ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024 Справа № 914/2450/22(914/3749/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Артишук В.І., розглянувши матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА», м. Львів

до відповідача: Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», м.Київ

про стягнення 5 309 657,79 євро

у межах провадження у справі №914/2450/22

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м. Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

Представники сторін:

від позивача: Коваль В.В.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).

Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА(79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 .

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА; припинено повноваження розпорядника майна; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду.

Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

22.12.2023 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» подало позовну заяву до відповідача Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про стягнення 5 309 657,79 євро.

Ухвалою суду від 27.12.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про стягнення 5 309 657,79 євро, прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Справу призначено до розгляду на 17.01.2024.

Судове засідання, призначене на 17.01.2024 об 11.00 год не відбулося у зв`язку із оголошеною тривогою на усій території України.

Ухвалою суду від 17.01.2024 розгляд справи призначено на 31.01.2024.

У судове засідання 31.01.2024 ліквідатор позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 31.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення повноважень розпорядника майна позивача, а також ліквідатора при формуванні ліквідаційної маси, виявлено та встановлено заборгованість Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (надалі відповідач) в загальному розмірі 5 033 700,67 євро, з повернення коштів за невиконаними АТ «БАНК АЛЬЯНС» платіжними інструкціями ТОВ «БНК-УКРАЇНА».

23.02.2022 позивач з метою здійснення оплати на користь ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти на користь ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» загальною сумою 4 025 635,67 Євро. Також, 23.02.2022 позивач з метою здійснення оплати на користь ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти на користь ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» загальною сумою 1 008 065,00 Євро. Вказані платежі, подані позивачем на оплату 23.02.2022 через АТ «БАНК АЛЬЯНС» на рахунки отримувачів не були зараховані. У зв`язку з чим, позивач звертався до відповідача з вимогами про розшук та повернення коштів, проте відповідач не надав відповіді на звернення. Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що платіжні доручення ТОВ «БНК-УКРАЇНА» не виконані, кошти не зараховані на рахунки контрагентів, не покидали митну територію України та не повернуті позивачу.

Позивач просить стягнути з відповідача 5 033 700,67 євро заборгованості, 275 957,12 євро 3 % річних, 751 520,00 грн сплаченого судового збору та визначити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 5 033 700,67 євро за період із 23.12.2023 до моменту виконання рішення суду акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС».

09.01.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. 23.02.2022 платіжні доручення ТОВ «БНК-УКРАЇНА» були проведені АТ «БАНК АЛЬЯНС» шляхом списання коштів з рахунку ТОВ «БНК-УКРАЇНА» з формуванням відповідних SWIFT-повідомлень із інструкціями про перерахування коштів з кореспондентського рахунку БАНКУ відкритого у ОАО «АСБ БЕЛАРУСБАНК» для перерахування отримувачу. Відповідач також зазначає, що вказані платежі проведені не були, оскільки вранці 24.02.2022 з початком військової агресії регулятором в особі Національного банку України прийнято постанову Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 (надалі постанова № 18), якою в початковій редакції було введено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ) та зупинено здійснення обслуговуючими банками будь-яких видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України. Відповідач зазначає, що вказана редакція постанови не передбачала жодних виключень для на здійснення транскордонних валютних платежів та проведення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України. Згодом до Постанови № 18 Національним банком України було внесено зміни, та відповідно до підпункту 17 Постанови №18 заборонено уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів; 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь; 3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в республіці білорусь, у зв`язку з чим АТ «БАНК АЛЬЯНС» було зупинено здійснення платіжних доручень на користь контрагентів з місцезнаходженням в республіці білорусь.

Відповідач також посилається на те, що ТОВ «БНК-УКРАЇНА» є юридичною особо, створеною за законодавством України, але яка створена та належить на 100 відсотків державним підприємствам республіки білорусь - ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» та РЕСПУБЛІКАНСЬКЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «БЄЛОРУСНАФТА». З 09.10.2022 Республіканське унітарне підприємство «Виробниче об`єднання «Білоруснафта» (співвласник ТОВ «БНК-УКРАЇНА») внесений в «Перелік юридичних осіб, до яких застовуються обмежувальні заходи (санкції)» (введено санкції відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022, зокрема: Вид обмежувального заходу: 1) блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Термін дії обмежувальних заходів: п`ять років.

Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» запроваджено цілий спектр мораторіїв стосовно деяких суб`єктів і правовідносин, зокрема мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації. Правові висновки щодо застосування вказаного нормативно-правового акту містяться у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №925/1248/21 та зводяться до того, що строк зобов`язання у правовідносинах, в яких такий суб`єкт є кредитором - не настав (зупинився із 24.02.2022), що виключає можливість для висновку вважати зобов`язання у такому випадку простроченим. Як вказує відповідач, враховуючи обставини справи та те, що республіка білорусь є так само агресором, як і російська федерація, то наявні підстави для поширення вказаної норми на аналогічні правовідносини щодо будь-яких юридичних осіб, які (в т.ч. опосередковано) належать державам агресорам. Відсутність прострочення (відсутність порушення договору) відповідача виключає підстави для висновку про можливість покладення на нього відповідальності у вигляді додаткової винагороди лізингодавця, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

16.01.2024 в системі «Електронний суд» позивач сформував відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем визнається доведена позивачем належними та допустимими доказами обставина про те, що платежі загальною сумою 5 033 700,67 євро, які були подані позивачем на оплату 23.02.2022 через АТ «БАНК АЛЬЯНС» на рахунки отримувачів ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» і ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД», відкриті в ВАТ «АСБ «БЕЛАРУСБАНК» не були зараховані, а кошти, належні позивачу, продовжують перебувати у володінні АТ «БАНК АЛЬЯНС».

Позивач вказує на те, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» (далі «Постанова № 187») стосується відчуження майна на користь юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства російської федерації та не стосується юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, бенефіціарними власниками яких є (були) резиденти республіки білорусь. Вказана постанова не регулює жодних правовідносин, які склались між відповідачем та позивачем. Позивач зазначає, що кредиторами ТОВ «БНК-Україна» є виключно фізичні та юридичні особи резиденти України, жодного відчуження майна на користь резидентів російської федерації повернення коштів не зумовлює. Предметом розгляду в даній справі є встановлення факту безпідставного володіння відповідачем коштами позивача, а не правомірності дій банку при здійсненні операцій за участю ТОВ «БНК-УКРАЇНА» 23.02.2022, тому доводи в цій частині не стосуються предмета доказування у даній справі.

Стосовно посилання відповідача на обмеження щодо проведення розрахунків відповідно до Постанови № 18 від 24.02.2022 позивач посилається на те, що п. 15 зазначеної постанови зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/ Республіки Білорусь. Пп. 6 п. 15 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 не стосуються переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях). Ліквідатор ТОВ «БНК-УКРАЇНА» звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» із вимогою про повернення на наступний банківський день з моменту отримання вимоги заборгованості саме на ліквідаційний рахунок ТОВ «БНК-УКРАЇНА». Позивач вважає, що посилання відповідача на постанову Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24 лютого 2022 року, є безпідставним, будь-яких обмежень на повернення коштів не існувало станом на 24.02.2022 так і станом на момент подання позову. Сплата відповідачем на користь позивача заборгованості є видатковою операцією відповідача, а не позивача.

Щодо доводів відповідача про застосування санкцій до колишніх засновників позивача резидентів республіки білорусь, позивач вказує на те, що постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 у справі №914/2450/22 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво №122 від 07.02.2013). Повноваження генерального директора здійснює ліквідатор, який, в силу положень ч. 1 ст. 13 КУПБ є незалежним та діє в інтересах кредиторів Товариства, якими є виключно юридичні та фізичні особи резиденти України

Позивач вважає, що закриття рахунків позивача спрямована на те, щоб ухилитись від повернення коштів, які належать позивачу та незаконно утримуються відповідачем.

23.01.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» додаткові заперечення, в яких зазначає, що стягнення ТОВ «БНК-УКРАЇНА» з АТ «БАНК АЛЬЯНС» 5 309 657,79 євро є незаконним, а тому у позові слід відмовити у повному обсязі.

Обставини справи встановлені судом.

Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 у справі №914/2450/22 ТОВ «БНК-УКРАЇНА» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво №122 від 07.02.2013).

Частиною 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі «КУПБ») передбачено, що корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом (тобто, КУПБ).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 59 КУПБ із дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені КУПБ.

Враховуючи викладене, з дня ухвалення Господарським судом Львівської області постанови у справі №914/2450/22 про визнання ТОВ «БНК-УКРАЇНА» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (тобто, з 24.05.2023) повноваження генерального директора Товариства припинилися, а учасники Товариства втратили право на здійснення вирішального впливу на діяльність Товариства (тобто, втратили контроль над Товариством, у тому числі можливість реалізації своїх корпоративних прав). Функції з управління та розпорядження майном банкрута одноосібно виконує ліквідатор.

Згідно з ч. 1 ст. 59 КУПБ та відповідно до постанови Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 у справі №914/2450/22, з 24.05.2023 скасовано арешти, накладені на майно ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та інші обмеження щодо розпорядження майном Товариства (при цьому, накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Товариства не допускається); припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості Товариства; у ТОВ «БНК-УКРАЇНА» не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 травня 2021 між АТ «БАНК АЛЬЯНС» та ТОВ «БНК-УКРАЇНА» укладено договір банківського рахунку № 95562 (надалі «Договір банківського рахунку»). Відповідно до п. 1.1. Договору банківського рахунку, Банк, в порядку та на умовах передбачених цим Договором та чинним законодавством України, відкриває Клієнту поточний рахунок/поточні рахунки в національній, іноземній валютах та банківських металах, а також інші рахунки зі спеціальним режимом використання, реквізити якого/яких зазначаються в довідці про відкриття рахунку/рахунків (далі - Рахунок), що видається Клієнту. Дія цього Договору поширюється на всі Рахунки, відкриті Клієнтом в Банку.

Як визначено в п. 1.3 Договору банківського рахунку, за цим Договором Банк зобов`язується приймати і зараховувати на Рахунок, грошові кошти, що надходять Клієнту, зберігати грошові кошти та здійснювати розрахунково-касові операції по Рахунку за допомогою платіжних інструментів, у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та законодавством України.

У Додатку № 1.1 до Договору банківського рахунку (Заява на підключення до системи «iBank 2 UA») вказано, що Позивачу на підставі Договору банківського рахунку відкрито рахунок № НОМЕР_2 з кодом валюти 978 Євро, 980 Українська гривня.

23.02.2022 позивач з метою здійснення оплати на користь ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: Республіка Білорусь, 220140, м. Мінськ, вул. Лещінського, буд. 4-а, к. 305) оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти на користь ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» загальною сумою 4 025 635,67 Євро.

Також, 23.02.2022 позивач з метою здійснення оплати на користь ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» оформив платіжні доручення на переказ коштів за нафтопродукти на користь ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД» загальною сумою 1 008 065,00 Євро.

До матеріалів справи долучено виписки АТ «БАНК АЛЬЯНС», код банку 300119 по рахунку № НОМЕР_2 за період із 22.02.2022 до 24.02.2022.

07.04.2022 позивач звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» листом з проханням здійснити розшук грошових коштів в сумі 4 025 635,67 Євро та 1 008 065,00 Євро, які повинні були бути сплачені на рахунок вищенаведених юридичних осіб резидентів республіки Білорусь.

Листом від 28.04.2022 за № 01-418 АТ «БАНК АЛЬЯНС» повідомив позивача, що АТ «БАНК АЛЬЯНС» надіслав до відповідних банків кореспондентів запит щодо розшуку та уточнення знаходження коштів по даному запиту, а також повідомив, що відповідь станом на 28 квітня 2022 не отримана.

Також, 28.04.2022 листом № 01-416 АТ «БАНК АЛЬЯНС», повідомив позивача про відмову в підтримані ділових відносин на підставі вимог абзацу третього частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» на 28 квітня 2022 р. Дата відмови: 28.04.2022.

Позивач посилається на те, що платежі загальною сумою 5 033 700,67 Євро, які подані позивачем на оплату 23.02.2022 через АТ «БАНК АЛЬЯНС» на рахунки отримувачів ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» і ВАТ «МОЗИРСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД», відкриті в ВАТ «АСБ «БЕЛАРУСБАНК» так і не були зараховані.

