ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 р.Справа № 440/12985/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 06.06.22 по справі № 440/12985/21 за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2021 Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (надалі АТ "Полтаваобленерго") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (надалі НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить: визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 09.09.2021 №1519 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваенерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що НКРЕКП безпідставно вийшло за межі перевірки при здійснення відповідного позапланового заходу, чим порушено вимоги абзацу 5 частини сьомої статті 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", що, на думку позивача, призвело до прийняття неправомірного рішення. За доводами позивача, посилання НКРЕКП у пункті 1 резолютивної частини оскаржуваної постанови на те, що штраф на АТ "Полтаваобленерго" накладено за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, не відповідає дійсності, оскільки АТ "Полтаваобленерго" діяло з дотриманням положень Закону України "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема Кодексу систем розподілу, Правил роздрібного ринку електричної енергії у правовідносинах із заявниками у частині питань, які стали підставою для проведення позапланової виїзної перевірки регулятором ліцензованої діяльності АТ "Полтаваобленерго". Позивач звертає увагу на те, що у постанові НКРЕКП не наведено жодного обґрунтування на підтвердження допущення АТ "Полтаваобленерго" порушень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та інших норм законодавства України у сфері електроенергетики, що відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови НКРКП та задоволення позовних вимог. Крім того, за твердженням позивача, викладені у пункті 3 спірної постанови висновки та розрахунки не відповідають фактичним обставинам та наявним доказам у справі. Також позивач, не погоджуючись у цілому з наявністю порушень, які на думку відповідача, мали місце в його діях, вважає, що застосування НКРЕКП штрафу в розмірі 1700000,00 грн є явно непропорційним встановленим порушенням.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 було задоволено частково позов.

Визнано протиправною та скасовано пункт 1, підпункти 1, 2 пункту 2, абзац 3 підпункту 3 пункту 2 постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 1519 від 09.09.2021 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) на користь АТ "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська обл., 36022, код ЄДРПОУ 00131819) витрати зі сплати судового збору в розмірі 24516 (двадцять чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи безпідставно визнав протиправним та скасував пункт 1 Постанови № 1519, Зазначає, що Постанову № 1519 прийнято з урахуванням вимог статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", а також з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання. прозорості та ефективності санкцій, які мають стримувати вплив.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому, твердження НКРЕКП, про те, що рішення суду прийняте за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не ґрунтується на нормах законодавства, а тому підлягають залишенню без задоволення.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі постанови НКРЕКП від 09.06.2021 № 936 "Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІІ кварталі 2021 року", посвідчення на проведення планової перевірки від 08.07.2021 № 391, постанови НКРЕКП від 28.07.2021 № 1220 "Про збільшення строку проведення планової перевірки АТ "Полтаваобленерго" відповідачем у період з 15.07.2021 по 11.08.2021 проведено планову перевірку господарської діяльності позивача за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2020 /а.с. 2-6, том 2/.

За результатами проведеної перевірки НКРЕКП складено акт від 11.08.2021 №404 /а.с. 1-180, том 3/.

Позивач 18.08.2021 листом №10-71/16980 надало НКРЕКП пояснення (заперечення) та обґрунтування щодо висновків, викладених в акті планової виїзної перевірки від 11.08.2021 № 404, у яких наведено доводи про те, що товариство не допустило порушення положень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та іншого законодавства. /а.с.7-52, том 2/.

За результатами розгляду акта перевірки відповідач прийняв постанову від 09.09.2021 № 1519 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" (далі - Постанова № 1519) /а.с. 93-105, том 2/, якою:

1. Відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та статті 77 Закону України " Про ринок електричної енергії" накладено штраф у розмірі 1700000,00 грн на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а саме:

частини четвертої статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії", якою, зокрема, встановлено, що порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу;

пункту 1 частини третьої статті 46 Закону України " Про ринок електричної енергії" щодо обов`язку оператора системи розподілу дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

пункту 3.2 розділу III Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, яким встановлено, що до складу ІКЦ входять начальник, його заступник (за наявності) та спеціалісти. Чисельність спеціалістів ІКЦ встановлюється з розрахунку 100000 споживачів на одного спеціаліста, включаючи начальника ІКЦ та його заступника (за наявності);

пункту 1.4 глави 1 Порядку № 1406, яким встановлено, що у випадку виходу Оператора зі складу вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання Оператор протягом десяти робочих днів з дати настання такої події повинен звернутися (з поданням відповідних підтверджуючих матеріалів) до НКРЕКП щодо погодження припинення дії Програми та звільнення з посади Уповноваженого;

підпункту 4 пункту 2.3 глави 2 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, яким встановлено, що ОСР забезпечує дотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, до яких, зокрема, належить відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин;

Кодексу систем розподілу, а саме:

пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV, яким встановлено, зокрема, що послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 1 до Кодексу систем розподілу. Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу "під ключ" або з проектуванням лінійної частини приєднання замовником, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 2 до Кодексу систем розподілу,

пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV, яким встановлено, зокрема, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання,

пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV (у редакції, що діяла до 01.06.2021), яким встановлено, що технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР разом з проектом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією);

Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а саме:

пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI, яким встановлено, що у разі відмови споживача, представника ВТКО та/або сторони, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, підписувати акт про недопуск або його відсутності в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про недопуск підтверджується відеозйомкою,

пункту 6.2 глави 6 розділу XIII (у редакції, що діяла до 26.03.2020), яким встановлено, що у побутових споживачів покази лічильника мають зчитуватися на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. Якщо побутовий споживач самостійно подає дані про обсяги споживання електричної енергії за розрахунковий період, такі дані надаються споживачем до ППКО не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом повідомлення по телефону чи іншими, електронними засобами або через свій кабінет на сайті ППКО, або через особисте звернення до ППКО,

пункту 6.7 глави 6 розділу XIII (у редакції, що діяла до 26.03.2020), яким встановлено, що у випадку неподання споживачем даних про споживання електричної енергії за розрахунковий період у строки, установлені в цьому розділі, або неможливості отримання ППКО даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи вузла обліку) ППКО визначає обсяги споживання електричної енергії на цей розрахунковий період шляхом розрахунку середнього обсягу споживання за даними двох останніх фактичних послідовно знятих показів розрахункового лічильника;

підпункту 21 пункту 5.1.2 глави 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо обов`язку оператора системи проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків,

пункту 2.8 глави 2 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, яким встановлено, що реквізити кол-центрів, зокрема ОСР (номери телефонів, адреси веб-сайту та адреси електронної поштової скриньки), розміщуються на платіжних документах споживача;

пункту 4.6 глави 4 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 11-НКРЕКП (квартальна), яким встановлено, що реєстр перерв в електропостачанні формується згідно з додатком 5 до цієї Інструкції із зазначенням, зокрема, класифікації перерв (графи 8 - 13) та дати та часу початку перерви в електропостачанні, часу першого повідомлення про перерву, яке реєструється у джерелах інформації (графа 14);

Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, а саме:

пункту 4.1 глави 4 (у редакції, що діяла до 11.06.2021) щодо обов`язку ліцензіата виконувати схвалені НКРЕКП ПРСР/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні,

пункту 4.2 глави 4 (у редакції, що діяла до 11.06.2021), яким встановлено, що виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування;

підпункту 3 пункту 4.7 Правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів у частині обов`язку суб`єкта господарювання повідомити НКРЕКП про усунення порушень у строк, встановлений вимогою;

пункту 1 Постанови № 2896 у частині дотримання операторами систем розподілу в кожному розрахунковому періоді граничної нижньої межі обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку " на добу наперед" з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами в розмірі 80 відсотків (у редакції, що діяла до 21.11.2020) та в розмірі 50 відсотків (у редакції, що діяла до 04.07.2021) від обсягу фактичних технологічних втрат електричної енергії на її передачу або розподіл електричними мережами в цьому розрахунковому періоді;

підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (у редакції, що діяла до 15.04.2021) щодо обов`язку ліцензіата надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП;

підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з розподілу електричної енергії та доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі за тарифами, встановленими НКРЕКП;

підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів;

підпункту 14 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата дотримуватися визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат відповідно до структури тарифу на розподіл електричної енергії, встановленої, зокрема, постановами НКРЕКП від 11.12.2018 № 1840 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" та від 10.12.2019 № 2683 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Полтаваобленерго";

підпункту 23 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата дотримуватись показників якості послуг з розподілу електричної енергії, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, інерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії, а також якість електричної енергії, перелік та величини яких затверджено НКРЕКП, у тому числі зальних стандартів якості електропостачання;

підпункту 24 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків користувачу системи та/або споживачу у разі недотримання ліцензіатом показників якості послуг з розподілу електричної енергії, визначених НКРЕКП та договором про надання послуг з розподілу;

підпункту 25 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата забезпечити функціонування центрів обслуговування споживачів та кол-центру згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами НКРЕКП;

підпункту 26 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" за умови дотримання замовником вимог кодексу систем розподілу. Розраховувати плату за приєднання до електричних мереж оператора системи розподілу на підставі методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої НКРЕКП;

підпункту 42 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата виконувати заходи ремонтної програми з ремонтів основних фондів у повному обсязі відповідно до обсягів фінансування, передбачених відповідною статтею структури тарифу, у тому числі ремонти для усунення аварійних відключень, на виконання приписів контролюючих органів та обґрунтованих скарг споживачів;

підпункту 43 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування згідно із схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

Зазначена сума штрафу має бути сплачена до Державного бюджету України у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу (код бюджетної класифікації 21081100 " Адміністративні штрафи та інші санкції").

