ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2023 р. Справа№ 910/15018/19 (910/16887/21)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Копитової О.С.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від скаржника: Шульга А.В. - ордер серії АІ №144769 від 24.08.2023
від третьої особи-2: Николаєнко М.О. - договір б/н від 06.12.2022
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року
у справі №910/15018/19(910/16887/21) (суддя Івченко А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогуру"
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно- інвестиційний центр"
про стягнення 991 372,61 грн.
в межах справи №910/15018/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогуру"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у справі №910/15018/19(910/16887/21) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агрогуру" 991 372,61 грн. та 14870,59 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/15018/19(910/16887/21) та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 26.06.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/15018/19 (910/16887/21), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15018/19(910/16887/21).
03.07.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/15018/19(910/16887/21)/4008/2023 від 03.07.2023 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у справі №910/15018/19(910/16887/21) залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
14.07.2023 року, згідно зазначених на конверті відомостей, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 05.07.2023 року надано докази доплати судового збору та докази на підтвердження відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 10.07.2023 по 28.07.2023 року перебував у відпустці, а тому відповідну заяву передано головуючому судді фактично 31.07.2023 року.
У зв`язку з перебуванням суддів Сотнікова С.В. та Доманської М.Л. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 для розгляду справи №910/15018/19 (910/16887/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у справі №910/15018/19(910/16887/21), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 29.08.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Оптімусагро Трейд" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, а також відмовити в задоволенні клопотання про доручення доказів до матеріалів справи.
09.08.2023 року через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від ТОВ "Оптімусагро Трейд" надійшла заява на виконання ухвали суду від 07.08.2023 року, а також заява про проведення судового засідання 29.08.2023 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 15.08.2023 року відмовлено у задоволенні вищенаведеної заяви.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
У зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду справи №910/15018/19(910/16887/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М.,судді:Сотніков С.В., Поляков Б.М.
Ухвалою суду від 29.08.2023 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/15018/19(910/16887/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023.
Ухвалою суду від 29.08.2023 оголошено перерву у справі №910/15018/19 (910/16887/21) до 03.10.2023 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
29.08.2023 року від третьої особи-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
06.09.2023 через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від представника ТОВ "Оптімусагро Трейд" Савенка О.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання 03.10.2023 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
У зв`язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 року для розгляду справи №910/15018/19(910/16887/21) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.
Ухвалою суду від 13.09.2023 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/15018/19(910/16887/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023, а також задоволено клопотання представника ТОВ "Оптімусагро Трейд" про участь у судовому засіданні 03.10.2023 року в режимі відеоконференції.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника скаржника надійшли додаткові пояснення по справі, в яких скаржником викладено додаткові аргументи на підтвердження його позиції.
Ухвалою суду від 03.10.2023 року відкладено розгляд справи на 14.11.2023 року на підставі положень ст. 216 ГПК України та зобов`язано ОСОБА_1 надати суду докази на підтвердження направлення додаткових пояснень по справі іншим учасникам провадження у справі.
До дати судового засідання через відділ документального забезпечення суду від скаржника на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2023 року надійшли документи по справі, а від ТОВ "Оптімусагро Трейд" - клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень скаржника від 02.10.2023, а також заява про проведення судового засідання 14.11.2023 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 13.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник скаржника в судовому засіданні 14.11.2023 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у справі №910/15018/19 (910/16887/21) та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи-2 в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином засобами поштового зв`язку та у відповідності до ч. 6 ст. 120 ГПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
14.11.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у даній справі - залишити без змін, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/15018/19 про банкрутство ТОВ "Агрогуру", провадження в якій відкрито ухвалою суду від 24.12.2019 року за заявою ТОВ "Оптімусагро Трейд".
Постановою суду від 20.05.2020 ТОВ "Агрогуру" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Артеменка О.О.
У жовтні 2021 року боржник в особі ліквідатора звернувся до Господарського суду міста Києва у межах справи №910/15018/19 про банкрутство ТОВ "Агрогуру" з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 991 372,61 грн.
В обґрунтування даного позову позивач, посилаючись на покладені на нього ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства повноваження, зазначає про наявність підстав для стягнення заборгованості з учасників товариства-боржника, які не повністю внесли вклади у статутний капітал підприємства-боржника та які відповідно до закону несуть солідарну з боржником відповідальність.
Відповідач-2, в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві вказує, що подавати позовну заяву до визначених відповідачів про стягнення коштів в порядку ч. 4 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" мають право виключно кредитори боржника, а також посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.
За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у справі №910/15018/19 (910/16887/21) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агрогуру" 991 372,61 грн. та 14870,59 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Дане рішення суду в частині стягнення коштів з ОСОБА_1 мотивовано обґрунтованістю та доведеністю заявлених позивачем вимог.
За висновками суду, відповідач-1, на відміну від відповідача-2, не виконав своїх зобов`язань з внесення вкладу до статутного капіталу боржника, який (статутний капітал) є мінімальним розміром майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів та отримав користь від дій, вчинених (в його інтересах) задля зменшення вартості активів боржника, тобто на шкоду інтересам кредиторів боржника.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13.10.2017 відбулась державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Агрогуру", в тому числі Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. (реєстраційна дія/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: № 10671050004016036).
Зареєстрований статутний капітал ТОВ "Агрогуру" склав 36 000 000 грн.
Учасниками ТОВ "Агрогуру" стали: ОСОБА_1 - розмір частки в статутному капіталі складав 35 999 030 грн., тобто 99.9973% статутного капіталу; ОСОБА_2 - розмір частки в статутному капіталі складав 970 грн., тобто 0.0027 % статутного капіталу.
Ці обставини підтверджуються Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичних осіб щодо юридичної особи ТОВ "Агрогуру" (ідентифікаційний код 37396118): Витяг №1004227111 станом на 18.10.2017 року та Витяг №27062513 станом на 14.05.2021 року.
18.10.2017 року між ТОВ "Оптімусагро Трейд" та ТОВ "Агрогуру" було укладено договір №1810/17 з переробки сировини (насіння соняшника).
Виходячи з узгоджених актів наданих послуг (робіт) ТОВ "Оптімусагро Трейд" виставив ТОВ "Агрогуру" наступні рахунки на оплату за Договором:
- рахунок на оплату № 1174 від 07.11.2017 року на суму 192 915,00 грн.;
- рахунок на оплату № 1177 від 11.11.2017 року на суму 268 402,42 грн.;
- рахунок на оплату № 1180 від 14.11.2017 року на суму 113 711,30 грн.;
- рахунок на оплату № 1190 від 15.11.2017 року на суму 57 015,47 грн.;
- рахунок на оплату № 1212 від 24.11.2017 року на суму 216 288,84 грн.
Загальна сума наданих послуг (робіт) за Договором склала 848 333,03 грн.
Строк виконання цих вимог (строк оплати рахунків №1174 від 07.11.2017 року, №1177 від 11.11.2017 року, №1180 від 14.11.2017 року, №1190 від 15.11.2017 року № 1212 від 24.11.2017 року) настав з 14 по 30.11.2017 року.
Вказані вище обставини було встановлено судом і підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 року у справі №910/3572/18 за позовом ТОВ "Оптімусагро Трейд" до ТОВ "Агрогуру".
При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оплатили свої вклади (внески) до статутного капіталу ТОВ "Агрогуру".
Цю обставину підтверджує Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва - ТОВ "Агрогуру" від 01.02.2018.
Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Відповідно до ст. 144 ЦК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленному законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов`язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов`язань товариства та відшкодування їм збитків. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент до 17.08.2018, тобто, включаючи час, коли відповідачі були учасниками ТОВ "Агрогуру") товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Згідно статті 52 Закону України "Про господарські товариства": Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.
Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.
Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.
Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов`язань товариства та відшкодування їм збитків.
Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.
16.02.2018 відбулась Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Агрогуру", в тому числі Зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: №10671050006016036).
Зареєстрований статутний капітал ТОВ "Агрогуру" після цих змін склав 350 000 гривень.
Учасниками ТОВ "Агрогуру" стали ОСОБА_1 - розмір частки в статутному капіталі складав 349 030 гривень; ОСОБА_2 - розмір частки в статутному капіталі складав 970 гривень.
Судом встановлено, що на дату реєстрації цих змін вже існувала прострочена заборгованість ТОВ "Агрогуру" перед кредиторами, чиї інтереси гарантує статутний капітал: ТОВ "Оптімусагро Трейд" - в сумі 655 418,03 грн.; строк платежу настав з 14 по 30.11.2017 року (рішенні Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 року у справі №910/3572/18); ТОВ "Теп Транско" - в сумі 168183,44 грн.; строк платежу настав 20.12.2017 (рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 у справі № 910/4642/18).
20.02.2018 відбулась Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Агрогуру", в тому числі Зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: № 10671050007016036).
Учасником (єдиним) ТОВ "Агрогуру" після цих змін став ОСОБА_4 - розмір частки в статутному капіталі складав 350 000 грн, тобто 100% статутного капіталу.
Як вірно встановлено судом, кредиторами у справі №910/15018/19 по відношенню до боржника визнано: ТОВ "Оптімусагро Трейд" на суму 869657,83 грн., ТОВ "Теп Транско" на суму 174 910,19 грн.
Отже, відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність за цими зобов`язаннями Товариства (1044568,02 грн.) у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Також з матеріалів справи встановлено, що 24.01.2018 року між боржником (Продавець) та ТОВ "Статус" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, за яким боржник продав за номінальною вартістю 6 000 гривень частку в розмірі 20% статутного капіталу в ТОВ "Агро логістик". У ТОВ "Агро логістик" перебували у власності п`ять об`єктів нерухомого майна, розташованих в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області.
Вказані обставини встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 р. у справі № 910/15018/19 (910/14175/20).
Відчуження частки відбулося, коли учасниками ТОВ "Агрогуру" були відповідачі у справі, що переглядається.
29.09.2020 року Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/15018/19 (910/14175/20) за заявою ТОВ "Оптімусагро Трейд" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агро Логістик" (ідентифікаційний код 38133961).
23.12.2020 ТОВ "Агро Логістик" передало земельні ділянки кадастровий номер 3222487201:01:011:5002 та кадастровий номер 3222487201:01:011:5001 у власність ТОВ "Кофе-Ательє" (Ідентифікаційний код 33945689).
25.02.2021 ТОВ "Кофе-Ательє" передало земельні ділянки кадастровий номер 3222487201:01:011:5002 та кадастровий номер 3222487201:01:011:5001 у власність ТОВ "Теят" (ідентифікаційний код 43950061).
При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, бенефіціарним власником (контролером) юридичних осіб як ТОВ "Агро Логістик", так і ТОВ "Теят" є ОСОБА_1 .
Вказане вище підтверджує те, що відповідач-1 не виконав своїх зобов`язань з внесення вкладу до статутного капіталу боржника, який (статутний капітал) є мінімальним розміром майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів та отримав користь від дій, вчинених (в його інтересах) задля зменшення вартості активів Боржника, тобто на шкоду інтересам кредиторів Боржника.
При цьому, в наявних матеріалах, що надійшли від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, міститься довідка Печерської філії ПАТ КБ "Приватбанк", яка підтверджує формування статутного капіталу ТОВ "Нувель" (колишня назва ТОВ "Агрогуру") в сумі 1 000 грн. його засновниками.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , оскільки останнім внесено статутний капітал.
Що стосується доказів наступного збільшення статутного капіталу до 350000 грн., то ані Статут, затверджений протоколом загальних зборів учасників №2 від 29.12.2011 року та зареєстрований 18.01.2012 року, ані протокол загальних зборів учасників №2 від 29.12.2011 року не підтверджують власне факт передачі ОСОБА_1 основних засобів на суму 329 840 грн., оскільки в матеріалах справи відступні відповідні докази, зокрема акт приймання передачі та/або накладна, тощо.
Отже, невиконання відповідачем-1 своїх зобов`язань з внесення вкладу до статутного капіталу боржника в період з 13.10.2017 року по 15.02.2018 року призвело до його неплатоспроможності, оскільки саме ці вимоги, - що виникли в період, коли учасниками ТОВ "Агрогуру" був ОСОБА_1 , - так і не були задоволені і стали підставою для визнання ТОВ "Агрогуру" банкрутом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 повинен нести солідарну відповідальність в межах суми, яку він не сплатив.
