Єдиний державний реєстр судових рішень
Окрема думка судді ОСОБА_1
до постанови Об`єднаної палати
Касаційного кримінального суду Верховного Суду
від 15 січня 2024 року
у справі № 722/594/22 (провадження № 51-3186 кмо 22)
1. Я не погоджуюся із висновком моїх високоповажних колег щодо тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану» в статтях 185-187, 189, 191 КК, доданої до цих складів злочину законом від 3 березня 2022 року № 2117-IX.
2. Я повністю поділяю доводи, висловлені в ухвалах від 28 березня 2023 року про передачу цього провадження на розгляд Великої Палати[1] та від 26 вересня 2023 року про передачу провадження на розгляд Об`єднаної палати[2].
3. Я не можу погодитися з колегами у тому, що тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану» в контексті і системному зв`язку з іншими положеннями закону про кримінальну відповідальність, його основоположними засадами, цілями закону та законодавчою історією виходить за межі повноважень Верховного суду. Це становить невід`ємну, - і чи не найбільш важливу, - частину діяльності цього Суду.
4. Суд постійно вдається до тлумачення закону і з`ясування його змісту. Можна згадати тлумачення «злочину, пов`язаного із домашнім насильством», де Об`єднана палата, залучивши інші закони і міжнародні договори, поширила це поняття на злочини, що виходять за межі статті 1261 КК[3], або її тлумачення поняття «добровільне звернення до лікувального закладу»[4].
5. У багатьох інших справах Суд не зупинявся перед необхідністю надати тлумачення тим чи іншим положенням закону і виконував це завдання, спираючись на логіку законодавства в цілому, на місце і роль певного положення в системі цього та інших законів та допоміжні матеріали.
6. У цій справі йшлося про тлумачення виразу «в умовах воєнного стану», який допускає кілька інтерпретацій: вчинення певних дій за обставин, створених воєнним станом, або використання таких обставин для вчинення злочину, або вчинення злочину в період дії режиму воєнного стану. Я не бачу підстав вважати це питання кардинально відмінним від інших випадків тлумачення закону, які цей Суд з успіхом вирішував.
7. І я не можу зрозуміти, чому на відміну від багатьох рішень, де цей Суд з`ясовував ціль прийняття певного законодавчого положення, щоб правильно витлумачити цього зміст, Об`єднана палата у цій справі залишила цей важливий фактор зовсім без уваги.
8. Аналіз підготовчих матеріалів до закону завжди посідав чільне місце у практиці цього Суду як один зі способів з`ясування цілі закону та наміру законодавця. Наприклад, такий аналіз дозволив Суду дійти висновку про те, що заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за частиною другою статті 365 КК.[5]Також підготовчі матеріали прийшли на допомогу у встановленні сфери і строку дії закону «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини»,[6] при тлумаченні поняття «працівник правоохоронного органу»[7]або «ухилення засудженого від відбування громадських чи виправних робіт»[8], і у багатьох інших випадках.[9]
9. Підготовчі матеріали до закону, тлумачення якого розглядала Об`єднана палата, на рідкість красномовно свідчать про дійсну мету законодавця, яка зовсім не співпадає з висновком Об`єднаної палати.
10. У пояснювальній записці[10]законодавець, обґрунтовуючи необхідність включення ознаки «в умовах воєнного стану» в склади злочинів, передбачених статтями 185-187, 189, 191 КК, чітко висловився: оскільки від страху за своє життя та здоров`я внаслідок військових дій люди полишають свої домівки та майно, то «такі обставини використовуються зловмисниками з метою фактично безперешкодного заволодіння цим майном шляхом проникнення до квартир, житлових будинків, офісів чи закладів торгівлі. Мають місце й випадки відкритого заволодіння чужим майном, у тому числі із застосуванням насильства».
11. Давши характеристику таких обставин і узагальнено назвавши їх - разом із викраденням на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених, - «мародерством», законодавець дійшов висновку, що «суспільна небезпечність таких дій істотно підвищується в умовах воєнного або надзвичайного стану».
12. Там же законодавець чітко зазначив, що хоча використання умов воєнного стану є обтяжуючою обставиною, однак через встановлені законом межі покарання її врахування не дає достатнього стримуючого ефекту, а тому необхідно збільшити розмір покарання за використання таких обставин.
13. Об`єднана палата ж стверджує, що законодавець врахував суттєво підвищену суспільну небезпеку будь-якої крадіжки, вчиненої в період дії режиму воєнного стану. Мені важко зрозуміти, на підставі яких даних зроблено цей висновок, оскільки я не можу знайти підтвердження йому в будь-яких матеріалах.
14. Тому я вважаю, що в Об`єднаної палати не було підстав приписати законодавцю такий намір.
Суддя ОСОБА_1
[1] https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917
[2] https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817283
[3] Постанова від 12 лютого 2020 року у справі № 453/225/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/87602679
[4] Постанова від 29 листопада 2021 року у справі № 357/11205/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/101592405
[5] Постанова від 05 грудня 2018 року у справі № 301/2178/13-к, пункти 13-18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/78426368
[6] Постанова від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21, пункти 155-167, https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228694
[7] Постанова від 30 серпня 2023 року у справі № 633/195/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396900
[8] Постанова від 20 січня 2021 року у справі №233/8772/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/94328674
[9] Постанови від 08 грудня 2022 року у справі № 9901/72/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/108285269; від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16, https://reyestr.court.gov.ua/Review/108226058; від 08 листопада 2022 року у справі № 636/336/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/107251728
[10] https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1243626
