Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
18 березня 2024 року м. Рівне №460/27809/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Рубіна Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Бевз Т.С.,
відповідача: представник Безпалов А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доОфісу Генерального прокурора Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Рівненської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурору (далі - відповідач 1), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - відповідач 2), Рівненської обласної прокуратури (далі - відповідач 3), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №4 від 19 жовтня 2023 року «Про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації у зв`язку з неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також ненадання документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту»; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №313-к від 09 листопада 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури з 13 листопада 2023 року; 3) поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на посаді заступника прокурора Рівненської області - з 13 листопада 2023 року; 4) стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення (13.11.2023) і до дати постановлення судового рішення. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Генерального прокурора № 313к від 09.11.2023 на підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокурату з 13.11.2023 позивача звільнено з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України № 113-ІХ від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Стверджує, що ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації у зв`язку з його неявкою на складання іспиту позивач вважає протиправним, оскільки останній не прибув на іспит з об`єктивних і поважних причин, а рішення кадрової комісії є радше неповідомлення про ці причини кадровій комісії (у встановлений строк) аніж результатом тестування як такого, адже позивач по суті його не проходив. Вважає, що зважаючи на фактичні обставини, які перешкодили позивачу прибути на іспит, а саме тимчасова непрацездатність, підтверджена листком непрацездатності, не могли бути підставою для визнання позивача таким, що не успішно пройшов атестацію, і як наслідок прийнятий на підставі цього наказ про його звільнення також є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Також позивач стверджує, що у Генерального прокурора відсутні повноваження на підписання наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури. Просить позовні вимоги задовольнити.
Рівненська обласна прокуратура позов не визнала та подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем у встановлений строк було подано заяву за визначеною формою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. З огляду на це, неявка позивача для складання іспиту у визначені графіком дату та час є безумовною підставою для прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації. Прийняти інше, крім указаного рішення у кадрової комісії рішення не було правових підстав. Рішення кадрової комісії не є рекомендаційним для суб`єкта звільнення, а є беззаперечною та остаточною підставою для видання керівником обласної прокуратури, зокрема, наказу про звільнення згідно з положеннями Закону №113-ІХ. Підставу звільнення в наказі сформульовано у відповідності до пп.2 п.19 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ та зазначено, що позивач звільняється на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, вказані його реквізити. Обставини, що слугували підставою для прийняття рішення про неуспішне проходження атестації, зазначені в рішенні кадрової комісії від 19.10.2023 № 4. Оскільки звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні. Просив відмовити у задоволенні позову.
Офіс Генерального прокурора позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем на виконання пункту 10 Порядку №221 29.09.2021 Генеральному прокурору подану заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Зокрема позивачем зазначено, що він усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав передбачених п.19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, його буде звільнено з посади прокурора. За таких умов подання заяви - право прокурора, а не обов`язок, а оскарження умов її подання безпідставне, оскільки прокурор діяв у межах закону з дотриманням вимог Порядку проходження прокурорами атестації у рамках реформування органів прокуратури. Підставу звільнення в наказі сформульовано у відповідності до пп. 2 п. 19 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ та зазначено, що позивач звільняється на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, вказані його реквізити. Обставини, що слугували підставою для прийняття рішення про неуспішне проходження атестації, зазначені в рішенні кадрової комісії від 19.10.2023 № 4. Оскільки звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні. Просив відмовити у задоволенні позову.
Шістнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокурату відзив на позовну заяву не подала.
05.02.2024 представник позивача подав відповіді на відзив відповідача 1 та відповідача 3 та підтримав позицію викладену в позовній заяві.
26.02.2023 представник позивача подав додаткові пояснення щодо розрахунку середньоденного заробітку в яких стверджує, що відповідачем 3 безпідставно не включено до середньомісячного розрахунку за два місяці до дати звільнення надбавку за вислугу років у розмірі 45 %. Як наслідок неправильно вирахувано середньоденний заробіток позивача, тому дані довідки про заробіток позивача за два останні місяці, що передують даті звільнення, неможна брати до уваги. Згідно розрахунків позивача, середньоденна заробітна плата складає 4208,37грн, а не 1758,29, як наведено у довідці.
05.03.2024 представник відповідачів подав письмові заперечення в яких вказує, що посадовий оклад позивача визначений згідно ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», а надбавка за вислугу років не виплачується прокурорам, які не пройшли атестацію по аналогії із Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, довідка видана із правильним розміром середньоденного заробітку позивача.
Позовна заява надійшла до суду 08.12.2023.
Ухвалою суду від 11.12.2023 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.01.2024, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 31.01.2024 о 09:30 год.
Ухвалою від 31.01.2024, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати задоволено клопотання сторони позивача та відкладено розгляд справи по суті на 26.02.2024 о 09:30.
Ухвалою від 26.02.2024, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати оголошено перерву в судовому засіданні до 06.03.2024 до 09:30.
Ухвалою від 06.03.2024, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати відкладено розгляд справи по суті на 18.03.2024 о 09:30.
Заслухавши учасників справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Наказом Генерального прокурора України № 100к від 03.02.2004, ОСОБА_1 призначений на посаду заступника прокурора Рівненської області.
Наказом Генеральної Прокуратури України від 23.10.2014 № 1470к позивача звільнено з посади заступника прокурора Рівненської області у зв`язку із припиненням трудового договору відповідно до п. 7-2 ст. 36 КЗпП України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 826/17805/14, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Рівненської області задоволено в повному обсязі щодо наступних позовних вимог: визнано протиправним з моменту прийняття та скасовано наказ Генерального прокурора України № 1470к від 23.10.2014 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Рівненської області з 24 жовтня 2014 року; стягнуто з прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 16 липня 2020 року у розмірі 2 037 340, 52 грн. (два мільйони тридцять сім тисяч триста сорок гривень 52 копійки). Зобов`язано Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади». Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 24 жовтня 2014 року на посаді заступника прокурора Рівненської області та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
На виконання вказаного судового рішення позивача наказом Генерального прокурора від 28.09.2021 № 304к поновлено на посаді заступника прокурора Рівненської області з 24.10.2014.
У зв`язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури розпочалася атестація, яка проводиться у порядку, передбаченому законодавством.
Позивач на підставі пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» звернувся до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Наведена обставина не заперечується учасниками справи.
Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.12.2021 (протокол № 50), ОСОБА_1 допущений до проходження атестації та включений до графіка складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
У подальшому дата складання іспиту позивачем неодноразово Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур переносилася на іншу дату.
Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 15.08.2023 (Протокол № 85), затверджено графік, складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора на 21.08.2023. До цього графіку під порядковим № 24 включено ОСОБА_1
15.08.2023 на електронну скриньку позивача направлено запрошення на 1 етап атестації на 21.08.2023.
Наведене запрошення позивач отримав 16.08.2023.
19.08.2023 позивачем на електронну адресу Шістнадцятої кадрової комісії направлено повідомлення про те, що у зв`язку із перебування на лікуванні відповідно до медичного висновку про непрацездатність 278Х-ТЕ4Е-4Х4Т-6РХК та неможливістю прибути 21.08.2023 року для складання іспиту до м. Києва, позивач просить вирішити питання про перенесення складання іспиту на іншу дату.
В свою чергу, 04.09.2023, Шістнадцята кадрова комісія повідомила позивача про те, що його заява отримана та буде передана на розгляд комісії.
Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур 21.08.2023 (Протокол № 86) зафіксовано, відповідно до п. 11 розділу І Порядку, факт неявки прокурора ОСОБА_2 21.08.2023 на іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Рішенням комісії перенесено дату складання іспиту для ОСОБА_1 .
Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 04.10.2023 (Протокол № 90), затверджено графік, складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора на 12.10.2023. До цього графіку під порядковим № 16 включено ОСОБА_1
04.10.2023 на електронну скриньку позивача направлено запрошення на 1 етап атестації на 12.10.2023.
Наведене запрошення позивач отримав 06.10.2023.
10.10.2023 позивачем на електронну адресу Шістнадцятої кадрової комісії направлено повідомлення про те, що оскільки 10.10.2023 відповідно до направлення 6372-6712-8054-5958 позивач госпіталізований та перебуває на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська лікарня» РМР в кардіологічному відділенні, то він не може прибути 12.10.2023 року для складання іспиту до м. Києва та просить вирішити питання про перенесення складання іспиту на іншу дату.
В свою чергу Шістнадцята кадрова комісія 11.10.2023 повідомила позивача про те, що його заява отримана та буде передана на розгляд комісії.
Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур 12.10.2023 (Протокол № 92), зафіксовано факт неявки прокурора ОСОБА_2 12.10.2023 на іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Із Протоколу № 94 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 19.10.2023 слідує, що на електронну поштову скриньку комісії надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що він перебуває на лікуванні, у зв`язку з чим не може прибути на іспит 21.08.2023. При цьому, ОСОБА_1 не надано документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки на іспит. Так само, в період з 04.10.2023 по 16.10.2023 на адресу комісії, в тому числі безпосередньо її секретарю, не надано будь-якого документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту.
Як наведено у вказаному протоколі, комісія, враховуючи, що ОСОБА_1 не прибув 21.08.2023 для складання іспиту та не надав документальне підтвердження інформації про поважність причини його неявки 21.08.2023 до початку перенесеного складення відповідного іспиту на 12.10.2023, має вирішити питання щодо ухвалення рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. При цьому, в комісії відсутні дискреційні повноваження на прийняття інших рішень, окрім як ухвалення рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Цим же Протоколом комісії вирішено ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації заступником прокурора Рівненської області ОСОБА_2 .
За результатами атестації, Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, 19.10.2023 прийнято оскаржуване рішення № 4 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Як зазначено у змісті спірного рішення, комісією встановлено, що ОСОБА_1 не прибув 21.08.2023 для складання іспиту та не надав документальне підтвердження інформації про поважність причини його неявки 21.08.2023 до початку перенесеного складення відповідного іспиту на 12.10.2023. При цьому, в комісії відсутні дискреційні повноваження на прийняття інших рішень, окрім як ухвалення рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. У зв`язку з викладеним, заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
Відповідно до вказаного рішення кадрової комісії, наказом Генерального прокурора від 09.11.2023 № 313к згідно із статтею 9, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» пунктом 3 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України № 113-ІХ від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», на підставі рішення Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 4 від 19.10.2023, позивача звільнено з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури з 13.11.2023.
З вказаним наказом позивач ознайомлений 10.11.2023 під особистий підпис.
Позивач вважає рішення кадрової комісії № 4 від 19.10.2023 та Наказ Генерального прокурора № 313к від 09.11.2023 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.
Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена ст. 16 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із ч. 3 ст. 16 Закону № 1697-VII, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді наведені у ст. 51 Закону № 1697-VII.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Згідно із ч. 5 ст. 51 Закону № 1697-VII на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 ч. 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113-IX в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Цим Законом № 113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Згідно із п. 7 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Відповідно до п. 10-14 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації (п. 10).
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором (п. 11).
Предметом атестації є оцінка:
1) професійної компетентності прокурора;
2) професійної етики та доброчесності прокурора (п. 12).
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор (п. 13).
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису (п. 14).
Пунктом 9 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 7 цього розділу.
На виконання вимог Закону №113-IX, наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу І Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України проводиться відповідними кадровими комісіями, порядок роботи яких, перелік і склад визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Згідно із абз.3 п. 2 розділу І Порядку № 221 проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Пунктом 6 розділу 1 Порядку №221 встановлено, що атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Згідно із п. 8 розділу І Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Відповідно до п. 9 розділу І Порядку №221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 221 передбачено, що заява, вказана у пункті 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 221 кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Згідно із п. 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою.
Абзацом 2 п. 11 розділу І Порядку № 221 встановлено, що у разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
Відповідно до абз.3 та 4 п. 11 розділу І Порядку № 221 у виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Отже, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, якщо він для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце не з`явився. Водночас, законом надано право кадровій комісії ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для прокурора, зокрема, у випадку наявності підписаної ним або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) заяви про перенесення дати іспиту із долученням до неї копії документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі відсутності такої заяви із документальним підтвердженням інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, кадрова комісія зобов`язана ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Також із змісту абз.4 п. 11 розділу І Порядку № 221 слідує, що документальне підтвердження поважності причин неявки на іспит надається безпосередньо особою в той же день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складання відповідного іспиту (це час початку реєстрації для його проходження).
Як встановлено судом із матеріалів справи, на виконання вимог п. 9 та 10 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX позивачем 19.08.2023 на електронну адресу Шістнадцятої кадрової комісії направлено повідомлення про те, що у зв`язку із перебування на лікуванні відповідно до медичного висновку про непрацездатність 278Х-ТЕ4Е-4Х4Т-6РХК та неможливістю прибути 21.08.2023 року для складання іспиту до м. Києва, в зв`язку із чим, позивач просить вирішити питання про перенесення складання іспиту на іншу дату.
В свою чергу Шістнадцята кадрова комісія 04.09.2023 повідомила позивача про те, що його заява отримана та буде передана на розгляд комісії.
Рішенням комісії перенесено дату складання іспиту для ОСОБА_1 .
Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 04.10.2023 (Протокол № 90), затверджено графік, складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора на 12.10.2023. До цього графіку під порядковим № 16 включено ОСОБА_1
10.10.2023 позивачем на електронну адресу Шістнадцятої кадрової комісії направлено повідомлення про те, що з 10.10.2023 відповідно до направлення 6372-6712-8054-5958 позивач госпіталізований та перебуває на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська лікарня» РМР в кардіологічному відділенні, тому він не може прибути 12.10.2023 року для складання іспиту до м. Києва та просить вирішити питання про перенесення складання іспиту на іншу дату.
Шістнадцята кадрова комісія 11.10.2023 повідомила позивача про те, що його заява отримана та буде передана на розгляд комісії.
Із матеріалів справи слідує, що Протоколом № 92 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур 12.10.2023 зафіксовано факт неявки прокурора ОСОБА_2 12.10.2023 на іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Із Протоколу № 94 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 19.10.2023 слідує, що на електронну поштову скриньку комісії надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що він перебуває на лікуванні, у зв`язку з чим не може прибути на іспит 21.08.2023. При цьому, ОСОБА_1 не надано документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки на іспит. Так само, в період з 04.10.2023 по 16.10.2023 на адресу комісії, в тому числі безпосередньо її секретарю, не надано будь-якого документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту.
Як наведено у вказаному протоколі, комісія, враховуючи, що ОСОБА_1 не прибув 21.08.2023 для складання іспиту та не надав документальне підтвердження інформації про поважність причини його неявки 21.08.2023 до початку перенесеного складення відповідного іспиту на 12.10.2023, має вирішити питання щодо ухвалення рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. При цьому, в комісії відсутні дискреційні повноваження на прийняття інших рішень, окрім як ухвалення рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
Цим же Протоколом комісії вирішено ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації заступником прокурора Рівненської області ОСОБА_2 .
За результатами атестації, Шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, 19.10.2023 прийнято оскаржуване рішення № 4 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Як зазначено у змісті спірного рішення, комісією встановлено, що ОСОБА_1 не прибув 21.08.2023 для складання іспиту та не надав документальне підтвердження інформації про поважність причини його неявки 21.08.2023 до початку перенесеного складення відповідного іспиту на 12.10.2023. При цьому, в комісії відсутні дискреційні повноваження на прийняття інших рішень, окрім як ухвалення рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. У зв`язку з викладеним, заступник прокурора Рівненської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
Суд вважає таке рішення необґрунтованим з огляду на наступне.
У матеріалах справи наявні Витяги з Електронного реєстру листків непрацездатності за №№: 3537 5050 7680 1591; 3221 2724 5582 6211 від 01.12.2023, які підтверджують факт перебування позивача у період з 18.08.2023 по 22.08.2023 на лікарняному та з 10.10.2023 по 27.10.2023 на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська лікарня» РМР в кардіологічному відділенні.
Більше того, згідно довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 41 від 10.10.2023 (за період, зокрема, з 18.08.2023 до 22.08.2023), № 55 від 13.11.2023 (за період з 10.10.2023 по 17.10.2023 та з 18.10.2023 по 27.10.2023), про перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності ОСОБА_1 , на звернення відповідача 3, встановлено, що такі видані обґрунтовано.
В той же час, за правилами п. 11 розділу І Порядку № 221 позивач мав би надати документальне підтвердження поважності причин його неявки 21.08.2023 безпосередньо саме 12.10.2023, в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складання відповідного іспиту, тобто до початку проведення реєстрації для його проходження - до 10год. 12.10.20213.
Однак, слід зазначити, що період тимчасової непрацездатності позивача тривав з 10.10.2023 по 27.10.2023, охоплюючи й строк, протягом якого, відповідно до п. 11 Порядку № 221 прокурору належало надати документальне підтвердження поважності причин його неявки 21.08.2023. До того ж, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська лікарня» РМР в кардіологічному відділенні. Тобто, позивач фактично не мав фізичної можливості з`явитися для проходження атестації 12.10.2023 та надати документальне підтвердження поважності причин його неявки 21.08.2023.
Варто також звернути увагу на те, що Наказом Міністерства охорони здоров`я № 1234 від 17.06.2021 затверджений Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності.
За змістом п. 1, 2 розділу ІІ цього Порядку, дані медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок), що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, надходять з електронної системи охорони здоров`я.
Листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).
Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 16) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», листок непрацездатності - сформований програмними засобами електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером цього реєстру електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, призначення страхових виплат відповідно до законодавства про соціальне страхування.
Із викладеного слідує, що листки непрацездатності формуються в Електронному реєстрі та безпосередньо скеровуються страхувальнику.
Як наведено вище по тексту листки непрацездатності позивача у період часу з 18.08.2023 по 22.08.2023 та з 10.10.2023 по 27.10.2023 сформовані в Електронному реєстрі, що підтверджується Витягами з Електронного реєстру листків непрацездатності за №№: 3537 5050 7680 1591; 3221 2724 5582 6211 від 01.12.2023.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що тимчасова непрацездатність позивача є об`єктивною та поважною причиною, що перешкодила йому надати документальне підтвердження поважності причин його неявки 21.08.2023 безпосередньо саме 12.10.2023, тобто в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації згідно з приписами Порядку № 221.
Крім цього, вдаючись до смислового, логіко-граматичного та телеологічного (цільового) тлумачення норм Закону № 113-ІХ, Закону № 1697-VII, суд вважає, що у розумінні вказаних положень, неуспішне проходження атестації можливе за умови безпосередньої участі прокурора в проходженні її певних етапів, і в залежності від результатів, набраних балів, співбесіди, кадровою комісією приймається відповідне рішення.
За наявності заяви прокурора про бажання пройти атестацію, неприбуття на певний її етап у визначений день, не може бути розцінене, як неуспішне проходження атестації, оскільки оцінювання прокурора не проводилось.
За встановлених обставин справи суд зазначає, що позивач не прибув на іспит та не надав документальне підтвердження поважності причин його неявки 21.08.2023 безпосередньо саме 12.10.2023, з об`єктивних і поважних причин, а рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації є скоріше наслідком неотримання комісією документального підтвердження про ці причини у встановлений строк, аніж результатом атестації як такої, адже позивач її по суті не проходив.
Неприбуття прокурора на певний етап атестації може бути спричинене різними обставинами, у тому числі й небажанням особи проходити таку атестацію, безвідносно до поданої раніше заяви відповідно до п. 10 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX.
Отже, з метою повної та об`єктивної оцінки та застосування відповідних наслідків комісія повинна встановлювати фактичні причини неявки для проходження атестації або одного з її етапів, визначити чи такі причини пов`язані із: самостійним рішенням прокурора не приймати участь у такій процедурі або неявкою прокурора, обумовленою певними об`єктивними причинами (підтвердженими належними та допустимими доказами).
Зважаючи на мету реформування системи органів прокуратури, впроваджену Законом № 113-ІХ, й атестації прокурорів як одного із способів її досягти, суд приходить до висновку, що відсутність позивача на іспиті у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, яка підтверджена належним документом (Витягами з Електронного реєстру листків непрацездатності за №№: 3537 5050 7680 1591; НОМЕР_1 від 01.12.2023), не може сама по собі свідчити про неналежний рівень його професійної компетентності. На думку суду, неналежне/несвоєчасне документальне підтвердження про причини неприбуття на іспит, яке у цій справі прирівняне до неуспішного проходження (позивачем) атестації, якщо зіставити із юридичними наслідками, які настали для позивача внаслідок цього (звільнення з посади прокурора та органів прокуратури), не може замінити атестацію, завданням (призначенням) якої є проявити/підтвердити рівень знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Доречним буде зауважити і те, що Офісом Генерального прокурора проводилась перевірка правомірності видачі позивачу листків тимчасової непрацездатності про що складена пенсійним органом довідка № 41 від 10.10.2023. Результати зазначеної перевірки 18.10.2023 були скеровані Рівненською обласною прокуратурою до Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора.
Отже, Офісу Генерального прокурора та Шістнадцятій кадровій комісії було достеменно відомо про обґрунтованість та поважність причин неявки позивача для проходження 1 етапу атестації 21.08.2023.
