ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6222/22
Провадження № 22-ц/4820/354/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Салоїд Н.М. від 14 листопада 2023 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в :
У березні 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, звертаючись в суд з вказаним позовом в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Національного природного парку «Подільські Товтри» до відповідача, посилався на те, що наказом в.о. директора НПП «Подільські Товтри» ОСОБА_1 № 39-к від 06.05.2019 року ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри» за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку з 06.05.2019 року.
В подальшому, 16.05.2019 року, у зв`язку із наданням ОСОБА_2 листка непрацездатності, виданим в день його звільнення, наказом в.о. директора НПП «Подільські Товтри» внесено зміни до наказу № 39-к від 06.05.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 звільнено із займаної посади з 16.05.2019 року.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.03.2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано незаконними та скасовано накази №39-к від 06.05.2019 року та № 44-к від 16.05.2019 року, поновлено ОСОБА_2 на посаді з 16.05.2019 року та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 58759,78 грн. і моральну шкоду 4000 грн. Вказане рішення залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.06.2020 року.
На виконання рішення суду НПП «Подільські Товтри» у період з березня 2020 року по листопад 2021 року ОСОБА_2 виплачено 58759,78 грн.
За статтею 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.
Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України, до сфери управління якого віднесено парк, не вживало жодних заходів щодо стягнення в порядку регресу з ОСОБА_1 як винної особи виплачених коштів у зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_2 , проте не має заперечень щодо представництва інтересів держави прокуратурою.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача на користь Національного природного парку «Подільські Товтри» 58759,78 грн. та стягнути з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури понесені судові витрати.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.06.2022 року позовну заяву, подану керівником Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національного природного парку «Подільські Товтри» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, залишено без розгляду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.11.2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національного природного парку «Подільські Товтри» коштів в сумі 58759,78 грн. та 2481 грн. судових витрат на користь Хмельницької обласної прокуратури.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, необґрунтованим і передчасним є висновок суду, що кошти на виконання рішення суду сплачені за рахунок коштів державного бюджету. Прокуратурою з урахуванням п.п.9.1, 9.2 Положення «Про НПП «Подільські Товтри» не доведено, що шкоду завдано саме державі, а не підприємству, яке не належить до органів державної влади, не досліджено питання походження коштів. При цьому жодні додаткові кошти з державного бюджету на оплату праці працівників НПП «Подільські Товтри» у 2020-2021 роках у зв`язку із виконання рішення суду і сплатою коштів у сумі 58759,78 грн. не виділялися.
На час ухвалення рішення у справі сторонами у справі був позивач - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, інтереси якої представляє прокуратура, а також відповідач ОСОБА_1
НПП «Подільські Товтри» не був учасником справи. Суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки заявлялася вимога про стягнення коштів на користь парку, а не на користь держави. Суд також не врахував пропуск прокуратурою річного строку позовної давності щодо позовних вимог в сумі 5 817,80 грн., сплачених парком 10.03.2020 року.
Податок на доходи фізичних осіб, військовий збір є податками, що надходять до державного бюджету України, а тому у випадку їх сплати до державного бюджету України, ці кошти не може бути визнано шкодою, що завдана державі і, відповідно, повторно стягнуто на користь держави.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, встановлено, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 05.03.2020 року у справі № 676/3834/19, що набрало законної сили, визнано незаконними і скасовано наказ № 39-к від 06.05.2019 року «Про звільнення ОСОБА_2 » та наказ № 44 від 16.05.2019 року «Про внесення змін до наказу № 39-к від 06.05.2019 року про звільнення ОСОБА_2 »
Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду Національного природного парку «Подільські Товтри» з 16.05.2019 року та стягнуто з Національного природного парку «Подільські Товтри» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 58759,78 грн. без відрахування сум податків та зборів та моральну шкоду 4000 грн.
На виконання цього судового рішення НПП «Подільські Товтри» перераховано відповідні кошти:
платіжним дорученням № 65 від 10.03.2020 року 4683,3 грн. зараховано на платіжну картку ОСОБА_2 ,
платіжним дорученням № 66 від 10.03.2020 року на суму 1047,20 грн. сплачено податок на доходи фізичних осіб із заробітку ОСОБА_2 ,
платіжним дорученням № 67 від 10.03.2020 року на суму 87.27 грн. перераховано військовий збір.
Згідно виписки ДКСУ від 15.11.2021 року зараховано на платіжну картку ОСОБА_2 решту коштів в сумі 42618,30 грн., утримано ПДФО 9529,55 грн. та 794,13 грн. військового збору.
Прокурором 16.11.2021 направлено лист № 52-9209вих-21 на адресу НПП «Подільські Товтри» щодо надання копії наказів про прийому та звільнення ОСОБА_2 , копії рішень судів всіх інстанцій, інформацію щодо добровільного відшкодування коштів та стану виконання судових рішень.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти незаконно звільненому працівнику сплачено НПП «Подільські Товтри», який фінансується за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету, тому оскільки Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є лише контролюючим органом, а шкоду завдано державі, то слід означені кошти стягнути на користь держави в особі підконтрольного цьому міністерству НПП «Подільські Товтри».
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду щодо виконання судового рішення за рахунок коштів держави є безпідставними.
Так, за змістом пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). Посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 425 від 27.05.2020 «Про деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України. Утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.
Згідно пункту 1 Положення «Про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 року № 614, Міндовкілля є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Положення Міністерство з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Міндовкілля, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, та господарському товаристві, щодо якого Міндовкілля здійснює управління корпоративними правами держави; здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм.
За пунктом 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Відповідно до п. 1.4. Положення про Національний природний парк «Подільські Товтри», затвердженого наказом № 107 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 (далі - Положення) парк віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Згідно з п. 1.2, 1.3 Положення, парк є бюджетною, неприбутковою,
природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою та входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Парк є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Парк має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому порядку, та бланки.
Відповідно до п. 9.1 фінансування заходів, пов`язаних із функціонуванням Парку здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету. Для цієї мети можуть також залучатися кошти місцевих бюджетів, благодійних фондів, коштів підприємств, установ, організацій, громадян та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Згідно з пунктом 9.2. Положення кошти, отримані в результаті надання платних послуг згідно з переліком, затвердженим Постановою КМУ від 28.12.2000 року № 1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду», є власними коштами Парку і вилученню не підлягають. Ці кошти використовуються для здійснення заходів щодо охорони території та об`єктів Парку і провадження діяльності, передбаченої цим Положенням відповідно до кошторису, затвердженого Міндовкілля в установленому порядку.
Отже, за змістом п.9.2. Положення кошти, отримані в результаті надання платних послуг Парком, не могли бути використані на сплату 58759,78 грн. згідно рішення суду.
Апеляційний суд також констатує, що й сам порядок виконання судового рішення у справі № 676/3834/19шляхом списання коштів Кам`янець-Подільським управлінням Державної казначейської служби України в Хмельницькій області з рахунку НПП «Подільські Товтри», теж свідчить про фінансування вказаних витрат за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з п. 8 ст. 134 КЗпП України у випадку, якщо службова особа винна у незаконному звільненні працівника, вона несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації.
Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Суд першої інстанції правильно констатував, що звільнення ОСОБА_2 здійснено з порушенням закону за наказами виконувача обов`язків директора НПП «Подільські Товтри» ОСОБА_1 № 39-к від 06.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_2 » та № 44-к від 16.05.2019 «Про внесення змін до наказу № 39-к від
06.05.2019«Про звільнення ОСОБА_2 », тому обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної у зв`язку з виплатою коштів незаконно звільненому працівнику за час вимушеного прогулу, покладається саме на ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 4 статті 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.
В порушення вказаної норми права Міндовкілля не виконало свій обов`язок як вищестоящого органу та не вжило заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди.
Відтак прокурор обґрунтовано згідно з ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» пред`явив позов в інтересах держави в особі Міндовкілля про стягнення завданої шкоди на користь НПП «Подільські Товтри», оскільки саме з рахунку Парку здійснено оплату за рахунок коштів держави на виконання рішення суду.
В свою чергу, не є виходом за межі заявлених позовних вимог стягнення судом першої інстанції завданої шкоди з ОСОБА_1 на користь держави в особі НПП «Подільські Товтри», оскільки йдеться про стягнення виплачених державних коштів.
При цьому лише повне відшкодування проведених виплат, в тому числі й утриманих сум ПДФО та військового збору є належним відшкодуванням відповідачем завданої шкоди, оскільки усі ці виплати є наслідком незаконного звільнення особи.
Доводи апеляційної скарги про пропуск 1-річного строку для звернення з позовом в частині вимог про відшкодування 5817,80 грн. також є безпідставними.
Так, згідно з ч.ч.3-4 ст. 233 КзПП України для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.
Кошти в сумі 5817,80 грн. сплачено ОСОБА_2 та перераховано на сплату ПДФО та військового збору 10.03.2020 року, при цьому позовна заява подана прокурором 18.03.2022 року.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 з 12.03.2020 року на усій території України встановлено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який відмінено 30.06.2023 року відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 року № 651.
Відповідно до ч. 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Враховуючи вищевикладене, прокурор звернувся із вказаним позовом, в межах строку, визначеного частиною 2 статті 233 КЗпП України, який продовжений на строк дії карантину, а тому не пропущений прокурором.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 лютого 2024 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк