УХВАЛА
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 587/2230/21
провадження № 61-5981св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам», Сумський відділ державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання недійсним електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2021 року звернувся з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати недійсними електронні торги та протокол про проведення публічних торгів № 360846 від 04 жовтня 2018 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 65,5 кв. м, житловою площею 38,8 кв.м.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 07 квітня 2021 року у справі № 587/167/21 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 24 січня 2018 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. та зареєстрований в реєстрі за № 948, на іпотечному договорі, укладеному 22 серпня 2008 року з ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», а правонаступником АТ «Альфа Банк» - Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з протоколом про проведення публічних торгів від 04 жовтня 2018 року № 360846 вказане нерухоме майно було продано ОСОБА_2 .
Оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, правильним є висновок про недійсність прилюдних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сумський районний суд Сумської області рішенням від 10 серпня 2022 року позов задовольнив.
Визнав недійсними електронні торги від 04 жовтня 2018 року, проведені Державним підприємством «Сетам» (далі - ДП «Сетам) та протокол про проведення публічних торгів № 360846 від 04 жовтня 2018 року щодо продажу квартири АДРЕСА_2 .
Рішення місцевий суд мотивував тим, що прилюдні торги проведені 04 жовтня 2018 року на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню. Даний виконавчий напис не повинен був виконуватись. Отже, виконавче провадження відкрито з порушенням законодавства, що впливає на загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Також суд першої інстанції зазначив, що Сумський відділ державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та організатор торгів ДП «Сетам», які в даному випадку є продавцями, не мали права продажу вказаного майна позивача, а процедура реалізації майна за виконавчим документом, який судовим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, не може вважатися легітимною та порушує законні права та інтереси позивача, оскільки його протиправно позбавлено права власності на майно.
Рішення Сумського районного суду міста Суми від 07 квітня 2021 року у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, набрало законної сили, а позов у цій справі поданий 01 листопада 2021 року, тому підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні.
Сумський апеляційний суд постановою від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» задовольнив. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року скасував та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що на час вчинення державним виконавцем виконавчих дій, виконавчий документ, на підставі якого державний виконавець відкрив виконавче провадження про звернення стягнення на належну позивачу квартиру, здійснив її оцінку та передав на реалізацію з прилюдних торгів, був чинним, оцінка майна не оскаржувалась, торги проведені відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, тому такої підстави недійсності не існувало на момент проведення публічних торгів.
Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України), а тому визнання виконавчого напису, вчиненого 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., таким, що не підлягає виконанню, не є такою підставою.
Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про порушення прав позивача та наявність підстав для визнання недійсними електронних торгів від 04 жовтня 2018 року, проведених ДП «Сетам», та протоколу про проведення електронних торгів № 360846.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подав у квітні 2023 року до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував під час розгляду справи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15 та постановах Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
АТ «Сенс Банк» у червні 2023 року подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що на день проведення торгів жоден з учасників справи не мав жодних підстав для зупинення чи відміни торгів. Правові підстави для визнання торгів недійсними, виходячи з обставин справи, яких не існувало на дату проведення торгів, відсутні.
Позивачем не доведено сукупність всіх обставин, зокрема не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що при проведенні ДП «Сетам» електронних торгів з реалізації предмета іпотеки існували порушення правил таких електронних торгів, які слугували б підставою для визнання їх недійсними.
Судом першої інстанції безпідставно не застосовано спеціальну позовну давність, оскільки перебіг позовної давності для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права розпочався 07 липня 2021 року, останнім днем для подання позову є 08 жовтня 2021 року, а позов у цій справі подано 01 листопада 2021 року, тобто з пропуском позовної давності.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 07 червня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Сумського районного суду міста Суми.
Справа № 587/2230/21 надійшла до Верховного Суду 20 червня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2024 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) та від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), з таких підстав.
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах, викликана тим, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) за обставин пред`явлення ОСОБА_3 позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про право власності, дійшла висновку про те, що виконавчий напис нотаріуса від 29 жовтня 2009 року, на підставі якого 21 листопада 2012 року проводилася примусова процедура продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, визнаний в судовому порядку (23 вересня 2013 року) таким, що не підлягає виконанню, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про недійсність прилюдних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису.
