номер провадження справи 34/281/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2024 Справа № 908/3317/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому матеріали справи № 908/3317/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДжСК МАДЕНДЖІЛІК САН.ТІДЖ.ЛТД" (CSK MADENCILIK SANAVI NIGARET LTD STI) Квартал Гьоктюрк Меркез, проспект Істанбул, № 10, корпус "С", квартира 28, 34077, район Ейюп/м. Стамбул, Турречина, Торгівельний реєстраційний № 975012, Податковий № 2150263517)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат", ідентифікаційний код юридичної особи 00222226 (вул. Олексія Поради, буд. 44, м. Запоріжжя, 69014)
про стягнення 167 607,21 доларів США (6 104 522 грн 76 коп.)
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Немна Т.І., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002041 від 12.02.2019
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДжСК МАДЕНДЖІЛІК САН.ТІДЖ.ЛТД" (CSK MADENCILIK SANAVI NIGARET LTD STI) Квартал Гьоктюрк Меркез, проспект Істанбул, № 10, корпус "С", квартира 28, 34077, район Ейюп/м. Стамбул, Турречина, Торгівельний реєстраційний № 975012, Податковий № 2150263517, підписана представником - адвокатом Бєліковим Олександром Сергійовичем на підставі ордеру про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" 167 607,21 доларів США (6 104 522 грн 76 коп.)
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 справу 908/3317/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, господарський суд ухвалою від 06.11.2023 позовну заяву залишив без руху.
Ухвалою суд роз`яснив заявникові, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
17.11.2023 до суду адвокатом позивача подано клопотання про долучення документів та продовження строку на усунення недоліків, у зв`язку з необхідністю отримання довідки з Держказначейства про зарахування судового збору у даній справі.
21.11.2023 до суду адвокатом позивача подано клопотання про долучення листа Державної казначейської служби України про зарахування сплаченого за даним позовом судового збору до держбюджету. Так, зокрема, у листі йдеться про те, що 27.10.2023 до Державного бюджету України на валютний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я Казначейства, в акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України", зараховані кошти у сумі 2 600,00 доларів США (дві тисячі шістсот доларів США, 00 центів), сплачені "MURAT KOC" з призначенням платежу "CIASSIFIACTION CODE 22030101;". Гривневий еквівалент вищезгаданих коштів, відповідно до курсу валют, у сумі 94 921,32 грн, відображено в обліку виконання державного бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів 22030101 "Судовий збір".
Суд задовольнив клопотання позивача та продовжив строк усунення недоліків позовної заяви і визнав достатніми надані позивачем документи для прийняття позовної заяви до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2023 по справі №908/3317/23 суд призначив підготовче судове засідання на 11.12.2023 11 год. 40 хв.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання договору № IМ 21-06/22-33 Боксити у кількості 3 000 тони, за ціною 50,00 доларів США за тону на загальну суму 150 000,00 доларів США були завантажені до судна «Джой 2», що підтверджується транспортною накладною. Сертифікатом № 2304100677, звітом про визначення ваги за осадкою судна. В подальшому на виконання розділу 5 договору № IМ 21-06/22-33 були проведені дослідження зразків бокситу. За результатом проведенням досліджень згідно положень розділу 6 договору № IМ 21-06/22-33 встановлені підстави для нарахування премій/штрафів, в результаті чого встановлена остаточна вага партії бокситу і збільшення ціни бокситу на 6,2 долари США за тону. Таким чином остаточна вартість партії бокситів, що постачалась на підставі додатку 1 від 30.03.3023 до договору № IМ 21-06/22-33 склала 167 607,21 доларів США. Позивач виконав умови Договору зі свого боку повному обсязі. На адресу відповідача був направлений фінальний інвойс для проведення оплати за поставлений боксит. Однак станом на сьогодні ПрАТ «Запоріжабразив» свого обов`язку за договором не виконав, вартість бокситів у розмірі 167 607,21 доларів США, що еквівалентно на дату подання позову 6 104 522,76 грн на рахунок позивача на сплатив.
В судовому засіданні 11.12.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".
Суд відкрив судове засідання, оголосив склад суду. Відводів не заявлено.
28.11.2023 від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, яка приймається судом до розгляду та долучається до матеріалів справи.
В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті спору та зазначили, що станом на 11.12.2023 всі наявні докази були подані до матеріалів справи та клопотання процесуального характеру відсутні.
За таких обставин, суд проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін про готовність справи до розгляду по суті, дійшов до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.01.2024 о 9 год. 40 хв.
10.01.24 надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи договору про надання правничої допомоги та інвойсу на підтвердження прийняття замовником результату послуг виконавця, також позивач просив розглянути справу № 908/3317/23 без його участі. Вказане клопотання задоволено судом.
В судовому засіданні 10.01.2024 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в попередньому засіданні 11.12.23 підтримав вимоги позовної заяви, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала.
В судовому засіданні 10.01.2024 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДжСК МАДЕНДЖІЛІК САН.ТІДЖ.ЛТД" (CSK MADENCILIK SANAVI NIGARET LTD STI) (продавець) та ПрАТ «Запоріжабразив» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № IМ 21-06/22-33 (далі договір № IМ 21-06/22-33).
Відповідно до розділу 1 договору № IМ 21-06/22-33, продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується придбати турецький боксит абразивної якості (далі боксит), на умовах і у відповідності з технічними даними, передбаченими додатками до цього договору.
Згідно із розділом 3 договору № IМ 21-06/22-33, ціна погоджується сторонами у додатках до договору, а загальна вартість договору складає суму всіх додатків до даного договору. Ціни можуть встановлюватись в доларах США або Євро. Долар США та Євро є валютою платежів.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору № IМ 21-06/22-33, боксит буде постачатись на умовах FОВ Іскендерун, Туреччина у відповідності з правилами INCOTERMS в редакції 2020 року, якщо інше не буде погоджено сторонами у додатках/додаткових угодах до цього договору. Продавець зобов`язується поставити боксит у кількості і в строк, вказаний в додатках до цього договору. Продавець та покупець погоджують дати завантаження суден електронною поштою.
Строк дії договору встановлено пунктом 2 до 31.12.2023.
Внаслідок допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з цим позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Статтями 365-366 ГПК України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Стаття 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року № 2709-IV визначає підстави визначення підсудності справ судам України, так суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
Згідно із частиною 1 статті 43 вказаного закону сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 05.09.2023 до договору № IМ 21-06/22-33, сторони домовились внести зміни до п. 15.2 договору, та погодили, що у разі якщо сторони не зможуть домовитись, то спір може бути вирішений в судовому порядку за законодавством України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.
Додатком № 1 від 30.03.2023 року до договору № IМ 21-06/22-33 сторони домовились про поставку бокситів у кількості 3 000 тони, за ціною 50,00 доларів США за тону на загальну суму 150 000,00 доларів США. Вантажовідправник позивач, вантажоодержувач - відповідач, упаковка - навалом, доставка морським транспортом.
На виконання вказаних вище домовленостей, Боксити у кількості 3 000 тони, за ціною 50,00 доларів США за тону на загальну суму 150 000,00 доларів США були завантажені до судна «Джой 2», що підтверджується транспортною накладною № 1, Сертифікатом № 2304100677, звітом про визначення ваги за осадкою судна.
Відповідно пункту 7.1. договору № IМ 21-06/22-33, оплата товару, що поставляється буде здійснюватися наступним чином:
-50% від загальної вартості кожної партії сплачується протягом 5-ти банківських днів після відвантаження на підставі Комерційного інвойсу, виписаного на підставі ціни договору, що вказана у додатках до цього договору, і ваги, вказаної в коносаменті, визначеного «SGS Туреччина» згідно осадці судна (драфт сюрвей);
-остаточний розрахунок здійснюється після складання та підписання акту співставлення даних після врахування усіх премій/штрафів протягом 10 банківських днів на підставі фінального інвойсу продавця, в якому буде вказана різниця між базовою і фінальною вартістю поставленого Бокситу.
В подальшому на виконання розділу 5 договору № IМ 21-06/22-33 були проведені дослідження зразків бокситу. За результатом проведенням досліджень згідно положень розділу 6 Договору встановлені підстави для нарахування премій/штрафів, в результаті чого встановлена остаточна вага партії бокситу і збільшення ціни бокситу на 6,2 долари США за тону. Таким чином остаточна вартість партії бокситів, що постачалась на підставі додатку 1 від 30.03.3023 до договору № IМ 21-06/22-33 склала 167 607,21 доларів США.
Таким чином, позивач виконав умови договору № IМ 21-06/22-33 зі свого боку в повному обсязі. На адресу відповідача був направлений фінальний інвойс для проведення оплати за поставлений боксит. Однак, ПрАТ «Запоріжабразив» свого обов`язку за договором № IМ 21-06/22-33 не виконав, вартість бокситів у розмірі 167 607,21 доларів США, що еквівалентно на дату подання позову 6 104 522,76 грн на рахунок позивача на сплатив.
Відповідно до ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами 1, 4 статті 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи, або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач у відзиві на позов від 27.11.23 визнав позовні вимоги, заявлені позивачем по даній справі, у повному обсязі та просив вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, буде вирішено судом відповідною ухвалою після подання заяви позивачем на таке повернення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати 50 відсотків судового збору (50% від 2 514,11 дол. США (167607,21 дол. США *1,5)) покладаються на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9000 витрат на професійну правничу допомогу.
Так, у позові, позивач, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, вказував про понесення витрат на оплату правничої допомоги в сумі 9000 грн 00 коп. за вивчення матеріалів справи, подання позовної заяви та участь в судовому засіданні у даній справі та просив їх стягнути за результатом розгляду справи.
До матеріалів справи надано копію договору про надання правничої допомоги від 20 жовтня 2023 № 01/2010/23; копія інвойсу № ВП-000109 від 11.12.2023 р. на загальну вартість послуг - 240 доларів США
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Олешко і Скрипка» було підписано договір про надання правничої допомоги від 22.10.2023, відповідно до якого, клієнт доручає, а АО зобов`язується надавати юридичну допомогу.
Згідно із п. 4.1 вказаного договору вартість послуг (ціна договору), передбачених у п. 2.1 цього договору складає 9000 грн, що за домовленістю сторін є еквівалентом 240 доларів США. На виконання умов договору клієнту виставлено інвойс № ВП-000109 від 11.12.2023 р. на загальну вартість послуг - 240 доларів США. Ордер від 30.10.23, виданий Адвокатським об`єднанням «Олешко і Скрипка» адвокату Бєлікову Олександру Сергійовичу, який приймав участь у справі.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Правомірність та дійсність понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем клопотання щодо зменшення витрат на професійну (правничу) допомогу не заявлялось, заперечень щодо суми витрат не висловлено.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 9000 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» ідентифікаційний код юридичної особи 00222226 (вул. Олексія Поради, буд. 44, м. Запоріжжя, 69014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДжСК МАДЕНДЖІЛІК САН.ТІДЖ.ЛТД" (CSK MADENCILIK SANAVI NIGARET LTD STI) Квартал Гьоктюрк Меркез, проспект Істанбул, № 10, корпус "С", квартира 28, 34077, район Ейюп/м. Стамбул, Турречина, Торгівельний реєстраційний № 975012, Податковий № 2150263517) 167 607 (сто шістдесят сім тисяч шістсот сім),21 доларів США, що складається з: 149130 доларів США боргу за поставлений за договором боксит та 18477,21 доларів США скоригованої вартості бокситу за якісними показниками; витрати на правничу допомогу в сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн, судовий збір у розмірі 1257 (одна тисяча двісті п`ятдесят сім),06 доларів США. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 11.01.2024.
Суддя А.О. Науменко
