open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
6 Справа № 440/12985/21
Моніторити
Постанова /24.04.2024/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /23.04.2024/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /08.06.2023/ Касаційний адміністративний суд Постанова /13.04.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /13.04.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.03.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.02.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.02.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.12.2022/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2022/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /15.06.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /14.06.2022/ Касаційний адміністративний суд Рішення /25.05.2022/ Полтавський окружний адміністративний суд Рішення /25.05.2022/ Полтавський окружний адміністративний суд Ухвала суду /09.02.2022/ Касаційний адміністративний суд Постанова /20.12.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /20.12.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.11.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.11.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.10.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.10.2021/ Полтавський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.10.2021/ Полтавський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 440/12985/21
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /24.04.2024/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /23.04.2024/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /08.06.2023/ Касаційний адміністративний суд Постанова /13.04.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /13.04.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.03.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.02.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.02.2023/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.12.2022/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.09.2022/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /15.06.2022/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /14.06.2022/ Касаційний адміністративний суд Рішення /25.05.2022/ Полтавський окружний адміністративний суд Рішення /25.05.2022/ Полтавський окружний адміністративний суд Ухвала суду /09.02.2022/ Касаційний адміністративний суд Постанова /20.12.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /20.12.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.11.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.11.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.10.2021/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.10.2021/ Полтавський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.10.2021/ Полтавський окружний адміністративний суд
Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа №440/12985/21

адміністративне провадження № К/990/18364/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №440/12985/21

за позовом Акціонерного товариства (далі - АТ) «Полтаваобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Нацкомісія, Регулятор або НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Нацкомісії

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022, ухвалене судом у складі головуючої судді Канигіної Т.С.

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Чалого І.С., суддів: Бершова Г.Є., Ральченка І.М.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 18.10.2021 АТ «Полтаваобленерго» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомісії від 09.09.2021 №1519 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Позовні вимоги АТ «Полтаваобленерго» обґрунтовувало посиланням на незаконність спірної постанови про накладення штрафу, оскільки порушень вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470 (далі - Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), ним не допущено.

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023, позов задоволено частково:

визнано протиправними та скасовано пункт 1, підпункти 1, 2 пункту 2, абзац 3 підпункту 3 пункту 2 постанови Нацкомісії від 09.09.2021 №1519 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання»;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. 22.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Нацкомісії, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Верховний Суд ухвалою від 08.06.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

5. 03.07.2023 від позивача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому АТ «Полтаваобленерго» просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Нацкомісією рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що у період з 15.07.2021 по 11.08.2021 посадовими особами Нацкомісії проведено планову перевірку господарської діяльності позивача за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2020.

За результатами проведеної перевірки Нацкомісією складено акт від 11.08.2021 №404.

Позивач листом від 18.08.2021 №10-71/16980 надав Нацкомісії пояснення щодо висновків, викладених в акті планової виїзної перевірки від 11.08.2021 № 404, у яких зазначив про те, що товариством не було допущено порушень положень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та вимог інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки та відповідно до статей 17, 19, 22 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII), статті 77 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон №2019-VIII) Нацкомісією прийнято постанову від 09.09.2021 № 1519 (далі - постанова №1519), якою, зокрема:

1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19, 22 Закону №1540-VIII та статті 77 Закону № 2019-VIII до АТ «Полтаваобленерго» застосовано санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 1700000,00 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а саме:

частини четвертої статті 21 Закону №2019-VIII, якою, зокрема, встановлено, що порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу;

пункту 1 частини третьої статті 46 Закону №2019-VIII щодо обов`язку оператора системи розподілу дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

пункту 3.2 розділу III Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, яким встановлено, що до складу ІКЦ входять начальник, його заступник (за наявності) та спеціалісти. Чисельність спеціалістів ІКЦ встановлюється з розрахунку 100000 споживачів на одного спеціаліста, включаючи начальника ІКЦ та його заступника (за наявності);

пункту 1.4 глави 1 Порядку складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу, звіту про її виконання та погодження уповноваженої особи з питань відповідності, яким встановлено, що у випадку виходу оператора системи розподілу зі складу вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання оператор системи розподілу протягом десяти робочих днів з дати настання такої події повинен звернутися (з поданням відповідних підтверджуючих матеріалів) до НКРЕКП щодо погодження припинення дії Програми та звільнення з посади Уповноваженого;

підпункту 4 пункту 2.3 глави 2 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, яким встановлено, що ОСР забезпечує дотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, до яких, зокрема, належить відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин;

Кодексу систем розподілу, а саме:

пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV, яким встановлено, зокрема, що послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 1 до Кодексу систем розподілу. Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу «під ключ» або з проектуванням лінійної частини приєднання замовником, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 2 до Кодексу систем розподілу;

пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV, яким встановлено, зокрема, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання;

пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV (у редакції, що була чинна до 01.06.2021), яким встановлено, що технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР разом з проектом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією);

Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а саме:

пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI, яким встановлено, що у разі відмови споживача, представника ВТКО та/або сторони, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, підписувати акт про недопуск або його відсутності в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про недопуск підтверджується відеозйомкою;

пункту 6.2 глави 6 розділу XIII (у редакції, що була чинною до 26.03.2020), яким встановлено, що у побутових споживачів покази лічильника мають зчитуватися на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. Якщо побутовий споживач самостійно подає дані про обсяги споживання електричної енергії за розрахунковий період, такі дані надаються споживачем до ППКО не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом повідомлення по телефону чи іншими електронними засобами або через свій кабінет на сайті ППКО, або через особисте звернення до ППКО;

пункту 6.7 глави 6 розділу XIII (у редакції, що була чинною до 26.03.2020), яким встановлено, що у випадку неподання споживачем даних про споживання електричної енергії за розрахунковий період у строки, установлені в цьому розділі, або неможливості отримання ППКО даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи вузла обліку) ППКО визначає обсяги споживання електричної енергії на цей розрахунковий період шляхом розрахунку середнього обсягу споживання за даними двох останніх фактичних послідовно знятих показів розрахункового лічильника;

підпункту 21 пункту 5.1.2 глави 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо обов`язку оператора системи проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків;

пункту 2.8 глави 2 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, яким встановлено, що реквізити кол-центрів, зокрема ОСР (номери телефонів, адреси вебсайту та адреси електронної поштової скриньки) розміщуються на платіжних документах споживача;

пункту 4.6 глави 4 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 11-НКРЕКП (квартальна), яким встановлено, що реєстр перерв в електропостачанні формується згідно з додатком 5 до цієї Інструкції із зазначенням, зокрема, класифікації перерв (графи 8 - 13) та дати та часу початку перерви в електропостачанні, часу першого повідомлення про перерву, яке реєструється у джерелах інформації (графа 14);

Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, а саме:

пункту 4.1 глави 4 (у редакції, що діяла до 11.06.2021) щодо обов`язку ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП ПРСР/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні;

пункту 4.2 глави 4 (у редакції, що була чинною до 11.06.2021), яким встановлено, що виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування;

підпункту 3 пункту 4.7 Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів у частині обов`язку суб`єкта господарювання повідомити НКРЕКП про усунення порушень у строк, встановлений вимогою;

