Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«04» червня 2024 року
м. Харків
справа № 634/1126/23
провадження № 22ц/818/2145/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,
за участю секретаря Волобуєва О.О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 29 березня 2024 року в складі судді Зимовського О.С. та присяжних: Устименко Р.І., Губар І.В.
в с т а н о в и в:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна.
Заява мотивована тим, що вінє батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом ІІ групи з дитинства, страждає на психічне захворювання та перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня» Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з діагнозом розумова відсталість помірного ступеня, має значні відхилення у поведінці, які потребують особливої уваги і лікування.
Зазначив, що внаслідок хронічного стійкого психічного розладу син заявника не може працювати, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, самостійно себе обслуговувати, доглядати за собою, вести нормальний спосіб життя, розпоряджатися майном та коштами, а тому для належного представлення його інтересів у взаєминах з державою та суспільством, стало питання про визнання його недієздатною особою та встановлення опіки над ним.
Посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 11 серпня 2023 року № 167 затверджено висновок про можливість призначення його опікуном повнолітньої особи ОСОБА_1 .
Просив визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка Кегичівського району Харківської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; призначити опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 29березня 2024року заяву ОСОБА_1 - задоволено частково, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка Кегичівського району Харківської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку; в задоволенні решти вимог заяви відмовлено; до призначення опікуна недієздатному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено на орган опіки та піклування Сахновщинської селищної рада Красноградського району Харківської області обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; встановлено строк дії рішення в частині визнання недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили; витрати щодо проведення експертизи від 22 січня 2024 року №33 віднесено на рахунок держави в розмірі 6 483,60 грн.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині відмови у призначення опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в частині покладення на орган опіки та піклування Сахновщинської селищної рада Красноградського району Харківської області обов`язків зі здійснення опіки над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; змінити рішення, задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, призначивши опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; в іншій частині залишити рішення суду без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не звернув увагу на те, що недієздатна особа ОСОБА_3 проживає однією сім`єю в одному домоволодінні із своїми батьками, які однаково піклуються про нього, виконують обов`язок утримувати свого повнолітнього непрацездатного сина, але лише його батько, він, виявив бажання прийняти на себе тягар здійснення опіки над своїм повнолітнім недієздатним сином. Його дружина, піклуючись про сина не готова морально нести обов`язки опікуна. Вказані обставини, зокрема, досліджувались органом опіки та піклування та у вигляді фактичних доказів надавались суду. Посилався на те, що фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів, тому не можна ставити питання можливості призначення заявника опікуном свого недієздатного сина в залежність від існування у нього матері, адже остання вільна у своєму праві заявити про бажання бути опікуном. Вказав, що він хоча і вважається військовослужбовцем, однак за рішенням командування виведений поза штатний розпис військової частини, яку відвідує декілька разів на тиждень. Увесь інший час він перебуває вдома, піклуючись про сина. Вважав, що у нього не було підстав ставити під сумнів пропозиції органу опіки та піклування про доцільність призначення його опікуном.
Відзивів на апеляційну скаргу від часників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду лише в частині відмовлених вимог, тому судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в іншій частині не переглядається.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Пояснили, що ОСОБА_1 на теперішній час проходить військову службу. Оскільки він є обмежено придатним, він працює два дні на тиждень. Його дружина та мати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 поїхала за кордон працювати. Інших родичів, які могли б стати опікуном ОСОБА_1 , немає. Тому він бажає стати опікуном його сина.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що ОСОБА_1 , який наразі проходить військову службу в Збройних Силах України, не може на даний час забезпечити постійний щоденний догляд за ОСОБА_3 .
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.8).
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено державну допомогу з приводу інвалідності третьої групи (а.с.12).
Згідно копії довідки до акта МСЕК серії 12ААВ №338769 від 14 серпня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства. Інвалідність встановлено на строк до 01 липня 2025 року (а.с.11).
Як вбачається з довідки лікаря-психіатра комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня» від 15 серпня 2023 року № 54 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в психіатричному кабінеті з діагнозом: «розумова відсталість помірного ступеня. Значні відхилення у поведінці, які потребують особливої уваги і лікування» (а.с.13).
Рішенням виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 11 серпня 2023 року № 167 затверджено висновок про можливість призначення опікуном повнолітньої особи ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду та нагляду, не може проживати окремо, правильно орієнтуватися та оцінювати прості життєві ситуації, тому догляд за ним здійснює його батько, ОСОБА_1 , який за станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна. Опікунська рада при виконавчому комітеті Сахновщинської селищної ради рекомендує призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 в разі визнання останнього недієздатним. Також у висновку зазначено, що з 2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом. З 2018 року має статус учасника бойових дій. На даний час є мобілізованим, але виведений поза штат, так як обмежено придатний. Він проходить службу в АДРЕСА_2 , працюючи два дні на тиждень (а.с.15-16).
Як вбачається з витягів інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 29 березня 2023 року та 25 лютого 2024 року ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має (а.с.17,57).
З відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 21 листопада 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з 2 по 3 квартал 2023 року отримував дохід від військової частини НОМЕР_2 , а саме за квітень 14 235,30 грн, за травень 16 023,30 грн (а.с.18).
За договором купівлі продажу житлового будинку від 13 грудня 2021 року ОСОБА_3 13 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-21).
Як вбачається з витягу про зареєстрованих осіб у житловому будинку від 13 листопада 2023 року № 1253 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
Із висновку судово-психіатричного експерта № 33 від 22 січня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості відповідно до свого психічного стану, нездатний усвідомлювати значення свої дій та керувати ними (а.с.45-47).
Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 41ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до статті 58ЦК України опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.
Частиною першою статті 60ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60ЦК України та частини першої статті 300ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).
Відповідно до статті 62ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 на теперішній час виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, відповідно до свого психічного стану, нездатний усвідомлювати значення свої дій та керувати ними, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто потребує опіки.
Звертаючись із заявою про визнання ОСОБА_3 недієздатним, встановлення над ним опіки і призначення опікуна, ОСОБА_1 наголошував, що його син в силу фізичного стану не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними. Заявник стверджував, що він як батько завжди опікувався сином та забезпечував йому належні умови проживання та догляд.
Колегія суддів виходить із того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.
Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Отже, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов`язки, що й було виконано органом опіки у даній справі.
В той же час, якщо призначення опікуна особі при визнанні її недієздатною є обов`язком суду (за наявності подання на таку особу органу опіки та піклування), то призначення особи опікуном можливе лише за її письмовою згодою, від якої вона завжди вправі відмовитися, подавши до суду відповідну заяву.
За наведених обставин, відмова у призначенні особи опікуном недієздатною особою (за наявності відповідного подання органу опіки та піклування) судом має бути мотивованою з посиланням на відповідні законодавчі та/чи нормативні акти.
Як вбачається з рішення виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 11 серпня 2023 року №167 затверджено висновок про можливість призначення опікуном повнолітньої особи ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 рекомендовано призначити опікуном ОСОБА_3 в разі визнання останнього недієздатним.
До такого висновку орган опіки та піклування дійшов після з`ясовування обставин та встановлення, що заявник ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна відносно свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи батько ОСОБА_3 проходить військову службу. Мати ОСОБА_3 зареєстрована разом з ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник пояснили, що мати ОСОБА_1 не бажає бути опікуном сина. Крім того, 15 травня 2024 року вона виїхала за кордон. Однак, доказів відмови мати від опікунства сина, її виїзду за межі України до суду апеляційної інстанції не надано.
Враховуючи стан ОСОБА_3 , ту обставину, що батько проходить військову службу, а під час знаходження його на роботі не зрозуміло, хто буде здійснювати нагляд за недієздатним ОСОБА_3 , судова колегія вважає, що судове рішення в оскаржуваній частині є законним.
Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції того, що лише батько сина бажав бути його опікуном з посиланням на висновок органу опіки та піклування, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню судовою колегією не приймаються, оскільки матеріали справи не містять відмови матері сина від опікунства. Навіть дослідження цього питання органом опіки та піклування в матеріалах справи відсутнє та таких доказів не надано до суду апеляційної інстанції. Зі слів ОСОБА_1 та його представника мати виїхала за межі країни одразу після ухвалення судового рішення та на теперішній час знаходиться за кордоном. Проте, доказів щодо цього також не надано. На час розгляду справи в суді першої інстанції мати знаходилась в Україні.
Інші доводи апеляційної скарги містять міркування та припущення ОСОБА_1 та його представника щодо вирішення цього питання у разі надання йому дозволу на опікунство.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився зхарактером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно достатті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положеннястатті 141 ЦПК Українита керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381, 384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 29 березня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю.М. Мальований
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 06 червня 2024 року.
