розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни та Керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 (повний текст складено та підписано 20.06.2023 суддя Бестаченко О.Л.) у справі №912/431/23

за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради, смт. Голованівськ, Кіровоградська обл.

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни, м.Гайворон, Кіровоградська обл.

відповідача-2 Комунального закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області, м. Гайворон, Кіровоградська обл.

про визнання недійсним договору, зобов`язання звільнити приміщення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради, яка містить вимоги до Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни та до Комунального закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради про наступне:

- визнати недійсними Договір оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади укладений між Комунальний заклад "Гайворонський міжшкільний навчально - виробничий комбінат" Гайворонської міської ради (ЄРДПОУ 23679939) та ФОП Хитрук Світланою Сергіївною (ЄДРПОУ НОМЕР_1 );

- зобов`язати ФОП Хитрук Світлану Сергіївну (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звільнити нежитлове приміщення площею 50,8 кв.м, розташоване в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78 та повернути комунальне майно в оперативне управління його балансоутримувачу - Комунальному закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради шляхом підписання акту приймання-передачі майна, з покладанням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним Договір оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади, укладений між Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально - виробничий комбінат" Гайворонської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Хитрук Світланою Сергіївною.

Стягнуто з Комунального закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області на користь Кіровоградської обласної прокуратури 1 342,00 грн судового збору.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Хитрук Світлани Сергіївни на користь Кіровоградської обласної прокуратури 1 342,00 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що уповноваженим органом управління майном, яке передано згідно спірного договору оренди є Гайворонська міська рада, а балансоутримувачем - Комунальний заклад "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області. Комунальний заклад "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням 19 сесії 8 скликання Гайворонської міської ради від 10.11.2021 № 2544 (далі - Статут), розділом 5 якого передбачено, що управління КЗ "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області в межах повноважень визначених законами та установчими документами, здійснюють Засновник, директор, відділ освіти, молоді та спорту Гайворонської міської ради, колегіальний орган громадського самоврядування та інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами. Система управління визначається установчими документами, що мають передбачати розмежування компетенції Засновника, інших органів управління та його структурних підрозділів відповідно до законодавства (п. 5.1.-5.2. Статуту).

Тобто Гайворонська міська рада є уповноваженим органом управління в межах визначеної компетенції, зокрема, здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу, тобто Гайворонська міська рада є органом уповноваженим у даних правовідносинах на захист інтересів держави у розумінні положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підтвердженням бездіяльності компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) є саме той факт, що Гайворонською міською радою самостійно було надано дозвіл на оренду приміщення площею 50,8 м.кв за адресою м. Гайворон вул. Центральна 78 (цільове призначення - магазин продовольчих товарів), інформація № 03-25-29/2 від 21.02.2023 року.

Прокурором направлялися листи, як до Комунального закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області, так і до Гайворонської міської ради.

Гайворонська міська рада заходи щодо усунення порушень законодавства та інтересів держави після отримання повідомлення, зокрема, звернення з позовною заявою до суду, не вживала.

Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про не здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті спору господарським судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування у справі

За результатами проведеного 30.09.2021р. Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області аукціону на передачу в оренду нежитлових приміщень, які перебувають на його балансі, між Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області (далі - Орендодавець, Балансоутримувач) та ОСОБА_1 (надалі - Орендар) укладено Договір оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади (надалі - Договір, а.с. 35-49, т. 1), за Умовами якого:

01.10.2021 Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області та ОСОБА_1 складено та підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1 якого, на виконання договору оренди нерухомого майна від 01.10.2021 Балансоутримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності, що перебуває на балансі Балансоутримувача та належить до сфери управління Гайворонської міської ради.

Фізична особа-підприємець Хитрук Світлана Сергіївна використовує вказане майно не за призначенням, а з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо навчальним процесом, пов`язаних з забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, а у своїй діяльності для інших видів роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний) та роздрібної торгівлі з лотків на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, що випливає з кодів КВЕД відповідача 1.

Після проведення аукціону, укладення Договору та відкриття провадження у даній справі відповідачем 1 було внесено зміни (доповнення) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо видів своєї діяльності, та які на даний час становлять: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям 47.61 Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах; 47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах; 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність.

З огляду на види економічної діяльності відповідача 1 (як на момент проведення аукціону, укладення Договору, укладення Додаткової угоди до договору, відкриття провадження у даній справі), використання Орендарем нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 50,8 кв.м, розташованого в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, не пов`язано з навчально-виховним (освітнім) процесом.

Невикористання Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області спірного приміщення для навчального процесу не надає права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.

Укладення сторонами Договору оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади, здійснено в порушення приписів ст. 80 Закону України "Про освіту", у зв`язку з передачею в оренду приміщення для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом, що свідчить про недодержання при укладенні Договору встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання його недійсним в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України

Оскільки прокурор просить зобов`язати відповідача 1 звільнити нежитлове приміщення та повернути його власнику - Гайворонській міській раді, шляхом підписання акту приймання-передачі майна, а спірне майно - нежитлове приміщення площею 50,8 кв.м, розташоване в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, перебуває в оперативному управлінні Комунального закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради (п. 6.1., 6.2., 7.3., 7.4. Статуту).

Крім того дозвіл на продовження терміну оренди спірного комунального майна, яке закріплено на праві оперативного управління за відповідачем 2, було надано Гайворонською міською радою на підставі рішення від 08.06.2021 № 105 (а.с. 18, т. 2)

Зазначена позовна вимога прокурора, у разі її задоволення, порушить речове право відповідача 2 на оперативне управління майном, яке захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. При цьому ані прокурором, ані позивачем не ставиться вимога до відповідача 2 про вилучення майна з оперативного управління у зв`язку з його не використанням або використанням не за призначенням визнання оспорюваного правочину недійним є ефективним способом відновлення прав держави у даній справі, оскільки прокурором у позовній заяві зазначено, а судом установлено, що сторони вчинили Договір з порушенням приписів ст. 80 Закону України "Про освіту".

Разом з тим, вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

Відмова у задоволенні вимоги про повернення майна власнику - Гайворонській міській раді, у разі невиконання сторонами недійсного правочину приписів ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, не позбавляє права заінтересованих осіб вимагати повернення орендованого приміщення у судовому порядку.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, ФОП Хитрук Світлана Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, Керівник Кіровоградської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги прокуратури про - зобов`язання ФОП Хитрук Світлани Сергіївни звільнити нежитлове приміщення площею 50,8 кв.м, розташоване в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78 та повернути власнику - Гайворонській міській раді Кіровоградської області шляхом підписання акту приймання-передачі майна та постановити нове рішення, яким задовольнити відповідні позовні вимоги заступника керівника Голованівської окружної прокуратури.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вважає, що рішення суду є незаконним, прийнятим за неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи та при неправильно-визначеним відповідно до встановлених судом обставин.

Судом встановлено, що 01.02.2023 між Орендарем та Орендодавцем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, який є предметом судового спору (надалі - Додаткова угода № 2).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди внесено зміни до п. 7 Договору "Цільове призначення майна", а саме виключено: "Майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за виключенням таких цільових призначень: 7.1.1. магазин непродовольчих товарів, 7.1.2. склад, 7.1.3. Ветаптека.".

Пунктом 2 Додаткової угоди змінено цільове призначення Договору, а саме викладено його у новій редакції: 7.1.1. Надання послуг з забезпечення освітнього процесу, пов`язане з освітнім процесом (копіювання, виготовлення твердих обкладинок, тощо)

п. 7.1.2. Продаж непродовольчих товарів для учасників освітнього процесу (канцелярські товари, папір, канцелярське обладнання, аксесуари, одяг, взуття, іграшки тощо".

Але, суд першої інстанції безпідставно вирішив, що дане цільове призначення, визначене додатковою угодою, не відповідає статті 80 Закону України «Про освіту».

Суд першої інстанції не врахував, що пункт 7.11. додаткової угоди до договору, який є предметом спору (7.1.1. Надання послуг з забезпечення освітнього процесу, пов`язане з освітнім процесом (копіювання, виготовлення твердих обкладинок, тощо), напряму пов`язаний з використанням, передбаченим постановою 796.

Отже, суд першої інстанції безпідставно звузив коло послуг, пов`язаних з використанням освітнього процесу.

Суд першої інстанції не врахував пряму норму частини 4 статті 80 ЗУ «Про освіту», що вказане нежитлове приміщення може використовуватися і для обслуговування учасників освітнього процесу, а також для цілей визначених Постановою 796.

Суд першої інстанції не врахував норму частини 1 ст. 217 ЦК України, згідно якої недійсність окремої частини правочпну не має наслідком недійсності інших його частіш і правочпну в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідачі на даний час самостійно усунули порушення статті 80 ЗУ «Про освіту» і прокурор за даних обставин мав обов`язок вчинити дії, щодо усунення порушення виявленого прокурором в позасудовому порядку перед зверненням до суду.

Вважає, що прокурор не має обґрунтованих підстав для представництва Гайворонської міської ради. Оскільки відсутні докази того, що прокурор звернувся в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» до Гайворонської міської ради з листом, який Гайворонська міська рада отримала, та підтверджуючих доказів дотримання даної норми до позовної заяви прокурором не надано.

В своїй апеляційній скарзі, Кіровоградська обласна прокуратура зазначає, що в ході розгляду справи суд прийшов до висновку, що укладення сторонами Договору оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади, здійснено у порушення приписів ст. 80 Закону України «Про освіту», у зв`язку з передачею в оренду приміщення для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом, що свідчить про недодержання при укладенні Договору встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання його недійсним в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України.

Тобто, суд підтвердив право власника на оскарження Договору, визнавши його недійсним, таким чином усунув юридичну перешкоду у здійсненні власником своїх прав. Проте фізичну перешкоду у формі утримання майна відповідачем 1 не задовольнив.

Суд у своєму рішенні не надає юридичну оцінку позовній вимозі прокуратури про усунення перешкод в користуванні власнику в формі зобов`язання звільнити приміщення орендарем.

Повернення майна від орендаря безпосередньо власнику жодним чином не позбавляє права оперативного управління Комунального закладу «Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» Гайворонської міської ради, його права, визначені ст. 137 ГПК України, не порушуються.

Вважає, що висновки, наведені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим судом обставинам справи, а тому таке рішення, відповідно до ст. ст. 275, 277 ГПК України, підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Кіровоградська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить апеляційну скаргу адвоката відповідача 1 ФОП Хитрук Світлани Сергіївни не брати до уваги.Прийняти рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі № 912/431/23 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги прокуратури про зобов`язання фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни звільнити нежитлове приміщення площею 50,8 кв. м, розташоване в Комунальному закладі «Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» Гайворонської міської ради, за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Центральна, 78,та повернути власнику - Гайворонській міській раді Кіровоградської області шляхом підписання акту приймання-передачі майна та постановити нове рішення, яким задовольнити відповідні позовні вимоги заступника керівника Голованівської окружної прокуратури.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.07.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою суду від 21.07.2023 витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи №912/431/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

02.08.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 912/431/23.

Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.10.2023 о 12:20 годин.

Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.10.2023 о 12:20 годин. Приєднано апеляційну скаргу Керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 для сумісного розгляду до апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді Дарміна М.О. колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення нової дати судового засідання.

Ухвалою суду від 15.09.2023 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.11.2023 о 10:00 годин.

Ухвалою суду від 28.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 912/431/23.

Ухвалою суду від 28.11.2023 розгляд апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 та Керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 відкладено на 08.02.2024 на 10:00 год.

Надано Фізичній особі-підприємцю Хитрук Світлані Сергіївні, можливість у строк до 02.02.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

1. Які саме з платних послуг, перелік яких затверджено Постановою КМУ від 27 серпня 2010 р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", Вами надавалися в нежитловому приміщенні площею 50,8 кв.м, розташованому в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, яке було передано Вам у строкове платне користування за Договором оренди від 01.10.2021 №9.

Надано Керівнику Кіровоградської обласної прокуратури, можливість у строк до 02.02.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

1. Які саме види послуг, не пов`язаних з учбовим процесом, надавалися Фізичною особою-підприємцем Хитрук Світланою Сергіївною в нежитловому приміщенні площею 50,8 кв.м, розташованому в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, яке було переданому їй в строкове платне користування за Договором оренди від 01.10.2021 № 9.

08.02.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

30.09.2021 Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області було проведено аукціон на передачу в оренду нежитлових приміщень, які перебувають на його балансі.

За даними вищевказаного аукціону, Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області визначено правила та умови передачі об`єкта в оренду, де спосіб обмеження цільового призначення об`єкта вказано - Тільки зазначене. Опис обмежень цільового призначення об`єкта (за наявності) - під магазин непродовольчих товарів. Цільове призначення - не вказаний. Додаткові умови оренди майна - суборенда дозволена.

За результатами проведеного аукціону між Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області (далі - Орендодавець, Балансоутримувач) та ОСОБА_1 (надалі - Орендар) укладено Договір оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади (надалі - Договір, а.с. 35-49, т. 1), за Умовами якого:

- Орендодавець і Баласоутримувач передають, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов. Майно передається в оренду для використання згідно із п. 7 Умов ( п. 1.1.- 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4 Умов Договору, майном є: Фундамент - камінь бутовий, стіни - цегляні, поштукатурені, перегородка - цегляні поштукатуреня, покрівля - азбоцементні хвильові листи).

Згідно п. 6 Умов Договору вартість майна становить 103 298,00 грн.

За п. 7 Умов майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за виключенням таких цільових призначень: магазин непродовольчих товарів, склад, ветаптека.

Пунктом 2 Договору сторони погодили умови передачі орендованого майна Орендарю.

Згідно з п. 2.1-2.2. Договору Орендар вступає в строкове платне користування Майном у день підписання Акта приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується Сторонами одночасно із підписанням цього Договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та Акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється органом місцевого самоврядування і оприлюднюється на його офіційному вебсайті. Передача Майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у п. 6.2. Умов.

В п. 6.2. Умов сторони погодили страхову вартість орендованого майна, що дорівнює 103 298,00 грн.

Орендна плата становить суму, визначену у п. 9 Умов (п. 3.1. Договору).

У відповідності до п. 9 Умов щомісячна орендна плата становить 2 700,00 грн.

За умовами п. 11.1 Договору він укладений на строк 3 роки 1 міс. (визначений у п. 12 Умов).

Згідно з п. 12 Умов строк дії Договору становить 4,11 років та діє до "30" жовтня 2024 року включно.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

01.02.2023 між Орендарем та Орендодавцем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору (надалі - Додаткова угода № 2).

Пунктом 2 Додаткової угоди змінено цільове призначення Договору, а саме викладено його у новій редакції: "7.1.1. Надання послуг з забезпечення освітнього процесу, пов`язане з освітнім процесом (копіювання, виготовлення твердих обкладинок, тощо)

Відповідно до п. 3 додаткової угоди вона набирає чинності з моменту її підписання.

Додаткову угоду скріплено підписами сторін.

За твердженням прокурора, укладення Договору суперечить вимогам, встановленим ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та імперативним приписам ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", що є підставами для визнання такого договору недійсним згідно ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

З урахуванням доводів і вимог апеляційних скарг, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин щодо яких відсутній спір : 30.09.2021 Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області було проведено аукціон на передачу в оренду нежитлових приміщень, які перебувають на його балансі, за результатами якого, між Комунальним закладом "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області (далі - Орендодавець, Балансоутримувач) та ОСОБА_1 (надалі - Орендар) укладено Договір оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади (надалі - Договір, а.с. 35-49, т. 1), за п. 7, якого, умов майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за виключенням таких цільових призначень: магазин непродовольчих товарів, склад, ветаптека.

Обрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилався в тому числі на наступні юридичні факти: « … Разом з тим, ФОП Хитрук С.С. за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснює господарську діяльність, пов`язану з наданням послуг роздрібної торгівлі з лотків на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям відповідно до інформації, що вказує на відсутність будь-яких ознак освітнього процесу або надання послуг пов`язаних із забезпеченням такого процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу…»

Відповідно до пунктів 4,5 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив , в тому числі, повинен містити:

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

Так, в своєму відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду першої інстанції 27.03.2023р., заперечуючи проти заявлених прокурором обставин та правових підстав позову, ФОП Хитрук С.С. визнавала наступну обставину: « … Між Орендодавцем - КЗ «Гайворонський міжшкільний ресурсний центр» Гайворонської міської ради Кіровоградської області» та орендарем - ОСОБА_1 01.02.2023 року - укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди майна № 9 від 01.10.2021 року, що належать до комунальної власності Гайворонської міської ради, якою, зокрема, внесено зміни до пункту 7 Договору;

1.«Цільове призначення майна», а саме виключено: «Майно може бути використану за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за виключенням таких цільовий призначень»:

7.1.1магазин непродовольчих товарів

7.1.2склад

7.1.3Ветаптека.

2.Змінено цільове призначення Договору, а саме викладено його у новій редакції:

-п. 7.1.1 надання послуг з забезпечення освітнього процесу, пов`язане з освітнім процесом (копіювання, виготовлення твердих обкладинок, тощо).

-п. 7.1.2 Продаж непродовольчих товарів для учасників освітнього процесу (канцелярські товари, папір, канцелярське приладдя, аксесуари, одяг, взуття, іграшки тощо).

Таким чином підстави та предмет спору відсутні станом на день подання відзиву.

Обидва Відповідачі на даний час самостійно усунули порушення статті 80 ЗУ «Про освіту» і прокурор за даних обставин мав обов`язок вчинити дії, щодо усунення порушення виявленого прокурором в позасудовому порядку перед зверненням до суду.

Згідно звіту,про,авто розподіл судової справи № 912/431/23, згідно даних з сай-іу ~ Судова влада України, прокурор звернувся до суду 13.03.2023 року. Але, порушення статті 80 ЗУ України «Про освіту» було усунено відповідачами 01.02.2023 року, шляхом укладання додаткової угоди і в додатковій угоді, сторони передбачили використання приміщення виключно в цілях, пов`язаних з освітнім процесом.

Отже, предмет спору не існував вже до дня звернення прокурора до суду…».

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів констатує, що ФОП Хитрук С.С. визнавала порушення з її боку вимог статті 80 ЗУ України «Про освіту» та положень п.7 Договору оренди від 01.10.2021 № 9 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Гайворонської міської територіальної громади в частині розміщення магазину непродовольчих товарів.

Крім цього, відзив на позовну заяву містить наступні твердження відповідача:

« … підставою для задоволення позову, прокурор зазначив, що Відповідач 1 - ФОН Хитрук С.С за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підриємців та громадських формувань - здійснює свою діяльність, пов`язану з наданням послуг, роздрібної торгівлі з лотків на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям.

Але, згідно оновлених даних, станом на 21.03.2023 року, в Єдиному державному люстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань види економічної діяльності ФОП Хитрук С.В зазначені наступні:

Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям;

Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах;

Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах;

Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах:

Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах;

Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах;

Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність…» (т.1 а.с. 150-151).

Відповідно до п. 16 ст. 1 Закону України "Про освіту" освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Аналіз наведених норм матеріального права (Закону України "Про освіту") свідчить, що майно - нежитлове приміщення площею 50,8 кв.м, розташоване в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, повинно використовуватись лише та виключно для забезпечення освітнього процесу та здійснення освітньої діяльності.

У пп. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Крім того, пунктом 11. розділу I Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.09.2020 № 2205 встановлено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання державних та комунальних закладів освіти підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання не за освітнім призначенням, крім випадків передбачених законодавством, не дозволяється.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду надано особі-підприємцю Хитрук Світлані Сергіївні, можливість у строк до 02.02.2024 подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:

1.Які саме з платних послуг, перелік яких затверджено Постановою КМУ від 27 серпня 2010 р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", Вами надавалися в нежитловому приміщенні площею 50,8 кв.м, розташованому в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, яке було передано Вам у строкове платне користування за Договором оренди від 01.10.2021 № 9, а Керівнику Кіровоградської обласної прокуратури, можливість у строк до 02.02.2024, відповідно, щодо наступного питання:

1.Які саме види послуг, не пов`язаних з учбовим процесом, надавалися Фізичною особою-підприємцем Хитрук Світланою Сергіївною в нежитловому приміщенні площею 50,8 кв.м, розташованому в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, яке було переданому їй в строкове платне користування за Договором оренди від 01.10.2021 № 9.

На виконання вимог зазначенної ухвали, представник ФОП Хитрук С.С., адвокат Крикунов О.В. подав пояснення наступного змісту: « … Представник позивача, просить суд при ухваленні рішення врахувати, що на даний ас та станом на день винесення рішення судом першої інстанції відповідачем в приміщенні, яке є предметом спору здійснювалася підприємницька діяльність, пов`язана з продажем (реалізацією) навчальної літератури та наданням послуг з друкування, копіювання, сканування, ламінування, запис інформації на носії;

При цьому позивачем та прокурором, який подавав позов в інтересах позивача не спростована дана обставина і не подано жодного іншого доказу, що відповідач по справі здійснює інші види підприємницької діяльності в приміщенні, яке є предметом спору.

Згідно приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, прокурор посилаючись на те, що приміщення, яке є предметом спору, використовується не за призначенням, повинен був надати доказ використання приміщення не за призначенням. Але, прокурор такого доказу не надав. При цьому, прокурором не спростовано обставини, що приміщення використовується не за призначенням встановленим додатковою угодою до договору, який є предметом спору.

Таким чином, керуючись вищевказаним прошу суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі…»

В свою чергу ,прокурор надав письмові пояснення згідно, яких: « … ФОП Хитрук С.С., за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (на момент укладення Договору) здійснює господарську діяльність, пов`язану з наданням послуг роздрібної торгівлі з лотків на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям відповідно до інформації, що вказує на відсутність будь - яких ознак освітнього процесу або надання послуг, пов`язаних із забезпеченням такого процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Водночас, відповідно до п. 16 ст. 1 Закону України «Про освіту», освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Частиною 1 ст. 80 Закону України «Про освіту» передбачено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать:

нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Виходячи з вимог законодавства про освіту об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17, від 25.07.2018 у справі № 906/143/17, від 10.10.2018 у справі № 917/1934/17).

Згідно з ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Дана норма Закону України «Про освіту» є імперативною та прямо встановлює заборону на використання об`єктів освіти не за освітнім призначенням.

Відповідно до п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди, зокрема майно закладів освіти.

Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Отже, приміщення закладу освіти, передано в оренду суб`єкту господарювання, господарська діяльність якого не пов`язана з наданням послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Використання спірного об`єкту нерухомого майна для господарської діяльності із роздрібної торгівлі не є використанням його за освітнім призначенням.

Внесення ФОП Хитрук С.С. до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань таких видів економічної діяльності як роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах, фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність лише підтверджує факт того, що особа має на меті лише здійснення підприємницької діяльності.

Варто зазначити, що в обраних відповідачем підрозділів КВЕД відсутні за номерами КВЕД 85.1-85.6 «Освіта» та не охоплює різновидів такої діяльності.

Тобто, підприємницька діяльність відповідача ніяким чином не пов`язана зі здійсненням освітнього процесу та підтверджує той факт, що орендоване нежитлове приміщення передано в оренду в порушення вимог чинного законодавства, а тому договір оренди підлягає визнанню недійсним, а приміщення - поверненню.

Крім того, дані зміни внесені після проведення аукціону та укладення договору оренди, а тому дійсних намірів на момент проведення аукціону та укладання спірного Договору, пов`язаних з наданням послуг у навчально-виховному (освітньому) процесі, у сторін не було. Жодна зі сторін не могла керуватися тим, що особа здійснюватиме надання освітніх послуг.

Також адвокатом Відповідача в апеляційній скарзі зазначено, що є послуги, які надаються іншими суб`єктами і виходять за межі постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», так як вони можуть і не мати безпосереднього відношення до освітнього процесу, але можуть значно полегшити, удосконалити та зробити якіснішим обслуговування учнів такого закладу. Адвокат Відповідача зазначає, зокрема, про обслуговування учасників освітнього процесу і те, що даного переліку немає в нормативних актах.

На спростування даного твердження зазначаю, що продаж канцтоварів та території навчального закладу, ніяким чином не підпадає під поняття обслуговування учасників освітнього процесу, так як будь-яким чином не бере участі в освітньому процесі. Не допомагає учням в отриманні знань, а лише має на меті здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, Законом передбачено лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Однак, жодних доказів про потребу в отриманні учнями навчального закладу видів послуг, які фактично надає Відповідач, немає.

Аналогічні висновки щодо не пов`язаності з навчальних процесом послуг, які хоч і надаються учням, але не є освітніми, зроблено Верховним судом у постановах від 08.11.2022 у справі №917/1090/21, 20.01.2022 у справі № 906/1551/20, 07.06.2022 у справі № 911/1645/21…» .

Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Тобто КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Об`єктами класифікації у КВЕД є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти), що їх на вищих рівнях класифікації групують у галузі. При цьому, на законодавчому рівні не встановлено жодних обмежень щодо кількості обраних КВЕДів, отже при реєстрації можна зазначити скільки завгодно видів діяльності, додати чи змінити їх пізніше.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.03.2023 № 401436004266 (станом на день відкриття провадження у справі № 912/431/23), видами діяльності Фізична особа-підприємця Хитрук Світлана Сергіївна є: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 47.82 роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 від 01.02.2023р. вона набирає чинності з моменту її підписання.

Апелянтом не спростовано встарновлені судом першої інстанцїі обставини того, що : " ... після проведення аукціону, укладення Договору та відкриття провадження у даній справі відповідачем 1 було внесено зміни (доповнення) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо видів своєї діяльності, та які на даний час становлять: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям 47.61 Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах; 47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах; 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність.

Вказані види економічної діяльності не пов`язані із здійсненням освітнього процесу (види КВЕД Освіта, код Р 85, групи: 85.1 Дошкільна освіта, 85.2 Початкова освіта, 85.3 Середня освіта, 85.4 Вища освіта, 85.5 Інші види освіти, 85.6 Допоміжна діяльність у сфері освіти). Відповідачем не доведено, що орендоване приміщення використовується для надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, таких як навчання мовам і навичкам спілкування, навчання комп`ютерній грамоті, релігійне навчання, навчання рятувальників на воді, діяльність шкіл виживання, навчання ораторському мистецтву, навчання швидкісному читанню, спортивне навчання (бейсболу, баскетболу, крикету, футболу тощо), діяльність таборів зі спортивного навчання, гімнастичне навчання, навчання бойовим мистецтвам, навчання йозі, навчання водінню автомобілів з метою одержування прав водіїв усіх категорій, навчання мистецтву, навчання танцям у танцювальних студіях, тощо...."

Згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … вирішальним в аспекті дотримання приписів ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" є не тільки обов`язкова тісна пов`язаність з навчально-виховним (освітнім) процесом мети такого використання (в тому числі, на умовах оренди).

Частина 4 статті 80 ЗУ Закону України «Про освіту», передбачає також надання приміщень для використання також і для надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти. При цьому, такі послуги можуть бути або пов`язані із забезпеченням освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу.

Як приклад - діяльність в сфері забезпечення харчування учасників освітнього процесу.

При цьому, суд першої інстанції послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"

Але, як раз саме цією Постановою Кабінету Міністрів України і затверджено перелік послуг, які можуть надаватися в закладах освіти закладами освіти за плату для обслуговування учасників освітнього процесу.

Зокрема:

Пункт 24 розділу 1 Постанови, -« 24) видання та реалізація навчальної літератури, методичних, науково-методичних, наукових, науково-технічних видань, друкованих засобів масової інформації (газети, часописи, альманахи тощо);»

Пункт 10 розділу 2 Постанови,-« 10) забезпечення доступу до локальних і корпоративних комп`ютерних мереж, Інтернету, автоматизованих баз даних та пошукових систем через сегменти локальних і корпоративних мереж;»

Пункт 2 розділу 5 Постанови,-« 2) ремонт, технічне обслуговування, діагностика, налагодження, переобладнання побутової, комп`ютерної, телекомунікаційної, периферійної, копіювальної, офісної техніки, технічних засобів навчання, приладів, устаткування та багатофункціонального обладнання, фото-, теле-, відео-, аудіообладнання; виготовлення, реалізація та ремонт металовиробів;»

Пункт 4 розділу 5 Постанови,-« 4) надання послуг, пов`язаних з проведенням фото- , кіно-, відеозйомки, аудіозапису, а також виробництвом, обробкою, монтажем кіно-, відео-, теле- та аудіопродукції;»

Пункт 5 розділу 5 Постанови,-« 5) виготовлення, реалізація та ремонт взуття, швейних і галантерейних виробів, товарів широкого вжитку, власної сувенірної продукції;»

Пункт 4 розділу 8 Постанови,-« 4) надання поліграфічних послуг (редагування, переклад наукової, довідкової, технічної, навчальної, навчально-методичної, художньої літератури, розроблення поліграфічного дизайну); послуг комп`ютерного набору, верстання текстів; рекламних послуг; реалізація власної друкованої продукції, у тому числі інформаційної, рекламної та бланкової (крім видання та реалізації навчальної літератури, методичних, науково-методичних, наукових, науково-технічних видань, друкованих засобів масової інформації (газет, часописів, альманахів тощо); видання та розміщення на веб-сайтах банерів та іншої рекламної продукції в електронній формі;»

Пункт 4і розділу 8 Постанови,-« друкування, копіювання, сканування, ламінування, запне інформації на носії;»

Пункт 10 розділу 8 Постанови,-« 10) здійснення палітурних, брошурувальних робіт;»

Пункт 13 Розділу 8 Постанови,-« 13) здійснення доступу до Інтернету, локальних і корпоративних комп`ютерних мереж, автоматизованих баз даних та пошукових систем, користування електронною поштою для осіб, які не працюють і не навчаються у відповідному закладі (установі) освіти;»

Отже, перелік послуг пов`язаних з обслуговуванням учасників освітнього процесу не встановлений жодним документом, але розбираючи це питання, можна встановити, що як мінімум два цільових призначення, які визначені додатковою угодою до договору, який є предметом спору, передбачені Постановою 796.

Нею затверджено послуги, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності.

Тобто якщо послуги для забезпечення освітнього процесу не виходять за межі постанови № 796, то заклад освіти (суб`єкт управління майном) вправі надати в оренду приміщення закладу тим, хто ці послуги зможе надати. Тобто, якщо в оренду передається майно для надання виключно послуг, передбачених Постановою 796, то взагалі відсутній предмет спору.

Однак є послуги, які надаються іншими суб`єктами і виходять за межі постанови № 796. Вони можуть і не мати безпосереднього відношення до освітнього процесу, але можуть значно полегшити, удосконалити або зробити якісніше обслуговування учнів (студентів І вихованців) такого закладу освіти.

Йдеться про послуги з обслуговування учасників освітнього процесу. Частина 4 статті 80 Закону України «Про освіту» надає право надавати приміщення закладів освіти в оренду для надання таких послуг. При цьому, конкретно, закон не вказує, що саме пов`язано з обслуговуванням учасників освітнього процесу, а що ні. Немає переліку таких послуг і в інших нормативних актах.

Отже, апелянт вважає, що продаж канцтоварів може також підпадати під це призначення.

При цьому, суд першої інстанції не врахував, що пункт 7.11. додаткової угоди до договору, який є предметом спору (7.1.1. Надання послуг з забезпечення освітнього процесу, пов`язане з освітнім процесом (копіювання, виготовлення твердих обкладинок, тощо), напряму пов`язаний з використанням, передбаченим постановою 796.

Отже, суд першої інстанції безпідставно звузив коло послуг, пов`язаних з використанням освітнього процесу тільки наступним видам діяльностей «таких як навчання мовам і навичкам спілкування, навчання комп`ютерній грамоті, релігійне навчання, навчання рятувальників на воді, діяльність шкіл виживання, навчання ораторському мистецтву, навчання швидкісному читанню, спортивне навчання (бейсболу, баскетболу, крикету, футболу тощо), діяльність таборів зі спортивного навчання, гімнастичне навчання, навчання бойовим мистецтвам, навчання йозі, навчання водінню автомобілів з метою одержування прав водіїв усіх категорій, навчання мистецтву, навчання танцям у танцювальних студіях, тощо.»

Даний перелік зазначений судом, в рази менший ніж, передбачений Постановою 796 і взагалі взятий невідомо з якого нормативного акту.

Суд першої інстанції, задовольняючі позов, вказав, що аналіз наведених норм матеріального права (Закону України "Про освіту") свідчить, що майно - нежитлове приміщення площею 50,8 кв.м, розташоване в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, повинно використовуватись лише та виключно для забезпечення освітнього процесу та здійснення освітньої діяльності.

Але, суд першої інстанції не врахував пряму норму частини 4 статті 80 ЗУ «Про освіту», що вказане нежитлове приміщення може використовуватися і для обслуговування учасників освітнього процесу, а також для цілей визначених Постановою 796…» , як такі, що не підтверджені належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами на підтвердження тверджень про здійснення діяльності, пов`язаної з учбовим процесом. Як вбачається із Звіту про оцінку майна від 19.05.2021, підготовленого суб`єктом оціночної діяльності ПП Сташко В.І. (свідоцтво від 03.07.2004, сертифікат ФДМУ від 20.12.2019 № 981/19), нежитлове приміщення площею 50,8 кв.м (яке є предметом спірного Договору), розташоване на першому поверсі будівлі учбової № 1 та знаходиться на балансі Комунального закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області за адресою: вул. Центральна. Відповідно, більш вірогідним, в розумнінні статті 79 Господарського процесуального кодексу України є той факт, що дійсних намірів на момент проведення аукціону та укладання спірного Договору, пов`язаних з наданням послуг у навчально-виховному (освітньому) процесі, у сторін не було, а спірне приміщення не використовувалося відповідачем для надання освітніх послуг.

Вибіркове цитування апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахуванням усіх фактичних обставин справи, є за своєю природою помилкою вибіркових доказів (приховування доказів, помилка неповних доказів), оскільки, вказуючи на окремі дані, які, як здається скаржнику, підтверджують його правову позицію, він ігноруєзначну частину, які її спростовують. з огляду на види економічної діяльності відповідача 1 (як на момент проведення аукціону, укладення Договору, укладення Додаткової угоди до договору, відкриття провадження у даній справі), використання Орендарем нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 50,8 кв.м, розташованого в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78, не пов`язано з навчально-виховним (освітнім) процесом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладення сторонами Додаткової угоди № 2 до Договору фактично змінює умови проведеного аукціону щодо цільового призначення об`єкта оренди, а саме скасовується обмеження щодо можливості оренди майна закладів освіти в порушення норм Закону України "Про освіту" та Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.09.2020 № 2205.

Пунктом 1.9 Статуту Комунального закладу «Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» Гайворонської міської ради зазначено, що засновником КЗ «Гайворонського МНВК» є Гайворонська міська рада Кіровоградської області.

Пунктами 6.2 та 7.3 Статуту передбачено, що майно, закріплене за КЗ «Гайворонський МНВК», перебуває у комунальній власності Гайворонської міської ради та належить КЗ «Гайворонський МНВК» на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 7.6. Статуту передбачено, що засновник здійснює контроль за використанням та збереженням закріпленого за КЗ «Гайворонський МНВК» майна.

Стаття 327 ЦК України визначає, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 133 ГК України передбачено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

Статтею 134 ГК України вказано, що право власності - основне речове право у сфері господарювання. Суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник має право захищати своє право власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вимагаючи зобов`язати звільнити приміщення та його повернення за наслідками недійсного правочину, власник не порушує жодних норм чинного законодавства. Це його абсолютне право по відношенню до майна.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

В контексті спірних правовідносин, надання в оренду державного та комунального майна в порушення Закону України «Про освіту» треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, а позовну вимогу про повернення майна - як негаторний позов.

Власник майна може вимагати усунення порушення його права власності, зокрема, оспорюючи договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таке майно (правові висновки, викладені у постановах Великої палати Верховного суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-і], від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року в справі № 372/1684/14-ц, від 28 листопада 2018 року у справі N9 504/2864/13-ц, від 07 квітня 2020року у справі N9 372/1684/14-ц).

Колегія суддів погоджується з твердженням прокурора, що повернення майна від орендаря безпосередньо власнику жодним чином не позбавляє права оперативного управління Комунальний заклад «Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» Гайворонської міської ради, його права, визначені ст. 137 ГПК України, не порушуються.

Відповідно, є недоведеним висновок суду першої інстанції в частині того, що позовна вимога прокурора, у разі її задоволення, порушить речове право відповідача 2 на оперативне управління майном, яке захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є відповідно до пунтку 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Відповідно, апеляційна скарга Керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 підлягає задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги прокуратури про зобов`язання фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни звільнення нежитлового приміщення площею 50,8 кв. м, розташованого в Комунальному закладі «Гайворонський міжшкільний навчально- виробничий комбінат» Гайворонської міської ради, за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Центральна, 78, та повернути його власнику - Гайворонській міській раді Кіровоградської області шляхом підписання акту приймання-передачі майна скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині: « …Суд першої інстанції не врахував норму частини 1 ст. 217 ЦК України, згідно якої недійсність окремої частини правочпну не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З огляду на принцип тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову КЦС ВС від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17).

Тлумачення вказаної норми (ст.217 ЦКУ) свідчить, що під змістом правочину (договору) розуміється сукупність умов. У статті 217 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності окремих частин правочину. Окремою частиною правочину в контексті статті 217 ЦК України є окрема частина змісту правочину (договору), тобто його умова. При цьому, недійсність окремої частини договору не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, Дана позиція викладена в постанові ВС КЦС (справа № 334/7687/21 від 30.11.2022р.).

Отже, за даних обставин предметом позову може бути виключно визнання недійсним окремої частини договору, а не всього договору оренди в цілому.

Між Орендодавцем - КЗ «Гайворонський міжшкільний ресурсний центр» Гайворонської міської ради Кіровоградської області» та орендарем - ОСОБА_1 01.02.2023р. укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди майна № 9 від 01.10.2021р. що належить до комунальної власності Гайворонської міської ради, якою, зокрема, внесено зміни до пункту 7 Договору;

1. «Цільове призначення майна», а саме виключено: «Манно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд Орендаря, за виключенням таких цільових призначень»:

7.1.1магазин непродовольчих товарів

7.1.2склад

7.1.3Ветаптека.

2.Змінено цільове призначення Договору, а саме викладено його у новій редакції:

-п. 7.1.1 надання послуг з забезпечення освітнього процесу, пов`язане з освітнім процесом (копіювання, виготовлення твердих обкладинок, тощо)

-п. 7.1.2 Продаж непродовольчих товарів для учасників освітнього процесу (канцелярські товари, папір, канцелярські прилади, аксесуари, одяг, взуття, іграшки тощо).

Таким чином підстави та предмет спору відсутні станом на день подання відзиву.

Отже, предмет спору не існував вже до дня звернення прокурора до суду.

Також, підставою для задоволення позову, прокурор зазначив, що Відповідач 1 ФОП Хитрук С.С за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань здійснює діяльність, пов`язану з наданням послуг, з наданням послуг роздрібної торгівлі з лотків на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям.

Але, згідно оновлених даних, станом на 23.03.2023 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань види економічної діяльності ФОП Хитрук С.С зазначені наступні:

Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

роздрібна торгівля з лотків на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям;

роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах;

роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах;

роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах;

роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах;

роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах;

фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність.

Таким чином, як мінімум два вказаних види діяльності підпадають під види, визначені Постановою № 796

Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК У країни,-« Стаття 231. Закриття провадження у справі

1.Господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

2) відсутній предмет спору;»

При цьому,- Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі N 905/1584/15, від 06.03.2019 у справі N 914/130/16...

...Отже, прокурор не надав суду жодного доказу, що вказане приміщення не використовується для обслуговування учасників освітнього процесу.

Згідно приписів пунктів 1,2,3,4 частини 1 статті 277 ГПК України та згідно частини 2 статті 277 ГПК України. ,-« 1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

2.Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, апелянт вважає, що обставини, викладені в апеляційні скарзі, є такими, що є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового, згідно приписів пунктів 1,2,3,4 ч. 1 ст. 277 ГПК України та ч.2 ст. 277 ГПК України…».

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі № 912/431/23, визнав належним суб`єктом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Гайворонську міську раду.

Згідно ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Уповноваженим органом управління майном, яке передано згідно спірного договору оренди є Гайворонська міська рада, а балансоутримувачем - Комунальний заклад "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

Згідно ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Комунальний заклад "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням 19 сесії 8 скликання Гайворонської міської ради від 10.11.2021 № 2544 (далі - Статут).

Розділом 5 Статуту передбачено, що управління КЗ "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області в межах повноважень визначених законами та установчими документами, здійснюють Засновник, директор, відділ освіти, молоді та спорту Гайворонської міської ради, колегіальний орган громадського самоврядування та інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами. Система управління визначається установчими документами, що мають передбачати розмежування компетенції Засновника, інших органів управління та його структурних підрозділів відповідно до законодавства (п. 5.1.-5.2. Статуту).

Окрім того Гайворонська міська рада, як власник, має повний комплекс прав та обов`язків щодо спірного майна.

Зважаючи на викладене, Гайворонська міська рада є органом уповноваженим у даних правовідносинах на захист інтересів держави у розумінні положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Гайворонська міська рада виступає уповноваженим органом, який приймає рішення щодо розпорядження комунальним майном балансоутримувача - Комунального закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

Як вказує прокурор, Гайворонська міська рада була обізнана про стверджуване порушення інтересів держави, яке полягає у незаконному, нецільовому використанні приміщення освітнього закладу, загрозі збереження його матеріально-технічної бази, а також забезпечення належних умов для навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, але за захистом до суду не звернулася.

У даному випадку підтвердженням бездіяльності компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) є саме той факт, що Гайворонською міською радою самостійно було надано дозвіл на оренду приміщення площею 50,8 м.кв за адресою м. Гайворон вул. Центральна 78 (цільове призначення - магазин продовольчих товарів), інформація № 03-25-29/2 від 21.02.2023 року.

Зокрема, в листі до Гайворонської міської ради вказано про порушення вимог законодавства під час передачі в оренду нежитлового приміщення, запитано копії документів, а також те, чи вживалися, чи будуть вживатися заходи щодо усунення порушень. У відповідь на даний лист, інформація була частково надана, однак міською радою не вказано чи нею будуть вживатися заходи щодо усунення порушення вимог законодавства під час укладення договору оренди.

Перший лист направлено Прокуратурою на адресу Гайворонської міської ради 23.01.2023 (а.с. 173 т. 1). У ньому було зазначено про виявлені порушення та ставилося питання про усунення порушень. Позов Голованівською окружною прокуратурою направлено до суду 08.03.2023.

Про виявлені порушення вимог законодавства про освіту прокурором заздалегідь проінформовано позивачів та надано достатньо часу для реагування на стверджувальні прокурором порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор в своїму відзиві зазначав про наступне : " ... Даний лист не був доданий лише з тих причин, що під час виявлених порушень під час укладення оспорюваного договору оренди виникла необхідність у направлені запиту в порядку ст. 23 Закону України «Про рокуратуру», однак даний запит був проігнорований і будь-якої інформації нами не було отримано. Однак, надалі відповідний лист від 23.01.2023 року було направлено сторонам під час направлення відповіді на відзив.