пункту 1 Постанови № 2896 у частині дотримання операторами систем розподілу в кожному розрахунковому періоді граничної нижньої межі обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами в розмірі 80 відсотків (у редакції, що була чинною до 21.11.2020) та в розмірі 50 відсотків (у редакції, що була чинною до 04.07.2021) від обсягу фактичних технологічних втрат електричної енергії на її передачу або розподіл електричними мережами в цьому розрахунковому періоді;

підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (у редакції, що була чинною до 15.04.2021) щодо обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП;

підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з розподілу електричної енергії та доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі за тарифами, встановленими НКРЕКП;

підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів;

підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата дотримуватися визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат відповідно до структури тарифу на розподіл електричної енергії, встановленої, зокрема, постановами НКРЕКП від 11.12.2018 № 1840 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Полтаваобленерго» та від 10.12.2019 № 2683 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Полтаваобленерго»;

підпункту 23 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата дотримуватись показників якості послуг з розподілу електричної енергії, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, інерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії, а також якість електричної енергії, перелік та величини яких затверджено НКРЕКП, у тому числі загальних стандартів якості електропостачання;

підпункту 24 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків користувачу системи та/або споживачу у разі недотримання ліцензіатом показників якості послуг з розподілу електричної енергії, визначених НКРЕКП та договором про надання послуг з розподілу;

підпункту 25 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата забезпечити функціонування центрів обслуговування споживачів та кол-центру згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами НКРЕКП;

підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону №2019-VIII за умови дотримання замовником вимог Кодексу систем розподілу. Розраховувати плату за приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу на підставі методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу, затвердженої НКРЕКП;

підпункту 42 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата виконувати заходи ремонтної програми з ремонтів основних фондів у повному обсязі відповідно до обсягів фінансування, передбачених відповідною статтею структури тарифу, у тому числі ремонти для усунення аварійних відключень, на виконання приписів контролюючих органів та обґрунтованих скарг споживачів;

підпункту 43 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування згідно із схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону №1540-VIII, у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано АТ «Полтаваобленерго»:

1) урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатами діяльності у 2019 та 2020 роках» без додаткових джерел фінансування на загальну суму 70876,77 грн (без ПДВ), яка включає:

50% суми у 2019 році від надання в оренду/суборенду основних засобів (активів), які належать до основної діяльності ліцензіата, у розмірі 2978,30 тис. грн (без ПДВ),

50% суми додатково отриманого доходу у 2019 році від плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики в розмірі 7643,58 тис. грн (без ПДВ),

суму зекономлених при виконанні Інвестиційної програми у 2019 році коштів у розмірі 9307,67 тис. грн (без ПДВ),

50% суми додатково отриманого доходу у 2020 році від надання в оренду/суборенду основних засобів (активів), які належать до основної діяльності ліцензіата, у розмірі 3051,60 тис. грн (без ПДВ),

50% суми додатково отриманого доходу у 2020 році від плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики в розмірі 11 903,10 тис. грн (без ПДВ),

суму зекономлених при виконанні Інвестиційної програми у 2020 році коштів у розмірі 35992,52 тис. грн (без ПДВ);

2) у строк до 01.11.2021:

надати до Нацкомісії та Сектору Нацкомісії у Полтавській області належним чином завірені копії підтвердних документів щодо виконання заходу господарським способом та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по заходу Інвестиційної програми на 2020 рік «Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6 (10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні)» у розмірі 11 750,75 тис. грн (без ПДВ);

надати до Нацкомісії та Сектору Нацкомісії у Полтавській області в паперовому вигляді:

інформацію щодо кількості прийнятих звернень кол-центром ОСР за тематикою згідно з додатком 2 до Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами за І квартал 2019 року та за І та III квартали 2020 року;

інформацію щодо показників якості та кількості надання послуг кол-центрами згідно з додатком 4 до Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами за І квартал 2019 року та за І та III квартали 2020 року;

форму звітності № 12-НКРЕКП-розподіл (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з розподілу», затверджену постановою Нацкомісії від 12.06.2018 №374, за І квартал 2020 року;

привести свої дії стосовно гр. ОСОБА_1 у відповідність до вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, шляхом:

повернення коштів, сплачених за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановок споживача, в узгоджений зі споживачем спосіб;

встановлення засобу обліку на об`єкті споживача в місці, узгодженому зі споживачем (відповідно до заяви гр. ОСОБА_1 від 16.06.2020), або повернення засобу обліку на попереднє місце встановлення;

врегулювання договірних правовідносин з гр. ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) щодо величини дозволеної (договірної) потужності з урахуванням вимог пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії (зі змінами, внесеними постановою Нацкомісії від 17.03.2021 № 475);

про вжиті заходи у строк до 20.11.2021 повідомити Нацкомісію та Сектор Нацкомісії у Полтавській області (з наданням належним чином завірених та структурованих копій підтвердних документів);

надати компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР у частині відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин 459 споживачам, які станом на 25.01.2019 були підключені до ПЛ-6 кВ «Бурти», та 53 споживачам, які станом на 24.06.2019 були підключені до КТП-145, КТП-146, що заживлені від ПЛ-10 кВ «Дячкове», про що у строк до 20.11.2021 повідомити Нацкомісію та Сектор Нацкомісії у Полтавській області;

надати замовникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «ДАРС-С» послугу з приєднання електроустановок до електричних мереж з оформленням акта приймання-передачі послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж, про що у строк до 20.11.2021 повідомити Нацкомісію та Сектор Нацкомісії у Полтавській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;

надати ОСОБА_6 подвійну компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР у частині дотримання видачі технічних умов на приєднання разом із проектом договору про приєднання починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією), про що у строк до 20.11.2021 повідомити Нацкомісію та Сектор Нацкомісії у Полтавській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;

3) у строк до 01.01.2022:

надати до Нацкомісії та Сектору Нацкомісії у Полтавській області належним чином завірені копії підтвердних документів (висновків) відповідного органу державної виконавчої влади щодо відсутності необхідності отримання сертифіката (декларації) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по заходу Інвестиційної програми на 2020 рік «Реконструкція ВРП-110 кВ ПС 110/10 кВ «Супрунівка» із середнім класом наслідків (відповідальності) (СС2) на суму 68177,54 тис. грн (без ПДВ), що зафіксовані в акті планової перевірки;

привести чисельність спеціалістів Інформаційно-консультаційного центру у відповідність до вимог пункту 3.2 розділу III Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, про що у строк до 20.01.2022 письмово повідомити Нацкомісію та Сектор Нацкомісії у Полтавській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

3. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону № 1540-VIII:

1) у разі неврахування АТ «Полтаваобленерго» в Інвестиційній програмі на 2022 рік суми додатково отриманого доходу за результатами діяльності у 2019 та 2020 роках, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання Нацкомісії, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Полтаваобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму;

2) підготувати та винести на засідання Нацкомісії, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Полтаваобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 177420,22 тис. грн (без ПДВ), урахувавши:

суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2019 рік у розмірі 46920,42 тис. грн (без ПДВ),

суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік у розмірі 130478,30 тис. грн (без ПДВ),

суму перевищення запланованої вартості понад 10% по 8 об`єктах заходу Інвестиційної програми на 2020 рік «Виготовлення експертного висновку ПКД» у розмірі 21,50 тис. грн (без ПДВ);

3) при встановленні (перегляді) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Полтаваобленерго» врахувати величину дефіциту коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників до електричних мереж у 2019 році, у розмірі 106,92 тис. грн (без ПДВ) та величину профіциту коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників до електричних мереж у 2020 році, у розмірі 14 684,65 тис. грн (без ПДВ);

4) у разі несвоєчасного надання АТ «Полтаваобленерго» документів, передбачених в абзаці першому підпункту 2 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання Нацкомісії, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Полтаваобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на суму профінансованих коштів схваленої Інвестиційної програми на 2020 рік по заходу «Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6 (10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні)» у розмірі 11750,75 тис. грн (без ПДВ);

5) у разі несвоєчасного надання АТ «Полтаваобленерго» документів (висновків), передбачених в абзаці першому підпункту 3 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання Нацкомісії, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Полтаваобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на суму профінансованих коштів схвалених Інвестиційних програм на 2017 - 2020 роки у розмірі 65346,65 тис. грн (без ПДВ).

4. Взяти до відома суму профінансованих та неосвоєних АТ «Полтаваобленерго» коштів станом на 31.12.2020 по заходу Інвестиційної програми на 2020 рік «Технічне переоснащення кабельних ліній 10 кВ від ПО 150/35/10 кВ «Занасип» до РП-3, к. 1, к. 2 в м. Кременчук» у розмірі 44,69 тис. грн (без ПДВ).

Вважаючи постанову № 1519 такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства, АТ «Полтаваобленерго» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено відсутність вини позивача у вчиненні порушень, які слугували підставою для прийняття постанови Нацкомісії від 09.09.2021 №1519 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для скасування пункту 1, підпунктів 1, 2 пункту 2, абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 постанови № 1519.

При цьому, відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що зміст інших пунктів резолютивної частини постанови №1519 свідчить про те, що вони мають організаційно-розпорядчий характер внутрішньо-спрямованого змісту та жодним чином не порушують права позивача.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

8. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема, тим, що Нацкомісією за результатами проведеного заходу контролю на ринку у сфері енергетики та комунальних послуг правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії. При цьому, Нацкомісія вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що визначення розміру штрафу є дискреційним повноваженням регулятора.

Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, неправильно застосував пункт 12 Додатку 23 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджених постановою Нацкомісії від 14.06.2018 № 428 (далі - Порядок №428), оскільки безпідставно не взяв до уваги, що в постанові №1519 регулятор обґрунтовано зобов`язав АТ «Полтаваобленерго» врахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у 2019 та 2020 роках» без додаткових джерел фінансування на загальну суму 70876,77 тис. грн (без ПДВ).

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій всебічно, повно та об`єктивно дослідили матеріали справи та встановили, що АТ «Полтаваобленерго» під час здійснення господарської діяльності не допускало порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та іншого законодавства у сфері електроенергетики, отже, касаційна скарга відповідача є необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

11. У межах доводів та вимог касаційної скарги перевірці підлягають висновки судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для скасування пункту 1, підпунктів 1, 2 пункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 постанови №1519.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

14. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

15. Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом № 1540-VII та Законом №2019-VIII.

16. Закон № 1540-VIII визначає правовий статус Нацкомісії, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

17. Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону № 1540-VIII Нацкомісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор (Нацкомісія) є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

18. Згідно з частинами першою-третьою статті 3 Закону 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

19. Частинами першою-третьою статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

20. Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону № 1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

21. Частиною шостою статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному вебсайті.

План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному вебсайті Регулятора не пізніш як за п`ять днів до початку відповідного планового періоду.

Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку.

Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - п`яти робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до семи робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

22. Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором (частина 11 статті 19 Закону № 1540-VIII).

23. Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг передбачена положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII, згідно із частиною першою якої суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

24. Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

25. Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» (частина четверта статті 22 Закону №1540-VIII).

26. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії та відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом № 2019-VIII.

27. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2019-VIII Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

28. За змістом частини четвертої статті 6 Закону № 2019-VIII Регулятор має право, зокрема: видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення; накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої зобов`язання відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

29. Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, регламентована статтею 77 Закону № 2019-VIII.

30. Частиною першою статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

31. У частині другій цієї статті наведений перелік правопорушень на ринку електричної енергії. Такими правопорушеннями, зокрема, є: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

32. Відповідно до частини третьої статті 77 Закону № 2019-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

33. Згідно з частиною четвертою статті 77 Закону № 2019-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірах, установлених цією нормою.

34. Відповідно до частини шостої статті 77 Закону № 2019-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом 30-денного строку з дня складення акта перевірки.

35. Згідно з частиною сьомою статті 77 Закону № 2019-VIII за одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.

36. Частиною восьмою статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що рішення про застосування санкцій Регулятором та штрафних санкцій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, може бути оскаржено в судовому порядку.

37. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Нацкомісія є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових перевірок; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону №1540-VIII.

38. Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону №1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

39. Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону №1540-VIII Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

40. Частиною п`ятою статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

41. Згідно з частиною дев`ятою цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

42. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

43. Нацкомісія постановою від 14.06.2018 затвердила Порядок № 428.

44. Відповідно до пункту 10.1 Порядку № 428 у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов Нацкомісія розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

45. Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку № 428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг Нацкомісія може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді:

застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

накладення штрафу;

зупинення дії ліцензії;

анулювання ліцензії.

Рішення Нацкомісії про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в Нацкомісії) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

46. Пунктом 10.5 Порядку № 428 визначено, що рішення Нацкомісії про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в Нацкомісії) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

47. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що рішення Регулятора щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, оформлюється окремим документом у формі розпорядження. При цьому у формі постанови ухвалюється рішення про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії.

48. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №160/3512/19, від 29.01.2021 у справі №520/10318/19, від 24.11.2021 у справі №620/995/19, від 15.02.2022 у справі №120/1139/19-а та від 21.03.2023 у справі №640/17821/21.

49. Оспорювана у цій справі постанова № 1519, зокрема, містить рішення про накладення на позивача штрафу в розмірі 1700000,00 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (пункт 1 постанови №1519) та вимоги щодо усунення порушень законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (зокрема, підпункт 2 пункту 2 та абзац 3 підпункту 3 пункту 2 постанови №1519, які є предметом касаційного оскарження).

50. При цьому судами попередніх інстанцій не встановлено, що Нацкомісія видавала розпорядження щодо усунення позивачем порушень, виявлених під час здійснення контролю.

51. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що зобов`язання позивача усунути порушення закону, викладені у спірній постанові про накладення штрафу, суперечить положенням частини п`ятої статті 14 Закону 1540-VIII та пункту 10.4 Порядку № 428, у зв`язку з недотриманням суб`єктом владних повноважень форми прийняття рішення, яке мало бути оформлене окремим документом - розпорядженням.

