ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/5720/24 пров. № А/857/14227/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Довгої О.І.
з участю секретаря судового засідання Василюк В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року про забезпечення позову, ухвалену суддею Волдінером Ф.А. у м.Луцьку в порядку письмового провадження у справі № 140/5720/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування наказу про проведення перевірки,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд скасувати наказ про проведення виїзної позапланової документальної перевірки від 23.05.2024 року № 1927-п.
Одночасно з позовною заявою, позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 23.05.2024 № 1927-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту»» до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
30 травня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнив.
Зупинив дію наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 23.05.2024 № 1927-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту»» до набрання законної силу рішенням у цій справі.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Суд також, врахував позицію Верховного Суд висловлену у постановах від 13.02.2019 та 29.03.2019 у справах № 813/112/18 та № 0440/5193/18 відповідно, щодо обґрунтованості вжиття судами заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про проведення перевірки.
Не погодившись із цією ухвалою суду, її оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Таку позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, зупинивши дію наказу про проведення перевірки, фактично вирішив спір по суті. Крім того, суд першої інстанції в ухвалі вдався до аналізу законності наказу про проведення перевірки.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 23.05.2024 відповідач прийняв наказ № 1927-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» від 14.03.2024 № № 5616/24-08/43473708.
28.05.2024 року позивач не допустив посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, про що відповідач склав Акт № 2382/03-20-24-08.
В той же день позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу № 1927-п від 23.05.2024 та одночасно заявив клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
За змістом частини другоїстатті 150 КАС Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини четвертоїстатті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Устатті 151 КАС Українивизначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до частини другоїстатті 151 КАС України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд першої інстанції встановив, що через недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки, відповідач звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту», яку Волинський окружний адміністративний суд прийняв до розгляду, на підставі ухвали від 30.05.2024 в адміністративній справі № 140/5748/24.
Відповідно до пункту94.10 статті 94 ПК України,адміністративний арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Водночас, строк розгляду адміністративного позову, визначений КАС України, тривалістю 30 днів, з моменту відкриття провадження у справі.
Тому, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно перешкодити в ефективному захисту оспорюваних прав та інтересів позивача, за яким останній звернувся до суду, оскільки може призвести до зупинення видаткових операцій на рахунках позивача і, в свою чергу, зупинення господарської діяльності позивача.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що, забезпечуючи позов у такий спосіб, суд не дає оцінки оскарженому наказу, а зупиняє його дію, також, враховуючи наслідки виконання спірного наказу.
На переконання апеляційного суду, проведення перевірки без достатніх правових підстав призведе до прийняття рішення (рішень) за результатами такої перевірки та може мати для позивача негативні наслідки, які, крім іншого, полягатимуть у необхідності визнання протиправним такого рішення (рішень).
Також апеляційний суд зазначає, що у постановах від 13.02.2019 та 29.03.2019 у справах № 813/112/18 та № 0440/5193/18 Верховний Суд зазначив, що зміст положень статей78,79 Податкового кодексу Українисвідчить про те, що платник податків має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оспорити його в суді. Проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу контролюючого органу до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення відповідачем покладених на нього положеннямиПодаткового кодексу Українифункцій та повноважень.
Підводячи підсумок наведеного вище, апеляційний суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року про забезпечення позову в справі № 140/5720/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська О. І. Довга Повний текст постанови складений 18.07.2024 року