2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано АТ "Полтаваобленерго":

1) урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатами діяльності у 2019 .та 2020 роках" без додаткових джерел фінансування на загальну суму 70876,77грн (без ПДВ), яка включає:

50 % суми у 2019 році від надання в оренду/суборенду основних засобів (активів), які належать до основної діяльності ліцензіата, у розмірі 2 978,30 тис. грн (без ПДВ),

50 % суми додатково отриманого доходу у 2019 році від плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики в розмірі 7 643,58 тис. грн (без ПДВ),

суму зекономлених при виконанні Інвестиційної програми у 2019 році коштів у розмірі 9 307,67 тис. грн (без ПДВ),

50 % суми додатково отриманого доходу у 2020 році від надання в оренду/суборенду основних засобів (активів), які належать до основної діяльності ліцензіата, у розмірі 3 051,60 тис. грн (без ПДВ),

50 % суми додатково отриманого доходу у 2020 році від плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики в розмірі 11 903,10 тис. грн (без ПДВ),

суму зекономлених при виконанні Інвестиційної програми у 2020 році коштів у розмірі 35 992,52 тис. грн (без ПДВ);

2) у строк до 01.11.2021:

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Полтавській області належним чином завірені копії підтвердних документів щодо виконання заходу господарським способом та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по заходу Інвестиційної програми на 2020 рік " Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6 (10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні)" у розмірі 11 750,75 тис. грн (без ПДВ);

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Полтавській області в паперовому вигляді:

інформацію щодо кількості прийнятих звернень кол-центром ОСР за тематикою згідно з додатком 2 до Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами за І квартал 2019 року та за І та III квартали 2020 року,

інформацію щодо показників якості та кількості надання послуг кол-центрами згідно з додатком 4 до Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами за І квартал 2019 року та за І та III квартали 2020 року,

форму звітності № 12-НКРЕКП-розподіл (квартальна) "Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з розподілу", затверджену постановою НКРЕКП від 12.06.2018 № 374, за І квартал 2020 року;

привести свої дії стосовно гр. ОСОБА_1 у відповідність до вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, шляхом:

повернення коштів, сплачених за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановок споживача, в узгоджений зі споживачем спосіб,

встановлення засобу обліку на об`єкті споживача в місці, узгодженому зі споживачем (відповідно до заяви гр. ОСОБА_1 від 16.06.2020), або повернення засобу обліку на попереднє місце встановлення,

врегулювання договірних правовідносин з гр. ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) щодо величини дозволеної (договірної) потужності з урахуванням вимог пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 17.03.2021 № 475).

Про вжиті заходи у строк до 20.11.2021 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області (з наданням належним чином завірених та структурованих копій підтвердних документів);

надати компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР у частині відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин 459 споживачам, які станом на 25.01.2019 були підключені до ПЛ-6 кВ "Бурти", та 53 споживачам, які станом на 24.06.2019 були підключені до КТП-145, КТП-146, що заживлені від ПЛ-10 кВ "Дячкове", про що у строк до 20.11.2021 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області;

надати замовникам гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та ТОВ "ДАРС-С" послугу з приєднання електроустановок до електричних мереж з оформленням акта приймання-передачі послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж, про що у строк до 20.11.2021 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;

надати гр. ОСОБА_6 подвійну компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР у частині дотримання видачі технічних умов на приєднання разом із проектом договору про приєднання починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією), про що у строк до 20.11.2021 повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;

3) у строк до 01.01.2022:

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Полтавській області належним чином завірені копії підтвердних документів (висновків) відповідного органу державної виконавчої влади щодо відсутності необхідності отримання сертифіката (декларації) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по заходу Інвестиційної програми на 2020 рік "Реконструкція ВРП-110 кВ ПС 110/10 кВ "Супрунівка" із середнім класом наслідків (відповідальності) (СС2) на суму 68177,54 тис. грн (без ПДВ), що зафіксовані в акті планової перевірки;

привести чисельність спеціалістів Інформаційно-консультаційного центру у відповідність до вимог пункту 3.2 розділу III Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, про що у строк до 20.01.2022 письмово повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

3. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг":

1) у разі неврахування АТ "Полтаваобленерго" в Інвестиційній програмі на 2022 рік суми додатково отриманого доходу за результатами діяльності у 2019 та 2020 роках, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму;

2) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 177420,22 тис. грн (без ПДВ), урахувавши:

суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2019 рік у розмірі 46920,42 тис. грн (без ПДВ),

суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік у розмірі 130478,30 тис. грн (без ПДВ),

суму перевищення запланованої вартості понад 10% по 8 об`єктах заходу Інвестиційної програми на 2020 рік " Виготовлення експертного висновку ПКД" у розмірі 21,50 тис. грн (без ПДВ);

3) при встановленні (перегляді) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" врахувати величину дефіциту коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників до електричних мереж у 2019 році, у розмірі 106,92 тис. грн (без ПДВ) та величину профіциту коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників до електричних мереж у 2020 році, у розмірі 14 684,65 тис. грн (без ПДВ);

4) у разі несвоєчасного надання АТ "Полтаваобленерго" документів, передбачених в абзаці першому підпункту 2 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на суму профінансованих коштів схваленої Інвестиційної програми на 2020 рік по заходу "Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6 (10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні)" у розмірі 11750,75 тис. грн (без ПДВ);

5) у разі несвоєчасного надання АТ "Полтаваобленерго" документів (висновків), передбачених в абзаці першому підпункту 3 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на суму профінансованих коштів схвалених Інвестиційних програм на 2017 - 2020 роки у розмірі 65346,65 тис. грн (без ПДВ).

4. Взяти до відома суму профінансованих та не освоєних АТ "Полтаваобленерго" коштів станом на 31.12.2020 по заходу Інвестиційної програми на 2020 рік "Технічне переоснащення кабельних ліній 10 кВ від ПО 150/35/10 кВ "Занасип" до РП-3, к. 1, к. 2 в м. Кременчук" у розмірі 44,69 тис. грн (без ПДВ).

Вважаючи цю постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та доведеними.

В частині відмови в задоволенні позову судове рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині оцінка рішенню не надається.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (надалі Закон №1540).

Відповідно до статті1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 Закону №1540 встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Згідно зі статтею 3 Закону №1540 Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Статтею 19 Закону №1540 передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.

План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п`ять днів до початку відповідного планового періоду.

Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку.

Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - п`яти робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до семи робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок визначає Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 310.

Пункт 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу передбачає, зокрема, що послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 1 до Кодексу систем розподілу.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частина друга статті 179 Господарського кодексу України визначає, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Згідно з частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Системний аналіз цих правових норм свідчить про те, що суб`єкти господарювання зобов`язані укладати договори відповідно до затвердженої типової форми саме під час їх укладення. Водночас, наведені правові норми не містять положень щодо розповсюдження типової форми договору під час укладенні додаткових угод.

Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1209, яка діяла з 01.07.2020, затверджено форму додатку № 7 до Кодексу систем розподілу, яким встановлено типову форму розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж (типова форма).

Таким чином, до 01.07.2020 на законодавчому рівну не було встановлено типової форми розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж, тому сторони мали право укласти вказаний додаток у довільній формі.

Тобто, як вірно було встановлено судом першої інстанції, що АТ "Полтаваобленерго" при укладенні до 01.07.2020 додатків № 2 "Розрахунок вартості плати приєднання до електричних мереж" до договорів приєднання до електричних мереж систем розподілу правомірно виклало редакції цього додатку до договору у довільній формі.

Частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України надано право сторонам договору конкретизувати та уточнити умови укладених договорів, не відступаючи від змісту типового договору.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивач після 01.07.2020, укладаючи з суб`єктами господарювання додатки № 2 "Розрахунок вартості плати приєднання до електричних мереж" до договорів приєднання до електричних мереж систем розподілу на підставі положень частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України, конкретизував його умови в частині визначення порядку продовження строку надання послуги з приєднання.

Також, встановлено, що позивач укладав договори приєднання до електричних мереж систем розподілу також з фізичними особами. З огляду на наведене, щодо цих правовідносин повинні застосовуватися положення статті 630 Цивільного кодексу України, яка визначає, що договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду.

Таким чином, позивачем, укладаючи вказані договори з фізичними особами, не допущено порушень положень статей 179, 181 Господарського кодексу України, як зазначає відповідач в обґрунтуваннях до проекту постанови.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що позивач не вчинив порушення пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Доводи апелянта в апеляційній скарзі щодо недоведеність обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно дослідив матеріали справи та дійшов до обґрунтованих висновків у вказаній частині.

У пункті 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу встановлено, що строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

Згідно з пунктом 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції, що діяла до 01.06.2021) технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проєктом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що послуги стандартного приєднання, які надані АТ "Полтаваобленерго" замовникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ "ДАРС-С", надані у строки та порядку, визначеними Кодексом систем розподілу та укладеними договорами на приєднання до електричних мереж з урахування умов додаткових угод, що підтверджується актами виконаних робіт, угодами сторін про продовження строку надання послуги з приєднання.

Відповідач в обґрунтуванні до проекту спірної постанови (аркуш 37-42) вказує про те, що порушення ліцензійних умов в частині дотримання строків надання послуги з приєднання ним виявлено шляхом застосування методу "сортування" даних, наданих АТ "Полтаваобленерго" у відповідній звітності "Щодо фактичних витрат (без ПДВ) на приєднання електроустановок замовників, які за ознаками відповідають першому та другому ступеням стандартного приєднання за 2019 та 2020 рік", тобто НКРЕКП провів простий математичний підрахунок шляхом ділення загальної кількості днів надання послуги на кількість замовників, при цьому, без аналізу та вивчення первісних документів по кожному замовнику /а.с. 53-92, том 2/.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" основними принципами діяльності Регулятора є: неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень.

Тобто висновки Регулятора повинні бути об`єктивні, обґрунтовані та підтверджені фактичними матеріалами перевірки.

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 за №428, не передбачає оформлення висновків за результатами планового заходу шляхом "сортування" даних.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що позивач не вчинив порушення пункту 4.2.4 глави 4.2 та пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки колегія судів дійшла висновку, що послуга з приєднання замовникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ "ДАРС-С" на момент винесення спірної постанови надана, тобто в діях АТ "Полтаваобленерго" відсутні порушення пункту 4.2.4 глави 4.2 та пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, тому зобов`язання позивача у абзаці 13 пункту 2 спірної постанови надати послуги з приєднання замовникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ "ДАРС-С" є безпідставне, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування спірної постанови у вказаній частині підлягають задоволенню.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі щодо недоведеність обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно дослідив матеріали справи та дійшов до обґрунтованих висновків у вказаній частині.

Так, в обґрунтуваннях (стр.42) до спірної постанови вказано, що Департамент ліцензійного контролю зазначає, що питання надання ОСОБА_2 послуги стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу за договором від 25.02.2021 № 1210 не входить у період перевірки, який визначений у посвідченні на проведення планової перевірки, тому суд визнає зобов`язання АТ "Полтаваобленерго" надати послуги з приєднання ОСОБА_2 протиправним, тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, а саме з наданих АТ "Полтаваобленерго" заяви на приєднання ОСОБА_6 , технічних умов та договору на приєднання № 38/985 від 05.03.2020, що даному замовнику технічні умови та договір видано у строки, передбачені пунктом 4.5.5 глави 4.5. розділу IV Кодексу систем розподілу.

Крім того, згідно з актом про надання послуги з приєднання, який складений на виконання договору на приєднання № 38/985 від 05.03.2020, підтверджується той факт, що послуга з приєднання надана у строки, встановлені договором /а.с. 49-53, том 26/.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що послуга з приєднання замовнику ОСОБА_6 на момент винесення спірної постанови надана у строки та відповідно до пункту 4.2.4 глави 4.2 та пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV Кодексу систем розподілу, тому зобов`язання позивача в абзаці 14 пункту 2 спірної постанови надати подвійну компенсацію ОСОБА_6 за недотримання стандартів якості є безпідставне, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування спірної постанови у цій частині підлягають задоволенню.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі щодо недоведеність обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно дослідив матеріали справи та дійшов до обґрунтованих висновків у вказаній частині.

Пункт 1.4 глави 1 Порядку складання, подання, погодження, оприлюднення програми відповідності оператора системи розподілу, звіту про її виконання та погодження уповноваженої особи з питань відповідності, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1406, передбачає, що у випадку виходу Оператора зі складу вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання Оператор протягом десяти робочих днів з дати настання такої події повинен звернутися (з поданням відповідних підтверджуючих матеріалів) до НКРЕКП щодо погодження припинення дії Програми та звільнення з посади Уповноваженого.

Як наведено в абзаці 6 пункту 1 резолютивної частини спірної Постанови №1519, підпункт 4 пункту 2.3 глави 2 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого постановою НКРЕКП 12.06.2018 № 375 (надалі Порядок № 375), визначає, що ОСР забезпечує дотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, до яких, зокрема, належить відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин.

Згідно з абзацом 27 пункту 1 резолютивної частини спірної постанови: відповідно до підпункту 23 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 27.12.2017 № 1470 (далі Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії), ліцензіат зобов`язаний дотримуватись показників якості послуг з розподілу електричної енергії, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії, а також якість електричної енергії, перелік та величини яких затверджено НКРЕКП, у тому числі загальних стандартів якості електропостачання.

В абзаці 28 пункту 1 резолютивної частини Постанови №1519 наведено, що відповідно до підпункту 24 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії ліцензіат зобов`язаний здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків користувачу системи та/або споживачу у разі недотримання ліцензіатом показників якості послуг з розподілу електричної енергії, визначених НКРЕКП та договором про надання послуг з розподілу.

З аналізу записів в оперативному журналі диспетчера Велико-Кохнівської філії та інформації, яка зафіксована в акті перевірки (стор. 96, 97), судом встановлено, що трансформаторні підстанції №№ 354, 358, 359, 538, 574, 33, 355, 367 (відповідно, і споживачі), які живляться від ПЛ 6кВ "Бурти", були знеструмлені в період з 05 год. 52 хв. до 18 год. 10 хв. 25.06.2019. Загальна тривалість перерви в електропостачанні 12 год. 18 хв. або 738 хвилин, а трансформаторні підстанції №№ 473, 540 (відповідно, 1 юридичний та 29 побутових споживачів), були знеструмлені в період з 05 год. 52 хв. 25.06.2019 до 14 год. 58 хв. 26.06.2019. Загальна тривалість перерви в електропостачанні 32 год. 64 хв. або 1966 хвилин /а.с. 125-134, том 2/.

Як вбачається з довідки Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 25.06.2019 №32-03-41/311 перерви в електропостачанні споживачів Диканського району, заживлених від КТП-6, КТП-149, КТП-150, КТП-152, КТП-153, КТП-198, КТП-279, КТП-319, КТП-145, КТП-146, КТП-148, КТП-244, які мали місце 24.06.2019, виникли внаслідок небезпечних метеорологічних явищ /а.с. 158, том 2/.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.1 розділу 5 Порядку №375 компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР не надається у випадку недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг спричинених доведеними форс-мажорними обставинами.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що позивачем не допущено порушення положень підпункту 4 пункту 2.3 глави 2 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання та підпунктів 23, 24 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі щодо недоведеність обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно дослідив матеріали справи та дійшов до обґрунтованих висновків у вказаній частині.

Щодо виходу відповідачем за межі питань планової перевірки, колегія судів зазначає.

Так, у направленні на проведення планової перевірки від 08.07.2021 вказано, що перелік питань, щодо яких буде здійснюватися перевірки: відповідно до питань, визначених у додатку № 10 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджених постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (надалі Порядок № 428) /а.с.5, том 2/.

Отже, перелік питань, які підлягають з`ясуванню Регулятором при проведенні планової виїзної перевірки, перебуває у нерозривному взаємозв`язку з підставою, передбаченою відповідною нормою Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", яка зумовила проведення такої перевірки і відображена у рішенні Регулятора про призначення такого заходу державного контролю.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 428 після письмового повідомлення ліцензіата про проведення планової перевірки комісія з перевірки може направити ліцензіату запити з переліком інформації та документів, які необхідно надати для підтвердження дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов, відповідно до питань перевірки.

Згідно з пунктом 3.7 Порядку № 428 планові перевірки проводяться відповідно до переліків питань, наведених у додатках 4-29 до цього Порядку, які є складовими акта, складеного за результатами проведення перевірки дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов у відповідних сферах.

Як вбачається з даного Переліку питань до нього, не включено питання перевірки діяльності Інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії.

Зміст акта перевірки № 404, обґрунтувань до проекту постанови та Постанови № 1519 свідчить про те, що відповідач під час планової перевірки перевіряв питання дотримання позивачем Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що доводи позивача в частині, що відповідач вийшов за межі перевірки є обґрунтованими, а тому постанова у цій частині підлягає визнанню протиправною.

Крім того, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивач для забезпечення діяльності Інформаційно-консультаційного центру створив необхідну кількість робочих місць та вживав заходи до заповнення вказаних вакансій, що підтверджується оголошеннями про наявність вакансій спеціалістів ІКЦ та Інформацією про попит на робочому силу (вакансії), тому позивач не допустив порушення пункту 3.2 Типового Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕ України від 12.03.2009 № 299.

Оскільки матеріали справи містять докази, які підтверджують, що позивач не допустив порушення пункту 3.2 Типового Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, тому постанова в частині абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 резолютивної частини, яким позивач зобов`язаний у строк до 01.01.2022 привести чисельність спеціалістів Інформаційно-консультаційного центру у відповідність до вимог пункту 3.2 розділу ІІІ Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, про що у строк до 20.01.2022 письмово повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Полтавській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів, є протиправною та підлягає скасуванню у цій частині.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі щодо недоведеність обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно дослідив матеріали справи та дійшов до обґрунтованих висновків у вказаній частині.

Колегія судів визнає обґрунтованими доводи позивача в частині правомірності складання товариством 26.05.2020 акта про ненадання доступу до електроустановки стосовно споживача ОСОБА_1 , враховуючи таке.

Так, як вбачається з відеозапису QVR_2020_05_26_13_20_56.mp4 (запис з 1хв. 39с.), споживач ОСОБА_1 не допустив працівників позивача для проведення технічної перевірки засобу обліку. У зв`язку з недопуском до об`єкту працівники позивача оформили акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 та запропонували ОСОБА_1 підписати вказаний акт, але споживач відмовився підписати даний документ, що підтверджується відеозйомкою в файлі: QVR_2020_05_26_13_45_37.mp4 (запис з 4хв. по 4хв. 10с.).

На відео зафіксовано саме ОСОБА_1 , що підтверджується копією його паспорту, та можливо ідентифікувати подвір`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тому доводи відповідача у вказаній частині суд визнає безпідставними. Також, суд визнає безпідставними доводи відповідача в частині, що з відео не можливо встановити дата та час проведення відеозйомки з огляду на те, що відео відповідає часу звернення до споживача, а відповідач не надав суду докази на підтвердження того, що відео знято не 26.05.2020, а в іншу дату.

Відповідно до пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП14.03.2018 № 311, у разі відмови споживача, представника ВТКО та/або сторони, яка контролює об`єкт, на якому встановлений вузол обліку, підписувати акт про недопуск або його відсутності в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про недопуск підтверджується відеозйомкою.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що АТ "Полтаваобленерго" оформило акт про ненадання доступу до електроустановки від 26.05.2020 з дотриманням положень пункту 6.2.9 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, тому постанова у цій частині підлягає визнанню протиправною.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що АТ "Полтаваобленерго" та ОСОБА_1 , на підстави заяви останнього про винесення засобу обліку на фасад будинку, 18.06.2020 уклали договір підряду № 496770 /а.с. 164-165, том 2/.

23.06.2020 працівники АТ "Полтаваобленерго" прибули на об`єкт замовника ОСОБА_1 для виконання робіт по вказаному договору /а.с. 167, том 2/.

На відео QVR_2020_06_23_11_52_47.mp4 (запис з 05хв.17с по 05хв.:27с.) зафіксовано, що замовник ОСОБА_1 заборонив встановлювати засіб обліку на фасад будинку, а виявив бажання, щоб лічильник був встановлений на гараж.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи відповідача про те, що засіб обліку на об`єкті ОСОБА_1 перенесено на гараж без узгодження місця його встановлення із споживачем, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

По закінченню виконання робіт з перенесення засобу обліку АТ "Полтаваобленерго" оформило акт від 23.06.2020 виконаних робіт з технічної перевірки, заміни, збереження пломб розрахункового засобу обліку, який ОСОБА_1 підписав без зауважень.

На відео QVR_2020_06_23_12_52_30.mp4 (запис з 1хв. 08с. та 1хв. 58с. по 2хв.. 02с.) зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомлено про оформлення вказаного акта виконаних робіт з технічної перевірки, заміни, збереження пломб розрахункового засобу обліку.

Враховуючи викладене, а саме те, що саме замовник ОСОБА_1 за договором підряду № 496770 від 18.06.2020 під час виконання працівниками АТ "Полтаваобленерго" робіт з перенесення засобу обліку, змінив місце встановлення лічильника та виявив бажання встановити його на гаражі, тому АТ "Полтаваобленерго" правомірно встановило засіб обліку на гараж.

Зі змісту відео, які надані позивачем, вбачається, що на них зафіксований факт винесення засобу обліку на об`єкті ОСОБА_1 та оформлення акта від 23.06.2020 виконаних робіт з технічної перевірки, заміни, збереження пломб розрахункового засобу обліку, а доводи відповідача в частині, що на відео неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_1 , місце та дату подій, є безпідставними з огляду на те, що вони спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до пункту 5.8.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії заміна або зміна місця установлення справного, непошкодженого та повіреного ЗКО, що встановлений відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій і відповідає вимогам цього Кодексу, ПУЕ та проєктним рішенням (незалежно від того, хто є власником ЗКО), здійснюється ППКО за рахунок власника ЗКО, в інших випадках - за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною згодою СПМ та оператора мережі, що має бути документально підтверджена.

У відповідній частині постанови НКРКП № 1519 відсутнє посилання на те, що АТ "Полтаваобленерго" допустило порушення пункту 5.8.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, тому дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування абзацу 9 підпункту 2 пункту 2, яким зобов`язано позивача встановити засіб обліку на об`єкті споживача в місці, узгодженому зі споживачем (відповідно до заяви гр. ОСОБА_1 від 18.06.2020), або повернення засобу обліку на попереднє місце встановлення.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що

згідно з посвідченням на проведення планової перевірки від 08.07.2021 № 391 планова перевірка господарської діяльності АТ "Полтаваобленерго" проводиться за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, тому виконання вимог постанови НКРЕКП №475 від 17.03.2021 та вимог листа НКРЕКП 01.04.2021 про врегулювання договірних правовідносин щодо величини дозволеної (договірної) на об`єкті ОСОБА_1 не входить до періоду, що перевіряється, про що вказано обґрунтуванні НКРЕКП до проекту постанови (абзац 3 стор. 8), а також беручи до уваги, що у постановляючій частині Постанови № 1519 не визнано, що позивач допустив порушення абзацу 3 пункту 2.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, який регламентує порядок визначення рівня дозволеної (договірної) потужності, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування абзацу 10 підпункту 2 пункту 2, яким зобов`язано позивача врегулювати договірні правовідносин з ОСОБА_1 (о/р 1030129147) щодо величини дозволеної (договірної) потужності з урахуванням вимог пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 17.03.2021 № 475).

Зобов`язання АТ "Полтаваобленерго" повернути коштів, які сплачені за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановок, буде правомірним за умови, якщо припинення постачання електричної енергії буде визнано таким, що здійснено з порушення пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Водночас, у Постанові № 1519 не зазначено, що позивач допустив порушення пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування абзацу 8 підпункту 2 пункту 2, яким зобов`язано позивача повернути ОСОБА_1 кошти, сплачені за здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановок, в узгоджений зі споживачем спосіб.

Під час проведення планової перевірки НКРЕКП направило позивачу запит від 30.06.2021 № 44/234-21, згідно з яким АТ "Полтаваобленерго" зобов`язано було надати інформацію та матеріали по зверненням Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області від 09.04.2019 № 122 та від 23.04.2019 № 259юр ( абзац 2 пункту 1.9.1 запиту).

Як вбачається із змісту запиту, НКРЕКП у АТ "Полтаваобленерго" запитувало матеріали за зверненням Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області.

До вказаного запиту НКРЕКП листів Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області від 09.04.2019 № 122 та від 23.04.2019 № 259юр не додавалося.

Як зазначає позивач, на адресу товариства не надходили листи Об`єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров`я Полтавської області від 09.04.2019 № 122 та від 23.04.2019 № 259юр, тому НКРЕКП надана вся переписка з вказаним споживачем.

У листі від 23.06.2020 № 6438/20/7-20 НКРЕКП зазначено, що у попередженні ТОВ "Полтаваенергозбут" про припинення постачання електричної енергії від 17.03.2020 № 1201 вказано про наявність заборгованості на прогнозований обсяг використання електричної енергії за березень 2020 року та зроблено висновок про те, що дії АТ "Полтаваобленерго" з надання відмови у забезпеченні зміни електропостачальника без наявності підстав можуть містити ознаки порушення на ринку електричної енергії.

Отже, відповідач до проведення планової перевірки у 2021 році визначився щодо характеру спірних відносин позивача із указаним споживачем та АТ "Полтаваобленерго" не ухилялося від виконання свого обов`язку щодо надання до НКРЕКП документів (їх копій), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, тому позивач не допустив порушення пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії (у редакції, що діяла до 26.03.2020) передбачено, що споживач повинен фіксувати та передавати дату і час зчитування результатів вимірювання лічильника, перевіряти тип і серійний номер лічильника.

Згідно з пунктом 6.1 глави 6 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться ППКО та/або ОМ, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Покази лічильників мають фіксуватись з вказанням фактичної дати та, за необхідності, часу зчитування.

Пункт 6.2 глави 6 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачає, що у побутових споживачів покази лічильника мають зчитуватися на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. Якщо побутовий споживач самостійно подає дані про обсяги споживання електричної енергії за розрахунковий період, такі дані надаються споживачем до ППКО не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом повідомлення по телефону чи іншими електронними засобами або через свій кабінет на сайті ППКО, або через особисте звернення до ППКО.

Відповідно до пункту 6.7 глави 6 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку у випадку неподання споживачем даних про споживання електричної енергії за розрахунковий період у строки, установлені в цьому розділі, або неможливості отримання ППКО даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи вузла обліку) ППКО визначає обсяги споживання електричної енергії на цей розрахунковий період шляхом розрахунку середнього обсягу споживання за даними двох останніх фактичних послідовно знятих показів розрахункового лічильника.

Пункт 6.3 глави 6 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачає, що зчитані побутовим споживачем, чи отримані або зчитані ППКО/ОМ покази інтегрального лічильника в інший день вважаються вихідними даними для визначення показів лічильника на перше число календарного місяця шляхом додавання (віднімання) споживання, розрахованого відповідно до профіля споживання побутового споживача, помноженого на кількість днів (діб) між датою зчитування показів та першим числом календарного місяця.

Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії одразу після отримання фактичних показів з лічильників споживача ППКО має їх перевірити та передати АКО для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається: якщо споживач передає покази не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, то ці покази лічильника повинні враховуватися як покази на 1 число місяця, наступного за розрахунковим, у разі якщо споживач передає покази після 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, то обсяги споживання за звітній місяць визначається шляхом розрахунку середнього обсягу споживання, а якщо фактичні показники лічильника передано після 04 числа місяця, наступного за розрахунковим, то такі покази враховуються у наступному розрахунковому періоді.

НКРЕКП в обґрунтуванні до проекту постанови зазначено, що по 10 особовим рахункам, а саме: 1040142254, 1170199672, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 місячне споживання електричної енергії розраховувались АТ "Полтаваобленерго" з порушеннями вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а саме: пункту 6.2 глави 6 розділу XIII, а саме: АТ "Полтаваобленерго" прирівнювало покази електролічильника, передані споживачем після 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, до першого числа розрахункового періоду; пункту 6.7 глави 6 розділу XIII, а саме: АТ "Полтаваобленерго" використовувалися фактичні дані обсягу електроспоживання аналогічного розрахункового періоду попереднього року під час визначення обсягу електроспоживання побутовими споживачами на кінець розрахункового періоду.

Як вбачається зі скріншотів деталізованої картки за особовими рахунками 1040142254, 1230076621, 1230466747, 1230540740, 1230690779, 1230824419, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 та акта перевірки НКРЕКП № 404 від 11.08.2021, споживачі передали покази після 4 числа місяця за звітнім місяцем, тому позивач розрахунок за звітній місяць провів шляхом розрахунку середнього обсягу споживання за звітній місяць за даними двох останніх фактичних послідовно знятих показів розрахункового лічильника та у послідуючому здійснив перерахунок обсягу спожитої електричної енергії за звітній місяць в наступному розрахунковому періоді, що узгоджується з положеннями пункту 6.2 та пункту 6.7 глави 6 розділу XIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, тому позовні вимоги у цій частині суд визнає обґрунтованими /а.с. 182-191, том 2/.

По особовому рахунку № НОМЕР_10 споживач повідомив показники лічильника 04.03.2019, тому дані покази взяті при розрахунку споживання зі звітній місяць та для розрахунку середнього обсягу споживання взято дані двох останніх фактичних послідовно знятих показів розрахункового лічильника, що підтверджується скріншотом деталізованої картки за особовим рахунком та актом перевірки НКРЕКП № 404 від 11.08.2021, тому позивач не допустив порушення пункту 6.2 та пункту 6.7 глави 6 розділу XIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі щодо недоведеність обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції всебічно, повно дослідив матеріали справи та дійшов до обґрунтованих висновків у вказаній частині.

Відповідно до підпункту 21 пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 14.03.2018 № 312, оператор системи зобов`язаний: проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків.

Пункт 1.7 розділу 1 глави Х Кодексу комерційного обліку електричної енергії (у редакції, що діяла до 26.03.2020) передбачає, що у разі незабезпечення ВТКО та/або стороною, яка контролює об`єкт, на якому встановлений ВОЕ, безперешкодного регламентованого доступу уповноваженим представникам контролюючих органів, ППКО, з якими вона уклала договір, та/або представникам інших заінтересованих сторін, до власних електроустановок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, проведення технічної перевірки обладнання ВОЕ, контрольного огляду та/або заміни ВОЕ цими представниками має бути оформлений відповідний акт про недопуск.

АТ "Полтаваобленерго" щодо споживачів по особових рахунків №1170067272, №1230076621, №1230154268, №1230540740, №1230690779, №1230927581 оформлялися акти про ненадання доступу до електроустановки. Наведене свідчить про те, що позивач вживав заходи для проведення контрольних оглядів засобів обліку, у зв`язку з чим АТ "Полтаваобленерго" не допустило порушень періодичності проведення у побутових споживачів електричної енергії контрольних оглядів електролічильників, що передбачено підпунктом 21 пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Отже, у цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підпункт 25 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії визначає, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: забезпечити функціонування центрів обслуговування споживачів та кол-центру згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами НКРЕКП.

Пункт 2.8 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, затверджені постановою НКРЕКП 12.06.2018 № 373, передбачає, що реквізити кол-центрів ОСР/електропостачальника (номери телефонів, адреси веб-сайту та адреси електронної поштової скриньки) розміщуються на платіжних документах споживача.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що на зворотній стороні рахунків за послугу з розподілу електричної енергії розміщено реквізити кол-центру АТ "Полтаваобленерго", а саме: номери телефонів, адреси веб-сайту та адреси електронної поштової скриньки. Отже, зміст наведених рахунків відповідає вимогам пункту 2.8 Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 1 постанови НКРЕКП від 17.12.2019 № 2896 "Про встановлення для оператора системи передачі та операторів систем розподілу граничної нижньої межі обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) установлено для оператора системи передачі та операторів систем розподілу в кожному розрахунковому періоді граничну нижню межу обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами в розмірі 80 відсотків від обсягу фактичних технологічних втрат електричної енергії на її передачу або розподіл електричними мережами в цьому розрахунковому періоді. З 21.11.2020 редакція цього пункту змінена постановою НКРЕКП від 20.11.2020 № 2139: цифри "80" замінено цифрами "50".

Як вбачається зі скріншотів, позивач 02.01.2020, 03.01.2020, 17.02.2020, 18.02.2020, 19.02.2020, 20.02.2020, 16.12.2020, 17.12.2020, 18.12.2020 подавав заявки на купівлю електроенергії на електронну платформу торгів XMTRADE/PXS у розмірі 80 (50 % у редакції Постанови НКРЕКП від 20.11.2020 № 2139) відсотків від обсягу фактичних технологічних втрат електричної енергії на її розподіл, але обсяг запропонованої для продажу електричної енергії в окремі години доби січня, лютого та грудня 2020 року, склався менше заявленого обсягу купівлі електричної енергії, а в деякі години в задоволенні заявки відмовлено /а.с.34-53, том 4/.

Зважаючи на викладене, колегія судів дійшла висновку про те, що позивач вжив усіх заходів для придбання електричної енергії на ринку "на добу на перед" та не забезпечив граничної нижньої межі придбання електричної енергії на вказаному ринку з поважних причин, тому АТ "Полтаваобленерго" не допустило порушення пункту 1 постанови НКРЕКП від 17.12.2019 № 2896 "Про встановлення для оператора системи передачі та операторів систем розподілу граничної нижньої межі обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед", а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Позивач на підтвердження дотримання строків подання до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП звітності разом з позовною заявою надав суду копії супровідних листів АТ "Полтаваобленерго" та докази їх направлення, у тому числі електронною поштою, що свідчить про те, що позивач подавав звітність з дотриманням встановлених строків, тому позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пункт 4.6 глави 4 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 11-НКРЕКП (квартальна) "Звіт щодо показників надійності електропостачання", затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 23.03.2017 № 345, визначає, що реєстр перерв в електропостачанні формується згідно з додатком 5 до цієї Інструкції із зазначенням, зокрема, класифікації перерв (графи 8 13) та дати та часу початку перерви в електропостачанні, часу першого повідомлення про перерву, яке реєструється у джерелах інформації (графа 14).

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції щодо заповнення форми звітності №11-НКРЕКП (квартальна) "Звіт щодо показників надійності (безперервності) електропостачання", затвердженої постановою НКРЕКП від 02.06.2018 за № 374, у разі внесення змін до звіту після відправлення ліцензіат зобов`язаний терміново надіслати до НКРЕКП та її територіальних органів за місцезнаходженням ліцензіата виправлений звіт в електронному вигляді та на паперових носіях з підписом керівника ліцензіата або іншої уповноваженої особи, а також лист із зазначенням причини внесення змін.

Позивач, скориставшись своїм правом на подання на підставі пункту 2.6 цієї Інструкції, до початку проведення планової перевірки, подав уточнені форми звітності №11-НКРЕКП та надіслав на електронну адресу відповідача електронні реєстри перерв в електропостачанні, що підтверджується відповідними листами АТ "Полтаваобленерго" та скріншотами екрану.

Як вбачається зі змісту акта перевірки №404 від 11.08.2021 та обґрунтування до проекту постанови, у вказаних документах відповідач не зафіксував факту порушення АТ "Полтаваобленерго" заповнення звіту форми 11-НКРЕКП, зокрема, у частині графи 14.

Таким чином, позивач не допустив порушення пункту 4.6 глави 4 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 11-НКРЕКП (квартальна), тому позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: укладати договори, які є обов`язковими для здійснення ліцензованої діяльності, та виконувати умови цих договорів.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що договір від 26.09.2007 № 4265/02, який укладено ДП "Енергоринок" та АТ "Полтаваобленерго", припинив свою дію з 30.06.2019 /а.с.117-123, том 5/.

Верховний Суд за наслідками касаційного перегляду справи № 917/511/20 за позовом ДП "Енергоринок" до АТ "Полтаваобленерго" про визнання недійсним заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2019 встановив, що АТ "Полтаваобленерго" станом на 23.12.2019 мало заборгованість перед ДП "Енергоринок" у розмірі 13741520,02 грн за куповану у червні 2019 року електричну енергію за договором від 26.09.2007 № 4265/02. Таким чином, строк оплати товару наступив у липні 2019 року.

Закон України "Про електроенергетику" містив положення, що встановлювали обов`язковість укладення та виконання договорів з ДП "Енергоринок" про закупівлю електричної енергії. Цей Закон втратив чинність з 01.07.2019.

Враховуючи викладене, договір від 26.09.2007 № 4265/02 з 01.07.2019 втратив статус обов`язкового до укладення ліцензіатами, а саме: до виникнення заборгованості з оплати товару, тому АТ "Полтаваобленерго" не допускало порушення підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 42 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії ліцензіат зобов`язаний виконувати заходи ремонтної програми з ремонтів основних фондів у повному обсязі відповідно до обсягів фінансування, передбачених відповідною статтею структури тарифу, у тому числі ремонти для усунення аварійних відключень, на виконання приписів контролюючих органів та обґрунтованих скарг споживачів.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що

позивач вживав всі заходи до виконання програми ремонтів на 2019 рік. Так, позивач оголошував тендерну процедуру на проведення закупівлі конструкційних матеріалів (ізоляторів) за лотами на загальну суму 6019 тис. грн (у тому числі на 3655,268 тис. грн для виконання ремонтної програми), яка не відбулася з незалежних від позивача підстав допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій та у зв`язку з прийняттям рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду справ про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №7380-р/пк-пз від 07.06.2019, яким відмінена процедура закупівлі по лоту № 3.

Крім того, для виконання програми ремонтів позивач уклав договори підряду з ТОВ "Мейкор" та ПП "Укренергомеханізація" та договір поставки №1084 від 25.03.2019 з ТОВ "Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів" на постачання траверс. При цьому, зазначені контрагенти не виконали свої зобов`язання за цими договорами.

Також, внаслідок зменшення фактичних обсягів розподілу електричної енергії порівняно із обсягами розподілу електричної енергії, врахованими у затвердженій структурі тарифу АТ "Полтаваобленерго" на послуги з розподілу електричної енергії, позивач був позбавлений можливості профінансувати ремонтну програму 2019 року в обсязі 3021 тис. грн (без ПДВ).

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що відсутня вина позивача у невиконанні програми ремонтів 2019 року, оскільки позивачем вживались заходи до повного виконання даної програми, а недовиконання виникло внаслідок об`єктивних незалежних від позивача обставини, тому АТ "Полтаваобленерго" не допустило порушення підпункту 42 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, а позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.

В обґрунтуваннях до проекту спірної постанови НКРЕКП вказує, що АТ "Полтаваобленерго" не дофінансувало Інвестиційну програму на 2019 рік в сумі 19156,57 тис. грн. Такі твердження НКРЕКП спростовуються висновком експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021: сума недофінансування Інвестиційної програми на 2019 рік становить 11806,24 тис. грн (абзац 1 стор. 12), що узгоджується із даними первісної бухгалтерської документації, яка додана до матеріалів справи.

Захід по пункту 1.1.5.1.1 "Технічне переоснащення ПС 110/35/10 кВ "Карлівка" Інвестиційної програми на 2019 рік не виконано у 2019 році в частині улаштування асфальтованої дороги та благоустрою майданчика.

З Інвестиційної програми на 2019 рік вбачається, що відповідний захід є перехідним та передбачається його реалізація протягом 2018-2019 років.

Згідно з пунктом 8 акта приймання-здавання технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж від 26.03.2020 виконання вказаного заходу перенесено через несприятливі погодні умови робіт з улаштування асфальтної дороги та благоустрою території ПС "Карлівка" на травень 2020.

Відповідно до пункту 7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у разі прийняття об`єкта в експлуатацію в I або IV кварталі, строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території можуть бути перенесені, але тільки у зв`язку з несприятливими погодними умовами, що не дають змоги виконати роботи з оздоблення фасадів та благоустрою території до закінчення несприятливих погодних умов. У разі настання несприятливих погодних умов замовник будівництва робить запис в відповідних актах, зокрема зазначає види робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, які переносяться до закінчення несприятливих погодних умов.

Таким чином, цей Порядок визначає випадки перенесення виконання робіт у зв`язку з несприятливими погодними умовами, тому затримка виконання робіт з улаштування асфальтної дороги та благоустрою території ПС "Карлівка" була з поважних причин.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі №440/3192/20 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 встановлено, що Інвестиційна програма на 2019 рік виконана в повному об`ємі, за виключення побудови асфальтної дороги до ПС Карлівка, оскільки відповідний захід був відтермінований з поважних причин (несприятливі погодні умови), тому вказана обставина відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доведенню під час розгляду даної справи.

Як вбачається з акта позапланової перевірки, питання виконання Інвестиційної програми АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" за 2019 рік було предметом розгляду попередньої позапланової виїзної перевірки. За наслідками розгляду вказаного акта позапланової перевірки №131 від 12.05.2020 прийнято постанову від 11.06.2020 №1114 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".

Отже, зазначене порушення не може бути повторно предметом даної планової перевірки, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України діє принцип, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що АТ "Полтаваобленерго" не допустило необґрунтованого невиконання інвестиційної програми 2019 року, тому товариство не допустило порушення пунктів. 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 955, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Посилання НКРЕКП в обґрунтуваннях до спірної постанови (стор. 71) на те, що АТ "Полтаваобленерго" не дофінансувало Інвестиційну програму на 2020 рік в сумі 54923,96 тис. грн спростовуються висновком експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021: сума недофінансування Інвестиційної програми на 2020 рік складає 55160,29 тис. грн, що узгоджується із даними первісної бухгалтерської документації, яка додана до матеріалів справи.

В обґрунтуваннях до проекту спірної постанови НКРЕКП вказує, що АТ "Полтаваобленерго" не дофінансувало Інвестиційну програму на 2020 року в сумі 19156,57 тис. грн (стор. 61). Такі твердження НКРЕКП не узгоджуються із даними первісної бухгалтерської документації, яка додана до матеріалів справи.

В акті планової перевірки № 404 (стор. 243) зазначено, що захід Інвестиційної програми на 2020 рік "Нове будівництво трансформаторної підстанції 110/20 кВ Миргородська в м. Миргород Полтавської області" на суму 18343,31 тис. грн.

У постанові НКРЕКП віл 09.09.2021 № 1519 вказано, що АТ "Полтаваобленерго" допустило порушення підпунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу.

Як вбачається зі змісту Інвестиційної програми на 2020 рік, указаний захід є перехідним зі строком виконання у 2024 році, а приєднання ПС 110/20 кВ "Миргородська" до мережі 110 кВ передбачено за схемою "захід вихід" ПЛ 110 кВ "Миргород Лубни КС".

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) будівництво ліній електропередачі (повітряних та кабельних) напругою 110 кіловольт і більше належить до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону АТ "Полтаваобленерго" може приступити до виконання зазначеного заходу після проведення громадських обговорень, які проводилися Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації та отримання позитивного висновку оцінки впливу на довкілля.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що

АТ "Полтаваобленерго" з метою отримання позитивного висновку з оцінці впливу на довкілля уклало з ТОВ "Екостандарт-плюс" договір №1451 на надання послуг з проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) від 17.04.20, але термін дії даного договору №1451 неодноразово продовжувався сторонами за ініціативою підрядника, а саме: термін дії договору продовжено до 31.12.2021 /а.с.152-156, том 25/.

АТ "Полтаваобленерго" на виконання зазначеного договору розмістило відповідну інформацію про початок планової діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та повідомлення про планову діяльність по об`єкту.

ТОВ "Екостандарт-плюс" та Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації уклали договір № 128 від 20.01.2021 про проведення громадських обговорень по даному об`єкту /а.с. 176-179, том 25/.

АТ "Полтаваобленерго" оплатило рахунок № 5 від 12.01.2021 за проведення громадських обговорень.

Як вбачається зі скріншоту з Єдиного Реєстру з оцінки впливу на довкілля та листа Департаменту екології та природних ресурсів від 07.07.2021 за № 3089/03.2-05, громадські обговорення розпочаті 13.05.2021 та закінчились 06.07.2021 /а.с.181, том 25/.

На час проведення НКРЕКП планової перевірки ТОВ "Екостандарт-плюс" на виконання умов договору №1451 не передало "Полтаваобленерго" позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля, який може бути отриманий тільки за результатами громадських обговорень.

Враховуючи встановлені у справі обставини та беручи до уваги положення Закону України "Оцінки впливу на довкілля" та постанови Кабінету Міністрів України №1026 від 13.12.2017, якою затверджено Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, суд дійшов висновку про те, що у АТ "Полтаваобленерго" виникнуть правові підстави розпочати будівництво ПС Миргород тільки після отримання на виконання умов договору №1451 від ТОВ "Екостандарт-плюс" позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, що свідчить про наявність у АТ "Полтаваобленерго" об`єктивних поважних причин невиконання вказаного заходу.

АТ "Полтаваобленерго" листом від 30.11.2020 №05-45/21890 зверталося до НКРЕКП щодо внесення змін до Інвестиційної програми на 2020 рік в частині виключення з Інвестиційної програми фінансування даного заходу /а.с. 13-14, том 25/.

Незважаючи на наявність у АТ "Полтаваобленерго" обов`язку дотриматися порядку, який визначений Законом України "Оцінки впливу на довкілля", тобто наявності об`єктивних перешкод у виконанні заходу "Нове будівництво трансформаторної підстанції 110/20 кВ "Миргородська" в м. Миргороді Полтавської області" у строк, визначений Інвестиційною програмою на 2020 рік, НКРЕКП необґрунтовано не задовольнило клопотання товариства про виключення з Інвестиційної програми на 2020 рік.

В акті перевірки № 404 вказано, що захід Інвестиційної програми на 2020 року ножиці секторні НСТ-30 (або аналог)" (стор 259) не виконаний на суму 20,15 тис. грн.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Полтаваобленерго" для виконання вказаного заходу оголосило про проведення тендеру на придбання ножиць секторних та у комерційній пропозиції визначило ціну товару 4,81 тис. грн (без ПДВ). Під час проведення процедури закупівлі мінімальна ринкова вартість ножиць перевищила планову на 138%, а аналоги продукції на ринку були відсутні.

Зважаючи на викладене, АТ "Полтаваобленерго" не виконало захід Інвестиційної програми на 2020 року щодо ножиць секторних НСТ-30 (або аналогів) з об`єктивних поважних причин, тому товариство не допустило порушення пунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

В акті планової перевірки № 404 зафіксовано, що АТ "Полтаваобленерго" не виготовило проектно-кошторисну документацію на суму 793,10 тис. грн.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "Полтаваобленерго" для виконання вказаного заходу оголосило про проведення тендер для визначення виконавців робіт з розробки ПКД, за результатами якого визначено найбільш економічно вигідну пропозицію від ФОП ОСОБА_7 , з яким укладено договір підряду № 1321 від 17.04.2020. ФОП ОСОБА_7 свої зобов`язання за цим договором не виконав та не розробив проектно-кошторисну документацію, тому АТ "Полтаваобленерго" звернулося до суду про стягнення санкцій за невиконання умов договору. Рішенням Дніпропетровського суду Полтавської області у справі № 904/5767/20 від 21.04.2021 позовні вимоги задоволено.

У подальшому АТ "Полтаваобленерго" 23.07.2020 повторно провело тендерні процедури для визначення виконавців робіт з розробки проектно-кошторисної документації За результатами закупівель 04.09.2020 АТ "Полтаваобленерго" уклало відповідні договори підряду з ТОВ "НТЦЕ Укрсільенергопроект". Станом на 31.12.2020 ТОВ "НТЦЕ Укрсільенергопроект" не виконало договірні зобов`язання.

Таким чином, АТ "Полтаваобленерго" не виготовило проектно-кошторисну документацію з об`єктивних поважних причин, тому товариство не допустило порушення пунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

В акті планової перевірки № 404 вказано, що АТ "Полтаваобленерго" не виконано експертні звіти по заходах Інвестиційної програми на 2020 рік на суму 291,69 тис. грн.

Щодо виконання заходу за пунктом 1.2.1.8 "Виготовлення експертного звіту ПКД", згідно з матеріалами цієї справи

- по 9 об`єктам цього заходу обліковуються перевитрати в межах 5%, на загальну суму 2,87 тис. грн (без ПДВ), а саме: "Реконструкція електричних мереж 0,4 і 10 кВ від КТП-194 в с. Нова Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області" перевитрати склали 0,32 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%; "Технічне переоснащення електричних мереж 0,4 і 10 кВ від КТП-578 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області" перевитрати склали 0,42 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%; "Реконструкція електричних мереж 0,4 і 10 кВ від ЗТП-47 в м. Кременчук Полтавської області" перевитрати склали 0,14 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%; "Реконструкція електричних мереж 0,4 кВ і 10 кВ від ЗТП-334 смт. Ромодан Миргородського району Полтавської області" перевитрати склали 0,56 тис. грн (без ПДВ) або 4,99%; "Технічне переоснащення електричних мереж 0,38 кВ від КТП-546 в с. Терешки Полтавського району Полтавської області" перевитрати склали 0,25 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%; "Технічне переоснащення електричних мереж 0,38 кВ від КТП-359 в с. Пасківка Полтавського району Полтавської області" перевитрати склали 0,20 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%; "Реконструкція електричних мереж 0,4 кВ і 10 кВ від КТП-382 в с. Дем`янівка Семенівського району Полтавської області" перевитрати склали 0,38 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%; "Технічне переоснащення електричних мереж 0,4 кВ від КТП-219 в с. Наріжжя Семенівського району Полтавської області" перевитрати склали 0,20 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%; "Технічне переоснащення електричних мереж 10 кВ фідер "Цукрозавод" від ПС 35/10 кВ "Семенівка" в смт. Семенівка Полтавської області" перевитрати склали 0,40 тис. грн (без ПДВ) або 5,00%;

- по 8 об`єктам заходу п.1.2.1.8 "Виготовлення експертного звіту ПКД" обліковуються перевитрати в межах від 5% до 10%, на загальну суму 2,31 тис. грн (без ПДВ), а саме: "Реконструкція електричних мереж 0,4 і 10 кВ від КТП-194 в с. Нова Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області", перевитрати склали 0,32 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,4 і 10 кВ від КТП-578 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області", перевитрати склали 0,42 тис. грн (без ПДВ); "Реконструкція електричних мереж 0,4 і 10 кВ від ЗТП-47 в м. Кременчук Полтавської області", перевитрати склали 0,14 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,38 кВ від КТП-546 в с. Терешки Полтавського району Полтавської області", перевитрати склали 0,26 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,38 кВ від КТП-359 в с. Пасківка Полтавського району Полтавської області", перевитрати склали 0,20 тис. грн (без ПДВ); "Реконструкція електричних мереж 0,4 кВ і 10 кВ від КТП-382 в с. Дем`янівка Семенівського району Полтавської області", перевитрати склали 0,39 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,4 кВ від КТП-219 в с. Наріжжя Семенівського району Полтавської області", перевитрати склали 0,20 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 10 кВ фідер "Цукрозавод" від ПС 35/10 кВ "Семенівка" в смт. Семенівка Полтавської області", перевитрати склали 0,40 тис. грн (без ПДВ);

- по 8 об`єктам заходу п.1.2.1.8 "Виготовлення експертного звіту ПКД" обліковуються перевитрати понад 10%, на загальну суму 21,49 тис. грн (без ПДВ), а саме: "Реконструкція електричних мереж 0,4 і 10 кВ від КТП-194 в с.Нова Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області", перевитрати склали 1,50 тис. грн (без ПДВ) або 28,65%, у т. ч. понад 10% 1,19 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,4 і 10 кВ від КТП-578 в смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області", перевитрати склали 0,92 тис. грн (без ПДВ) або 16,03%, у т. ч. понад 10% 0,50 тис. грн (без ПДВ); "Реконструкція електричних мереж 0,4 і 10 кВ від ЗТП-47 в м. Кременчук Полтавської області", перевитрати склали 6,03 тис. грн (без ПДВ) або 222,10%, у т.ч. понад 10% 5,89 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,38 кВ від КТП-546 в с. Терешки Полтавського району Полтавської області", перевитрати склали 6,16 тис. грн (без ПДВ) або 125,66%, у т. ч. понад 10% 5,90 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,38 кВ від КТП-359 в с. Пасківка Полтавського району Полтавської області", перевитрати склали 2,94 тис. грн (без ПДВ) або 79,23%, у т. ч. понад 10% 2,74 тис. грн (без ПДВ); "Реконструкція електричних мереж 0,4 кВ і 10 кВ від КТП-382 в с. Дем`янівка Семенівського району Полтавської області", перевитрати склали 0,58 тис. грн (без ПДВ) або 12,56%, у т. ч. понад 10% 0,20 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 0,4 кВ від КТП-219 в с. Наріжжя Семенівського району Полтавської області", перевитрати склали 1,83 тис. грн (без ПДВ) або 50,08%, у т. ч. понад 10% 1,63 тис. грн (без ПДВ); "Технічне переоснащення електричних мереж 10 кВ фідер "Цукрозавод" від ПС 35/10 кВ "Семенівка" в смт. Семенівка Полтавської області", перевитрати склали 3,84 тис. грн (без ПДВ) або 53,21 %, у т. ч. понад 10% 3,45 тис. грн (без ПДВ).

Таким чином, спростовуються висновки відповідача (абз. 9 стор. 247 акта перевірки) щодо невиконання заходу за пунктом 1.2.1.8 "Виготовлення експертного звіту ПКД", оскільки цей захід частково виконаний, а саме:

- профінансовано та освоєно на загальну суму 204,68 тис. грн (без ПДВ);

- економія склала 20,42 тис. грн (без ПДВ);

- перевищення питомої вартості склало: до 5% - 2,87 тис. грн (без ПДВ), від 5% до 10%

- 2,31 тис. грн (без ПДВ), понад 10% - 21,49 тис. грн (без ПДВ).

Перевищення питомої вартості понад 5% обумовлене тим, що вартість експертного звіту ПКД розраховується у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво", згідно з яким розрахунковою базою є вартість будівельно-монтажних робіт, яку можливо визначити тільки після розробки проектної документації.

Як вбачається із Постанови № 1519 НКРЕКП (абзац 4 підпункту 2 пункту 3) визначило суму перевищення запланованої вартості "Виготовлення експертного висновку ПКД", що становить 21,50 тис. грн. Згідно з висновком експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021 перевищення запланованої вартості становить 21,49 тис. грн.

Наведене свідчить про те, що відповідач у Постанові № 1519 неправильно визначив суму перевищення запланованої вартості "Виготовлення експертного висновку ПКД".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неправильне обрахування сум економії за 2020 рік призвело до неправильного визначення сум, які в подальшому підлягають виключенню з тарифу на підставі підпункту 2 пункту 3 спірної постанови. Зважаючи на встановлені обставини, АТ "Полтаваобленерго" допустило перевищення запланованої вартості "Виготовлення експертного висновку ПКД", що становить 21,49 тис. грн з поважних причин, тому відсутні підстави для притягнення товариства до відповідальності за порушення пунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу.

Отже, позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування пункту 2 Постанови № 1519 підлягають задоволенню.

Також, судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що АТ "Полтаваобленерго" листом від 30.11.2020 №05-45/21890 зверталося до НКРЕКП щодо внесення змін до Інвестиційної програми на 2020 рік в частині внесення змін Інвестиційної програми 2020 року в частині фінансування і строків виконання заходів 2020 року в зв`язку з наявністю обґрунтованих обставин /а.с. 13-14, том 25/.

Незважаючи на наявність у АТ "Полтаваобленерго" об`єктивних перешкод у виконанні експертних висновків у строк, визначений Інвестиційною програмою на 2020 рік, НКРЕКП необґрунтовано не задовольнило клопотання товариства про виключення з Інвестиційної програми на 2020 рік.

Зважаючи на встановлені обставини, АТ "Полтаваобленерго" не виконало з об`єктивних причин в повному об`ємі заходи Інвестиційної програми на 2020 рік з поважних причин, тому товариство не допустило порушення пунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

В акті планової перевірки № 404 (стор. 208) зазначено, що захід Інвестиційної програми на 2020 рік "Реконструкція ВРП-110 кВ ПС 110/10 кВ "Супрунівка" (захід перехідний, завершення робіт)" не виконано на суму 1802,83 тис. грн.

В обґрунтуваннях до проекту спірної постанови (стор. 54-55 ) зазначено, що даний захід виконано на суму 68177,54 тис. грн.

У Постанові № 1519 вказано, що АТ "Полтаваобленерго" допустило порушення пунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу.

Крім того, в абзаці 2 підпункту 3 пункту 2 спірної постанови АТ "Полтаваобле6нерго" зобов`язано надати документ щодо відсутності необхідності отримувати сертифікат (декларацію) про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а у підпункті 5 пункту 3 даної постанови визначено, що у разі несвоєчасного надання документів підготувати та винести на засідання НКРЕКП щодо встановлення перегляду тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 65346,65 тис. грн.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 955 (в редакції від 11.06.2019), виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування.

Пункт 5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, передбачає, що господарські операції з будівництва, виготовлення, придбання, введення в експлуатацію, підтримання в робочому стані, поліпшення і вибуття основних засобів оформлюються підприємствами первинними документами, які розкривають необхідну інформацію.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до пункту 10 Методичних рекомендацій підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів.

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що введеними в експлуатацію є об`єкти, які почали використовуватися в господарській діяльності, що підтверджується актом підприємства.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 №955 ( у редакції станом на 09.06.2021), виконаними вважаються заходи ІП, матеріальні активи по яких прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування.

Документи, що підтверджують виконання заходу ІП:

1) для основних засобів: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, оформлений згідно з формою ОЗ-1, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352; акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, оформлений згідно з формою ОЗ-2, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352;

2) для інших необоротних матеріальних активів (інші типові форми первинного обліку)…"

Як вбачається із матеріалів справи, у АТ "Полтаваобленерго" наявні документи, які підтверджують виконання заходу Інвестиційних програм на 2019 -2020 роки "Реконструкція ВРП-110 кВ ПС 110/10 кВ "Супрунівка" на суму 68177,54 тис. грн, а саме: у матеріалах справи наявні копії рахунків, платіжних доручень, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (форма ОЗ-2), акта приймання-здавання технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж, акта комплексного випробування технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів електричних мереж, акта звірки взаєморозрахунків та акта кредитора.

Враховуючи викладене, колегія судів дійшла висновку, що АТ "Полтаваобленерго" виконало вказаний захід, тому товариство не допустило порушення пунктів 4.1, 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

АТ "Полтаваобленерго" листом від 19.10.2021 надало НКРЕКП лист державної архітектурно-будівельної інспекції від 09.09.2017, згідно з яким будівельні роботи згідно з проектом "Реконструкція ВРП-110 кВ ПС 110/10 кВ "Супрунівка" не потребують оформлення документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

НКРЕКП не надало доказів на спростування факту виконання АТ "Полтаваобленерго" абзацу 2 підпункту 3 пункту 2 постанови НКРЕКП від 09.09.2021 № 1519.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Постанови №1519 визначено підготувати та винести на засідання НКРЕКП проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 177420,22 тис. грн (без ПДВ), яка в себе включає: суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2019 рік у розмірі 46920,42 тис. грн, суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік у розмірі 130478,30 тис. грн), суму перевищення запланованої вартості понад 10 % по 8 об`єктах заходу Інвестиційної програми на 2020 рік "Виготовлення експертного висновку ПКД" у розмірі 21,50 тис. грн.

Відповідно до пунктів 4-7 Методики визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, яка затверджена Додатком №23 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (у редакції станом на 10.06.2021) загальна сума надлишково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності у звітному 2019 році визначається як сума таких складових: загальної суми додатково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності з розподілу за 2019 рік; розміру об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності та Підсумкова сума недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному році.

Водночас, загальна сума додатково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності з розподілу за 2019 рік, що складається з:

- суми коштів недофінансування інвестиційної програми на звітний рік за виключенням суми економії 1820,83 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується висновком експертизи (відповідь на питання 17 стор. 18);

- недоотриманого доходу АТ "Полтаваобленерго" від здійснення ліцензованої діяльності у 2019 році складає 33045,00 тис. грн (без ПДВ), який підтверджується в акті перевірки (стор.165 абз.7) та висновком експертизи (відповідь на питання 3 стор. 17);

- додатково отриманого доходу за перетоки реактивної електричної (Др) становить 29130,00 тис. грн. (без ПДВ), який підтверджується в акті перевірки (стор.165 абз.8);

- додатково отриманого (недоотриманого) доходу від економії технологічних витрат електричної енергії за підсумками року в сумі (-) 29970,50 тис. грн (без ПДВ), який підтверджується актом перевірки (стор.165 абз.9);

- суми недофінансування статей витрат (крім статті "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл") структури тарифів у звітному році, з урахуванням витрат, які були капіталізовані, за бухгалтерським обліком становить 34323,00 тис. грн (без ПДВ), що підтверджується бухгалтерськими документами;

- дельти за статтею "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл": 36783,05 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.165 абз.18);

- суми коштів, сплачена споживачами у звітному році за необліковану електричну енергію (у частині оплати послуг з розподілу електричної енергії) внаслідок порушень ПРРЕЕ становить 908,17 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджена актом перевірки (стор.166 абз.4).

З урахуванням наведеного, загальна сума додатково отриманого доходу від ліцензованої діяльності у звітному році становить: 1820,83 + (-) 33045,00 + 29130,00 + (-) 29970,50 + 34323,00 + 36783,05 + 908,17 = 39949,55 тис. грн (без ПДВ).

При обрахунку розміру об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності суд враховує, що такі чинники визначаються як сума таких об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності:

- суми сплаченого податку на прибуток у звітному році в частині здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії становить 31,76 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.166 абз.8);

- сплаченої у звітному році суми частини чистого прибутку (дивідендів) на державну частку акцій за підсумками попереднього року, що передує звітному року 0,00 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.166 абз.9);

- суми обґрунтованих перевитрат статей витрат (крім статті "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл") структури тарифів у звітному році, з урахуванням витрат, які були капіталізовані, за бухгалтерським обліком становить 66617,00 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується висновком експертизи (відповідь на питання 1 стор. 15);

- фактичних витрат, понесених у звітному році, на сплату банківських відсотків (але не вище облікової ставки НБУ) за кредитними коштами, залученими у банківських установах, для покриття різниці між вартістю заходів з приєднань, виконаних у звітному році, та сумою, отриманою від замовників послуги з приєднання. При цьому, заходи по таких приєднаннях мають бути включені до інвестиційної програми ліцензіата та виконані в повному обсязі становлять 0,00 тис. грн. (без ПДВ), які підтверджуються актом перевірки (стор.166 абз.11).

Таким чином, сума об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності становить: 31,76 +0,00+ 66617,00 + 0,00 = 66648,76 тис. грн (без ПДВ).

З огляду на викладене, підсумкова сума недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному році становить: 39949,55 - 66648,76 = - 26699,21 тис. грн (без ПДВ).

Враховуючи положення пункту 9 Методики визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, отримана від`ємна сума коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року та підлягає включенню до структури тарифів компанії: - 26699,21 х 1, 041 = - 27 793,88 тис. грн (без ПДВ).

Отже, відповідач у Постанові № 1519 неправильно визначив суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2019 рік у розмірі 46920,42 тис. грн

Враховуючи викладене, колегія судів дійшла висновку, що неправильне обрахування сум надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2019 рік призвело до неправильного визначення сум, які в подальшому підлягають виключенню з тарифу на підставі підпункту 2 пункту 3 спірної постанови.

Відповідно до пунктів 4-7 Методики визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, яка затверджена Додатком №23 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428 (у редакції станом на 10.06.2021), загальна сума надлишково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності у звітному 2020 році визначається як сума таких складових: загальної суми додатково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності з розподілу за 2020 рік; розміру об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності та Підсумкова сума недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному році.

Загальна сума додатково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності з розподілу за 2020 рік, що складається з:

- суми коштів недофінансування інвестиційної програми на звітний рік, за виключенням суми економії, якщо така була зафіксована при перевірці, становить 19448,24 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується висновком експертизи (відповідь на питання 18 стор. 18);

- додатково отриманого доходу АТ "Полтаваобленерго" від здійснення ліцензованої діяльності у 2020 році складає 45639,00 тис. грн (без ПДВ), який підтверджується актом перевірки (стор.168 абз.3) та висновком експертизи (відповідь на питання 4 стор. 17);

- додатково отриманого доходу за перетоки реактивної електричної (Др) становить 3286,00 тис. грн (без ПДВ), який підтверджується актом перевірки (стор.182 абз.7);

- додатково отриманого (недоотриманого) доходу від економії технологічних витрат електричної енергії за підсумками року, який підтверджується актом перевірки (стор.182 абз.11);

- суми недофінансування статей витрат (крім статті "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл") структури тарифів у звітному році, з урахуванням витрат, які були капіталізовані, за бухгалтерським обліком становить 9842,00 тис. грн (без ПДВ), що підтверджується бухгалтерською документацією;

- дельти за статтею "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл": 52743,41 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.183 абз.1);

- суми коштів, сплачених споживачами у звітному році за необліковану електричну енергію (у частині оплати послуг з розподілу електричної енергії) внаслідок порушень ПРРЕЕ, становить 1950, 90 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.183 абз.6);

Отже, загальна сума додатково отриманого доходу від ліцензованої діяльності у звітному році становить: 19448,24 + 45639,00 + 3286,00 + (-) 631,50 + 9842,00 + 52743,41 + 1950,90 = 132278,05 тис. грн (без ПДВ).

При обрахунку розміру об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності суд враховує, що такі чинники визначаються як сума таких об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності:

- суми сплаченого податку на прибуток у звітному році в частині здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії становить0,00 тис. грн. (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.183 абз.10);

- сплаченої у звітному році суми частини чистого прибутку (дивідендів) на державну частку акцій за підсумками попереднього року, що передує звітному року 0,00 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.183 абз.11);

- суми обґрунтованих перевитрат статей витрат (крім статті "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл") структури тарифів у звітному році, з урахуванням витрат, які були капіталізовані, за бухгалтерським обліком становить 70855,00 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується висновком експертизи (відповідь на питання 2 стор. 16);

- фактичних витрат, понесених у звітному році, на сплату банківських відсотків (але не вище облікової ставки НБУ) за кредитними коштами, залученими у банківських установах, для покриття різниці між вартістю заходів з приєднань, виконаних у звітному році, та сумою, отриманою від замовників послуги з приєднання, становлять 0,00 тис. грн (без ПДВ), яка підтверджується актом перевірки (стор.183 абз.13).

З огляду на викладене, підсумкова сума надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у звітному році становить: 132278,05 - 70855,00 = 61423,05 тис. грн (без ПДВ).

Враховуючи положення пункту 8 Методики визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, отримана від`ємна сума коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року та підлягає включенню до структури тарифів компанії: 61423,05 *1,05 = 64494,20 тис. грн (без ПДВ).

З огляду на вищевикладене, відповідач у Постанові № 1519 неправильно визначив суму надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік у розмірі 130478,30 тис. грн.

Таким чином, неправильне обрахування сум надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії за 2020 рік призвело до неправильного визначення сум, які в подальшому підлягають виключенню з тарифу на підставі підпункту 2 пункту 3 спірної постанови.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, який затверджено постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 (надалі Порядок № 1175), цим порядком регулюються відносини щодо формування ліцензіатами та/або суб`єктами господарювання, які планують здійснювати діяльність з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіати), тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та встановлення цих тарифів НКРЕКП.

Згідно з пунктом 7.11 Порядку №№ 1175 при недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.

Зміст вищевикладених правових норм свідчить про те, що цим Порядком не передбачено вилучення з тарифу на розподіл електричної енергії за звітний рік сум перевищення запланованої вартості понад 10% по об`єктах заходу інвестиційної програми. на 2020 рік "Виготовлення експертного висновку ПКД" у розмірі 21,5 тис. грн, тому вилучення з тарифу на розподіл електричної енергії на 2022 рік суми перевищення запланованої вартості понад 10% по об`єктах заходу інвестиційної програми на 2020 рік "Виготовлення експертного висновку ПКД" у розмірі 21,5 тис. грн є безпідставним.

Як вбачається із Постанови № 1519 НКРЕКП (абзац 4 п.п. 2 п. 3) визначило суму перевищення запланованої вартості "Виготовлення експертного висновку ПКД", що становить 21,50 тис. грн. Згідно з висновком експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021 перевищення запланованої вартості становить 21,49 тис. грн.

Наведене свідчить про те, що відповідач у Постанові № 1519 неправильно визначив суму перевищення запланованої вартості "Виготовлення експертного висновку ПКД".

Враховуючи викладене, неправильне обрахування сум економії за 2020 призвело до неправильного визначення сум, які в подальшому підлягають виключенню з тарифу на підставі підпункту 2 пункту 3 спірної постанови.

В обґрунтуваннях до проекту спірної постанови відповідач визначив суму економії коштів при виконання Інвестиційної програми на 2019 рік в розмірі 9307,67 тис. грн (пункт 5 на стор. 65 обґрунтування).

У висновку експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021 визначено, що економія коштів за результатами впровадження заходів Інвестиційної програми за 2019 рік становить 9985,41 тис. грн (питання 14 на стор. 18).

Таким чином, відповідач неправильно визначив суму економії коштів за результатами впровадження заходів Інвестиційної програми за 2019 рік

Враховуючи викладене, неправильне обрахування сум економії за 2019 рік призвело до неправильного визначення суми в розмірі 70876, 77 тис. грн (без ПДВ), які згідно з підпунктом 1 пункту 2 Постанови № 1519 позивач зобов`язаний врахувати в Інвестиційній програмі на 2022 в статті "Додатково отриманий дохід", тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

В обґрунтуваннях до проекту спірної постанови відповідач визначив суму економії коштів при виконання Інвестиційної програми на 2020 рік в розмірі 35992,52 тис. грн (п. 5 на стор. 71 обґрунтування).

У висновку експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021 визначено, що економія коштів за результатами впровадження заходів Інвестиційної програми за 2020 рік становить 35712,05 тис. грн (питання 20 на стор. 18).

Отже, відповідач неправильно визначив суму економії коштів за результатами впровадження заходів Інвестиційної програми за 2020 рік.

Таким чином, неправильне обрахування сум економії за 2020 рік призвело до неправильного визначення суми в розмірі 70876,77 тис. грн (без ПДВ), які згідно з підпунктом 1 пункту 2 Постанови № 1519 позивач зобов`язаний врахувати в Інвестиційній програмі на 2022 у статті "Додатково отриманий дохід", тому позивні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Абзацом 2 підпункту 2 пункту 2 зобов`язано позивача надати НКЕРЕКП належним чином завірені копії підтверджуючих документів щодо виконання заходу та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по заходу Інвестиційної програми на 2020 рік "Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6 (10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні".

Пункт 4.2 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 №955 (у редакції від 11.06.2019), передбачає, що виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування.

Правила введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів діючих електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.11.2011 №691, визначають, що процедура введення в роботу технічно переоснащених або замінених складових частин об`єктів діючих місцевих (локальних) та технологічних електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110 (150) кВ, по яким роботи виконувалися підрядним способом.

Відповідно до пункту 2.6 цих Правил акт приймання-здавання обов`язково підписують представники підрядника.

Згідно із пунктом 16 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, що затверджений постановою КМУ від 07.06.2017 №406, заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс яких вичерпано, в існуючих цехах, приміщеннях не потребують оформлення документів про прийняття в експлуатацію.

Враховуючи зміст наведених правових норм, для виконання заходу "заміна масляних вимикачів на вакуумні господарським способом" достатньо оформити документи, які підтверджують приймання на баланс та здійснення фінансування.

Як вбачається із матеріалів справи, наявні рахунки, платіжні доручення, приходні ордера, видаткові накладні, акти про виконання заходів Інвестиційної програми 2020 року, акти виконаних робіт, які підтверджують виконання заходу Інвестиційної програми на 2020 рік "Технічне переоснащення трансформаторних підстанцій 35/6 (10) кВ (заміна масляних вимикачів на вакуумні" на загальну суму 11750,75 тис. грн (без ПДВ), отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач у Постанові № 1519 від 09.09.2021 у підпункту 3 пункту 3 визначив величину дефіцити коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників у 2019 році, у розмірі 106,92 тис. грн та величину профіциту коштів, яка виникла при виконанні заходів з приєднань електроустановок замовників до електричних мереж у 2020 році, у розмірі 14684 тис. грн.

Згідно з висновком експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021, який зроблений на підставі документальної перевірки (стор. 17 відповідь на питання 16, 19) величину дефіцити коштів у 2019 році, становить 3049,142 тис. грн, а величина профіциту коштів у 2020 році складає 9189,73 тис. грн /а.с. 168-177, том 26/.

Зважаючи на той факт, що експертний висновок зроблений на підставі дослідження первісної бухгалтерської та фінансових документів, а відповідач не надав суду докази на спростування висновку експерта, тому суд дійшов висновку, що у Постанові № 1519 відповідач неправильно визначив суми величин дефіцити коштів у 2019 році та профіциту коштів у 2020 році.

Відповідно до висновку експерта № 2120 за результатами проведення економічної експертизи від 11.10.2021 (питання 22 на стор. 19) за умови неврахування при прийнятті тарифів, показників, досліджених по питанням 1-21 як обґрунтованих чинників недовиконання Інвестиційних програм 2019 та 2020 років, структури тарифів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності АТ "Полтаваобленерго", такі тарифи на розподіл електричної енергії не будуть економічно-обґрунтованими відповідно до статей 12, 15 Закону України "Про ціни та ціноутворення".

Таким чином, встановлення (перегляд) тарифу на розподіл електричної енергії шляхом його зміни в бік зменшення на суму 177420,22 тис. грн призведе до встановлення економічно не обґрунтованих тарифів.

Водночас, підпункти 1-5 пункту 3 Постанови № 1519, які стосуються доручення підготувати та винести на засідання комісії НКРЕКП проект рішення щодо встановлення перегляду тарифу на розподіл електричної енергії АТ "Полтаваобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 177420,22 тис. грн, ще не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проект на комісії НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, отже, підпункти 1-5 пункту 3 резолютивної частини Постанови № 1519 за своєю природою жодним чином не порушують права позивача, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 320/5797/19.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування пункту 1, підпунктів 1, 2 пункту 2, абзацу 3 підпункту 3 пункту 2 Постанови № 1519 підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Частиною 2статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У відповідності дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 по справі № 440/12985/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 20.04.2023 року