ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15.05.2024 Справа № 914/2450/22(914/3749/23)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», м. Київ
про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню
у справі №914/2450/22(914/3749/23)
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА», м. Львів
до відповідача: Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», м. Київ
про стягнення 5 309 657,79 євро
у межах провадження у справі №914/2450/22
у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м. Львів
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)
Представники сторін
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА», стягнуто з Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 5 033 700,67 євро заборгованості, 275 957,12 євро 3 % річних та 751 520,00 грн судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
30.04.2024 на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 видано відповідні накази.
02.05.2024 через систему «Електронний суд» представником Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» подано заяву про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою суду від 02.05.2024 прийнято до розгляду заяву (вх. №1737/24 від 02.05.2024) Акціонерного товариства «Банк Альянс» про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню. Розгляд заяви призначено на 15.05.2024.
03.05.2024 в системі документообігу суду зареєстровано клопотання Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», в якому просить зупинити вчинення будь-яких виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 74909276 та 74909663 щодо примусового виконання судових рішень, а саме: рішення Господарського суду Львівської області від 31 січня 2024 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі № 914/2450/22(914/3749/23) до моменту розгляду заяви АТ «БАНК АЛЬЯНС» в судовому засіданні 15 травня 2024 року з огляду на відкриття виконавчого провадження, примусове стягнення грошових коштів та можливу втрату чинності судових наказів про примусове виконання рішення у справі №914/2450/22(914/3749/23).
Ухвалою суду від 09.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про зупинення вчинення будь-яких виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 74909276 та 74909663 щодо примусового виконання судових рішень до моменту розгляду заяви АТ «БАНК АЛЬЯНС» в судовому засіданні 15 травня 2024 року.
У судове засідання 15.05.2024 сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши заяву АТ «БАНК АЛЬЯНС» про визнання наказів Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23) такими, що не підлягають виконанню, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 1, 2 ст. 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.
Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" від 06.03.2003).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи наведене, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Системний аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов`язується саме з відсутністю у боржника обов`язку сплатити борг за таким наказом у зв`язку з тим, що його видано помилково, або у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц зазначено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Дослідженню підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
У заяві про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» просить заборонити будь-яким органам державної виконавчої служби та будь-яким приватним виконавцям приймати накази Господарського суду Львівської області від 30.04.2024, видані на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 та постанови Західного апеляційного Господарського суду від 25.04.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23), до виконання та здійснювати будь-які виконавчі дії за вказаними виконавчими документами до моменту розгляду заяви АТ «БАНК АЛЬЯНС» від 01 травня 2024 та визнати накази від 30.04.2024, видані на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23) такими, що не підлягають виконанню.
Підставою звернення до суду зі заявою про визнання виконавчих документів у справі такими, що не підлягають виконанню, визначено, зокрема те, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №760/20158/23, накладено арешт у кримінальному провадженні №42022110000000155 від 12 липня 2022 року на майно ТОВ "БНК-Україна" (код ЄДРПОУ 3694031), а саме грошові кошти у розмірі 5 026 262,47 євро, що знаходяться на транзитному рахунку № НОМЕР_1 АТ "Банк Альянс" (МФО 300119). Заявник вказує на те, що зазначений арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України і його скасування відбувається виключно в порядку, визначеному статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, та не може здійснюватися судами господарської юрисдикції, що випливає також із положень статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Накази від 30.04.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23), видані на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024, яке набрало законної сили на підставі постанови Західного апеляційного Господарського суду від 25.04.2024.
Посилання заявника на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №760/20158/23 про арешт у кримінальному провадженні №42022110000000155 від 12 липня 2022, накладений на грошові кошти ТОВ "БНК-Україна" у розмірі 5 026 262,47 євро, що знаходяться на транзитному рахунку № НОМЕР_1 АТ «БАНК АЛЬЯНС», не є підставою для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Заявник не довів належними та допустимими доказами наявності підстав, наведених в статті 328 ГПК України, для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. Враховуючи наведене, у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Альянс» про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню суд дійшов висновку відмовити.
Щодо вимоги про заборону будь-яким органам державної виконавчої служби та будь-яким приватним виконавцям приймати накази Господарського суду Львівської області від 30.04.2024, видані на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.01.2024 та постанови Західного апеляційного Господарського суду від 25.04.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23), до виконання та здійснювати будь-які виконавчі дії, суд зазначає, що така не розглядалася, оскільки заявником подавалося клопотання про зупинення вчинення будь-яких виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 74909276 та 74909663 щодо примусового виконання судових рішень у справі до моменту розгляду заяви АТ «БАНК АЛЬЯНС» в судовому засіданні 15 травня 2024. Ухвалою суду від 09.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Банк Альянс» про зупинення вчинення будь-яких виконавчих дій за виконавчими провадженнями №№ 74909276 та 74909663 щодо примусового виконання судових рішень до моменту розгляду заяви АТ «БАНК АЛЬЯНС» в судовому засіданні 15 травня 2024 року.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 328 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» за вх. №1737/24 від 02.05.2024 про визнання наказів Господарського суду Львівської області від 30.04.2024 у справі №914/2450/22(914/3749/23) такими, що не підлягають виконанню відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Чорній Л.З.