52. Верховний Суд зауважує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

53. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

54. З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку стосовно наявності підстав для скасування підпункту 2 пункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 постанови №1519, однак неправильно визначили мотиви, якими обґрунтували свої судові рішення, у зв`язку з чим мотивувальна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 має бути змінена у відповідній частині і викладена в редакції цієї постанови.

55. Оцінюючи доводи учасників справи, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування пункту 1, спірної постанови №1519, колегія суддів вважає необхідним вказати на таке.

56. В акті перевірки від 11.08.2021 №404 відповідач встановив ряд порушень позивачем положень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема, такі:

АТ «Полтаваобленерго» не забезпечило необхідну кількість спеціалістів інформаційно-консультаційного центру, з розрахунку 100 000 споживачів на одного спеціаліста;

відсутність на рахунках за послугу з розподілу електричної енергії реквізитів кол-центру ОСР (номери телефонів, адреси вебсайту та адреси електронної поштової скриньки);

відсутність відеозапису відмови споживача від підписання акту про недопуск;

недотримання позивачем вимог до заповнення форми звітності 11-НКРЕКП (квартальна), зокрема, що по окремим об`єктам АТ «Полтаваобленерго» перерви у електропостачанні були помилково класифіковані як аварійні, замість правильного - форс-мажорні обставини;

невиконання товариством вимог листа НКРЕКП від 01.10.2020 № 3633/20.2/8-20 щодо приведення відносин зі споживачем у відповідність до вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії;

ненадання повної інформації на запит регулятора від 30.06.2021 № 44/234-21 стосовно звернень Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області від 09.04.2019 № 122 та від 23.04.2019 №259юр, які надійшли до НКРЕКП;

порушення десятиденного строку на звернення (з поданням відповідних підтверджуючих матеріалів) до НКРЕКП щодо погодження припинення дії програми відповідності оператора системи розподілу та звільнення з посади уповноваженої особи з питань відповідності;

викладення в додатках до окремих договорів про приєднання до електричних мереж систем розподілу, укладених з 2019 по 2020 роки, додаткових умов надання послуг (зокрема щодо строку надання послуги підключення), які відрізняються від тих, що визначені в інших аналогічних угодах, укладених в зазначений період, що свідчить про порушення позивачем вимог щодо надання відповідних послуг на прозорій недискримінаційній основі;

недотримання позивачем строків надання послуг зі стандартного приєднання до електроустановок та надання замовникам технічних умов на стандартне приєднання;

порушення позивачем вимог щодо забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання;

невиконання позивачем схвалених Інвестиційних програм на 2019 та 2020 роки;

незабезпечення граничної нижньої межі придбання електричної енергії на ринку «на добу наперед»;

неналежне виконання умов договору від 26.09.2007 № 4265/02/1973, укладеного між АТ «Полтаваобленерго» та Державним підприємством «Енергоринок»;

невиконання позивачем в повному обсязі програми ремонтів на 2019 рік.

57. Оцінюючи доводи учасників справи та висновки судів попередніх інстанцій стосовно виявлених регулятором порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

58. В акті перевірки від 11.08.2021 №404 встановлено що штатна чисельність працівників інформаційно-консультаційного центру АТ «Полтаваобленерго» становить 7 одиниць, при цьому 4 посади є вакантними, а фактична чисельність працівників становить 3 одиниці (зазначена обставина встановлена судами попередніх інстанцій та не заперечується учасниками справи), при необхідній кількості 7 одиниць, що, як відображено в акті, свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 3.2 Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.03.2009 № 299 (далі - Положення №299).

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем вимог пункту 3.2 Положення №299 суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач вийшов за межі перевірки, оскільки таке питання не входить до переліку питань, визначених у додатку № 10 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджених постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (надалі - Порядок № 428) відповідно до якого здійснювалась перевірка, як це зазначено в посвідченні НКРЕКП на проведення планової перевірки від 08.07.2021 №391.

Колегія суддів зазначає, що в додатку 10 до Порядку №428 в переліку питань щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства України та ліцензійних умов за порядковим номером 3.5 міститься питання щодо перевірки забезпечення ліцензіатом функціонування центрів обслуговування споживачів та кол-центру згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами НКРЕКП.

Враховуючи зазначене, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо виходу Регулятора за межі переліку питань заходу державного контрою в частині перевірки дотримання позивачем вимог Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії.

Суди також встановили, що позивач для забезпечення діяльності інформаційно-консультаційного центру створив необхідну кількість робочих місць (штатна чисельність працівників товариства становить сім осіб, в період 2019-2020 років чотири посади були вакантні) та вживав заходів для заповнення вказаних вакансій, що підтверджується оголошеннями про наявність вакансій спеціалістів Інформаційно-консультаційного центру та поданою до Полтавського центру зайнятості у 2019 та 2020 роках Інформацією про попит на робочу силу (вакансії).

Указане, за висновком судів попередніх інстанцій, з яким погоджується Верховний Суд, свідчить про те, що позивач, маючи необхідну кількість штатних одиниць працівників Інформаційно-консультаційного центру та вживаючи заходів щодо заповнення вакантних посад, не допустив порушень вимог пункту 3.2 Положення №299.

59. Щодо дотримання позивачем положень пункту 2.8 глави 2 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, затверджених постановою НКРЕКП 12.06.2018 № 373 колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2.8 глави 2 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, затверджених постановою НКРЕКП від 12.06.2018 № 373, передбачено, що реквізити кол-центрів ОСР/електропостачальника (номери телефонів, адреси вебсайту та адреси електронної поштової скриньки) розміщуються на платіжних документах споживача.

В акті перевірки відповідачем вибірково проаналізовано копії рахунків за послугу з розподілу електричної енергії від 31.01.2019 №ТК21500334, від 31.01.2019 №ТК22300084, від 31.05.2019 №ТК21500334, від 31.10.2019 №ТК22300084 та встановлено відсутність у вищезазначених рахунках за послугу з розподілу електричної енергії реквізитів кол-центру ОСР (номери телефонів, адреси веб-сайту та адреси електронної поштової скриньки).

Натомість судами попередніх інстанцій встановлено, що на зворотній стороні рахунків за послуги з розподілу електричної енергії розміщено реквізити кол-центру АТ «Полтаваобленерго», а саме: номери телефонів, адреси вебсайту та адреси електронної поштової скриньки.

При цьому, позивач також зазначає, що на вимогу НКРЕКП було надано копії рахунків за послуги з розподілу електричної енергії роздруковані з білінгової системи лише з лицьової сторони, що містить інформацію про реквізити сторін, обсяги розподіленої електричної енергії та платіжну інформацію, оскільки зворотну сторону рахунків НКРЕКП не запитувало.

Наведені обставини, встановлені судами попередніх інстанцій і не спростовані доводами касаційної скарги, свідчать, що позивачем не було порушено вимог пункту 2.8 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, затверджених постановою НКРЕКП від 12.06.2018 № 373.

60. Стосовно дотримання АТ «Полтаваобленерго» вимог пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП14.03.2018 № 311 (далі - Кодексу комерційного обліку електричної енергії) колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі відмови споживача, представника ВТКО та/або сторони, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, підписувати акт про недопуск або його відсутності в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про недопуск підтверджується відеозйомкою.

Суд першої інстанції безпосередньо дослідив відеозаписи (що не спростовується скаржником) QVR_2020_05_26_13_20_56.mp4 та QVR_2020_05_26_13_45_37.mp4, з яких встановив, що споживач ОСОБА_1 не допустив працівників позивача для проведення технічної перевірки засобу обліку, у зв`язку з чим працівники позивача оформили акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 та запропонували ОСОБА_1 підписати вказаний акт, але споживач відмовився його підписати.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що АТ «Полтаваобленерго» оформило акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020, що також підтверджується відеозаписом, отже, товариство не допустило порушень положень пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

61. Щодо дотримання позивачем вимог до заповнення форми звітності колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 4.6 глави 4 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 11-НКРЕКП (квартальна) «Звіт щодо показників надійності електропостачання», затвердженої постановою НКРЕКП від 23.03.2017 № 345 (далі - Інструкція №345), визначено, що реєстр перерв в електропостачанні формується згідно з додатком 5 до цієї Інструкції із зазначенням, зокрема, класифікації перерв (графи 8 - 13) та дати та часу початку перерви в електропостачанні, часу першого повідомлення про перерву, яке реєструється у джерелах інформації (графа 14).

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції №345, у разі внесення змін до звіту після відправлення ліцензіат зобов`язаний терміново надіслати до НКРЕКП та її територіальних органів за місцезнаходженням ліцензіата виправлений звіт в електронному вигляді та на паперових носіях з підписом керівника ліцензіата або іншої уповноваженої особи, а також лист із зазначенням причини внесення змін.

В акті перевірки відповідачем було встановлено ряд неточностей у поданій позивачем формі звітності 11-НКРЕКП (квартальна), зокрема, що по окремим об`єктам АТ »Полтаваобленерго» перерви у електропостачанні були помилково класифіковані як аварійні, замість правильного - форс-мажорні обставини.

При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що позивач до початку проведення планової перевірки, скориставшись правом на подання уточненої форми звітності відповідно до пункту 2.6 Інструкції №345 подав уточнені форми звітності №11-НКРЕКП та надіслав на електронну адресу відповідача електронні реєстри перерв в електропостачанні, що підтверджується відповідними листами АТ «Полтаваобленерго» та скріншотами електронних листів, натомість в акті перевірки не зафіксовано порушень пункту 4.6 щодо уточнених форм звітності №11-НКРЕКП.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що скориставшись правом на подання уточнених форм звітності позивач не допустив порушень пункту 4.6 глави 4 Інструкції №345.

62. Стосовно дотримання позивачем вимог підпункту 3 пункту 4.7 Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених постановою НКРЕКП від 02.07.2019 №1333 (далі - Правила №1333) колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 3 пункту 4.7 Правил №1333 передбачено, що за результатом розгляду отриманої від суб`єкта господарювання відповіді НКРЕКП направляє заявнику письмову відповідь про результати розгляду його заяви та зобов`язує суб`єкта господарювання усунути порушення, якщо за результатами розгляду його пояснень та наданих матеріалів НКРЕКП вбачає у діях суб`єкта господарювання недотримання вимог законодавства та/або ліцензійних умов, які порушують охоронювані законом права та інтереси заявника. Суб`єкт господарювання зобов`язаний повідомити НКРЕКП про усунення порушень у строк, встановлений вимогою.

В акті перевірки встановлено, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 08.07.2020 листом від 01.10.2020 №3633/20.2/8-20 НКРЕКП зобов`язало позивача привести свої дії по відношенню до зазначеного споживача у відповідність до вимог законодавства шляхом:

обмеження використання електричної потужності на об`єкті споживача не нижче величини дозволеної потужності, передбаченої умовами договору, укладеного між ОСР та споживачем;

встановлення засобу обліку у місці, узгодженому зі споживачем (відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18.06.2020) або повернення засобу обліку на попереднє місце встановлення. Також Регулятор зобов`язав товариство про вжиті заходи повідомити Регулятора у двотижневий термін.

У строк, визначений в листі від 01.10.2020 № 3633/20.2/8-20 товариство листом від 21.10.2020 №04-32-19246 повідомило НКРЕКП, що засіб комерційного обліку електричної енергії було встановлено в узгодженому ОСОБА_1 місці.

Зазначена обставина також була встановлена судами попередніх інстанцій на підставі досліджених відеозаписів QVR_2020_06_23_11_52_47.mp4, QVR_2020_06_23_12_52_30.mp4.

За висновком комісії з перевірки, наведеним в акті від 11.08.2021 №404, не встановивши засіб комерційного обліку електричної енергії в узгодженому з ОСОБА_1 місці, товариство не виконало вимоги листа Регулятора від 01.10.2020 № 3633/20.2/8-20, що свідчить про порушення позивачем вимог підпункту 3 пункту 4.7 Правил №1333.

Колегія суддів зазначає, що за відсутності встановлених Регулятором порушень позивачем вимог абзацу 3 пункту 2.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, який регламентує порядок визначення рівня дозволеної (договірної) потужності, підстави стверджувати, що товариство протиправно обмежило ОСОБА_1 величину дозволеної потужності немає.

Крім того, враховуючи надання товариством відповіді у строк визначений листом НКРЕКП від 01.10.2020 № 3633/20.2/8-20, а також з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо того, що засіб комерційного обліку електричної енергії встановлено в узгодженому зі споживачем місці, колегія суддів констатує, що позивачем не було допущено порушень вимог підпункту 3 пункту 4.7 Правил №1333.

В акті перевірки також вказано про недотримання позивачем вимог підпункту 3 пункту 4.7 Правил №1333, про що свідчить невиконання АТ «Полтаваобленерго» вимог щодо врегулювання договірних правовідносин з ОСОБА_1 , викладених в листі НКРЕКП від 01.04.2021 №1679/20.2/8-21.

Проте в цій частині позовних вимог колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що відповідач вийшов за межі перевірки, оскільки згідно з посвідченням на проведення планової перевірки від 08.07.2021 № 391 планова перевірка господарської діяльності АТ «Полтаваобленерго» проводилась за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, натомість лист НКРЕКП №1679/20.2/8-21 був датований 01.04.2021.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за порушення вимог підпункту 3 пункту 4.7 Правил №1333.

63. Щодо дотримання позивачем вимог підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії під час надання до НКРЕКП матеріалів в частині взаємовідносин з Об`єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області колегія суддів зазначає наступне.

За змістом підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.

В акті від 11.08.2021 №404 зафіксовано, що під час заходу державного контролю відповідач направив АТ «Полтаваобленерго» запит від 30.06.2021 № 44/234-21 щодо надання інформації та матеріалів за зверненнями Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області від 09.04.2019 № 122 та від 23.04.2019 №259юр, які надійшли до НКРЕКП.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач надав до НКРЕКП копії всіх наявних листів з указаним споживачем.

Натомість в акті перевірки відповідач зазначив, що з наданих копій листів неможливо повно та всебічно дослідити питання, викладенні в зверненнях від 09.04.2019 № 122 та від 23.04.2019 № 259юр, які надійшли до НКРЕКП, що на думку Регулятора свідчить про неповноту наданої товариство інформації.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи, що позивач надав Регулятору всю наявну переписку з вказаним споживачем, висновки НКРЕКП про неповноту наданої позивачем інформації є помилковими, отже, в цій частині позовних вимог підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії не було.

64. Щодо невиконання заходу 1.1.5.2.1 «Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6(10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні)» Інвестиційної програми на 2020 рік.

В акті від 11.08.2021 №404 констатовано фактичне виконання заходу 1.1.5.2.1 «Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6(10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні)», оскільки, як зазначає відповідач, обладнання встановлене та виконує своє функціональне призначення, однак, на думку комісії з перевірки, надані АТ «Полтаваобленерго» на підтвердження виконання даного заходу акти про виконання заходів Інвестиційної програми на 2020 рік від 30.11.2020 №1.1.5.2.1.1 та від 31.12.2020 №1.1.5.2.1.2, які не передбачені в переліку документів, визначеному пунктом 2.5 Правил введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів діючих електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.11.2011 №691 (далі - Правила № 691) щодо введення в роботу складових частин об`єктів електричних мереж групи І після їх технічного переоснащення або заміни.

Відповідно до пункту 2.5 Правил № 691 складові частини об`єктів електричних мереж групи І вводять у роботу після їх технічного переоснащення або заміни в такій послідовності:

перевірка комплектності виконавчої документації та її відповідності вимогам договорів, технічних умов, чинних стандартів, норм і правил;

перевірка відповідності технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж вимогам чинних стандартів, норм і правил;

проведення індивідуальних випробувань устаткування і функціональних випробувань окремих систем;

комплексне випробування об`єкта електричних мереж і складання акта комплексного випробування технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж згідно з додатком 1;

складання акта приймання-здавання технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж згідно з додатком 2.

З аналізу зазначеної норми колегія суддів приходить до висновку, що у пункті 2.5 Правил №691 не визначено переліку документів, які повинні надаватись ліцензіатом на підтвердження виконання заходів з технічного переоснащення, натомість вказана норма регулює порядок введення в роботу об`єктів щодо яких здійснювалось таке переоснащення.

Враховуючи, що під час перевірки Регулятором не досліджувалось питання дотримання товариством порядку введення в роботу трансформаторних підстанцій після їх технічного переоснащення, натомість відповідач констатував фактичне виконання товариством цього заходу, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за невиконання зазначеного заходу Інвестиційної програми на 2020 рік.

65. В акті перевірки відповідачем також було зафіксовано невиконання позивачем в повному обсязі схваленої Інвестиційної програми на 2019, що на думку регулятора, свідчить про недотримання АТ «Полтаваобленерго» вимог підпункту 43 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, пунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09,2018 № 955.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що питання виконання Інвестиційної програми на 2019 рік було предметом розгляду попередньої позапланової виїзної перевірки, за наслідками проведення якої було складено акт позапланової перевірки №131 від 12.05.2020 та прийнято постанову від 11.06.2020 №1114 «Про накладення штрафу на АТ »Полтаваобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання».

Враховуючи той факт, що товариство вже притягувалось до відповідальності за невиконання Інвестиційної програми на 2019 рік, з урахуванням положень статті 61 Конституції України відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, колегія суддів зазначає, що підстави для притягнення позивача до відповідальності за невиконання Інвестиційної програми на 2019 рік відсутні.

66. Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що в НКРЕКП не було підстав для накладення на позивача штрафу за вказані вище порушення, що були зафіксовані в акті перевірки від 11.08.2021 №404.

67. Стосовно інших порушень зафіксованих Регулятором в акті перевірки від 11.08.2021 №404, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

68. З приводу дотримання позивачем десятиденного строку на звернення (з поданням відповідних підтверджуючих матеріалів) до НКРЕКП щодо погодження припинення дії програми відповідності оператора системи розподілу та звільнення з посади уповноваженої особи з питань відповідності суди попередніх інстанцій обмежились лише вказівкою на те, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами факти, які викладені у позовній заяві, щодо відсутності з боку позивача порушень вимог пункту 1.4 Порядку складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу, звіту про її виконання та погодження уповноваженої особи з питань відповідності, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1406 (далі - Порядок №1406).

Разом з тим, в акті перевірки від 11.08.2021 №404 встановлено (що також підтверджується матеріалами справи), що позивач листами від 09.06.2020 №13-88-9798 та від 11.06.2020 №01-1/9978 повідомив Регулятору про відчуження часток в статутних капіталах ТОВ «Полтаваенергозбут» та ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» (відповідно до актів приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ «Полтаваенергозбут» та ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» від 10.06.2020), однак, звернення щодо погодження припинення дії Програми відповідності та звільнення з посади уповноваженої особи з питань відповідності на адресу НКРЕКП було надіслано листом від 02.09.2020 №15743, тобто з пропуском строку визначеного пунктом 1.4 глави 1 Порядку №1406.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку №1406 у випадку виходу Оператора зі складу вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання Оператор протягом десяти робочих днів з дати настання такої події повинен звернутися (з поданням відповідних підтверджуючих матеріалів) до НКРЕКП щодо погодження припинення дії Програми та звільнення з посади Уповноваженого.

Враховуючи те, що позивач звернувся до НКРЕКП з листом щодо припинення дії Програми відповідності та звільнення з посади уповноваженої особи з питань відповідності більше ніж через два місяці після відчуження часток в статутних капіталах ТОВ »Полтаваенергозбут» та ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», колегія суддів констатує, що позивач порушив вимоги пункту 1.4 глави 1 Порядку № 1406.

69. Щодо виконання позивачем обов`язку надавати послуги з розподілу електричної енергії та доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі колегія суддів звертає увагу на таке.

Частиною четвертою статті 21 Закону № 2019-VIII визначено, що порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу.

Зазначений обов`язок для суб`єктів господарювання на ринку природних монополій також закріплений в підпункті 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

За змістом підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися ряду організаційних вимог, зокрема, надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону №2019-VIII за умови дотримання замовником вимог кодексу систем розподілу.

Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок визначає Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 310 (далі - Кодекс систем розподілу).

За змістом пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу (далі - договір про стандартне приєднання). Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ»/з проєктуванням лінійної частини приєднання замовником, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу (далі - договір про нестандартне приєднання).

В ході перевірки регулятором встановлено, що в договорах про стандартне/нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу, укладених позивачем в період з 2019 по 2020 роки, міститься додаток до договору «Розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж».

НКРЕКП встановило, що в зазначеному додатку до ряду договорів, укладених з 2019 по 2020 роки, міститься пункт наступного змісту:

«Сторони домовилися, що у разі необхідності перевищення наведеного в пункті 2.1. строку надання послуг з приєднання із причин, незалежних від Виконавця послуг, Виконавець послуг має право відкоригувати строк надання послуг. Новий строк надання послуг з приєднання погоджується сторонами шляхом направлення Виконавцем послуг листа Замовнику із зазначенням кількості календарних днів продовження строку з посиланням на документи, що підтверджують вищезазначені обставини. Цей лист вважається Сторонами невід`ємною частиною договору.»

Регулятор в акті перевірки також встановив, що в договорах з іншими замовниками, укладеними в цей же період немає положення такого змісту.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем вимог частини четвертої статті 21 Закону № 2019-VIII, підпунктів 12, 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що до прийняття постанови НКРЕКП від 24.06.2020 № 1209 «Про затвердження Змін до Кодексу систем розподілу», яка набрала чинності 01.07.2020, не було затвердженої типової форми розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж (додаток до договору про приєднання до електричних мереж), тому сторони мали право укласти такий додаток до договору про приєднання у довільній формі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що додаток до договору - це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору тощо.

При цьому встановлення типової форми договору для суб`єкта господарювання на ринку природних монополій є важливим механізмом забезпечення прав споживачів, який направлений на попередження зловживання таким суб`єктом господарювання своїм монопольним становищем.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що позивач, визначаючи в додатках до окремих договорів про приєднання до електричних мереж систем розподілу додаткові умови надання послуг (зокрема щодо строку надання послуги підключення), які відрізняються від тих, що визначені в інших аналогічних угодах - не дотримався типової форми договору та порушив вимоги щодо надання відповідних послуг на прозорій не дискримінаційній основі. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для накладення штрафу за порушення вимог частини четвертої статті 21 Закону №2019-VIII, підпунктів 12, 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу є необґрунтованими.

70. Стосовно дотримання позивачем строків надання послуг зі стандартного приєднання до електроустановок та надання замовникам технічних умов на стандартне приєднання колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу встановлено, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

Згідно з пунктом 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проєктом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією).

В обґрунтуванні до проекту спірної постанови відповідач зазначив, що вказані порушення Кодексу систем розподілу було виявлено шляхом сортування даних, що містяться в поданому АТ «Полтаваобленерго» звіті «Щодо фактичних витрат (без ПДВ) на приєднання електроустановок замовників, які за ознаками відповідають першому та другому ступеням стандартного приєднання за 2019 та 2020 рік».

Відповідно до статті 4 Закону №1540-VIII одними з основних принципів діяльності Регулятора є принципи неупередженості та об`єктивності під час прийняття рішень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони. Зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Зміст цих правових норм свідчить про те, що висновки Регулятора повинні бути об`єктивні, обґрунтовані та підтверджені фактичними матеріалами перевірки.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про необґрунтованість доводів Регулятора щодо порушень, виявлених шляхом сортування даних без аналізу та вивчення первісних документів по замовниках послуг.

Разом з тим, в акті перевірки були також встановленні порушення строків надання послуг зі стандартного приєднання до електроустановок та надання замовникам технічних умов на стандартне приєднання щодо конкретних споживачів, зокрема, щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «ДАРС-С».

Стосовно зазначених позивачів суди констатували відсутність вказаних порушень, мотивуючи такий висновок тим, що послуги стандартного приєднання були надані в строки, визначені з урахування умов додаткових угод про продовження строку надання послуги з приєднання.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, оскільки строки надання послуг зі стандартного приєднання до електроустановок замовника, як і строки надання замовникам технічних умов на стандартне приєднання чітко визначені пунктами 4.2.4 та 4.2.5 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу і їх пролонгація на підставі додаткових угод не звільняє надавача послуг від відповідальності за порушення строків, визначених зазначеними нормами права, що свідчить про те, що в Регулятора були підстави для накладення штрафу за порушення зазначених норм Кодексу систем розподілу.

71. Стосовно дотримання позивачем вимог підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

За змістом підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що пунктом 6.2.2 додаткової угоди від 26.12.2018 № 16193/01 до договору від 26.09.2007 № 4265/02/1973 укладеного між АТ »Полтаваобленерго» та Державним підприємством (далі - ДП) «Енергоринок» визначено наступну умову: «остаточний розрахунок за куплену ОСР в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці на підставі Акта купівлі-продажу, отриманим ОСР відповідно до п. 4.10 Договору, здійснюється ОСР до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої ОСР електроенергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу та сумарною оплатою ОСР за розрахунковий період з урахуванням ПДВ».

Перевіркою встановлено, що станом на 31.06.2019 в АТ «Полтаваобленерго» обліковувалась заборгованість на суму 13 741,52 тис. грн перед ДП «Енергоринок», яка мала бути сплачена до 14.07.2019.

24.12.2019 позивач направив ДП «Енергоринок» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №10-74/20183.

У січні 2020 року АТ «Полтаваобленерго» та ДП «Енергоринок» підписали акт звірки розрахунків станом на кінець дня 31.12.2019 (з урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2019 №10-74/20І83), яким засвідчено погашення боргових зобов`язань позивача перед ДП «Енергоринок».

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень позивачем вимог підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії на підставі того, що у зв`язку з втратою чинності 01.07.2019 Законом України «Про електроенергетику», який зобов`язував ліцензіатів укладати договори з ДП «Енергоринок», договір від 26.09.2007 №4265/02 втратив статус обов`язкового до укладення, тобто припинив свою дію в червні 2019 до виникнення заборгованості по цьому договору.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що закінчення терміну/строку дії договору не припиняє виконання договірних зобов`язань, тобто зобов`язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що заборгованість позивача перед ДП »Енергоринок» була погашена 24.12.2019 (дата заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог) тобто з порушенням строків, визначених договором від 26.09.2007 №4265/02/1973 (з урахуванням додаткової угоди від 26.12.2018 № 16193/01), а тому в НКРЕКП були підстави для накладення на позивача штрафу за порушення вимог підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

72. Стосовно решти порушень, що були встановлені Регулятором в акті перевірки від 11.08.2021 №404, суди попередніх інстанцій вказали на наявність низки об`єктивних чинників , що спричинили такі порушення, що за висновками судів свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення штрафу за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали оцінку спірній постанові, зокрема, в частині накладення на позивача штрафу, на предмет обґрунтованості та співмірності розміру санкції, що була застосована до позивача.

73. Колегія суддів не погоджується з такою мотивацією судів попередніх інстанцій, оскільки наявність об`єктивних факторів, що зумовили виникнення обставин, які були кваліфіковані НКРЕКП як порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії може і повинно враховуватись Регулятором при визначенні розміру штрафної санкції як пом`якшуюча обставина, але не як підстава для звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності.

74. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів констатує, що в Регулятора були підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, однак, оцінюючи дії відповідача, при визначенні розміру штрафної санкції, що підлягає застосуванню, на предмет дотримання НКРЕКП вимог статті 77 Закону № 2019-VIII, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

75. Оскаржуваною постановою до позивача застосовано максимальний розмір штрафу, передбаченого пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII - 1700000,00 грн.

76. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов в частині скасування пункту 1 постанови №1519, неправильно застосували положення статті 77 Закону № 2019-VIII, оскільки не врахували, що визначення конкретного розміру штрафу в межах, встановлених зазначеною нормою закону, є дискреційним повноваженням Нацкомісії.

77. З огляду на такі доводи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

78. Положеннями Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, визначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

79. Разом з тим, дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

80. Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

81. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

82. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

83. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

84. Колегія суддів зазначає, що право на визначення розміру санкції згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85000,00 грн до 1700000,00 грн.

85. При цьому, за змістом частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.

86. Верховний Суд наголошує, що при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

87. Обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень при визначенні розміру санкції обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

88. Орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

89. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а.

90. Аналіз положень частини другої статті 2 КАС України, якою визначено загальні вимоги до рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, щодо його обґрунтованості та частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, якою визначено вимоги до Регулятора, яких він має дотриматись при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, дають підстави для висновку про те, що в рішенні про накладення штрафу мають бути зазначені конкретні дії та/або бездіяльність особи, яка притягається до відповідальності, які стали підставою для накладення штрафу, з наданням суб`єктом владних повноважень власної оцінки таким діям.

91. Крім того, колегія суддів зазначає, що обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні Нацкомісії під час вирішення питання про притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

92. Спірна постанова про накладення на АТ «Полтаваобленерго» штрафу в частині наведених в ній обґрунтувань містить лише посилання на норми матеріального права, які на думку Регулятора, було порушено позивачем. При цьому, в постанові №1519 Нацкомісія не надала оцінки серйозності і тривалості виявлених нею правопорушень, їх наслідкам для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, не вказала на існування пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин, отже, спірна постанова прийнята без дотримання вимог частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, оскільки не містить обґрунтувань застосування санкції саме у максимальному розмірі - 1700000,00 грн, який беззаперечно є суттєвим для суб`єкта господарювання.

93. Вказане свідчить про недотримання відповідачем принципу обґрунтованості та пропорційності при визначенні розміру санкції, яка підлягала застосуванню до позивача, що є достатньою підставою для скасування пункту 1 постанови №1519 без надання оцінки оскаржуваній постанові на предмет доведеності зазначених в ній порушень.

94. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для скасування пункту 1 постанови №1519, проте, в основу такого висновку поклали неправильні мотиви, у зв`язку з чим мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень про задоволення позовних вимог в цій частині також слід змінити, виклавши їх в редакції цієї постанови.

95. Оцінюючи доводи учасників справи, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування підпункту 1 пункту 2 спірної постанови №1519, колегія суддів вважає необхідним вказати на таке.

96. Відповідно до статті 50 Закону № 2019-VIII та статті 17 Закону №1540-VIII Нацкомісія постановою від 04.09.2018 № 955 затвердила Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу (далі - Порядок №955).

97. Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 955 цей Порядок поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіати), та установлює процедуру подання, формування, розгляду, схвалення та виконання планів розвитку систем розподілу (далі - ПРСР) та інвестиційних програм (далі - ІП) ліцензіатів.

98. За визначенням, що міститься у пункті 1.2 Порядку № 955, інвестиційна програма - план використання коштів, розроблений на підставі схваленого ПРСР ліцензіата, для підвищення рівня надійності та економічності роботи основних фондів, який містить комплекс зобов`язань ліцензіата на період її виконання щодо розвитку ліцензіата, джерела її фінансування, графік виконання та пояснювальну записку.

99. На виконання пункту 1.3 Порядку № 955 ліцензіат зобов`язаний використовувати кошти, визначені як джерело фінансування інвестиційної програми, виключно на її виконання відповідно до графіка, визначеного інвестиційною програмою.

100. Відповідно до пункту 2.5 Порядку № 955 з метою обґрунтування запланованих витрат ліцензіата на прогнозний період, які спрямовуються на нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення та інший розвиток основних фондів, активів ліцензіата, до НКРЕКП подається ІП за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, що має передбачати першочергове виконання перехідних заходів з попередніх періодів.

101. На виконання вимог пункту 2.14 Порядку № 955 планування фінансування розділів ІП повинно здійснюватися ліцензіатом з урахуванням, зокрема, необхідності забезпечення належного рівня якості, безпеки та надійності електропостачання на довгостроковий період, підвищення енергоефективності розподільних електричних мереж, забезпечення кібербезпеки об`єктів системи розподілу.

102. Згідно з пунктами 3.4, 3.5, 3.9 Порядку №955 ІП розглядається відповідним підрозділом апарату НКРЕКП на предмет її оформлення, затвердження та погодження, наявності відповідного обґрунтування окремих розділів та ІП в цілому відповідно до вимог цього Порядку.

У разі відсутності у НКРЕКП зауважень до ІП або відсутності у ліцензіата пропозицій, додаткових пояснень та обґрунтувань щодо зауважень та пропозицій НКРЕКП до ІП питання про схвалення ІП виноситься на засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання.

У разі визнання на засіданні у формі відкритого слухання НКРЕКП необґрунтованими окремих розділів ІП або їх складових ці розділи чи їх складові ліцензіату пропонується виключити, а кошти, передбачені на їх фінансування, можуть бути вилучені зі структури тарифу або перерозподілені ліцензіатом між іншими розділами ІП за пропозицією НКРЕКП.

103. Зі змісту наведених норм права вбачається, що інвестиційна програма є обов`язковим до виконання суб`єктом господарювання, що проводить діяльність на ринку енергетики та комунальних послуг, економічно обґрунтованим планом використання коштів, що розробляється таким суб`єктом господарювання відповідно до вимог чинного законодавства і затверджується/погоджується Регулятором.

Отже, до компетенції Нацкомісії належать повноваження щодо розгляду, затвердження та внесення змін до інвестиційних програм ліцензіатів.

104. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підпунктом 1 пункту 2 постанови №1519 Нацкомісія, з посиланням на пункт 1 частини першої та пункт 1 частини другої статті 17 Закону № 1540-VIII, зобов`язала позивача врахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатами діяльності у 2019 та 2020 роках» без додаткових джерел фінансування на загальну суму 70876,77грн (без ПДВ).

105. Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 частини першої та пунктом 1 частини другої статті 17 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор приймає рішення, які є обов`язковими до виконання, але виключно з питань, що належать до його компетенції.

106. При цьому, приписи чинного законодавства не наділяють Нацкомісію повноваженням давати вказівки ліцензіатам щодо формування джерел фінансування інвестиційних програм, які розроблятимуться ними в майбутньому. Відповідні повноваження обмежуються чинним законодавством та передбачають процедуру схвалення поданої ліцензіатом інвестиційної програми або внесення змін до схваленої інвестиційної програми.

107. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що за відсутності в Нацкомісії відповідних повноважень щодо надання вказівок ліцензіатам стосовно положень майбутньої інвестиційної програми, спірна постанова в частині покладення такого обов`язку на позивача суперечить вимогам статті 2 КАС України.

108. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для скасування підпункту 1 пункту 2 постанови №1519, однак невірно визначились з мотивами, якими обґрунтували свої рішення в цій частині.

109. Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

110. На підставі вищезазначеного та враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильних висновків про необхідність скасування пункту 1, підпунктів 1, 2 пункту 2 та абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 постанови №1519, однак в основу зазначених висновків поклали неправильні мотиви, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальні частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 в частині задоволених позовних вимог, виклавши їх у редакції цієї постанови Верховного Суду.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №440/12985/21 в частині задоволених позовних вимог змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №440/12985/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді С.Г. Стеценко В.М. Шарапа

Джерело: ЄДРСР 118599534
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку