Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 626/570/24
Провадження № 2/626/215/2024
РІШЕННЯ
Іменем України
04.04.2024 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Гусара П.І.,
за участю секретаря - Івашкіної Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №626/570/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії про порушення прав споживача, -
В С Т А Н О В И В:
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 05.02.2024 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії про порушення прав споживача в якому просить:
-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії надати йому можливість здійснювати оплату за розподіл природного газу шляхом внесення готівки відповідачу без додаткових витрат за місцем отримання послуги у м. Краснограді Красноградського району Харківської області та повідомити адресу місця оплати.
-зобов`язати відповідача надати офіційне письмове вибачення за нанесення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що відповідач по справі порушив його права, як споживача виходячи із наступного.
Він користується послугою відповідача щодо розподілу природного газу на підставі Типового Договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2498 (далі Договір). 11.01.2024 року ним було направлення звернення до відповідача з проханням надати йому можливість через касу (платіжний термінал) або в інший незаборонений законодавством спосіб у м. Краснограді. Листом відповідача від 22.01.2024 року його повідомлено, що Філія не має можливості приймати оплату від споживачів за надані послуги готівкою через відсутність готівкової каси на підприємстві. Тобто йому було фактично відмовлено у наданні можливості здійснювати оплату за розподіл природного газу безпосередньо філії. Пунктом 6.6 Договору встановлено, що споживач має право здійснювати оплату через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Частиною 2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що продавець (виконавець) зобов`язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Отже, відповідач відмовив йому у сприянні щодо вибору форми оплати його послуги, яка йому більше підходить, відмовився виконувати договір. Здійснення оплати готівковими коштами за отриману споживачем послугу особисто виконавцю послуги не заборонено чинним законодавством. Тобто споживач не може бути обмежений у здійсненні оплати за розподіл природного газу відповідачу. Інші способи оплати йому не підходять. Вони потребують здійснення додаткової оплати платіжної послуги банку (Укрпошті) або придбання спеціальних технічних засобів, оплачувати послуги операторів зв`язку для он-лайн переказу. Такі додаткові витрати при здійсненні оплати послуги відповідача не передбачені Договором. Кожний споживач у відносинах із відповідачем вибрав для себе той спосіб оплати, який йому більше підходить. Вибраний ним спосіб оплати не може бути дискримінаційним відносно інших споживачів, у тому числі відносно споживачів м. Краснограда. Вибраний ним спосіб оплати є одним із способів, передбачених Договором, ним може скористатися кожний споживач у відносинах із відповідачем. Відповідно до Договору, споживач має право здійснювати оплату внесенням готівки через касу Оператора ГРМ, але відповідач повідомив про відсутність у нього каси. Якщо відповідач не бажає нести витрати на утримання каси, то йому все рівно яку назву буде мати місце, де відповідач отримає від нього оплату за розподіл природного газу особисто. На даний час він оплачує рахунки відповідача через ПриватБанк вимушено. З листа відповідача вбачається, що він здійснює прийом оплати у населених пунктах області за допомогою платіжних терміналів. Тобто в наявності дискримінація споживачів, у тому числі і його, за місцем проживання. Своїми діями (бездіяльністю) відповідач наніс йому моральну шкоду яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з його протиправною поведінкою щодо порушення його прав споживача. Він позбавив його можливості вибрати той спосіб оплати його послуги, який йому більше підходить, відмовився отримувати від нього оплату за його послугу особисто, нав`язав йому для здійснення оплати рахунків посередника, здійснив відносно нього прояв дискримінації, порівняно із іншими споживачами, щодо можливості здійснення оплати за послугу відповідача особисто йому. Дії відповідача змусили його замовляти платіжну послугу у фінансовій установі для оплати його рахунків, яка йому не потрібна та яка не передбачена умовами Договору і законодавством України, тобто витрачати додаткові кошти, звертатись з позовом до суду, витрачати час на виготовлення судових документів, вносити зміни у своє життя. Відшкодування моральної шкоди вважає можливим у вигляді офіційного письмового вибачення відповідача.
Рух справи в суді.
Ухвалою від 27.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.
Від представника відповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» - Бєловол О.О. надійшов відзив на позовну заяву в якому позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні з наступних підстав.
Стосовно твердження Позивача щодо визнання неправомірними дій Відповідача в частині не виконання умов Типового договору розподілу природного газу щодо права Позивача здійснювати оплату за його послугу шляхом внесення готівки через касу та зобов`язання Відповідача надати Позивачу можливість здійснювати оплату за розподіл природного газу внесенням готівки через касу у місті Красноград, ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» роз`яснює, що згідно абзацу 6 п.6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1384/27829 Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб, у зв`язку із вищевикладеним ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» вважає дану вимогу Позивача не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки Позивач не надав жодного доказу на обґрунтування своєї вимоги. В частині питання щодо проведення оплати за послуги з розподілу природного газу інформують, що типовим договором розподілу природного газу передбачене право Споживача здійснювати оплату шляхом внесення готівки через касу Оператора ГРМ, проте не визначений відповідний обов`язок Оператора ГРМ забезпечити реалізацію такого права. ХАРКІВСЬКА ФІЛІЯ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» не має можливості приймати від споживачів оплату за надані послуги готівкою через відсутність готівкової каси на підприємстві. Прийом оплати за допомогою мобільних терміналів здійснюється тільки у населених пунктах із складною безпековою ситуацією, що знаходяться у безпосередній близькості до лінії фронту або зазнають обстрілів. Споживачі, які мешкають в місті Красноград, мають можливість сплатити готівкою за надані Філією послуги у відділеннях банківських установ, АТ «Укрпошта» та ТОВ «Нова пошта», а також можуть провести безготівкову оплату через особистий кабінет на офіційному сайті Філії kh.grmu.com.ua, мобільні додатки банківських установ та сервіси онлайн оплат EasyPay.ua та iPay.ua. Поряд з цим у Красноградському відділенні АТ «Харківгаз» відсутня послуга щодо прийому платежів від населення. Нормами чинного законодавства не обмежено можливість банківських установ щодо стягнення комісійної винагороди з платників за приймання платежу за розподіл природного газу, а нормативними актами щодо надання послуги з розподілу природного газу не визначений обов`язок газорозподільних підприємств погашати зазначені витрати платників за власний рахунок. Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив в якому вказує, що з тексту відзиву вбачається, що відповідач не зрозумів предмету позову, він не просить зобов`язати відповідача надати йому можливість здійснювати оплату за розподіл природного газу шляхом внесення готівки через касу в м. Краснограді. Предметом позову є зобов`язання відповідача надати йому можливість здійснювати оплату за розподіл природного газу шляхом внесення готівки особисто відповідачу без додаткових витрат за місцем отримання його послуги, тобто у м. Краснограді. Ні про яку оплату через касу відповідача у позові мови не йде. Йому все рівно, як відповідач буде отримувати від нього оплату за розподіл природного газу особисто та без посередників в незаборонений законодавством спосіб. Відповідач зазначає, що «поряд з цим у Красноградського відділення АТ «Харківгаз» відсутня послуга щодо прийому платежів від споживача». По-перше. Позовні вимоги направлено не до АТ «Харківгаз», а ТОВ «Газорозподільні мережі України». По-друге. Він не замовляє послугу щодо прийому платежів за розподіл природного газу, вона йому не потрібна, він користується своїм правом вносити платежі особисто виконавцю послуги без додаткової оплати та без посередників. У місті Краснограді відповідач має: Управління експлуатації газового господарства за адресою: вул. Преображенська, 5; Центр обслуговування клієнтів за адресою: вул. Захисників України, 123. Це загальновідомі обставини, які не потребують доказування. Тобто відповідач має свої підрозділи за місцем надання йому послуги по розподілу природного газу, яким може буди доручено отримання готівкових коштів від споживачів, можливо через платіжний термінал, або іншим способом, визначеним відповідачем. Більше того, Центр обслуговування клієнтів на його думку, це і є те місце, де споживачам зручно буде сплачувати рахунки відповідача. Таким чином відповідач забезпечить право споживачів на якісне обслуговування, встановлене статтею 4 ЗУ «Про захист прав споживачів». По-трете. Відсутність у відповідача кас для прийому платежів від побутових споживачів, це наслідки його небажання здійснювати витрати на отримання оплати за розподіл природного газу ним особисто від споживачів. Відповідач стверджує, що він не надав жодного доказу на обґрунтування своєї вимоги, але це не так, оскільки головним доказом наведено самим відповідачем у наданому відзиві, де він відмовляється отримувати від нього оплату за його послугу особисто без посередників. Відносини між ним та відповідачем носять споживчий характер правовідносин, споживач у таких цивільних відносинах зазвичай є «слабкою» стороною, правові відносини побутового споживача з монополістом по розподілу природного газу не є рівними. Розподіл природного газу це соціальна послуга, він не може від неї відмовитись, він не може вносити свої пропозиції щодо змісту Договору. Відповідач, користується своїм монопольним становищем, змусив його нести додаткові витрати при оплаті його продукції, що є прямим порушенням ст. 19 Конституції України, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом. Відповідач примусив його робити, те що не передбачено законом, а саме замовляти та оплачувати платіжну послугу, яка йому не потрібна.
Від представникавідповідача ТОВ«Газорозподільні мережіУкраїни» -Бєловол О.О.надійшли запереченняна відповідьна відзив в яких зазначила, що твердження викладені у відповіді на відзив на позовну заяву відповідач їх вважає небунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлене абзацом 6 пункту 6.6 розділу VI Типового договору право споживача здійснювати оплату за договором розподілу природного газу шляхом внесення готівки через касу Оператора ГРМ не є безумовним, а залежить від можливості реалізації такого права, а також конкретного обов`язку Оператора ГРМ, який кореспондується такому праву.
Разом з тим, умовами Типового договору розподілу природного газу такого обов`язку Оператора ГРМ, як приймання оплати через касу Оператора ГРМ не передбачено.
Також, такий обов`язок не передбачається ані Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП 16.02.2017 №201, ані Мінімальними стандартами та вимогами до якості обслуговування споживачів природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП 21.09.2017 №1156 (у редакції постанови НКРЕКП 10.112022 №1415).
Натомість, з аналізу статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що законом заборонено у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення споживачем безготівкових розрахунків, а відносно обмеження готівкових розрахунків жодних заборон не встановлено. При цьому, визначено, що продавець (виконавець) зобов`язаний тільки всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, однак жодним чином не зобов`язаний забезпечувати споживачу реалізацію всіх можливих форм розрахунків.
Отже, доводи споживача щодо порушення норм зазначеного Закону є безпідставними.
Водночас, ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до положень постанови НКРЕКП від 26.12.2022 №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» із змінами, й на теперішній час, охоплює територію двадцяти однієї області України з мільйонною кількістю споживачів природного газу й в жодному з регіонів не запроваджено можливості приймання оплати через касу Оператора ГРМ, тому посилання Позивача на дискримінацій характер вибору форм оплати по відношенню до інших споживачів, зокрема, у м. Краснограді не містить належного обґрунтування.
При цьому, основним джерелом фінансування господарської діяльності Оператора ГРМ є тариф, який, зокрема, складається з усіх витрат Оператора ГРМ, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності з розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 №1944 зі змінами, зокрема, визначено, що тариф для ТОВ «Газорозподільні мережі України» установлено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2016 року № 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 листопада 2016 року за №1434/29564.
Зі змісту Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу вбачається, що всі витрати Оператора ГРМ, пов`язані із здійсненням господарської діяльності з розподілу природного газу повинні бути економічно обґрунтованими.
Окрім цього, Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» було введено мораторій на підвищення тарифів, а тому тариф, встановлений для Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» є таким самим, який був встановлений на території Харківської області для попереднього Оператора ГРМ Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2771, при тому, що попередній Оператор ГРМ також не приймав оплату за договором з розподілу природного газу шляхом внесення готівки через його касу.
Отже, витрати на облаштування касового обслуговування споживачів, що, зокрема, складаються з витрат на облаштування окремих приміщень, забезпечення їх меблями, технікою та програмними продуктами, заробітної плати касирів, при наявності великої кількості альтернативних форм оплати, не включалися до розрахунку діючого тарифу на розподіл природного газу, оскільки їх не можна вважати економічно-обґрунтованими.
Таким чином, відсутність у ТОВ «Газорозподільні мережі України» можливості забезпечити оплату за договором розподілу природного газу шляхом внесення готівки до каси Оператора ГРМ є конкретною та об`єктивно обумовленою, а доводи позивача у цій справі носять загальний характер та не враховують наявні фактичні обставини.
Аргументи сторін в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі на його задоволенні наполягав, з підстав викладених у заявах по суті справи. Зокрема вказував на те, що ним обраний спосіб оплати за розподіл природного газу, саме шляхом внесення готівки особисто відповідачу без додаткових витрат за місцем отримання продукції, тобто у м. Краснограді Харківської області, повідомити адресу місця оплати, але він не може оплачувати за розподіл природного газу саме таким способом, оскільки відповідач відмовляє йому у здійсненні оплати готівковими коштами за отриману ним послугу особисто продавцю. Такий спосіб оплати не заборонений законодавством, а тому якщо відповідач не бажає нести витрати на утримання каси, то йому все рівно яку назву буде мати місце, де відповідач отримає від нього оплату за розподіл природного газу особисто, це навіть може бути термінал, тільки не банківської установи де теж треба нести додаткові витрати при оплаті послуги. На даний час він оплачує рахунки відповідача через ПриватБанк вимушено, у зв`язку із чим замовляє платіжну послу, яка йому не потрібна.
Представник відповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» - Бєловол О.О. в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, а також наголошувала на тому, що умовами Типового договору розподілу природного газу такого обов`язку Оператора ГРМ як приймання оплати ні через касу Оператора ГРМ ні іншим способом приймати готівку не передбачено. На даний час в Товаристві відсутня послуга щодо прийому платежів від населення. Разом з тим, у Товариства відсутня можливість забезпечити оплату за договором розподілу природного газу шляхом внесення готівки до каси Оператора ГРМ, оскільки витрати на касове обслуговування є економічно необґрунтованими. Споживачі, які мешкають в місті Красноград, мають можливість сплатити готівкою за надані Філією послуги у відділеннях банківських установ, АТ «Укрпошта» та ТОВ «Нова пошта», а також можуть провести безготівкову оплату через особистий кабінет на офіційному сайті Філії kh.grmu.com.ua, мобільні додатки банківських установ та сервіси онлайн оплат EasyPay.ua та iPay.ua. З аналізу статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що законом заборонено у будь-який спосіб обмежувати можливість здійснення споживачем безготівкових розрахунків, а відносно обмеження готівкових розрахунків жодних заборон не встановлено. При цьому, визначено, що продавець (виконавець) зобов`язаний тільки всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, однак жодним чином не зобов`язаний забезпечувати споживачу реалізацію всіх можливих форм розрахунків.
Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Позиція суду.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що між сторонами виникли відносини, що виникають у процесі надання та споживання послуг в результаті чого виник спір щодо захисту прав споживачів, зокрема щодо визнання права на здійснення оплати за постачання природного газу шляхом внесення готівки відповідачу без додаткових витрат за місцем отримання послуги.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач надає ОСОБА_1 послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я відповідача за вказаною адресою відкрито особовий рахунок.
Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» з 01.07.2015 року функції постачання та розподілу природного газу розподілені.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі ХАРКІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» (далі - Оператор ГРМ, Заявник) - є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023. Зазначену діяльність Заявник здійснює відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор) від 26.12.2022 №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 28.06.2023 №1131 (постанови від 26 грудня 2022 р. № 1839 та 28.06.2023 № 1131).
ОСОБА_1 звернувся до Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із зверненням від 11.01.2024 року про надання йому можливості здійснювати оплату за розподіл природного газу безпосередньо філії шляхом внесення готівки через касу (платіжний термінал), або в інший не заборонений законодавством спосіб у м. Краснограді, оскільки така форма оплати передбачена Типовим договором розподілу природного газу.
ТОВ «Газорозподільні мережі України» Харківська філія на звернення ОСОБА_3 від 11.01.2024 року в частині питання щодо проведення оплати за послуги з розподілу природного газу листом від 22.01.2024 року інформує, що типовим договором розподілу природного газу передбачене право споживача здійснювати оплату шляхом внесення готівки через касу Оператора ГРМ, проте не визначений відповідний обов`язок Оператора ГРМ забезпечити реалізацію такого права. Нажаль, Філія не має можливості приймати від споживачів оплату за надані послуги готівкою через відсутність готівкової каси на підприємстві. Прийом оплати за допомогою мобільних терміналів здійснюється тільки у населених пунктах із складною безпековою ситуацією, що знаходяться у безпосередній близькості до лінії фронту або зазнають обстрілів. Споживачі, які мешкають в м. Краснограді, мають можливість сплатити готівкою за надані Філією послуги у відділеннях банківських установ, АТ «Укрпошта», та ТОВ «Нова пошта», а також можуть провести безготівкову оплату через особистий кабінет на офіційному сайті Філії, мобільні додатки банківських установ та сервіси онлайн оплати за реквізитами Харківської філії.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Правовідносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі Кодекс ГРС), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285 тощо.
Закон України «Про ринок природного газу» визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи; оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно до частин, 1, 2 статті 40 Закону «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.
Договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до Кодексу ГРС Оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
1.Щодо оплати за розподіл природного газу шляхом внесення готівки.
Відповідно до п.3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Відповідно до ч. 1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Частиною 1статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Типовий договір розподілу природного газу, затверджено Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.
Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п.1.1. Договору).
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (п.1.2. Договору).
Відповідно до предмету Типового Договору розподілу природного газу Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1. Договору).
Згідно першого речення п. 2.3. розділу ІІ умов Типового Договору розподілу природного газу, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.
Згідно абзацу 6 п.6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1384/27829 Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
У відповідності до п. 7.2. Типового договору розподілу природного газу Оператор ГРМ має право отримувати від Споживача оплату за цим Договором.
Відповідно до п. 7.4. Типового договору розподілу природного газу споживач зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Отже враховуючи вказані вище нормативні положення, та встановлені судом обставини, споживач відповідно до Договору розподілу природного газу має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб, а Оператор ГРМ має право отримувати від Споживача оплату за цим Договором.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач користується послугою відповідача щодо розподілу природного газу. Відповідач по справі є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області з 01.07.2023 року.
Позивач 11.01.2024 року звернувся до відповідача з відповідною заявою про надання йому можливості здійснювати оплату за розподіл природного газу безпосередньо філії шляхом внесення готівки через касу (платіжний термінал), або інший не заборонений законодавством спосіб у м. Краснограді, оскільки така форма оплати передбачена Типовим договором розподілу природного газу.
При цьому відповідач запропонував ОСОБА_1 декілька варіантів оплати за постачання природного газу зокрема: відділеннях банківських установ, АТ «Укрпошта», та ТОВ «Нова пошта», а також безготівкову оплату через особистий кабінет на офіційному сайті Філії, мобільні додатки банківських установ та сервіси онлайн оплати за реквізитами Харківської філії та повідомив про відсутність можливості приймати від споживачів оплату за надані послуги готівкою через відсутність готівкової каси на підприємстві.
Під час розгляду справи встановлено, що для ОСОБА_1 є неприйнятними варіанти сплати за отримані послуги запропоновані відповідачем, оскільки вони вимагають від нього нести додаткові витрати при оплаті послуги, яку надає йому відповідач.
При цьому відповідачем не надано суду відповідних доказів, які б підтвердили, що споживачі можуть здійснювати оплату за спожитий природний газ в запропоновані ними варіанти без оплати додаткових витрат за здійснення платежу за отримані послуги.
