Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15018/19 (910/16887/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий -Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.) від 14.11.2023
та рішення Господарського суду міста Києва (суддя Івченко А. М.) від 10.05.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогуру"
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-інвестиційний центр"
про стягнення 991 372 грн 61 коп.
в межах справи № 910/15018/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогуру"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився,
представник відповідача-1 -Яценко О.О., адвокат,
представник відповідача-2 - не з`явився,
представник третьої особи-1- не з`явився,
представник третьої особи-2 - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 24.12.2019 Господарський суд міста Києва ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (далі - Кредитор) провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогуру" (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), визнати вимоги Кредитора до Боржника на загальну суму 812 890 грн 83 коп., ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядженням майном та призначити розпорядника майна тощо.
20.05.2020 Господарський суд міста Києва постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора Боржника тощо.
1.2. 13.10.2021 Боржник в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. (далі - Позивач) подав заяву, в якій, просив стягнути на користь Боржника з засновників Боржника, ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) 991 372 грн 61 коп. та з ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2) - 970 грн 00 коп.
1.3. Заява обґрунтована солідарною відповідальністю відповідачів за зобов`язаннями Боржника у межах вартості невнесених відповідачами як засновниками Боржника відповідних часток вкладів до статутного капіталу цієї юридичної особи. При цьому Позивач уточнив, що незважаючи на те, що відбулась зміна складу учасників та відповідачі вибули зі складу учасників товариства Боржника, це не звільняє їх від солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, оскільки на дату участі відповідачів як засновників товариства Боржника та здійснення державної реєстрації складу учасників та статутного капіталу Боржника у нього існувала прострочена заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (далі - Третя особа-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП ТРАНСКО" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-інвестиційний центр", далі - Третя особа-2, ухвала ввід 08.02.2023), що визнані кредиторами Боржника у цій справі
1.4. 21.02.2022 Відповідач-2 та 05.08.2022 Відповідач-1 подали заяви про застосування позовної давності, в яких просилиа відмовити у задоволенні вимог Позивача з підстав спливу позовної давності у спірних правовідносинах.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1. 10.05.2023 Господарський суд міста Києва постановив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023) про часткове задоволення позову: стягнення з Відповідача-1 на користь Боржника 991 372 грн 61 коп. з відмовою в іншій частині позовних вимог.
2.2. Судові рішення мотивовані наявністю підстав для солідарної відповідальності Відповідача-1 в межах несплаченої ним суми внеску до статутного капіталу товариства Боржника, оскільки невиконання Відповідачем-1 своїх зобов`язань з внесення вкладу до статутного капіталу Боржника в період з 13.10.2017 до 15.02.2018 призвело до неплатоспроможності Боржника, так як відповідні вимоги, що виникли в період, коли учасниками Боржника був Відповідач-1, так і не були задоволені і стали підставою для визнання Боржника банкрутом у цій справі. Відмова у задоволенні вимог до Відповідача-2 мотивована внесенням ним платежу в статутний капітал товариства Боржника
Відмова у задоволенні заяви про застосування позовної давності мотивована відсутністю пропуску цього строку, враховуючи отримання ліквідатором відомостей про обставини, що стали підставою для позовних вимог у спірних правовідносинах, не раніше 06.05.2019, з матеріалів справи № 910/3572/18, в якій Третя особа-1 була залучена як сторона виконавчого провадження
2.3. Погодившись з наведеними висновками, апеляційний суд уточнив мотиви відмови у задоволенні заяви про застосування позовної давності, зазначивши, що право на позов у цій справі виникло в листопаді та грудні 2017 року, коли настали строки виконання Боржником відповідних зобов`язань за договорами перед кредиторами, що встановлено рішеннями у справах №№ 910/3572/18, 910/4642/18, однак позовна давність була продовжена на час дії запровадженого в Україні карантину.
3. Встановлені судами обставини
3.1. 13.10.2017 відбулась Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи Боржника, в тому числі зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. (реєстраційна дія/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: № 10671050004016036).
Зареєстрований статутний капітал Боржника склав 36 000 000 гривень.
Учасниками Боржника стали: Відповідач-1 - розмір частки в статутному капіталі складав (в гривнях) 35 999 030 гривень, тобто 99,9973 % статутного капіталу; Відповідач-2 - розмір частки в статутному капіталі складав (в гривнях) 970 гривень, тобто 0,0027 % статутного капіталу.
Ці обставини підтверджують Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичних осіб щодо юридичної особи Боржника (ідентифікаційний код 37396118): Витяг №1004227111 станом на 18.10.2017 та Витяг №27062513 станом на 14.05.2021.
3.2. 18.10.2017 між Третьою особою-1 та Боржником укладено договір № 1810/17 з переробки сировини (насіння соняшника).
Виходячи з узгоджених актів наданих послуг (робіт) Третя особа-1 виставив Боржнику наступні рахунки на оплату за цим Договором на загальну суму 848 333 грн 03 коп.
Строк виконання цих вимог настав з 14 до 30 листопада 2017 року.
Вказані вище обставини встановлені судом і відображені у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 у справі № 910/3572/18 (за позовом Третьої особи-1 до Боржника).
3.3. Відповідачі 1, 2 не оплатили свої вклади (внески) до статутного капіталу Боржника. Цю обставину підтверджує Фінансовий звіт Боржника від 01.02.2018.
3.4. 16.02.2018 відбулась Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи Боржника, в тому числі Зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: №10671050006016036).
Зареєстрований статутний капітал Боржника після цих змін склав 350 000 грн 00 коп.
Учасниками Боржника стали Відповідач-1 - розмір частки в статутному капіталі складав (в гривнях) 349 030 грн 00 коп.; Відповідач-2 - розмір частки в статутному капіталі складав (в гривнях) 970 гривень.
На дату реєстрації цих змін існувала прострочена заборгованість Боржника перед кредиторами, чиї інтереси гарантує статутний капітал:
1) Третьою особою 1 - в сумі 655 418 грн 03 коп., строк платежу настав з 14 до 30 листопада 2017 року (що встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 у справі № 910/3572/18);
2) Третьою особою-2 - в сумі 168 183 грн 44 коп., строк платежу настав 20.12.2017 (що встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 у справі № 910/4642/18).
3.5. 20.02.2018 відбулась Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи Боржника, в тому числі Зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: № 10671050007016036). Учасником (єдиним) Боржника після цих змін став ОСОБА_3 - розмір частки в статутному капіталі складав (в гривнях) 350 000 грн 00 коп., тобто 100 % статутного капіталу.
3.6. Кредиторами у справі № 910/15018/19 по відношенню до Боржника визнано: Третя особа-1 на суму 869 657 грн 83 коп., Третя особа-2 на суму 174 910 грн 19 коп.
3.7. 24.01.2018 між Боржником (Продавець) та ТОВ "СТАТУС" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу. За цим Договором Боржник продав за номінальною вартістю 6 000 гривень частку в розмірі 20 % статутного капіталу в Товаристві з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛОГІСТИК". У ТОВ "АГРО ЛОГІСТИК" перебували у власності п`ять об`єктів нерухомого майна, розташованих в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області. Ці обставини встановлено в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 910/15018/19 (910/14175/20).
Відчуження частки відбулося, коли учасниками Боржника були Відповідачі 1, 2
3.8. 23.12.2020 (після відкриття провадження у цій справі ухвалою від 29.09.2020) ТОВ "АГРО ЛОГІСТИК" передало земельні ділянки кадастровий номер 3222487201:01:011:5002 та кадастровий номер 3222487201:01:011:5001 у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-АТЕЛЬЄ" (Ідентифікаційний код 33945689).
25.02.2021 ТОВ "КОФЕ-АТЕЛЬЄ" передало земельні ділянки кадастровий номер 3222487201:01:011:5002 та кадастровий номер 3222487201:01:011:5001 у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЯТ" (ідентифікаційний код 43950061).
Згідно з відомостями Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань бенефіціарним власником (контролером) юридичних осіб як ТОВ "АГРО ЛОГІСТИК"», так і ТОВ "ТЕЯТ" є Відповідач-1.
3.9. В матеріалах, що надійшли у справу від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, є документ - довідка Печерської філії ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (вих.806 від 26.11.2010). Цей документ підтверджує формування статутного капіталу ТОВ "НУВЕЛЬ" (попередня назва Боржника) в сумі 1 000 гривень його засновниками.
3.10. В позовній заяві з посиланням на фінансову звітність - Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва - Боржника від 01.02.2018 (у складі 1. Баланс на 31.12.2017, Звіт про фінансові результати за 2017 рік): див. розділ 1 Баланс на 31.12.2017 р. рядок 1400 "Зареєстрований (пайовий) капітал" та рядок 1425 "Неоплачений капітал" - ліквідатор Боржника зазначив, що статутний капітал в сумі 36 000 000 гривень учасниками не оплачений.
3.11. Позивач вказує, що на момент, коли у Боржника виникли грошові зобов`язання перед кредиторами вони не знали, що Відповідачі 1, 2 не оплатили свої вклади (внески) до статутного капіталу Боржника. Позивач зазначає, що про вказані обставини ліквідатор Боржника довідався з матеріалів справи № 910/496/20 за позовом кредитора Третьої особи-1 про визнання договору недійсним і скасування реєстраційних дій, що була розглянута судом у межах справи № 910/15018/19 про банкрутство Боржника.
Кредитор - Третя особа-1, отримав вказаний доказ, як сторона у виконавчому провадженні ВП 56927876 (з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 року у справі № 910/3572/18 про стягнення грошових коштів з Боржника) не раніше 06.05.2019. Вказану обставину підтверджує лист ГУ ДФС у м. Києві про надання інформації, який міститься в матеріалах справи № 910/496/20.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 14.12.2023 Відповідач-1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно апеляційного господарського суду від 14.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 і ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права щодо:
- солідарної відповідальності учасників товариства відповідно до частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства", статті 543, 544 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та права ліквідатора товариства в межах справи про банкрутство звертатися із позовом до колишніх учасників з посиланням на зазначені норми законодавства, тоді як відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах;
- повноважень ліквідатора звертатися із позовом про стягнення грошових коштів до колишніх учасників товариства відповідно до статті 61 КУзПБ, тоді як відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах;
- застосування статей 86, 236 ГПК України щодо оцінки доказів, повного дослідження всіх обставин справи, прийняття законного та обґрунтованого рішення.
5.2. Крім цього скаржник щодо права на звернення з позовом у спірних правовідносинах вказав на безпідставне посилання судів на висновок в постанові Великої Палати Верховного суду від 06.07.2022 року у справі № 914/2618/16, який сформульований не у подібних правовідносинах та не є релевантним до спірних, так як за відповідним висновком позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора, тоді як у спірних правовідносинах Позивач (Боржник в особі ліквідатора) фактично звернувся в інтересах визнаних у цій справі кредиторів Боржника, тоді як позов ліквідатора боржника не може підміняти собою позов кредиторів і не може ототожнюватися, що помилково було зроблено судами попередніх інстанцій.
При цьому скаржник зауважив, що суди не взяли до уваги, що подача позовної заяви в порядку частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" не допускається у справі про банкрутство, а можлива лише в період існування несформованого статутного капіталу боржника та до осіб, які є на момент подачі позову є учасниками товариства, що неповністю внесли свій вклад, а також до моменту зменшення статутного капіталу товариства, а у разі зменшення статутного капіталу кредитори втрачають право вимоги до учасників, які не повністю внесли вклади, тоді як у спірних правовідносинах відповідачі до відкриття провадження у справі про банкрутство вибули зі складу учасників Боржника, а статутний капітал Боржника був зменшений, доказам чого суди не надали належної правової оцінки.
5.3. Також скаржник зазначив, що фактично єдиним випадком, коли солідарний боржник (Боржник) має право звернутись до інших солідарних боржників (якими на думку ліквідатора Боржника є відповідачі) з вимогою про стягнення на свою користь грошових коштів, є регресний позов (частина перша статті 544 ЦК України), тоді як поданий у цій справі позов не може вважатися регресним, оскільки по-перше, регресний позов заявляється лише після виконання одним із солідарних боржників вимог кредитора і він в такому випадку має право вимагати від іншого кредитора відповідну частину виконаних вимог; по-друге, в порядку регресу солідарний боржник може стягнути лише частину погашеної заборгованості за вирахуванням своєї частки.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Третя особа-1 та Боржник в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. у відзивах на касаційну скаргу не погоджуються з аргументами в цій скарзі з мотивів, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на тому, що:
- зобов`язання Відповідача-1 з внесення вкладу до статутного капіталу Боржника не припинилися ні через зменшення статутного капіталу Боржника 16.02.2018, ні через зміну складу учасників Боржника з виходом Відповідача-1 з цього складу 20.02.2018;
- положення частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" та статті 144 ЦК України не виділяють колишніх та чинних засновників в обов`язку внести вклад до статутного капіталу товариства.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо відповідальності третіх осіб за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство
7.1. Предметом розгляду у цій справі стали вимоги Позивача (Боржника в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О.) до засновників Боржника (відповідачів), що вибули зі складу його учасників, відповісти солідарно за зобов`язаннями Боржника у межах вартості невнесених такими учасниками часток вкладів до статутного капіталу Боржника.
7.2. За загальним правилом, визначеним частинами першою - третьою статті 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
7.3. Водночас цивільне та господарське законодавство передбачає також порядок відповідальності за зобов`язаннями юридичної особи перед його кредиторами, визначаючи інших суб`єктів такої відповідальності та встановлюючи інші види відповідальності, умови та підстави їх покладення.
7.4. Правовою підставою для вимог Позивача у спірних правовідносинах (пункт 7.1) стали положення частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" (глава 2 цього закону "товариство з обмеженою відповідальністю"), якими передбачено, що учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Тож, визначений частиною четвертою статті 50 Закону України "Про господарські товариства" випадок є одним із передбачених законом, коли за зобов`язаннями боржника - юридичної особи перед його кредиторами відповідає третя особа (пункт 7.3).
7.5. За змістом частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" інтереси кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю захищені можливістю кредиторів звернутися з вимогами до учасників товариства, які не повністю внесли свої вклади.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 14.06.2023 у справі № 686/26335/21 (пункт 53).
Отже приписи зазначеної норми направлені на захист порушених прав та інтересів саме кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю у правовідносинах за його зобов`язаннями перед кредиторами.
7.6. А тому у правовідносинах щодо покладення за правилами частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" на учасників товариства, які не повністю внесли вклади, солідарної відповідальності за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю перед його кредитором (кредиторами), право звертатись до зазначених учасників товариства на підставі вказаної норми з метою захисту порушених прав та інтересів кредиторів належить особі, чиї права та інтереси порушені, тобто кредитору.
Натомість норма частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" не направлена на захист прав та інтересів товариства з обмеженою відповідальністю, а тому не надає цьому товариству, або особі, уповноваженої діяти від його імені та в його інтересах (відповідно до закону, статутних документів тощо), права звертатись до учасників товариства, які не повністю внесли вклади, у межах покладення на цих осіб солідарної відповідальності за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю перед його кредиторами.
Тож належним суб`єктом звернення за правилами частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" до учасників товариства, які не повністю внесли вклади, є кредитор товариства з обмеженою відповідальністю.
7.7. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
7.8. Враховуючи викладене, а також той факт, що у спірних правовідносинах у межах покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника до відповідачів, як учасників, які не повністю внесли вклади до статутного капіталу товариства Боржника, за правилами частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства" звернувся Позивач (Боржник в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О., пункт 1.2), тобто особа, якій за законом не належить відповідне право звернення (пункт 7.6), Суд доходить висновку, що Позивач не довів порушення його права чи безпосереднього законного інтересу, у розумінні положень статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16, ЦК України та частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства", а тому він є неналежним позивачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника у відповідній частині (пункти 5.1, 5.2).
7.9. Між тим, ні ліквідатор Боржника, звертаючись із відповідним позовом у цій справі, ні суди, ухвалюючи за результатами розгляду цього позову оскаржувані судові рішення (про його часткове задоволення), наведеного не врахували, не застосувавши статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16, ЦК України та неправильно застосувавши положення частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства", що призвело до прийняття неправомірного рішення про задоволення позовних вимог.
А тому Суд з мотивів, викладених в цій постанові, погоджується з аргументами скаржника щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та відмови у задоволенні позову Боржника в особі ліквідатора про покладення солідарної відповідальності на відповідачів у цій справі за правилами статті 50 Закону України "Про господарські товариства" (пункти 5.1-5.3), та відхиляє протилежні аргументи Кредитора та Боржника у відзивах на касаційну скаргу (пункт 6.1).
7.10. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 3 частини першої статті 308 та статті 311 ГПК України, дійшовши висновків про відсутність підстав для задоволення вимог Боржника в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Артеменка О.О. про стягнення з відповідачів сум солідарної відповідальності за правилами частини четвертої статті 50 Закону України "Про господарські товариства", обґрунтованість заявлених скаржником передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстав для касаційного оскарження рішень у цій справі, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, як такі, що постановлені всупереч нормам матеріального права, з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/15018/19 (910/16887/21) скасувати.
3. Ухвалити у справі № 910/15018/19 (910/16887/21) нове рішення - у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді В. І. Картере
В. Я. Погребняк
