Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про забезпечення позову
30 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5720/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» (далі заявник, позивач, ТОВ «Імперія Азарту») до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ДПС у Волинській області), відповідно до якої просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 23.05.2024 №1927-п.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 23.05.2024 №1927-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту»» до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Заву обґрунтовано наступним.
Позивач отримав наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 23.05.2024 №1927-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ІМПЕРІЯ АЗАРТУ» на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Даний наказ прийнятий на підставі наказу ДПС України від 16.05.2024 №364 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ІМПЕРІЯ АЗАРТУ» на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку із виявленням невідповідності висновків акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІМПЕРІЯ АЗАРТУ» (код ЄДРПОУ 43473708) від 14.03.2024 №5616/24-08/43473708 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті доходів на користь платників податків-фізичних осіб за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, вимогам законодавства та з неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку за результатами, а також здійсненням дисциплінарного провадження стосовно посадової особи Головного управління ДПС у Волинській області, яка здійснювала таку перевірку (наказ Головного управління ДПС у Волинський області від 13.05.2024 №28-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 »).
Позивач вказує, що реалізація контролюючим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення документальної позапланової виїзної перевірки може призвести до чергового порушення прав та інтересів позивача, а саме донарахування податкових зобов`язань, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема шляхом звернення до суду про визнання недійсними рішень, тощо.
Проведення перевірки у період оскарження платником податку у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.
Позивач вважає, що в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист прав товариства стане неможливим, оскільки мета проведення перевірки буде досягнута, а у випадку недопуску до перевірки контролюючий орган з моменту недопуску до перевірки подасть подання до суду про арешт майна, та упродовж 96 годин судом може бути підтверджений арешт активів платника, що унеможливить здійснення господарської діяльності.
У контексті наведеного, є достатнім і співмірним позовним вимогам забезпечення даного позову шляхом зупинення дії наказу ГУ ДПС у Волинській області від 23.05.2024 №1927-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імперія Азарту».
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області 08.12.2023 № 2685-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» було проведено перевірку з метою, дослідження питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період діяльності з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023.
За результатами перевірки складено Акт № 5616/24-08/43473708 від 14.03.2024, яким зафіксовано ряд порушень підприємством вимог податкового законодавства.
На підставі вказаного акту ГУ ДПС у Волинській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2024 № Ю-0070732408 та Рішення № 0070732408 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
23.05.2024 ГУ ДПС у Волинській області було винесено наказ №1927-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» (далі наказ №1927-п від 23.05.2024), яким на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі ПК України) та наказу Державної податкової служби України від 16.05.2024 № 364 постановлено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імперія Азарту з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті доходів на користь платників податків-фізичних осіб за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.01.2020 по 30.09.2023, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту» від 14.03.2024 № № 5616/24-08/43473708.
Не погоджуючись з наказом №1927-п від 23.05.2024 позивачем не допущено посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, про що останніми складено Акт № 2382/03-20-24-08 від 28.05.2024.
В той же день ТОВ «Імперія Азарту» звернулось до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу №1927-п від 23.05.2024 та одночасно заявило клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.
За змістом частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини четвертої статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
У статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього тимчасового судового захисту.
Метою його запровадження є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення позову застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України (саме ця норма є підставою для винесення наказу №1927-п від 23.05.2024), документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, оскаржуваним наказом належить провести повторну перевірку питань, що були предметом дослідження під час перевірки проведеної в позивача в березні 2024 року.
При цьому абзацом другим наведеної норми передбачено, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
Наведена норма містить ряд обов`язкових умов для проведення повторної перевірки, що покликані забезпечити захист прав платника податків від зловживання з боку контролюючого органу, а саме чітко визначені підстави проведення перевірки, які повинні бути підтвердженні чітко визначеними та документально підтвердженими обставинами.
Таким чином, слід дійти висновку, що проведення повторної перевірки з питань, що вже досліджувались податковим органом, можливе у виняткових та чітко визначених випадках, оскільки за наслідками повторної перевірки ймовірне застосування до платника податків більш суворої відповідальності ніж за результатами первинної перевірки.
Крім запобіжників захисту прав платника податків, що містяться в наведеній спеціальній нормі, ПК України передбачає ряд інших загальних інструментів, що покликані захистити платника податків від не правомірних рішень контролюючих органів.
Основними такими інструментами в контексті спірних правовідносин є оскарження винесеного за результатами перевірки рішення податкового органу, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання та право платника податків не допустити до проведення перевірки посадових осіб податкового органу.
Відтак, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю.
Водночас, підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що в разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, може бути застосовано адміністративний арешт майна.
При цьому, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України адміністративний арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Відтак, застосування такого способу захисту як недопуск до перевірки посадових осіб контролюючого органу в період розгляду судом адміністративного позову може мати негативні наслідки у вигляді застосування до платника податків адміністративного арешту майна в порядку, визначеному статтею 94 ПК України, який розглядається у скорочені терміни упродовж 96 годин із моменту надходження до суду.
В постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 Верховний Суд дійшов висновку, що оскарження платником податків наказу про проведення перевірки або дій податківців при її проведенні не може розглядатися як «спір про право» і не перешкоджає розгляду судом заяви податківців про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна такого платника упродовж 96 годин на підставі статті 94 ПК України.
З огляду на викладене, під час вирішення справи щодо оскарження наказу про проведення перевірки, судом можуть бути встановлені обставини незаконності перевірки, у той час як можливість застосування до платника податку арешту його активів упродовж 96 годин із дати недопуску позбавить позивача на ефективний спосіб захисту та доступу до суду у тлумаченні статті 6 та 13 Європейської конвенції з прав людини та статті 1 протоколу до Конвенції щодо права мирно володіти своїм майном.
Таким чином, при вирішенні даного питання про забезпечення позову слід дійти висновку, що невжиття таких заходів може істотно перешкодити в ефективному захисті оспорюваних прав та інтересів позивача, за яким останній звернувся до суду.
В контексті наведеного, суд зазначає, що згідно даних електронної системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 в адміністративній справі № 140/5748/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження за заявою Головного управління ДПС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту».
Підставою звернення до суду є недопуск посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області до перевірки на підставі наказу №1927-п від 23.05.2024.
Із вказаної ухвали слідує, що ГУ ДПС у Волинській області просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна на підставі рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 28.05.2024 та зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту».
Суд зауважує, що невідворотним наслідком задоволення заяви ГУ ДПС у Волинській області в справі 140/5748/24 в частині зупинення видаткових операцій є повне зупинення господарської діяльності.
Очевидно, що такі негативні наслідки відобразяться на роботі підприємства в цілому, в тому числі, у формі втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов`язаннях позивача в частині збереження робочих місць та виплати заробітної плати найманим працівникам, а також на податкових зобов`язаннях позивача, оскільки обсяг сплачуваних підприємством податків напряму корелюється з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини та законодавче регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що загроза настання для позивача негативних наслідків, що ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів у випадку постановлення рішення у даній справі на користь позивача, є реальною.
Відтак, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та третіх осіб, що, враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову, може нанести значно більше шкоди для різних учасників цивільних правовідносин ніж ймовірне недотримання позивачем податкової дисципліни. Відтак, суд дійшов висновку про співмірність вимог заяви про забезпечення позову з обставинам справи, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Також судом враховано, що у постановах від 13.02.2019 та 29.03.2019 у справах № 813/112/18 та № 0440/5193/18 Верховний Суд висловив правову позицію щодо обґрунтованості вжиття судами заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про проведення перевірки.
Так, Верховний Суд зазначив, що зміст положень статей 78, 79 Податкового кодексу України свідчить про те, що платник податків має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оспорити його в суді. Проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу контролюючого органу до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення відповідачем покладених на нього положеннями Податкового кодексу України функцій та повноважень.
Враховуючи завдання адміністративного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а також враховуючи необхідність ефективного захисту позивачем своїх прав, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та про його задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Азарту» (43000, місто Луцьк, вулиця Словацького, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 43473708) про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) від 23.05.2024 №1927-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імперія Азарту»» до набрання законної силу рішенням у даній справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали направити позивачу та Головному управлінню ДПС у Волинській області.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяФ. А. Волдінер