Представник відповідача, як у відзиві так і в судовому засіданні посилалась тільки на ту обставину, що у Товариства відсутня можливість прийому платежів від споживачів через касу Товариству у зв`язку з їх відсутністю, при цьом відповідач не надав відповідних доказів в розумінні ст. 81 ЦПК України, що не має можливості приймати оплату за надані послуги позивачу у вибраний ним спосіб, який не заборонений законом, а саме шляхом внесення готівки особисто відповідачу без додаткових витрат за місцем отримання послуги, тобто у м. Краснограді, в тому числі і за допомогою платіжного терміналу, що також відповідатиме умовам укладеного між сторонами договору.
Суд звертає увагу, що відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 декілька варіантів оплати за розподіл природного газу зокрема у відділеннях банківських установ, АТ «Укрпошта», та ТОВ «Нова пошта», проведення безготівкової оплати через особистий кабінет на офіційному сайті Філії, мобільні додатки банківських установ та сервіси онлайн оплати, однак вони не містили пропозиції сплати готівкою в м. Краснограді, за допомогою платіжного терміналу (без комісій фінансових установ).
При цьому суд звертає увагу, що позивач не заперечує того, що прийом оплати за допомогою мобільних терміналів здійснюється споживачами, тільки у населених пунктах із складною безпековою ситуацією, що знаходяться у безпосередній близькості до лінії фронку або зазнають обстрілів.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2000 по справі №676/58/17-ц зазначає, що спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач) вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
А отже обмежуючи право ОСОБА_1 на здійснення оплати за договором розподілу природного газу шляхом внесення готівки (оплату готівкою) особисто відповідачу без додаткових витрат за місцем отримання послуги в м. Краснограді, є порушенням його прав споживача на вибраний ним спосіб оплати за отриману послугу (продукцію), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» виконавець послуги повинен всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати та такий спосіб оплати не заборонений законом.
2.Щодо відшкодування моральної шкоди.
Згідно ч. 1. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Пленум Верховного Суду України у Постанові № 4 від 31.03.1995 року роз`яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, а саме, вона може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між винними діями та наслідками, що настали.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже за змістом вказаної норми ст. 23 ЦК України спосіб відшкодування моральної шкоди не обмежується, а отже обраний позивачем спосіб захисту права відповідає закону.
Позивач внаслідок невиконання відповідачем Договору розподілу природного газу шляхом обмеження його права в оплаті послуги у визначений ним спосіб зазнав моральних страждань з боку відповідача, а тому письмові вибачення, які позивач вимагає від нього з цього приводу є цілком законним та пропорційним способом компенсації завданої моральної шкоди.
Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З огляду на вищевказане суд вважає, що обраний позивачем спосіб відшкодування моральної шкоди письмове вибачення відповідача у даному випадку відповідає належному способу захисту права, визначеного у ст.ст. 16, 23, 1167 ЦПК України, а тому за доведеності факту здійснення з боку відповідача вищевказаних протиправних дій при виконанні умов договору порушене право позивача підлягає захисту.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Висновки за результатами розгляду справи.
Враховуючи, вищевикладене надавши належну оцінку зібраним доказам та доводам сторін, суд приходить до висновку, що волевиявлення позивача на оплату за розподіл природного газу шляхом внесення готівки безпосередньо відповідачу без додаткових витрат за місцем отримання послуги не може бути порушеним у зв`язку із чим вважає, що даний позов в цій частині підлягає задоволенню, що буде відповідати вимогам ст. 2 ЦПК України про ефективний судовий захист порушених прав позивача.
Крім того, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем доведено у розумінні статті 81 ЦПК України завдання йому моральної шкоди з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає також задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вище викладене з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-83, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії про порушення прав споживача задовольнити.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії надати ОСОБА_1 можливість здійснювати оплату за розподіл природного газу шляхом внесення готівки Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії без додаткових витрат за місцем отримання послуги у м. Краснограді Красноградського району Харківської області та повідомити адресу місця оплати.
Зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії надати ОСОБА_1 офіційне письмове вибачення за нанесення моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 45051254) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківській апеляційний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.04.2024 року.
Суддя
