Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 990/67/22 Головуючий у І інстанції - Мультян М.Б.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Василенка Я.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду, в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо розгляду скарг ОСОБА_1 , датованих 27.10.2021, 25.11.2022;
- зобов`язати Голову Сьомого апеляційного адміністративного суду розглянути скарги ОСОБА_1 датовані 27.10.2021, 25.11.2022.
В обґрунтування позовних вимог Позивачка посилалася на те, що двічі 27.10.2021 та 25.11.2022 року зверталася до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду зі скаргами, однак, станом на день подання позовної заяви, відповіді не отримала.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду зі скаргою, в якій зазначено, що вона звернулася до вищевказаного суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 120/2357/21-а за адміністративним її позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Проте, станом на час подачі скарги жодного рішення за зверненням Позивачки, остання не отримала.
На підставі наведеного, вимагала негайно та невідкладно прийняти до розгляду апеляційну скаргу Позивачки та у визначений термін ухвалити судове рішення щодо вирішення питання про провадження та надіслати на поштову адресу, яка вказана в апеляційній скарзі.
Вказану скаргу зареєстровано Сьомим апеляційним адміністративним судом 08.11.2021 за вх. № 31252/21 (а.с. 151).
Листом від 16 листопада 2021 року № П-406-21/02.2-07/43184/2021 (а.с. 152), за підписом Начальника відділу звернень, внутрішньої та зовнішньої комунікації Сьомого апеляційного адміністративного суду Дмитра ГРУБАРА, Позивачку повідомлено, що відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду (далі - Суд) від 26 липня 2021 року у задоволенні її клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року відмовлено, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Суду від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року.
У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги ухвалою Суду від 14 вересня 2021 року її повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додатково повідомлено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою у встановленому законом порядку.
Вказану відповідь на скаргу направлено на електронну адресу Позивачки - ІНФОРМАЦІЯ_1
25 листопада 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду зі скаргою, в якій зазначила вона звернулася до вищевказаного суду з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 120/2357/21-а за адміністративним її позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Проте, станом на час подачі скарги жодного рішення за зверненням Позивачки, остання не отримала.
27 жовтня 2021 року Позивачка звернулася до Відповідача зі скаргою щодо відсутності рішення відносно її апеляційної скарги однак, вона також залишилася без відповіді.
На підставі наведеного, Позивачка вимагала негайно та невідкладно прийняти до розгляду її апеляційну скаргу та у визначений термін ухвалити судове рішення щодо вирішення питання про провадження та надіслати на поштову адресу, яка вказана в апеляційній скарзі.
Також, вимагала негайно та невідкладно надати відповідь на її скаргу від 27 жовтня 2021 року.
Вказану скаргу зареєстровано Сьомим апеляційним адміністративним судом 25.11.2021 за вх. № 34767/21 (а.с. 153).
Листом від 21 січня 2022 року № П27-22/02.2-07/2750/2022 (а.с. 154), за підписом В.о. начальника відділу звернень, внутрішньої та зовнішньої комунікації Сьомого апеляційного адміністративного суду Андрія МАТВІЙЧУКА, Позивачку повідомлено, що відповідь на скаргу Позивачки від 27 жовтня 2021 року надано листом від 16 листопада 2021 року № П-406-21/02.2-07/43184/2021, який надіслано на її електронну адресу, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1
Повторно повідомлено, що відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду (далі - Суд) від 26 липня 2021 року у задоволенні клопотання Позивачки про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року відмовлено, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Суду від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року.
У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги ухвалою Суду від 14 вересня 2021 року її повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додатково повідомлено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою у встановленому законом порядку.
Також звернуто увагу Позивачки на неприпустимість висловлювань, які містять образи на адресу суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Вказану відповідь на скаргу направлено на електронну адресу Позивачки - ІНФОРМАЦІЯ_1
Вважаючи вказану бездіяльність Відповідача щодо ненадання відповідей на скарги від 27.10.2021 та від 25.11.2021 протиправною, Позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач, за наслідками опрацювання заяви про розгляд скарг Позивачки, дотримався приписів законодавства України, вчасно надав повну, всебічну та обґрунтовану відповідь листами, у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулюється Законом України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Згідно зі статтею 1 Закону № 393/96-ВР громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 5 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Статтею 16 Закону № 393/96-ВР передбачено розгляд скарг громадян.
Згідно з частинами 1, 4 статті 16 Закону № 393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу.
Статтею 18 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою, має право, зокрема: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.
Згідно зі статтею 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду зі скаргою. Вказану скаргу зареєстровано Сьомим апеляційним адміністративним судом 08.11.2021 за вх. № 31252/21 (а.с. 151).
Листом від 16 листопада 2021 року № П-406-21/02.2-07/43184/2021 (а.с. 152), за підписом Начальника відділу звернень, внутрішньої та зовнішньої комунікації Сьомого апеляційного адміністративного суду Дмитра ГРУБАРА, Позивачці надано відповідь на скаргу.
Також, 25 листопада 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду зі скаргою. Вказану скаргу зареєстровано Сьомим апеляційним адміністративним судом 25 листопада 2021 року за вх. № 34767/21 (а.с. 153).
Листом від 21 січня 2022 року № П27-22/02.2-07/2750/2022 (а.с. 154), за підписом В.о. начальника відділу звернень, внутрішньої та зовнішньої комунікації Сьомого апеляційного адміністративного суду Андрія МАТВІЙЧУКА, Позивачці надано відповідь на скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вказані відповіді Відповідача на скарги Позивачки направлено на електронну адресу останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 08 квітня 2024 року у справі № 757/36351/17-ц, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що оскільки Позивачка в скаргах вказала електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 (хоча могла цього і не робити), остання не заперечувала, щоб цей засіб комунікації використовувався Сьомим апеляційним адміністративним судом.
Щодо доводів Позивачки, що вона не отримувала відповіді на скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, Позивачкою не надано будь-яких доказів (зокрема витяг із скріншоту електронної пошти), що Відповідачем не було направлено на її електронну адресу відповіді на запити останньої.
Щодо доводів Позивачки, що відповідь на скаргу від 25 листопада 2021 року розглянуто Відповідачем з порушенням строку, визначеного статтею 20 Закону № 393/96-ВР, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом спору у даній адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльності Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо розгляду скарг ОСОБА_1 , датованих 27.10.2021, 25.11.2022, а не щодо несвоєчасного розгляду скарг Позивачки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною бездіяльності Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо розгляду скарг ОСОБА_1 , датованих 27.10.2021, 25.11.2022.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи Відповідач за наслідками опрацювання скарг Позивачки надав відповіді листами у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в частині зобов`язання Відповідача розглянути скарги Позивачки, датовані 27.10.2021, 25.11.2022.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Я.М. Василенко
Л.О. Костюк