З огляду на встановлені фактичні обставини, які перешкодили прибуттю позивача на іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у визначену дату (тимчасова непрацездатність), суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення кадрової комісії, хоча й ухвалено з дотриманням формальних умов і процедур, передбачених п. 11 Порядку № 221, проте не може відповідати критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 540/1456/20 та від 28 квітня 2022 року у справі № 420/12089/20, від 26 грудня 2022 у справі № 300/2744/21.
Враховуючи наведене, рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 19 жовтня 2023 року № 4 «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою…», є протиправним і підлягає скасуванню.
Абзацом третім пункту 19 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX, установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Отже, оскільки рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 19.10.2023 року № 4 про неуспішне проходження позивачем атестації визнане судом протиправним і скасовано, протиправним є і наказ Генерального прокурора від 09.11.2023 року № 313к про звільнення позивача з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури.
Водночас, твердження позивача про видання такого наказу неуповноваженою особою є неприйнятним, зважаючи на те, що позивач був призначений на адміністративну посаду заступника прокурора Рівненської області Генеральним прокурором України згідно наказу № 100к від 03.02.2004.
Як наведено вище по тексту, відповідно до абзацу третього пункту 19 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX, прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Повноваження Генерального прокурора визначені ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», якою, серед іншого передбачено, що Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
Позаяк, позивач був призначений на адміністративну посаду Генеральним прокурором України, то у разі звільнення, наказ має бути виданий саме Генеральним прокурором, а не керівником обласної прокуратури.
Щодо посилань відповідача 3 на численні висновки постанов Верховного Суду, то суд зауважує, що обставини справи у таких рішеннях не є подібними до обставин даного спору, тому судом такі висновки не можуть бути взяті до уваги.
Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивача слід поновити на попередній роботі, а саме на посаді заступника прокурора Рівненської області.
Також, відповідно до ст. 241-1 КЗпП України, строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Згідно з пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, днем звільнення вважається останній день роботи.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звільнений наказом відповідача 1 з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури з 13 листопада 2023 року.
Отже 13.11.2023 є останнім робочим днем позивача, тому такий підлягає поновленню з наступного робочого дня, тобто з 14 листопада 2023 року.
Частиною 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно з п. 5 Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п. 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних)днів за цей період.
Щодо обчислення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача.
Так, до матеріалів справи позивачем та відповідачем долучено довідку № 21-184 від 23.11.2023 із якої слідує, що у вересні 2023 заробітна плата позивача за 21 робочий день складає 34382,86грн, за жовтень 2023 - 13090,91 за 6 робочих днів. Всього за цих два місяці заробітна плата позивача у довідці зазначена в сумі 47473,77грн, середньоденна заробітна плата складає 1758,29грн.
Однак, суд не приймає наведені відповідачем 3 суми заробітної плати позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ч. 2 ст. 81 цього ж Закону, заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
1) вислугу років;
2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Частиною третьою цієї ж статті Закону встановлено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема, прокурора обласної прокуратури - 1,2 (п. 1 ч. 4 ст. 81 Закону № 1697).
Згідно із нормою п. 8 ч. 5 ст. 81 Закону № 1697, посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі: заступника керівника обласної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора обласної прокуратури.
Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 81 Закону № 1697).
Відповідно до п. 3 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1090, надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно п. 6 Порядку № 1090, до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується, зокрема: час роботи (служби) в органах прокуратури; час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, на посадах в органах поліції з присвоєнням спеціальних звань поліції (не нижче спеціальних звань середнього складу), а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях; період здобуття освіти (за денною формою навчання) у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах.
Відповідно до абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Закону № 113, за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Однак, друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-р(II)/2023 від 13.09.2023.
З врахуванням наведеного, суд уважає, що з вересня 2023 року заробітна плата прокурорів повинна визначатися відповідно до ст. 81 Закону № 1697.
Також суд не приймає твердження відповідача 3 про те, що надбавка за вислугу років не виплачується прокурорам, які не пройшли атестацію по аналогії із Законом України «Про судоустрій і статус судді», позаяк прокуратуру віднесено до системи правосуддя.
Суд не заперечує того, що прокуратуру інституційно віднесено до системи правосуддя. Визначені статтею 131-1 Конституції України функції та юридичний статус прокуратури, а також установлений Законом № 1697-VII статус прокурора та обсяг гарантій його незалежності, становлять єдину систему гарантій незалежності прокуратури як інституції загалом, так і окремого прокурора зокрема.
Разом з тим, суд констатує, що питання винагороди прокурора регулює виключно Закон № 1697, а не Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402.
З огляду на викладене такі посилання відповідача 3 є безпідставними та необґрунтованими.
Продовжуючи вирішувати питання стосовно заробітної плати прокурора за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлений з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.
Аналогічна норма міститься і в ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, судом встановлено, що посадовий оклад позивача у відповідності до ст. 81 Закону № 1697 з вересня 2023 року складає:
25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб х 1600грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури) = 40000грн.
40000грн х коефіцієнт 1, 2 (згідно п. 1 ч. 4 ст. 81 Закону № 1697) х 1,3 (згідно п. 8 ч. 5 ст. 81 Закону № 1697) = 62400грн.
Згідно трудової книжки позивача, останній працює в системі прокуратури з 31.12.1993.
Також у період з 12.05.1985 по 01.06.1987 позивач проходив військову службу.
Крім того, позивач навчався на денній формі навчання в Харківській юридичній академії з 01.09.1988 по 30.06.1993 рік.
Таким чином, у позивача в сукупності понад 30 років стажу роботи і надбавка за вислугу років у відповідності до ч. 7 ст. 81 Закону № 1697 складає 45 % посадового окладу. Тому, середньомісячна заробітна плата позивача складає 90480грн (62400грн х 45 % = 28080грн); 62400грн + 28080грн = 90480грн.
У вересні 2023 року 21 робочий день, при цьому, позивач відпрацював повний місяць - 21 робочий день, тому його заробітна плата становить у вересні 2023 року 90480грн.
Зазначена сума вказана без урахування податків та обов`язкових платежів у відповідності до п. 3 Постанови № 100, приписами якого встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
У жовтня 2023 року - 22 робочі дні. При цьому, позивач відпрацював 6 робочих днів, а решту робочих днів перебував на лікарняному.
Згідно п. 4 Постанови 100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Зважаючи на наведене, заробітна плата позивача у жовтні 2023 року за шість робочих днів складає 24676,36грн (90480грн : 22 робочі дні у жовтні 2023 року х 6 фактично відпрацьованих робочих днів).
Таким чином, заробітна плата позивача за два останні місяці, що передують даті звільнення - вересень-жовтень 2023 року складає 115156,36грн ( 90480грн + 24676,36грн).
У вересні-жовтні 2023 року 43 робочих дні, отже середньоденний заробіток складає 2678,0549грн ( 115156,36грн : 43).
З огляду на наведене, твердження позивача, що середньоденна заробітна плата, згідно його розрахунків складає 4208,37грн, є безпідставними та необґрунтованими, тому судом до уваги не приймаються.
Оскільки період вимушеного прогулу з 14 листопада 2023 року по 18 березня 2024 року становить 90 робочих днів, тому з відповідача 3 на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 241024,94грн (90 робочих днів х 2678,0549грн).
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду підлягає до негайного виконання в частині: поновлення позивача в органах прокуратури України на посаді заступника прокурора Рівненської області з 14 листопада 2023 року; стягнення з Рівненської обласної прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1073,60грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.12.2023 № ПН958, яка знаходиться в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню в рівних частинах відповідачем 1 та відповідачем 3, позаяк відповідач 2 утворений в складі відповідача 1 та не є самостійною юридичною особою і немає відкритих власних рахунків в органах казначейства.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 4 від 19 жовтня 2023 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також ненадання документального підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту».
Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 313к від 09 листопада 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури з 13 листопада 2023 року.
Поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на посаді заступника прокурора Рівненської області з 14 листопада 2023 року.
Стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 14 листопада 2023 року по 18 березня 2024 року в сумі 241024,94грн (двісті сорок одна тисяча двадцять чотири гривні, 94коп), відрахувавши податки та обов`язкові платежі.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судовий збір у розмірі 536,80грн (п`ятсот тридцять шість гривень, 80коп).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 536,80грн (п`ятсот тридцять шість гривень, 80коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ/РНОКПП 00034051) Відповідач - Шістнадцята кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ/РНОКПП 00034051) Відповідач - Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 липня, 52, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 02910077)
Повний текст рішення складений 20 березня 2024 року
Суддя Т.О. Комшелюк
