Дата документу 08.01.2024
Справа № 335/7105/23
Провадження № 8/334/4/24
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
08 січня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення у цивільній справі за виключними обставинами, -
ВСТАНОВИВ:
26.12.2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд рішення у цивільній справі за виключними обставинами.
Згідно автоматизованогорозподілу вказаназаява булапередана на розгляд колегії суддів, які визначені у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України: головуючий суддя (суддя-доповідач): Телегуз С.М., склад колегії суддів: Бредіхін Ю.Ю., Новікова Н.В.
У період з 01.01.2024 року по 05.01.2024 року включно суддя Телегуз С.М. перебувала у відпустці.
Заява мотивована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 року встановлена неконституційність п.1,5 ч.6 ст.19 ЦПК України, тому судове рішення від 22.12.2023 року по справі №335/7105/23 підлягає перегляду у зв`язку з виключними обставинами згідно п.1 ч.3 ст.423 ЦПК України, бо прийняте у спрощеному провадженні з застосуванням норм права, які визнані неконституційними, що призвело до порушення гарантій конституційного забезпечення права людини на верховенство права, захист права споживачів та прийнято без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які можуть бути досліджені в судовому засіданні шляхом судового розгляду тільки в загальному провадженні.
Вважає, що строк подання заяви про перегляд рішення за виключними обставинами спливає 22.12.2023 року.
Прохав:
1) Заяву-звернення на захист прав споживачів та користувачів надр безпосередньо на підставі ст.ст. 1,3,8,13,19,24,27,32,40,42,55,57,64,92,124,144,151-2 Конституції України та в порядку змін ч.6 ст.19 ЦПК України про перегляд рішення у цивільній справі у зв`язку з виключними обставинами для відновлення та реалізації конституційного забезпечення невід`ємного права людини на життя, як і всіх інших прав і свобод людини і громадянина в Україні, наділених верховенством, та для забезпечення умов для їх повної реалізації, як головного обов`язку держави, враховуючи пріоритет захисту прав людини, в т.ч. і права людини на справедливий судовий захист, гарантованого ст.8 та ст.42 Конституції України по справі № 335/7105/23 прийняти до розгляду;
2) Окремою ухвалою зупинити дію судового рішення від 22.12.2023 року по справі № 335/7105/23 до прийняття рішення у зв`язку з поданою заявою-зверненням;
3) Розглянути на принципах верховенства права заяву-звернення, на підставі якої судове рішення від 22.12.2023 року по справі № 335/7105/23 скасувати, бо ухвалено з підстав неконституційних норм п.1 та п.5 ч.6 ст.19 ЦПК України та здійснити перегляд позовної заяви Концерну «Міські теплові мережі» на засадах верховенства права відповідно Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.2 ст.10 ЦПК України) в порядку загального позовного провадження;
4) Застосувати при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.10 ЦПК України).
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступні обставини.
Згідно ч.1 ст.423 ЦПК України рішення,постанова абоухвала суду,якими закінченорозгляд справи,що набрализаконної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч.3п.1ст.423ЦПК Українипідставами дляперегляду судовихрішень узв`язку звиключними обставинамиє: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно ч.1 п.4 ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Згідно ч.1 ст.425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Судом встановлено, що до суду звернувся відповідач у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії з заявою про перегляд рішення у цивільній справі від 22.12.2023 року за виключними обставинами з підстав п.1 ч.3 ст.423 ЦПК України у зв`язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 року встановлена неконституційність п.1,5 ч.6 ст.19 ЦПК України.
Також, судом встановлено, що 22.12.2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/9468/23 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та користувачів надр - повернуто заявнику.
Також, 22.12.2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/7105/23 клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні залишено без задоволення.
Також, 25.12.2023 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №335/7105/23 позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії за період листопада 2021 року по червень 2023 рік в сумі 7120,45 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 2684 грн.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2023 року у справі №335/7105/23 не набрало законної сили.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 22.11.2022 року у справі 2-1244/11 (провадження № 61-6739св22) зазначив: «Перегляду за нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також судове рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення місцевого суду було змінено або ухвалено нове рішення. У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 463/6259/15-ц (провадження № 61-2146св18), від 03 червня 2021 року у справі № 2-1210/11 (провадження №61-1537св21), від 08 червня 2021 року у справі № 2-1207/2011 (провадження № 61-1546св21) вказано, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду. Прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами. Якщо така заява прийнята до провадження суду помилково, тому у зв`язку з цим провадження у справі належить закрити».
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. Аналогічний висновок міститься в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України".
Також, Європейський суд з прав людини у Рішенні від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" зазначив, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим.
Також, суд зазначає наступне.
Частиною ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна норма міститься у ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України», крім цього, у ст.97цього Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023року усправі №3-88/2021(209/21,47/22,77/23,188/23)визнано такими,що невідповідають КонституціїУкраїни (єнеконституційними),пункти 1,5частини шостоїстатті 19ЦПК України. Пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, визнані неконституційними, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
Також у вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив: «За частиною другою статті152Конституції Українита статтею91Закону України„Про КонституційнийСуд Українизакони,інші актиабо їхокремі норми,визнані неконституційними,утрачають чинністьіз дняухвалення КонституційнимСудом Українирішення проїх неконституційність,якщо іншене встановленосамим рішенням,але нераніше дняйого ухвалення. Установивши невідповідність Конституції України (неконституційність) пунктів 1, 5 частинишостої статті19Кодексу,Конституційний СудУкраїни задлязабезпечення ефективностіздійснення цивільногосудочинства танадання ВерховнійРаді Українистроку навнесення зміндо Кодексувважає запотрібне відтермінувативтрату чинностіцими приписами. Верховна Рада України має привести нормативне регулювання, установлене пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу, що визнані неконституційними, у відповідність до Конституції України та цього Рішення».
Так, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18.11.2020 року у справі № 4819/49/19 (провадження № 13-76зво20) зазначила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак, продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ. Тобто, рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас, чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення. Встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
ОСОБА_1 прохає переглянути за виключними обставинами судове рішення у справі №335/7105/23 від 22.12.2023 року, однак Ленінським районним судом м. Запоріжжя рішення у справі №335/7105/23 прийнято 25.12.2023 року, яке ще не набрало законної сили, і на момент прийняття якого положення п.1 та п.5 ч.6 ст.19 ЦПК України, які Рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), були чинні, оскільки утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення у цивільній справі за виключними обставинами 26.12.2023 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч.1 п.4 ст.424 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 року, і клопотання про його поновлення не заявив.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі, так як подано заяву про перегляд рішення у цивільній справі за виключними обставинами, яке не набрало законної сили, що неузгоджується з ч.1 ст.423 ЦПК України, так як за виключнимиобставинами можуть бути переглянуті рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.
Керуючись ст.ст. 423, 424, 425 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення у цивільній справі за виключними обставинами - так як подано заяву про перегляд за виключними обставинами рішення у цивільній справі, яке не набрало законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів.
Головуючий суддя: С.М.Телегуз