При цьому, подальші (після 15.02.2018 року) зменшення статутного капіталу та відчуження частки, вчинені з порушенням процедури, яка захищає права кредиторів (стаття 144 ЦК України, стаття 52 Закону України "Про господарські товариства") та інших імперативних норм (ч. 4 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства"; ч. 3 ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), не можуть бути підставою для припинення зобов`язань Відповідача 1.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі про те, що з таким позовом може звертатися лише кредитор, судом відхиляються з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладено у постанові від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, згідно якої кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника, зокрема і у процедурі банкрутства. Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку). Отже, позов, який заявив кредитор, є, насправді, позовом боржника, тобто похідним позовом (один із його різновидів передбачений пунктом 12 частини першої статті 20 ГПК України)".
Тобто, в даному випаду, ліквідатор, реалізуючи передбачені ст.61 КУзПБ повноваження, звернувся до суду з позовом, спрямованим на поповнення ліквідаційної маси боржника з метою якнайбільшого задоволення вимог кредиторів.
Стосовно доводів скаржника про пропуск позивачем строку позовної давності, то судова колегія зазначає, що відповідно до приписів статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем. (Аналогічна правова позиція щодо вирішення питання позовної давності, яка є сталою, міститься у численних постановах Великої Палати Верховного суду, зокрема, від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17,
Оскільки судом встановлено підстави для задоволення позову, то в даному випадку підлягає розгляду та дослідженню заява відповідача-1 про застосування строку позовної давності, поважності причин її пропуску та можливого застосування відповідних наслідків пропуску такого строку.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.
Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №907/50/16).
Згідно з 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Як зазначає скаржник, право на позов у кредиторів виникло, коли настали стоки виконання зобов`язання за їх договорами з боржником, тобто листопад та грудень 2017 року, і такі строки встановлені судовими рішеннями у справі №910/3572/18 та справі №910/4642/18, тобто на момент звернення боржника в особі ліквідатора з даним позовом (19.10.2021 року) строк позовної давності сплив, що є самостійною та безумовною підставою для відмови у задоволенні таких позовних вимог.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про застосування строків позовної давності, апелянтом залишено поза увагою положення пункту 11 Закону України №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, а також пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року установлено на всій території Україну карантин. Дію карантину було неодноразово продовжено:
- з 22 травня до 31 липня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500;
- з 1 серпня до 19 грудня 2020 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року №760, від 13 жовтня 2020 року №956, від 9 грудня 2020 року №1236;
- з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету стрів України від 17 лютого 2021 року №104, від 21 квітня 2021 року №405, від 16 червня 2021 року №611, від 11 серпня 2021 року №855, від 22 вересня 2021 року №981, від 11 жовтня 2021 року №1066, від 20 жовтня 2021 року №1096, від 25 жовтня 2021 року №1102, від 24 листопада 2021 року №1240, від 29 листопада 2021 року №1237, від 2 грудня 2021 року №1246, від 15 грудня 2021 року №1336, від 29 грудня 2021 року №1407 від 30 грудня 2021 року №1432, від 30 грудня 2021 року №1435, від 12 січня 2022 року №1, від 9 лютого 2022 року №140, від 23 лютого 2022 року №229, від 11 березня 2022 року №249, від 18 березня 2022 року №311, від 19 березня 2022 року №318, від 26 березня 2022 року №369, від 26 березня 2022 року №372, від 29 квітня 2022 року №488, від 17 травня 2022 року №594, від 17 травня 2022 року №597, від 27 травня 2022 року №630, від 19 серпня 2022 року №928, від 23 грудня 2022 року №1423, від 4 лютого 2023 року №97.
Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на час дії в України карантину.
Аналогічна правова позиція щодо визначення перебігу строку позовної давності відповідно до положень статей 256, 258 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладена Верховним Судом у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі №916/1157/21 та від 13.07.2022 у справі №910/8669/21.
Беручи до уваги вищенаведені норми законодавства з урахуванням внесених до ЦК України змін щодо застосування строків позовної давності у зв`язку із карантином в Україні, судова колегія дійшла висновку, що трирічний строк позовної давності за даним позовом (листопад та грудень 2020 року) припав на дію введеного в Україні карантину, а тому строк позовної давності продовжується.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення заявлених позовних вимог, у частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 у розмірі 991 372,61 грн. В іншій частині позовних вимог судом правомірно відмовлено.
Судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у справі №910/15018/19 (910/16887/21) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 року у справі №910/15018/19(910/16887/21) залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 05.12.2023 року після виходу судді Сотнікова С.В. з відпустки.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
О.С. Копитова
