Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
про повернення касаційного провадження
27 травня 2024 року
м. Київ
справа № 826/14325/16
адміністративне провадження № К/990/18364/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічна агенція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ», про визнання незаконним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 21.07.2016 № 827/827 "Про затвердження детального плану території в районі вулиць Академіка Заболотного, Академіка Лебедєва та Метрологічної у Голосіївському районі м. Києва".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 07.07.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заяви осіб, які до неї приєдналися: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2018 - скасовано та прийнято нову постанову, якою зобов`язано Київську міську раду внести зміни до Детального плану території в районі вулиць Академіка Заболотного, Академіка Лебедєва та Метрологічної у Голосіївському районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради І сесії VIII скликання від 21.07. 2016 №827/827, з урахування викладених у цій постанові висновків.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Київська міська рада звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.
Судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, яка сформована в постанові від 23.11.2021 у справі № 815/1373/17.
Проте Суд вважає нерелевантними посилання скаржника на правовий висновки Верховного Суду, який викладений в постанові 23.11.2021 у справі № 815/1373/17, оскільки такий висновки був сформований за інших обставин у справі, а правовідносини в зазначеній справі та справі, що розглядається не є подібними.
У справі № 815/1373/17 оскаржується відмова Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки щодо будівництва дачного будинку замість міні-готелю, а у справі № 140/4449/22 спірні правовідносини виникли щодо оскарженням рішення Київської міської ради від 21.07.2016 № 827/827 "Про затвердження детального плану території в районі вулиць Академіка Заболотного, Академіка Лебедєва та Метрологічної у Голосіївському районі м. Києва", оскільки скаржники є власниками земельних ділянок, цільове та функціональне призначення яких протиправно змінено спірним детальним планом території, що унеможливлює використання таких ділянок за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-технічна агенція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ», про визнання незаконним та скасування рішення, - повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко
