публічною та розміщена на офіційному веб-еайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно положень ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-УІ (далі - Закон), Фонд є державною установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 4 Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснення ліквідації банків.
Таким чином, з 25 лютого 2022 року АТ «МР БАНК» перебуває в процедурі ліквідації, яка здійснюється державною установою - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто банк перебуває під повним контролем держави Україна.
Крім того, відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Указу Президента України від 11 травня 2022 року N326/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», 19 травня 2022 року в Україні були примусово вилучені корпоративні права (акції) у розмірі 100 відсотків майна АТ «МР БАНК», що належали публічному акціонерному товариству «Сбербанк Росії», яке повністю припинило участь у Банку, переставши бути акціонером Банку, а держава Україна набула право власності на корпоративні права (акції) у розмірі 100 відсотків майна Банку.
Отже, починаючи з 19 травня 2022 року єдиним власником (акціонером) Банку є держава Україна.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 4 та 11 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
Зазначені умови та підстави повернення стягувачу документів без прийняття до виконання є безумовними та чітко визначеними.
Крім того, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
Тобто, державна виконавча служба жодних дій по стягненню коштів, накладання арешту на майно та кошти, продажу майна АТ «МР БАНК» здійснити не зможе у зв язку із прямою забороною спеціального закону.
З огляду на те, що станом на момент звернення стягувача ОСОБА_2 до Шевченківського ВДВС у м. Києві Національним банком України вже було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МР БАНК», а також, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вже було прийнято рішення про ліквідації АТ «МР БАНК» і така інформація є публічною, не було правових підстав для відкриття Виконавчого провадження, відповідно до прямих приписів Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повинен був повернути стягувачу наказ Господарського суду Запорізької області №908/1946/15-г від 11.10.2022 без прийняття до виконання.
Суд не погоджується з викладеною вище позицією скаржника та зазначає наступне:
Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.05.2019 року року № 2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", заява № 48553/99, пункт 77, та від 05.07.2005 року у справі "Агротехсервіс" проти України", заява № 62608/00, пункт 42).
Конституційний Суд України, беручи до уваги приписи статей 3, 8, частини 1, 2 статті 55, частини 1, 2 статті 1291 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 та постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 909/1152/17.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" ( 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").
За приписами частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом (частина 5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Наказ господарського суду Запорізької області № 908/1946/15-г від 11.10.2022 є виконавчим документом, а тому підлягає виконанню державною виконавчою службою в силу покладених на неї Законом України "Про виконавче провадження" обов`язків та повноважень.
Статтею 1 Закону № 1404-VIII законодавець урегулював, що примусове виконання рішень уповноваженими цим Законом органами та особами здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені, зокрема, Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Одним з таких актів є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI), який установлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати ФГВФО відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між ФГВФО, банками, НБУ, визначає повноваження та функції ФГВФО щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).
Відповідно до пункту 8 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на момент звернення стягувача до органів державної виконавчої служби із заявою про виконання виконавчого документа у спірних правовідносинах, пункт 3.3) законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов`язань перед його кредиторами, приписи Закону № 4452-VI є спеціальними відносно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини.
Подібна правова позиція щодо пріоритетності норм Закону № 4452-VI (тут і далі - у редакції на час звернення стягувача до державного виконавця, пункт 3.3) відносно інших законодавчих актів України під час розгляду спору в правовідносинах з банком була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, від 29.09.2018 у справі № 127/10129/17, від 23.01.2019 у справі № 761/2512/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (пункт 4 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 (Провадження № 12-4гс23) вказала, що зазначена правова норма має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.
Разом з тим, якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.
ФГВФО безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі ФГВФО з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, такі повноваження: реалізує повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі НБУ (частина перша статті 48 Закону № 4452-VI).
Отже, звернення і банку, і ФГВФО (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справу про банкрутство позичальника банку з метою стягнення з нього заборгованості перед банком є одним з заходів щодо повернення дебіторської заборгованості банку, оскільки поза межами процедури банкрутства позичальника повернення такої заборгованості є неможливим.
Частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VІ ФГВФО надано право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією ФГВФО.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону № 4452-VІ допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов`язань, пов`язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.
У зв`язку з викладеним Суд доходить висновку, що Банк у цій справі зобов`язано оплатити частину послуг ліквідатора позичальника як таких, що є витратами, пов`язаними з проведенням ліквідаційної процедури самого банку, з огляду на обов`язок вживати заходів щодо повернення своїх активів, тоді як поза межами участі банку, ФГВФО (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справі про банкрутство позичальника стягнення таких активів є неможливим.
Яв свідчать матеріали справи, наказ господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. у справі про банкрутство №908/1946/15-г ні , , ? 1 48 4452-V ? ? ? , не був виконаний добровільно. Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання неправомірними дій Державного виконавця та для скасування оскаржуваної Банком Постанови Державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання Наказу та стягнення з Банку на користь арбітражного керуючого Юдицького О.В. частини основної грошової винагороди та витрат у процедурі ліквідації Боржника.
Щодо стягнення з АТ «МР БАНК» виконавчого збору в сумі 26 047,95 грн. слід зазначити, що відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено: 1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. 2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. 3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. 4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнення виконавчого збору з АТ «МР БАНК» не входить до кола обставин, викладених у ч.5 ст.27 Закону, за умов існування яких виконавчий збір не стягується.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги Акціонерного товариства "МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК", код в ЄДР-25959784 (01601 м. Київ вул. Володимирська, 46) на неправомірні дії Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) під час здійснення виконавчого провадження №75263108 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 11.10.2022. у справі про банкрутство №908/1946/15-г відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі, Головному державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Полісмаку О.О (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110).
Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 22.07.2024.
Суддя Л.М. Сушко