Про виявлені порушення вимог законодавства про освіту прокурором заздалегідь проінформовано позивача та надано достатньо часу для реагування на стверджуванні прокурором порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову.

Однак, Гайворонська міська рада заходи для усунення порушень аконодавства та інтересів держави після отримання повідомлення, зокрема звернення з позовною заявою до суду, не вживали.

Крім того, згідно інформації від 21.02.2023 за №03-25/29/2 Гайворонській міській раді було відомо про укладений оспорюваний договір.

Вказане призводить до порушення інтересів держави в освітній сфері, щодо захисту прав громадян на отримання освіти у навчальному закладі зі створеними відповідними умовами для їх функціонування і розвитку, зокрема і їх матеріальної бази, а також забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, та відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення даного позову.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі «Судова влада України», вказані суб`єкти владних повноважень до відповідача з позовними вимогами, що містяться у даній позовній заяві, до суду не звертались.

Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про здійснення захисту законних інтересів уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта на захист порушених інтересів у даній справі Гайворонської міської ради, її бездіяльність щодо захисту суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання майна закладу освіти, недопущення незаконної передачі третім особам для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю та навчально-виховним освітнім процесом.

Гайворонська міська рада була обізнана про порушення інтересів держави, яке полягає у незаконному, нецільовому використанні приміщення освітнього закладу, загрозі збереження його матеріально-технічної бази, а також забезпечення належних умов для навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, всупереч цим інтересам свідомо ігнорують їх виконання, за захистом до суду не звертаються, тобто «не бажають захищати інтереси держави».

Враховуючи наведене, прокурор реагуючи на виявлені порушення законодавства, звернувся до суду з даною позовною заявою, зважаючи на очевидний характер порушень та нездійснення компетентними органами протягом розумного строку після отримання повідомлення наданих повноважень на захист прав і законних інтересів держави.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах...".

Таким чином підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта на захист порушених інтересів у даній справі - Гайворонської міської ради, її бездіяльність щодо захисту суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання майна закладу освіти.

Господарський суд також враховує, що від Гайворонської міської ради не надходило будь-яких зауважень щодо не отримання від прокурора листа в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, за наявності стверджуваних порушень інтересів держави та невжиття Гайворонською міською радою, до компетенції якої віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, процедуру повідомлення компетентного органу дотримано.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині того, що «… Стосовно безпідставності представництва прокурором.

В позовній заяві прокурор зазначає, що лист від 23.01.2023р. № 54/04-360вих-23 про те, чи будуть вживатись заходи щодо розірвання договору оренди на нежитлове приміщення площею 50,8 м.кв., було проігноровано, що на думку прокурора підтверджує бездіяльність міської ради.

Лист від 23.01.2023р. № 54/04-360вих-23 позивачем до позовної заяви не надано взагалі. Тому встановити факт того, що прокурор звертався до Гайворонської міської ради з даних підстав в порядку передбаченому ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», як і встановити зміст даного звернення неможливо.

Натомість прокурором долучено до позовної заяви лист Голованівської окружної прокуратури від 28.02.2023р. скерованого, начебто, Голові Гайворонської міської ради.

З даного листа також не можливо встановити, що прокурором роз`яснено, які саме інтереси держави, на думку прокурора, порушено, отже вважаю, що прокурор не довів, що Гайворонська міська рада знала про стверджуване прокурором порушення державних інтересів.

Звертаю увагу суду, що в даному листі прокурор зазначає «прокурор звертається до суду з позовом про визнання недійсним Договору оренди № 9 нерухомого майна комунальної власності від 01.10.2021р ».

Отже по-перше, не вказано, що прокурор звертається до суду здійснюючи представництво Гайворонської міської ради. По-друге, прокурор не надає часу Гайворонській міській раді відреагувати на звернення прокурора, та не зазначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави на які необхідно відреагувати, на думку прокурора.

Також відсутні підтвердження того, що взагалі даний лист Гайворонська міська рада отримувала, та могла на нього відреагувати.

В Постанові Великої Палати ВС у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020р. зазначено наступне:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Таким чином, вважаю, що прокурор не має обґрунтованих підстав для представництва Гайворонської міської ради. Оскільки відсутні докази того, що прокурор звернувся в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» до Гайворонської міської ради з листом, який Гайворонська міська рада отримала, та підтверджуючих доказів дотримання даної норми до позовної заяви прокурором не надано. …».

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладених в апеляційних скаргах.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної вимоги прокуратури про зобов`язання фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни звільнення нежитлового приміщення площею 50,8 кв. м, розташованого в Комунальному закладі «Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» Гайворонської міської ради, за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Центральна, 78, та повернення його власнику - Гайворонській міській раді Кіровоградської області шляхом підписання акту приймання-передачі майна, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Керівника Кіровоградської обласної прокуратури підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги Керівника Кіровоградської обласної прокуратури у сумі 4026,00 грн. покладаються на Фізичну особу-підприємця Хитрук Світлану Сергіївну.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/431/23 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги прокуратури про зобов`язання фізичної особи-підприємця Хитрук Світлани Сергіївни звільнення нежитлового приміщення площею 50,8 кв. м, розташованого в Комунальному закладі «Гайворонський міжшкільний навчально- виробничий комбінат» Гайворонської міської ради, за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Центральна, 78, та повернути його власнику - Гайворонській міській раді Кіровоградської області шляхом підписання акту приймання-передачі майна скасувати, прийнявши в цій частині нове рішення.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Хитрук Світлану Сергіївну (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звільнити нежитлове приміщення площею 50,8 кв.м, розташоване в Комунальному закладі "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради за адресою Кіровоградська область м. Гайворон, вул. Центральна, 78 та повернути комунальне майно в оперативне управління його балансоутримувачу - Комунальному закладу "Гайворонський міжшкільний навчально-виробничий комбінат" Гайворонської міської ради шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Хитрук Світлани Сергіївни (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4) 4026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.04.2024.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус

Джерело:ЄДРСР 118649392

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Постанова від 08.02.2024 по справі № 912/431/23 Центральний апеляційний господарський суд

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

120 189 056

24 892

2 782

530 069

11 740 641

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Постанова від 08.02.2024 по справі № 912/431/23 Центральний апеляційний господарський суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!