Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 521/11551/22
провадження № 61-14306св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про виплату невиплаченої частини разової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року в складі судді Сегеди О. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави України в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про виплату невиплаченої частини разової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки подана позовна заява про виплату недоплаченої частини разової грошової допомоги не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом.
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 16 серпня 2022 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про відкриття провадження.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про виплату невиплаченої частини разової грошової допомоги залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року задоволено частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року в частині вимог про виплату невиплаченої частини разової грошової допомоги скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про виплату невиплаченої частини разової грошової допомоги.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Витребувано з Малиновського районного суду м. Одеси цивільну справу № 521/11551/22.
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про виплату невиплаченої частини разової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська
