ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року

м. Київ

справа № 501/1418/17

провадження № 51-714км24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160000000676, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 ),

виправданого за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвалита призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що апеляційний розгляд мав формальний характер, суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.

Вважає, що в матеріалах провадження наявні достатні та допустимі докази винуватості виправданого ОСОБА_6 , проте апеляційний суд залишив поза увагою такі доводи прокурора, безпідставно погодився з визнанням певних доказів недопустимими та не здійснив самостійної оцінки доказів.

Зазначає, що суди не взяли до уваги, що щитова обліку постачання води, яка знаходиться у під`їзді будинку біля квартири обвинуваченого, не є житлом та не перебуває у постійному чи тимчасовому володінні особи у розумінні ч. 2 ст. 233 КПК України. Це місце є загальнодоступним та його огляд не потребує дозволу слідчого судді. Крім того, за даними висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 23 вересня 2016 року № 1107-Х/835-Д, наркотичні засоби, вилучені в квартирі та у щитовій, могли мати спільне джерело походження.

Указує, що виявлений в ході обшуку квартири гаманець (портмоне), в якому зберігались 7 згортків із фольги з наркотичними засобами, не являвся предметом злочину, передбаченого ст. 309 КК України, тому слідчим прийнято рішення про недоцільність його вилучення. При цьому не вилучення з місця події указаного гаманця жодним чином не може спростувати той факт, що виявлені в ньому речовини є наркотичними засобами, що підтверджено відповідним висновком експерта. Однак апеляційний суд не обґрунтував в ухвалі, чому під час перевірки версії обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що гаманець, виявлений під час обшуку в квартирі, де він проживав один, йому не належить, узяв до уваги факт наявності в обвинуваченого іншого гаманця, проте не врахував, що у знайденому гаманці поряд із 7 згортками з наркотичними засобами зберігалася належна ОСОБА_6 банківська карта.

Щодо порушення права на захист ОСОБА_6 прокурор указує, що під час проведення обшуку та огляду відповідно до вимог ст. 52 КПК України участь захисника не є обов`язковою, водночас обвинувачений не був позбавлений можливості самостійно залучити адвоката для представлення його інтересів. Факту недопущення до проведення слідчих дій захисника в інтересах ОСОБА_6 не встановлено.

Стверджує, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 349 КПК України надав оцінку обставинам, які ніким із сторін кримінального провадження не оспорювались, зокрема щодо наявності повноважень у слідчого ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 , які здійснювали слідчі та процесуальні дії у цьому провадженні, чим фактично вийшов за межі своїх повноважень, проте апеляційний суд не звернув на це уваги.

Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження

За вироком Іллічівського міського суду Одеської областівід 18 грудня 2020 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 309 КК України та виправдано за п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.

За ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено беззадоволення, а вирок - без зміни.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_6 за невстановлених в ході досудового розслідування обставин незаконно придбав особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, - героїн (діацетилморфін) і моноацетилморфін у великих розмірах та наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - ацетилкодеїн, частину яких вжив особисто, а іншу частину наркотичних засобів незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_2 , а також в щитовій обліку постачання та обслуговування води, розташованій на шостому поверсі цього будинку біля входу в АДРЕСА_2.

У ході проведення 14 вересня 2016 року санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в кв. АДРЕСА_2 виявлено та вилучено електронні ваги з нашаруванням порошкоподібної речовини та 7 згортків з фольги, в яких знаходилась порошкоподібна речовина світло-коричневого кольору, яка за даними висновку експертизи наркотичних засобів містить героїн (діацетилморфін) загальною вагою 0,275 г, моноацетилморфін загальною вагою 0,0396 г та ацетилкодеїн загальною вагою 0,0396 г. Кількісний вміст героїну (діацетилморфіну) в нашаруванні речовини на поверхні електронних ваг становить 0,0005г, моноацетилморфіну - 0,0001г, ацетилкодеїну - 0,0001г.

Крім того, в результаті огляду місця події цього ж дня в щитовій обліку постачання та обслуговування води, розташованій біля входу в кв. АДРЕСА_2 , співробітниками поліції виявлено та вилучено два поліетиленові пакети з речовиною у вигляді грудок світло-коричневого кольору, яка містить героїн (діацетилморфін) загальною вагою 46,19 г, моноацетилморфін загальною вагою 5,658 г та ацетилкодеїн загальною вагою 6,773 г.

Висновком експерта встановлено, що надані на експертизу порошкоподібні речовини в семи згортках з фольги, вилучені в ході обшуку у квартирі ОСОБА_6 , та порошкоподібні речовини у вигляді грудок, вилучені під час огляду щитової обліку постачання та обслуговування води, розташованої біля його квартири, могли раніше мати спільне джерело походження.

Позиції учасників судового провадження

Від захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.

У судовому засіданні прокурор підтримала подану касаційну скаргу.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За правилами статей 370, 374 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

На думку Суду, доводи прокурора, зазначені в касаційній скарзі, про те, що апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, не дотримався вказаних вимог закону, не надав в ухвалі належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора пробезпідставне виправдання ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 309 КК України за недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення, є обґрунтованими.

З матеріалів провадження вбачається, що, не погоджуючись із виправдувальним вироком стосовно ОСОБА_6 , прокурор оскаржив його до суду апеляційної інстанції. У поданій апеляційній скарзіпрокурор просив апеляційний суд скасувати вирок через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим за пред`явленим обвинуваченням з призначенням відповідного покарання.

В апеляційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції незаконно виправдав ОСОБА_6 , оскільки його винуватість повністю доведена зібраними під час досудового розслідування та дослідженими судом доказами, які суд безпідставно визнав недопустимими.

Суд першої інстанції у вироку послався на те, що виявлення та вилучення в обвинуваченого наркотичних засобів відбулося із порушення кримінального процесуального законодавства.

Так, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2016 року органам досудового розслідування було надано дозвіл на обшук квартири ОСОБА_6 , який було проведено та складено відповідний протокол. Вилучення наркотичних засобів з щитової обліку постачання води відбулося в ході іншої слідчої дії - огляду місця події, про що було складено інший протокол.

Разом із тим, прокурор в апеляційній скарзі наголошував, що висновок суду першої інстанції про те, що щитова обліку постачання води є власністю особи та її огляд потребує відповідного дозволу слідчого судді, є помилковим.

Прокурор вважав зазначену слідчу дію - огляд місця події - правомірною, адже проникнення до житла чи іншого домоволодіння не відбувалось. Оскільки щитова є місцем загальнодоступним, то її огляд не потребує дозволу слідчого судді.

Суд погоджується з такими доводами прокурора та вважає, що щитова обліку постачання води, яка знаходиться у під`їзді будинку, не є власністю чи іншим володінням особи в розумінні статей 233, 237 КПК України. Проте апеляційний суд підтримав позицію суду першої інстанції про визнання недопустимими доказів, отриманих у результаті цієї процесуальної дії, не обґрунтувавши належним чином свої висновки.

Прокурор в апеляційній скарзі указував, що суд не прийняв до уваги та не надав оцінки тому, що згідно з протоколом обшуку у квартирі, де ОСОБА_6 проживав один, виявлено гаманець, в якому знаходилися 7 згортків з фольги з наркотичним засобом та банківська картка ОСОБА_6 , яку він надалі отримав під розписку, тому твердження обвинуваченого, що зазначені наркотичні засоби та гаманець йому не належать, слід сприймати критично, а наявність в нього ще одного гаманця не є доказом того, що виявлений гаманець не може належати обвинуваченому.Твердження свідка ОСОБА_10 про те, що виявлення відбулося під час слідування працівників поліції та обвинуваченого до квартири останнього, до початку її обшуку, нічим не підтверджується. Зауважень на протокол обшуку, в якому зазначено, що гаманець виявлено в квартирі, не надходило.

Щодо проведення обшуку за відсутності захисника, то в протоколі обшуку також відсутні зауваження з цього приводу. Підстав для обов`язкової участі захисника у цьому випадку встановлено не було.

Також прокурор в апеляційній скарзі заперечив доводи суду, викладені у вироку, щодо понятого ОСОБА_11 , який відповідно до вимог ч.7 ст.223 КПК України не мав залучатися до проведення обшуку як працівник правоохоронних органів. Прокурор зазначив, що жодного допустимого доказу з цього приводу (копії наказу про призначення на посаду тощо) матеріали провадження не містять.

Крім того, прокурор указав на безпідставність твердження суду про те, що досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні почалося з 03 листопада 2016 року, з моменту внесення відомостей до ЄРДР щодо самого обвинуваченого та щодо обставин цього правопорушення, а тому докази, отримані до цієї дати, у тому числі протоколи обшуку та огляду місця події, зібрані в іншому кримінальному провадженні іє недопустимими.

Зазначені доводи прокурора також залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.

Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що в ній не наведено мотивів щодо неврахування апеляційним судом вищезазначених та інших доводів апеляційної скарги прокурора та обґрунтованих підстав, на яких скаргу залишено без задоволення.

На підставі викладеного Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про залишення без зміни вироку, яким ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю наявності в його діях складу інкримінованого злочину.

Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок, не дотримався приписів ч. 2 ст. 419 КПК України, тобто допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило йому ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення та, як наслідок, могло потягти неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування ухвали.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, надати оцінку всім доводам апеляційної скарги та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргупрокурора задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 жовтня2023 року стосовно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3