14 червня 2022 позивач звернувся повторно до АТ «БАНК АЛЬЯНС» з листом-вимогою щодо вчинення дій стосовно розшуку та повернення коштів в сумі 4 025 635,67 євро та 1 008 065,00 євро, які повинні були бути сплачені на рахунок вищенаведених юридичних осіб резидентів республіки Білорусь. Відповіді на вказаний лист від відповідача не надходило.

05 вересня 2022 позивач звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» з листом № 05.09.2022 за № 0802 про надання підтверджень про виконання SWIFT-інструкцій та зарахування коштів на рахунок ЗАТ «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ». 11 жовтня 2022 листом № 19/2780-БТ відповідачем відмовлено позивачу в наданні вказаної інформації, з огляду на те, що ділові відносини з ТОВ «БНК-УКРАЇНА» припинені, а банківські рахунки закриті, відтак в банку відсутні будь-які правові підстави для надання інформації, що становить банківську таємницю.

Позивач вказує на те, що 13 жовтня 2022 на адресу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З., надійшло повідомлення відповідача вих № 01-768-БТ від 05 жовтня 2022 про відкриття/закриття рахунків користувачів-боржників у надавачів платіжних послуг, яким приватного виконавця повідомлено про закриття 03.10.2022 банківського рахунку позивача.

У ліквідаційній процедурі ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» відправлено запит вих. № 01-27/914/2450/22/216 від 23.06.2023 про надання інформації та документів з вимогою надати копію договору банківського рахунку укладеного між ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та АТ «БАНК АЛЬЯНС» на підставі яких відкритий банківський рахунок/рахунки (включно із всіма додатками, додатковими угодами, актами приймання-передачі) та зазначити строк дії такого договору, повідомити про перелік документів, які слід подати ліквідатору ТОВ «БНК-УКРАЇНА» для закриття рахунку/рахунків ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та АТ «БАНК АЛЬЯНС».

12 липня 2023 АТ «Банк Альянс» листом № 19.2/1811-БТ повідомлено позивача про те, що Банком прийнято рішення про розірвання договірних відносин з ТОВ «БНК-УКРАЇНА» та закриття рахунків відкритих на підставі Договору банківського рахунка в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який був чинний до 01.08.2022, тобто на момент відкриття рахунку та на момент ініціювання позивачем переказів) визначено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Як визначено в п. 2 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. В частині 3 цієї ж статті, зазначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Як визначено в п. 1.3 Договору банківського рахунку № НОМЕР_3 від 31.05.2021, за цим Договором Банк зобов`язується приймати і зараховувати на Рахунок, грошові кошти, що надходять Клієнту, зберігати грошові кошти та здійснювати розрахунково-касові операції по Рахунку за допомогою платіжних інструментів, у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та законодавством України. Тобто, чинне законодавство однозначно встановлює, що підставою для відкриття банківського рахунка є укладений між банком та клієнтом Договір банківського рахунка.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 8.6 Договору банківського рахунку, сторони, керуючись чинним законодавством України, дійшли згоди, що Банк розриває (припиняє) договір та закриває Рахунок(и) в односторонньому порядку, на виконання вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідачем розірвано Договір банківського рахунку №95562 від 31.05.2021 в односторонньому порядку, договірні відносини між позивачем та відповідачем припинені та закрито банківський рахунок.

Ухвалою Господарського суду Львівської області задоволено клопотання ліквідатора ТОВ «БНК-УКРАЇНА» від 10.11.2023 у справі № 914/2450/22 та витребувано у Національного банку України інформацію, яка становить банківську таємницю, отриману під час здійснення безвиїзного нагляду за дотриманням АТ «БАНК АЛЬЯНС» вимог законодавства України, а саме інформацію про те чи проведені АТ «БАНК АЛЬЯНС» та зараховані на рахунки юридичних осіб-резидентів Республіки Білорусь ініційовані ТОВ «БНК-УКРАЇНА» протягом 23-24 лютого 2022 банківські (фінансові) операції на користь ЗАТ «Білоруська Нафтова Компанія» та ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод». Національним банком України виконано ухвалу та надіслано на адресу ліквідатора позивача інформацію, яка становить банківську таємницю отриману під час здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду за дотриманням АТ «БАНК АЛЬЯНС» вимог законодавства України. Копію листа Національного Банку України від 17.11.2023 за вих. № 18-0006/85249/БТ долучено до матеріалів справи.

Згідно наданих документів, зокрема, листа АТ «БАНК АЛЬЯНС» вих. № 007/3008-БТ від 01.11.2022 на адресу Національного банку України вбачається, що у додатках до цього листа надається витяг з виписки по рахунку 2909300002 з наявною інформацією щодо зарахування коштів, що були попередньо списані з поточного рахунку Клієнта 23.02.2022, подальше списання не відбувалось.Також, АТ «БАНК АЛЬЯНС» до листа з вих. № 007/3008-БТ від 01.11.2022 надано витяг з виписки по рахунку НОМЕР_4 з наявною інформацією щодо зарахування коштів, що належать ТОВ «БНК-УКРАЇНА», який підтверджує, що кошти знаходяться на позабалансовому рахунку АТ «БАНК АЛЬЯНС». Кошти за невиконаними платіжними інструкціями знаходяться на позабалансовому рахунку в АТ «БАНК АЛЬЯНС» з 24.02.2022.

Таким чином, судом встановлено, що кошти в сумі 5 033 700,67 євро перебувають у вододінні відповідача.

Позивач також зазначає, що у процесі здійснення ліквідаційної процедури ТОВ «БНК-УКРАЇНА» йому стало відомо, що керівником Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 накладено арешт на грошові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ «БАНК АЛЬЯНС» (МФО 300119), а саме: - НОМЕР_2 українська гривня; - НОМЕР_2 євро.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 скасовано даний арешт, накладений згідно постанови про арешт майна від 12.04.2022, що видана Подільською окружною прокуратурою міста Києва. Ухвала набрала законної сили, є остаточною та оскарженню не підлягає.

29 листопада 2023 ліквідатором ТОВ «БНК-УКРАЇНА» Ковалем В.В. направлено цінний лист із описом вкладення № 7902900503996, в якому ліквідатор звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» із заявою щодо зняття арешту на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ «БАНК АЛЬЯНС» та надіслано АТ «БАНК АЛЬЯНС» підписаний слідчим суддею оригінал ухвали Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2023 у справі № 461/9916/23 про скасування арешту. Відповідний цінний лист із трекерним номером 7902900503996 отримано АТ «БАНК АЛЬЯНС» 07 грудня 2023.

11 грудня 2023 ліквідатор ТОВ «БНК-УКРАЇНА» Коваль В.В. звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» із вимогою про повернення на наступний банківський день з моменту отримання Вимоги заборгованості, в тому числі процентів за користування грошовими коштами без достатньої правової підстави та 3% річних згідно 625 ЦК України. Відповідний цінний лист із трекерним номером 7902900512618 отримано АТ «БАНК АЛЬЯНС» 14 грудня 2023. Позивач посилається на те, що вимога вказана відповідачем не виконана.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми, можна видокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання. Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція ст. 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондикція позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

ТОВ «БНК-УКРАЇНА» як власник коштів після розірвання договору банківського рахунку за №95562 від 31.05.2021 та припинення договірних відносин правомірно звернувся до суду з вимогою щодо повернення АТ «БАНК АЛЬЯНС» грошових коштів у розмірі 5 033 700,67 грн за невиконаними платіжними інструкціями. Вказана сума коштів вважається утриманою безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та є такою, що підлягає поверненню позивачу.

За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника щодо такої сплати. Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, від 20.11.2018 у справі №910/23457/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 03.09.2018 у справі №910/5811/16, від 15.03.2018 у справі №910/9978/15, від 31.07.2019 у справі №910/3692/18 та постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 №6-49цс12.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

У відповідача наявне зобов`язання перед позивачем, яке виражене в іноземній валюті, тому обов`язок повернення позивачу коштів в розмірі 5 033 700,67 Євро є грошовим зобов`язанням.

Статтею 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Як визначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання АТ «БАНК АЛЬЯНС» за період із 24.02.2022 по 22.12.2023 у розмірі 275 957,12 євро є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо доводів відповідача незаконність вимог ТОВ «БНК-УКРАЇНА» суд зазначає про наступне.

В поданому відзиві відповідач зазначає, що ініційовані позивачем «платежі проведені не були, оскільки вранці 24.02.2022 року з початком військової агресії регулятором в особі Національного банку України прийнято постанову Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18 (надалі постанова № 18), якою в початковій редакції було введено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ) та взагалі було зупинено здійснення обслуговуючими банками будь-яких видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.»

В той же час, в заявах по суті справи відповідач зазначає, що позивач (ТОВ «БНК-УКРАЇНА») є юридичною особо, створеною за законодавством України, але яка створена та належить на 100 відсотків державним підприємствам республіки білорусь - ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БІЛОРУСЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» та РЕСПУБЛІКАНСЬКЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «БЄЛОРУСНАФТА». Також відповідач зазначає, що 09.10.2022 Республіканське унітарне підприємство «Виробниче об`єднання «Білоруснафта» (співвласник ТОВ «БНК-УКРАЇНА») внесений в «Перелік юридичних осіб, до яких застовуються обмежувальні заходи (санкції)» (введено санкції відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022.

З приводу вказаних доводів суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII, з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, ІНОоземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Судом встановлено, що Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 вирішено увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (додається).

Як визнаячено в п. 1112 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 до Республіканського унітароного підприємства «Виробниче об`єднання «Білоруснафта» (Республиканское унитарное предприятие «Производственное объединение «Белоруснефть»). Відомості згідно з Державним реєстром платників (інших зобов`язаних осіб) Республіки Білорусь: обліковий номер платника 400051902. Місцезнаходження юридичної особи 246003, Республіка Білорусь, Гомельська область, м. Гомель, вул. Рогачевська, буд. 9 (246003, Республика Беларусь, Гомельская область, г. Гомель, ул. Рогачевская, д. 9) застосовано 17 видів обмежувальних заходів відповідно до Закону України «Про санкції», зокрема й зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (п.9).

Суд констатує, що Республіканське унітароне підприємство «Виробниче об`єднання «Білоруснафта» не є учасником вказаної справи.

В той же час, судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що станом на момент розгляду справи в суді щодо позивача не застосовано жодних обмежувальних заходів (санкцій) в тому числі шляхом зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань перед позивачем.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» визначено що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором):

громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України:

які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій;

які є постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або електронних комунікаційних послуг, визначеними розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 812 Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

В поданому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що незважаючи на те, що мораторій, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022, не підлягає до застосування до спірних правовідносин та до відповідача (за суб`єктами на яких поширюється постанова КМУ №187), слід враховувати вказану вище обставину при оцінці фактів щодо впливу військової агресії РФ проти України на виконання відповідачем зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача та приходить до висновку що постанова Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022, не підлягає до застосування до спірних правовідносин та до відповідача.

Щодо посилання відповідача на постанову Правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 постанови Правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» вирішено зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» видаткова фінансова операція - фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активів.

Тобто обмеження, встановлені у п. 15 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», стосуються саме видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки Білорусь.

Таким чином, обмеження, встановлені п. 15 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, не встановлюють заборон на виконання відповідачем зобовязань перед позивачем.

Пунктом 17 постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 визначено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів; учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь; для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Відтак, суд дійшов висновку, що норми постанови правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 не встановлюють жодних заборон щодо повернення коштів відповідачем на користь позивача.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) права нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 5 033 700,67 євро за період із 23.12.2023 до моменту виконання рішення суду Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС».

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю у розмірі 751 520,00 грн сплаченого судового збору.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами не було заявлено та понесено.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) 5 033 700,67 євро заборгованості, 275 957,12 євро 3 % річних та 751 520,00 грн судового збору.

3. Визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 5 033 700,67 євро за період із 23.12.2023 до моменту виконання рішення суду Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС».

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 06.02.2024.

Суддя Чорній Л.З.