Також колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18) за обставин пред`явлення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позовних вимог про визнання недійсними постанов, акта про передачу майна та свідоцтва про право власності, дійшла висновку про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, оскільки виконавчий напис № 416, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 01 листопада 2011 року, визнаний таким, що не підлягає виконанню (03 грудня 2014 року), тому і відпали підстави для здійснення виконавчих дій, а тому порушені права на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення, підлягають відновленню шляхом визнання недійсними постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, акта про передачу майна стягувачу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.
Однак з наведеними висновками погодитися не можна з огляду на таке.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А. 24 січня 2018 року вчинив виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 948, про звернення стягнення на двокімнатну квартиру, загальною площею 65,5 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м, що знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_3 , власником предмета іпотеки є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Висєканцевою Т. С. Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору передано в іпотеку в забезпечення зобов`язань за кредитним договором від 22 серпня 2008 року № 750/4-5754, кредитором за яким є ПАТ «Укрсоцбанк».
06 березня 2018 року державним виконавцем Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно з протоколом № 360846 проведення електронних торгів 04 жовтня 2018 року відбулися торги з продажу предмета іпотеки - двокімнатної квартири загальною площею 65,5 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 . Прилюдні торги проводилися ДП «Сетам». Переможцем торгів визначена ОСОБА_2 .
Підставою для реалізації майна став виконавчий напис № 948, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 24 січня 2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_1 . Вказаний виконавчий напис перебував на примусовому виконанні в Сумському ВДВС у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), виконавче провадження № НОМЕР_1.
Разом з тим, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 07 квітня 2021 року у справі № 587/167/21, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 07 липня 2021 року та постановою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за № 948, щодо стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Висєканцевою Т. С.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 16, частини першої статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьої, п`ятої, шостої статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності вчиненого за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його вчинення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.
Згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до вищенаведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими виконавчою службою укладається відповідний договір.
Згідно з пунктом 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, в редакції, чинній на час проведення електронних торгів, електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Встановивши, у справі, яка переглядається, що рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалено 07 квітня 2021 року, а електронні торги з реалізації належної позивачу квартири проведені 04 жовтня 2018 року, тобто на час проведення електронних торгів виконавчий напис нотаріуса був чинний, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації належної позивачу квартири.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду погоджується з наведеним висновком апеляційного суду про відсутність підстав длявизнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, оскільки на час проведення електронних торгів виконавчий напис нотаріуса був чинним.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, про що зазначив у постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 761/902/21 (провадження № 61-1159св23).
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) та від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), передавши справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що у цій справі та у справах, від висновків яких Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити, позови про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, подані вже після проведення електронних торгів.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне зазначити, що ухвалою від 19 січня 2022 року у справі № 450/4257/20 (провадження № 61-17706св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передавав на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду цивільну справу у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 206/4592/17 (провадження № 61-3009св19), з тих підстав, що визнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, так як зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які були передбачені, є правомірним.
Однак, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 листопада 2022 року у справі № 450/4257/20 (провадження № 61-17706сво21), змінюючи мотиви прийнятих судових рішень, виходив з конкретних обставин справи, а саме того, що приватний виконавець задовго до проведення торгів достовірно знав про наявність рішення суду про визнання виконавчого напису, як підстави для початку вчинення виконавчого провадження, таким, що не підлягає виконанню; крім того, виконавець відкрив виконавче провадження після того, як виконавчий напис було визнано таким, який не підлягав виконанню, тому не вважав за необхідне відступити від зазначеного правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 206/4592/17 (провадження № 61-3009св19).
Тобто, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду не вирішив правову проблему, а саме чи є підставою для визнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, який після проведення електронних торгів визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) та від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), передавши справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання недійсним електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачІ. В. Литвиненко Судді:А. І. Грушицький Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік
