Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2024 року Справа № 160/30671/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/30671/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди, -
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
22.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідачів, що пов`язана з невиконанням протягом тривалого часу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/7318/20;
- стягнути з Відповідачів на користь ОСОБА_1 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.
Ухвалою суду від 27.11.2023 року позов залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.
28.11.2023 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.11.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 30.11.2023 року витребувано у відповідача 1,2 додаткові докази по справі, а саме копії:
- відомості/інформацію щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі №160/7318/20;
- відомості щодо нарахування та виплати позивачеві суми пенсійних виплат 104979,88 грн. за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі №160/7318/20 та всі інші докази щодо суті спору.
12.12.2023 року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подали до канцелярії суду письмовий відзив на позовну заяву позивача.
15.12.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по справі № 160/30671/23 через підсистему Електронний суду подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.
18.12.2023 року Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області по справі № 160/30671/23 через підсистему Електронний суд подали письмові пояснення по справі.
28.12.2023 року позивач подав до суду письмове повідомлення стосовно справі №160/30671/23.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 12.01.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20 задоволено його позовну заяву.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилися у проведені йому з 08.07.2019 незаконного перерахунку пенсії у бік погіршення становища пенсіонера та зменшення відсоткового значення розміру пенсії вже після набранням рішення суду від 06.06.2019 у справі №804/204/5754/17 законної сили.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати позивачу з 08.07.2019 пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 в розмірі 90% місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 №18-781вих18 та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 08.07.2019.
Позивач вказує, що за інформацією Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року №160/7318/20 вих№44937/20-01, 06.10.2020 рішення суду від 24.09.2020 передано під розписку Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке Вони в свою чергу отримали 07.10.2020 року, що підтверджується підписом відповідальної особи у розписці, яка долучена до матеріалів справи №160/7318/20.
З огляду на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року набрало законної сили 27.10.2020 року і набуло статусу остаточного, позивачу видано Виконавчий лист від 18.12.2020 №160/7318/20 (додаток №2).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.01.2021 відкрито виконавче провадження №64243474 з виконання Виконавчого листа від 18.12.2020 року №160/7318/20.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.08.2022 року №26239-17874/К-01/8-0400/22 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року в адміністративній справі №160/7318/20 позивачу було нараховано пенсію за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року, проте суму нарахованої пенсії 104979,88 грн. до цього часу не виплачено.
Згідно листа Міністерства юстиції України від 22.03.2023 року №34761/К-2961/20.4.2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20 Боржником здійснено лише перерахунок пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у сумі 104979,88 грн. Судове рішення Боржником не виконано.
Згідно з листом Міністра юстиції України від 02.10.2023 року №129119/К-26647/20.3.1 на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 26.01.2021 року перебуває Виконавчий лист від 18.12.2020 року щодо рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року в адміністративній справі №160/7318/20 (виконавче провадження №64243474).
Боржником здійснено лише перерахунок пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року, розраховано заборгованість у сумі 104979,88 грн. Судове рішення Боржником не виконано, виплату перерахованої пенсії не здійснено.
Таким чином, позивач вказує, що упродовж більш ніж трьох років після набрання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20 законної сили і набуття ним статусу остаточного, рішення залишилося невиконаним (ні добровільно відповідачем, ні навіть під час його примусового виконання), оскільки розраховану відповідачем заборгованість у сумі 104979,88 грн. йому не виплачено до цього часу.
Згідно з вимогами статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Позивач вказує, що за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язано перерахувати з 08.07.2019 року пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в розмірі 90% місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 року №18-781вих18 та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 08.07.2019 року.
Таким чином, позивач вважає, що Пенсійний орган зобов`язаний виконати рішення суду самостійно, виходячи з принципу добровільного його виконання та дотримання статті 19 Конституції України, оскільки до ухвалення цього рішення суду він не виконав обов`язки, покладені на нього законодавством, що у подальшому констатовано цим же рішенням суду.
Отже, позивач вказує, що таке протиправне діяння Держави України в особі Пенсійних органів і органів виконавчої служби, а також самого Пенсійного органу та самого органу виконавчої служби, що проявилося у тривалому невиконанні понад три роки рішення суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20, фактично зумовило невиплату йому коштів (боргу), розрахованих на підставі цього рішення.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1,2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
Відповідачем подано відзив на позовну заяву позивача, у якому Пенсійний орган просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вказаної позиції відповідач вказує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримуєте пенсію за вислугу років обчислену відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі № 160/7318/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 з 08.07.2019 року пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до статті 50 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 року в розмірі 90 % місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 №18-781 вих. 18, та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 08.07.2019.
На виконання зазначеного рішення суду проведено перерахунок пенсії з 08.07.2019 року в розмірі 90 % місячного заробітку згідно довідки від 21.11.2018 року № 18-781 вих. 18 та здійснено нарахування коштів за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року в розмірі 104979,88 гривень.
Вказують, що згідно із пунктом 2 статті 72 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Щодо суми нарахованої доплати за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року в розмірі 104979,88 гривень.
Відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058) різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України Про прокуратуру та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з положеннями пунктів 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1) (зі змінами) (далі Порядок), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2023 рік затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 (зі змінами) передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду в сумі 360,0 млн.грн.
Виплата коштів нарахованих на виконання рішення суду здійснюється в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Крім того, вказують, що обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2021-2023 роки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, передбачений бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний бюджетний рік становив щорічно у сумі 360,00 млн гривень.
Обсяг бюджетних призначень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на 2021 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду становив в сумі 12,2 млн гривень.
У 2021 році за рахунок коштів Державного бюджету Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено погашення заборгованості з пенсійних виплат по 509 рішеннях суду, в порядку черговості надходжень судових рішень по 11.11.2019 року на загальну суму 12,2 млн гривень.
Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2022 рік становив в загальній сумі 26,9 млн гривень.
У 2022 році Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 07.07.2020 року.
Погашено заборгованість по 800 рішеннях суду на загальну суму 26,9 млн гривень.
Відповідач вказує, що листом Пенсійного фонду України від 30.06.2023 року №2800-040101-9/36477 доведено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обсяг видатків на 2023 рік яким передбачені кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, в сумі 10,6 млн гривень.
У липні 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили по 20.09.2020 року.
Погашено заборгованість по 232 рішенням суду на загальну суму 10,6 млн гривень.
Оскільки, бюджетні асигнування Пенсійного фонду України на виплату рішень суду на поточний рік не переглянуті, виплата нарахованої ОСОБА_1 доплати в сумі 104979,88 грн., буде здійснена після виділення додаткових коштів
Що стосується черговості виплати заборгованості ОСОБА_1 за рішенням суду від 24.09.2020 року по адміністративній справі №160/7318/20, зазначають про таке.
28 серпня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, пунктом 2 якої було передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою (далі Порядок).
Згідно пункту 10 Порядку, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №640/5248/19 від 22.07.2020 визнано протиправною та нечинною саме постанову Уряду, а не Порядок, а отже, чинним залишився Порядок, яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 по адміністративній справі №160/7318/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління, обліковується в Реєстрі судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) під номером 391220.
Цей номер у Реєстрі судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) є актуальним на теперішній час та дійсним до внесення змін до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Здійснення витягу із вищезазначеного програмного комплексу не передбачено розробником програми для Пенсійного фонду України, іншого чинним законодавством України не передбачено.
Таким чином, Головне управління надає скриншот екрану Реєстру судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС). Враховуючи викладене, невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до отримання фінансування не має можливості виконати судове рішення в частині виплати нарахованих коштів.
Просять суду, також врахувати правові висновки Верховного Суду які викладено у постановах від 07.11.2019 року у справі № 420/70/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 85450386), від 23.04.2020 року у справі № 560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054) та від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 71834551) відповідно до яких, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Зважаючи на викладене, вважають, що покладені судом зобов`язання вчинити певні дії, виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Щодо стягнення моральної шкоди спричиненої бездіяльністю в розмірі 50000 грн., зазначають про таке.
На думку Пенсійного органу, позивачем не було доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та душевними стражданнями останнього та не надані будь - які докази в підтвердження спричиненої шкоди.
Позивач жодним чином не обґрунтовує заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.
Позивачем належним чином не доведено заподіяння Відповідачем моральних чи фізичних страждань внаслідок дій (бездіяльності) вчинених в межах спірних правовідносин, не обґрунтовано розмір такої шкоди, а отже дані вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Окрім того, зазначили про те, що відповідач Держава Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є належним відповідачем.
Враховуючи наведене, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 3,4 Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)
Відповідачем подано відзив на позовну заяву позивача, у якому просять просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вказаної позиції відповідач вказує, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південио-Східиого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Викова А.В., перебували такі виконавчі провадження:
виконавче провадження № 64243474 з примусового виконання виконавчого листа по справі №160/7318/20, виданого 18.12.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 з 08.07.2019 року пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 року № 18-781вих18 та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 08.07.2019 року.
26.01.2021 року за заявою стягувана, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Цією постановою боржника було проінформовано про необхідність виконати рішення у строк протягом 10 робочих днів. Копія постанови із супровідним листом № 02.1-33/1672 від 26.01.2021 року була направлена на адресу сторін поштовим зв`язком.
02.03.2021 року на адресу відділу примусового виконання рішень надійшло офіційне повідомлення ГУПФУ у Дніпропетровській області за вих. №0400-010902-5/26654 від 23.02.2021 року, відповідно до якого стягувану проведено нарахування пенсійних виплат:
- за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року нарахована сума склала 104979,88 грн. кошти будуть виплачені після виділення додаткових коштів.
Таким чином, рішення суду у визначений строк боржником виконано не було.
Постановою від 02.03.2021 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання. Копія постанови про накладення штрафу із супровідним листом та, яка направлена на адреси сторін виконавчого провадження поштовим зв`язком.
Державним виконавцем 19.04.2021 року, за невиконання рішення суду без поважних причин, в порядку встановленому ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі у сумі 10 200,00 грн., та наданий строк для виконання рішення суду в повному обсязі, копія зазначеної постанови, згідно з супровідним листом 19.04.2021 року за вих. № 02133/9119 направлена на адресу боржника, для виконання.
Між тим рішення суду з боку боржника виконаним не було.
Таким чином, вказують, що відповідно до вимог чинних нормативно - правових актів та рішення суду, що набрала законної сили, була визначена юридична особа Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - яка виключно має право та до компетенції якої входить обов`язок щодо здійснення дій, спрямованих на відновлення прав особи, яка подала позов, а також ця особа - боржник чинним судовим рішенням спонукається до здійснення таких дій, а саме: здійснення виплати нарахованої суми заборгованості.
У зв`язку з тим, що визначена судом особа не здійснила всіх необхідних дій, спрямованих на виконання судового рішення в самостійному порядку, до цієї особи були застосовані передбачені законодавством заходи примусу щодо здійснення таких дій.
Між тим, вважають, що боржник у виконавчому провадженні - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - протиправно та необґрунтовано не здійснив в повному обсязі дії, спрямованих на повне та своєчасне виконання судового рішення.
З 16.09.2021 року виконавче провадження № 64243474 передано на виконання заступнику начальника Відділу Міхіній Ользі Іванівні.
29.09.2021року заступником начальника підготована заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вих № 02.1-33/22491) та направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду.
Ухвалою від 18.10.2021 року по справі № 160/7318/20 відмовлено у цій заяві.
Державним виконавцем відділу відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку ст. 382 КК України 12.11.2021 за вих. №02133/32669 направлено до Головного управління національної поліції Дніпропетровської області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відносно Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області в особі його уповноважених посадових осіб.
Вважають, що державним виконавцем вжиті усі можливі заходи виконання зазначеного рішення суду, як того передбачають вимоги ст.ст. 63, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження" (рішення немайнового характеру), виконати рішення без участі боржника - неможливо, тому ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження 12.11.2021 року завершено, про що винесена відповідна постанова, яка за вих. № 02.1-34/32668 направлена па адреси сторін та до суду.
ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення по виконавчим провадженням №№ 64243474 від 12.11.2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року по справі № 160/26166/21 визнана протиправною постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області від 12.11.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 64243474.
16.04.2022 рокудо Відділу надійшло рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року по справі № 160/26166/21 яке набрало чинності.
26.04.2022 року державним виконавцем винесена постанова про відновлення виконавчого провадження, відповідно до вимог ст. 41 , Закону України «Про виконавче провадження», копії якої направлені на адреси сторін виконавчого провадження.
26.04.2022 року державним виконавцем для з`ясування виконання боржником рішення суду по справі № 160/7318/20 на адресу ГУ ПФУ у Дніпропетровській області направлена відповідна вимога.
28.09.2022 року на адресу відділу примусового виконання рішень надійшло офіційне повідомлення ГУПФУ у Дніпропетровській області за вих. № 0400-0801-8/96292 від 21.09.2022 року, відповідно до якого стягувану проведено нарахування пенсійних виплат:
- за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року нарахована сума склала 104 979,88 грн. - кошти будуть виплачені після виділення додаткових коштів.
За зазначеним виконавчим провадженням державним виконавцем вжиті всі можливі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» за рішеннями суду немайнового характеру.
Вказують, що питання виплати не входить до повноважень Відділу державної виконавчої служби, це повноваження та спроможність боржника ГУ ПФУ у Дніпропетровській області. Без ГУ ПФУ у Дніпропетровській області державна виконавча служба не може та і не мас законних підстав для виплати ОСОБА_1 заборгованості, з таких підстав:
- рішення носять немайновий характер, саме треба зобов`язати боржника здійснити певні дії
- у разі, якщо рішення мало майновий характер та необхідно було стягнути з ГУ ПФУ у Дніпропетровській області - Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, вказують, що без участі ГУ ПФУ в Дніпропетровської області виконати не можливо рішення судів на користь ОСОБА_1 .
Вказують, що державним виконавцем здійсненні усі передбачені ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» дії для примусового виконання рішення зобов`язального характеру, яке не можливо виконати без участі боржника.
Щодо стягнення моральної шкоди зазначають про таке.
Як вбачається із доданих ОСОБА_1 матеріалів, він жодним чином та належно підтвердженими документами або свідченнями не довів суду обставини щодо заподіяння саме відповідачем 2,3 йому моральної шкоди/моральних страждань.
V. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ 1
Ухвалою суду від 30.11.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також, цією ухвалою суду від 30.11.2023 року, третій особі було запропоновано надати пояснення по справі.
Станом на 12.01.2024 року від третьої особи письмові пояснення по справі не надали, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положень КАС України, що також підтверджується матеріалами справи.
VІ. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ 2
Третя особа 2, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області вказують, що згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи Державної казначейської служби у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Наказами Міністерства фінансів України.
Відповідно до повноважень органів Казначейства, визначених ст. 43 Бюджетного кодексу України, Положенням про Головне Управління Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 120 органами Державного казначейства здійснюються операції з коштами Державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань та проведенні платежів за цими зобов`язаннями, в межах своїх повноважень контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, бухгалтерського обліку, складання звітності про виконання Державного бюджету.
Згідно п.п. 24, 25 Постанови КМУ № 845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п.6 Порядку.
Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Вказують про те, що в справі №910/23967/16 ВП ВС дійшла висновку, що резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомості про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення прав Позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, однак не в резолютивній частині рішення.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом при дотриманні норм процесуального і матеріального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 4 ст. 9 КАС України, встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, передбачений Конституцією України та відповідною нормативно-правовою базою, з використанням наданих повноважень за цільовою метою, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності, пропорційно, своєчасно тощо.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення. та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази їх підтвердження.
Щодо стягнення моральної шкоди, вказують про таке.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі «Постанова») під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральною шкодою визнаються також страждання, заподіяні громадянинові внаслідок психічного чи фізичного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточенням, інших негативних наслідків.
Пункт 9 Постанови Пленуму ВС України вказує, що визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, позивач повинен наводити відповідні мотиви. Розмір відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягів страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вважають, що позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому моральної шкоди.
Зазначають про те, що Казначейство не може надати пояснення, оскільки не було учасником у спірних правовідносинах між позивачем та відповідачами.
З огляду на зазначене, просили врахувати надану інформацію та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
VІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 року №1789-ХІІ за наявності страхового стажу 32 роки 2 місяці та 10 днів (стаж пораховано по 01.01.2004 р.), у тому числі стажу в органах прокуратури 25 роки 4 місяці та 29 днів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року у адміністративній справі № 804/204/5754/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 14.03.2017 року № 18-140вих17.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 01.01.2016 року ОСОБА_1 пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 14.03.2017 року № 18-140вих17, та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2016 року.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 в розмірі 90 відсотків місячного заробітку, визначеного на підставі інформації прокуратури Дніпропетровської області від 21.11.2018 № 18-781вих18.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 01.11.2018 ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 року № 18-781вих18, та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 01.11.2018 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року у адміністративній справі № 804/204/5754/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 .
Позивач, не погоджуючись із сумою виплачуваної пенсії з 09.07.2019 року, звернувся до пенсійного органу із заявою.
Листом від 20.03.2020 року за вих. №0400-0303-8/10628 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було повідомлено, що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 р. у справі №804/204/5754/17, яке набрало законної сили 09.07.2019 року, проведено перерахунок пенсії та здійснено нарахування коштів за період з 01.01.2016 року по 08.07.2019 року (до дати набрання судовим рішенням законної сили).
Також, відповідачем у листі від 20.03.2020 року за вих. №0400-0303-8/10628 зазначено, що постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. №20-1, яка набрала чинності 10.11.2018 р., затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі Реєстр), та внесення інформації до нього. До реєстру внесено дані щодо зазначеного судового рішення, ухваленого на користь позивача. Станом на 01.01.2020 року розмір пенсії у позивача складає 10 120,59грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до Пенсійного фонду України, на Урядову гарячу лінію з метою отримання інформації щодо розміру нарахованої та виплачуваної пенсії за період з 09.07.2019 р.
Листом від 03.04.2020 року за вих. №4763-3937/К-03/8-0400/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було повідомлено позивачу, що питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 по справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений Постановою №649. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі №640/5248/19 зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі №804/204/5754/17 здійснено перерахунок пенсії призначеної відповідно до Закону України Про прокуратуру з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% місячного заробітку, починаючи з 01.01.2016. з урахуванням виплачених сум. Доплату за період з 01.01.2016 по 08.07.2019 обліковано у Реєстрі судових рішень відповідно до постанови №649.
Також, відповідачем у листі від 03.04.2020 року за вих. №4763-3937/К-03/8-0400/20 повідомлено, відповідь на звернення на вебпортал Пенсійного фонду України від 31.01.2020 щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надавалась листом від 17.03.2020 №3182-1566/К-03/08-0400/20.
Не погодившись з діями відповідача щодо виплати перерахованої пенсії у зменшеному розмірі з 09.07.2019 року, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року в адміністративній справі № 160/7318/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, а також визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилися у проведені ОСОБА_1 з 08.07.2019 року незаконного перерахунку пенсії у бік погіршення становища пенсіонера та зменшення відсоткового значення розміру пенсії вже після набранням рішення суду від 06.06.2019 року у справі №804/204/5754/17 законної сили.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 з 08.07.2019 року пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 року №18-781вих18 та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 08.07.2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
25.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою стосовно перерахунку пенсії.
Листом від 16.04.2021 року за вих. №12780-9623/К-01/8-0400/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, що з 08.07.2019 року проведено перерахунок пенсії відповідно до складових, зазначених в листі прокуратури Дніпропетровської області від 21.11.2018 року № 18-781 вих.18, а саме: розмір посадового окладу прокурора відділу прокуратури області 5730,00 грн.; розмір надбавки до посадового окладу працівників органів прокуратури за класний чин старшого радника юстиції - 2400,00 грн.; надбавка за вислугу років - 40%. Згідно штатного розпису діючого працівника прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області немає старшого радника юстиції з вислугою понад 35 років; надбавка за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин та вислугу років становить 70%; премія прокурорам та слідчим прокуратури згідно кошторису на 2018 рік та відповідно до фінансування за жовтень місяць 2018 нарахована у розмірі - 55%.
Розрахунок заробітної плати: 5730 грн. - оклад, 2400 грн. - розмір надбавки за класний чин, 2292 грн надбавка за вислугу років (5730,00 грн х 40%), 7295,40 грн. - розмір надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи ((5730,00 грн. + 2400,00 грн. + 2292,00 грн.) х 70%, 3151,50 грн. премія (5730,00 грн х 55%), всього:20868,90 грн.
У листі вказано, що відповідно до пункту 13-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України «Про прокуратуру», (з урахуванням надбавок, підвищень додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2018 року - 1564,00 грн. З 08.07.2019 року пенсія встановлена в максимальному розмірі 15640,00 грн.
Загальний розмір пенсії з 01.12.2020 року - 17690,00 грн.
28.04.2021 року позич звернувся до відповідача із заявою щодо належного перерахунку пенсії, вказавши на допущені помилки при здійснені перерахунку.
Листом від 28.05.2021 року за вих. №17700-13024/К-01/8-0400/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, яка є аналогічною, викладеній у листі від 16.04.2021 року за вих. №12780-9623/К-01/8-0400/21.
Не погоджуючись з бездіяльністю Пенсійного органу щодо неналежного перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 року, яке набрало законної сили, по справі № 160/10503/21 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено.
Не є спірним, що відповідач на виконання означених судових актів провів перерахунки пенсії позивача, внаслідок чого утворилась відповідно заборгованість.
За наслідками звернення позивача останньому повідомлено відповідачем, що означена заборгованість буде виплачена після виділення відповідних асигнувань. У той же час, відповідач зазначив про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів, адже означені судові рішення таких зобов`язань не містили.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 року, яке набрало законної сили, по справі №160/13498/22 позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати на виконання рішення судів у справах №804/204/5754/17 та № 160/7318/20 на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати на виконання рішення судів у справах № 804/204/5754/17 та №160/7318/20 на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
Однак, згідно листа Міністерства юстиції України від 22.03.2023 року №34761/К-2961/20.4.2 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №160/7318/20 боржником/Пенсійним органом було здійснено лише перерахунок пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у сумі 104979,88 грн. Судове рішення боржником не виконано.
Згідно з листа Міністра юстиції України від 02.10.2023 року №129119/К-26647/20.3.1 на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 26.01.2021 року перебуває виконавчий лист від 18.12.2020 року щодо рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року в адміністративній справі №160/7318/20 (виконавче провадження №64243474). Боржником здійснено лише перерахунок пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року, розраховано заборгованість у сумі 104979,88 грн. Судове рішення Боржником не виконано, виплату перерахованої пенсії не здійснено.
Таким чином, після набрання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20 законної сили, рішення залишилося Пенсійним органом невиконаним, оскільки розраховану Пенсійним органом заборгованість у сумі 104979,88 грн. позивачеві так і виплачено не було.
Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення у випадку повної, часткової, тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, позивач, як громадянин України, у розрізі даної справи, за умови підтвердження трудового стажу, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Правова позиція аналогічного змісту була викладена Верховним Судом у постановах від 28.08.2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 року у справі № 242/65/17 та від 27.02.2019 року у справі № 423/3544/16-а та інших.
ІХ. ОЦІНКА СУДУ
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року у адміністративній справі № 804/204/5754/17, яке набрало законної сили, позовну заяву позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково та серед іншого:
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 01.01.2016 року позивачеві пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 14.03.2017 року № 18-140вих17, та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2016 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 01.11.2018 позивачеві пенсію у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 року № 18-781вих18, та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 01.11.2018 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у адміністративній справі № 160/7318/20, яке набрало законної сили, позовну заяву позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково та серед іншого:
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати позивачеві з 08.07.2019 року пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 року № 18-781вих18 та виплатити різницю між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 08.07.2019 року.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що упродовж більш ніж трьох років після набрання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20 законної сили і набуття ним статусу остаточного, рішення залишилося невиконаним (ні добровільно відповідачем, ні навіть під час його примусового виконання), оскільки розраховану відповідачем заборгованість у сумі 104979,88 грн. позивачу не виплачено до цього часу.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимогами статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили, зокрема, після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Положеннями частини 1 статті 129-1 Конституції України установлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Статтею 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Враховуючи наведене вище, з дати набрання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №160/7318/20 законної сили, у відповідача виник обов`язок, зокрема, щодо перерахувати позивачеві з 08.07.2019 року пенсію у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку на підставі інформації, наданої прокуратурою Дніпропетровської області від 21.11.2018 року № 18-781вих18 та виплати різниці між сумами належної пенсії і фактично виплаченої пенсії, починаючи з 08.07.2019 року, у тому числі тієї, яка була нарахована відповідачем, але не виплачена позивачу.
Судом не приймаються до уваги викладені у відзиві доводи відповідача 1 з посиланням на положення Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за їх безпідставністю.
Також судом не приймаються до уваги наведені у відзиві доводи відповідача 1 стосовно установленого Законом України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" тримісячного строку на перерахування стягувачу коштів за тими рішеннями суду про стягнення коштів, за якими боржником є державний орган, оскільки вказаний закон регулює правовідносини щодо примусового безспірного списання грошових коштів з рахунку боржника, який є державним органом, а не процедури виконання органом Пенсійного фонду рішення суду, яке набрало законної сили та мало бути виконано відповідачем добровільно.
Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність або відсутність у позивача права на одержання призначених за законом пенсійних виплат.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява №70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Наявними у справі доказами підтверджується сума заборгованості відповідача з пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у сумі 104979,88 гривень.
Зазначена сума заборгованості за спірний період відповідачем 1 у наданому суду відзиві на позов не заперечується.
Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст. 9 КАС України, суд приходить до висновку для повного та належного захисту прав позивача про необхідність визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо невиплати позивачу заборгованості пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у розмірі 104979,88 гривень, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплатити позивачу заборгованість з пенсії пенсію за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у сумі 104979,88 гривень є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На думку суду такий захист прав позивача є належним.
Щодо вимог позивача, які звернути до відповідача 2,3,4, слід вказати, що протиправності їх дій, під час розгляду справи, судом не було встановлено, а тому у цій частині слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1,2,3,4 на користь позивача коштів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю, яку позивач оцінює у розмірі 50000,00 гривень.
Положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 804/2252/14, від 21.02.2019 року по справі № 670/499/16-а, від 28.02.2019 року по справі № 804/7085/16.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що в цьому випадку для виплати на користь позивача моральної шкоди не достатньо лише зазначення про наявність останньої, натомість реальне завдання такої шкоди має бути доведено.
Позивачем не було доведено причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову, у відповідній частині вимог, що розглядається судом.
Не надано суду жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв`язку між бездіяльністю, яка оскаржується, та завданням моральної шкоди (у вигляді психологічного напруження, розчарування та непорозуміння щодо застосування норм матеріального права при розрахунку пенсії), про які зазначає позивач.
З огляду на викладене, суд вважає не доведеним спричинення моральної шкоди позивачу.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів коштів на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю, не підлягають задоволенню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, про задоволення позовної заяви в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у розмірі 104979,88 гривень та в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у розмірі 104979,88 гривень.
Х. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди.
Щодо розподілу судових витрат.
Розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач був звільнений від їх сплати.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у розмірі 104979,88 гривень.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 08.07.2019 року по 30.11.2020 року у розмірі 104979,88 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач 2: Держава Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач 3: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49027, м. Дніпро, пр. Я. Яворницького, 21а, код ЄДРПОУ 43315529).
Відповідач 4: Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (49027, м. Дніпро, пр. Я. Яворницького, 21а, код ЄДРПОУ 37567646).
Третя особа 1: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6,код ЄДРПОУ 37988155).
Третя особа 2: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 37988155).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 12.01.2024 року.
Суддя В.В. Ільков
