Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 рокуСправа №160/18792/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
26 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0053180714 від 23.03.2023 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області на підставі акту №773/04-36-07-14-04/39225906 від 27.02.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» з питань перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1 за період з 20.08.2021 по 10.02.2023 дійшов хибних висновків про порушення позивачем ч..2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, в частині ненадходження валютної виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі ч.5 ст.13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. Проте позивачем наголошується, що такі висновки відповідача безпідставні та необґрунтовані, оскільки 31.08.2022 між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» та компанією GLORIA COMMODITIES LTD було укладено акт №А-22-2 про зарахування зустрічних вимог, оскільки мали одна до одної однорідні вимоги, строк виконання яких настав по договорам. Так, за актом №А-22-2 про зарахування зустрічних вимог від 31.08.2022 року грошові зобов`язання припиняються частково за Контрактом №EL-21-1 від 05.07.2021 року в розмірі 530 352,17 дол. США, а також в повному обсязі за контрактом від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1 у сумі 530 352,17 дол. США, а отже підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, позивач вважає, що ГУ ДПС не було дотримано чинного законодавства України щодо порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, оскільки з акту перевірки не вбачається чітке формулювання стосовно нормативного підґрунтя нарахування ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» пені за порушення строку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1, незважаючи на надання повного пакету документів, що підтверджує припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Серед іншого, позивачем також наголошується, що в акті перевірки, відповідачем не обґрунтовано та не доведено правомірності проведення перевірки відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України. З урахуванням викладеного, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «С» №0053180714 від 23.03.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18792/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14 серпня 2023 року о 14:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
10 серпня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача адвоката Демури І.Б. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року, заяву представника позивача адвоката Демури Івана Борисовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №160/18792/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було повернуто заявнику без розгляду.
14 серпня 2023 року до суду за допомогою засобів електронного зв`язку представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи №160/18792/23.
В підготовче судове засідання 14.08.2023 року представники сторін не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Підготовче судове засідання відкладено на 21.08.2023 на 13:00 год.
16 серпня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача адвоката Демури І.Б. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
18 серпня 2023 року за допомогою засобів електронного зв`язку до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ», в якому відповідач вказану позовну заяву не визнав, заперечував проти її задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Н5У від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», на виконання статей 12 і 13 Закону України "Про валюту і валютні операції» на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від Національного банку України від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК шодо виявлених фактів порушень ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» код ЄДРПОУ 39225906; норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1. Так, Національний банк України на адресу Державної податкової служби України надіслав інформацію банку про встановлення факту порушення граничних строків розрахунків у ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» за експортною операцією по контракту від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1, з датою здійснення перетину товару - 06.10.2021, та датою першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 06.10.2022. Крім того, відповідачем наголошено, що зарахування за Угодою про уступку права вимоги від 31.08.2022 по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, Угодою про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, та актом зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, укладених між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ», GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія, APRJCO FINANCE OU, Естонія, Osauhing Elisium AT, Естонія), не є однорідними. Крім того, до перевірки не надано документів про припинення зобов`язань між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» і APRICO FINANCE OU, Естонія за Договором від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, згідно якого резидентом здійснено поставку Товару на адресу нерезидента, а нерезидентом не виконано зобов`язання по сплаті валютної виручки. При цьому, у нерезидента APRICO FINANCE OU, Естонія відсутні зустрічні вимоги за зобов`язаннями перед ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ». Зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, при цьому кредитор за одним зобов`язанням с боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними. Під час проведення перевірки висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1 з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, не надано. Довідку (сертифікат) уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано. Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, до перевірки не надано. Також, до перевірки не надано довідку з банку про зняття з валютного контролю та відсутність порушень граничних строків розрахунків по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія. Таким чином, перевіркою своєчасності здійснення розрахунків за експортним контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним ТОВ «ЄВРОГАЗГІРОМ» з нерезидентом APRICO FINANCE OЬ, Естонія, встановлено порушення вимог статті 601 Цивільного кодексу України, абзацу 5 пункту 10 розділу III Постанови № 7, частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу II Положення №5, в частині ненадходження валютної виручки у сумі 530 352,17 дол. США за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OЬ, Естонія З урахуванням вищевказаних обставин, дії відповідача щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства, а податкове повідомлення-рішення форми «С» №0053180714 від 23.03.2023 року є обґрунтованим, законним за не підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року, заяву представника позивача адвоката Демури Івана Борисовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 160/18792/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено та постановлено забезпечити участь представника позивача адвоката Демури Івана Борисовича у судовому засіданні 21 серпня 2023 року о 13:00 год. та наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/18792/23, відповідно до вимог розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
21.08.2023 року справу було знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, що підтверджується довідкою від 21.08.2023 № 1472, яка міститься в матеріалах справи.
Підготовче судове засідання було відкладено на 18.09.2023 на 14:00 год.
В підготовчому судовому засіданні 18.09.2023 року, було оголошено перерву, з метою надання часу представнику позивача для ознайомлення з відзивом на позовну заяву та надання відповіді на відзив, до 27.09.2023 об 11:00 год.
25 вересня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім підтримана позиція заявлена ним у власній позовній заяві.
27 вересня 2023 року до суду за допомогою засобів електронного зв`язку представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи №160/18792/23.
В підготовче судове засідання 27.09.2023 року представники сторін не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Підготовче судове засідання відкладено на 04.10.2023 на 15:00 год.
04.10.2023 року справу було знято з розгляду, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпро, що підтверджується довідкою від 04.10.2023 № 1688, яка міститься в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року було закрито підготовче провадження та призначити справу №160/18792/23 до судового розгляду по суті на 16 жовтня 2023 року об 16:00 год.
05 жовтня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що не заперечує проти закінчення підготовчого провадження та призначення розгляду справи №160/18792/23 по суті, прохає про це, а також не заперечує проти письмового провадження в рамках призначення справи по суті.
16.10.2023 року справу було знято з розгляду, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпро, що підтверджується довідкою від 16.10.2023 № 1723, яка міститься в матеріалах справи.
Судове засідання призначено на 25.10.2023 на 16:00 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 26 840,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 25 жовтня 2023 року, представником позивача Демурою І.Б. через систему «Електронний суд» 30.10.2023 року подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 26 840,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року було продовжено розгляд адміністративної справи №160/18792/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зі стадії судового розгляду по суті та призначити на 13 листопада 2023 року об 11:00 год.
В судовому засіданні 13.11.2023 року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було зобов`язано представника відповідача надати до суду письмові пояснення щодо періоду нарахування пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ «Єврогазпром» та, відповідно, оголошено перерву до 20.11.2023 о 12:00 год.
20 листопада 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останнім підтримано позицію, викладену в позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
20.11.2023 року справу було знято з розгляду, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпро, що підтверджується довідкою від 20.11.2023 № 1822, яка міститься в матеріалах справи.
Судове засідання призначено на 27.11.2023 на 12:00 год.
20 листопада 2023 року до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останнім зазначено, що в наказі на проведення перевірки від 13.08.2023 року №711-п, зазначено провести перевірку за період діяльності з 20.08.2021 по 10.02.2023 з метою дотримання вимог валютного законодавства україни при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №ЕGP-AP-21-1.
У судовому засіданні 27.11.2023 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було вирішено продовжити розгляд справи №160/18792/23 у письмового провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» (код ЄДРПОУ: 39225906) зареєстровано юридичною особою 21.05.2014 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 1 266 102 0000 053782 перебуває на обліку як платник податків та зборів в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 27.05.2014р. Основний вид діяльності: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.
На підставі направлень від 14.02.2023 №875, 879 виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, головному державному інспектору відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Кравцовій Т.Л., головному державному інспектору відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Борису С.М., відповідно до пп.191.1.4 п. 191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.76.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп. 69.2 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від НБУ від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України, та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 13.02.2023 №711-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» (код СДРПОУ 39225906) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №EGP-AP- 21-1 за період з 20.08.2021 по 10.02.2023.
Копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.02.2023 №71 1-п вручено під розписку 14.02.2023 представнику підприємства Градовому Віктору Степановичу (довіреність від 10.02.2023 №10/02).
З направленнями на право проведення перевірки від 14.02.2023 №875 та №879 ознайомлено під підпис 14.02.2023 представника підприємства Градового Віктора Степановича (довіреність від 10.02.2023 №10/02).
За результатами проведеної перевірки складено акт №773/04-36-07-14-04/39225906 від 27.02.2023 року, відповідно до висновків якого, встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ та пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №ЕСР-АР-21-1 за період з 20.08.2021 по 10.02.2023, в частині ненадходження валютної виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VllI нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД
Так, перевіркою встановлено, що 20.08.2021 було укладено Контракт №EGP-AP- 21-1 між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ», як Продавцем та Apriko Finance OU (Естонія), як Покупцем, на поставку коксу доменного КД-2 фракції +25 мм. Станом на 20.08.2021, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті» за експортним контрактом від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1 заборгованість відсутня. Нa виконання зобов`язань по експортному контракту від 20.08.2021 №EGP- АР-21-1 ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» відвантажено нерезиденту APRICO FINANCE OЬ, Естонія Товар на загальну суму 1 488 152,28 дол. США (екв. 39 324 780,13 грн.), що підтверджено МД типу ЕК10 ДР та актами виконаних робіт, а саме: 21.09.2021 -4371,77 дол. США (граничний строк розрахунків - 20.09.2022); 28.09.2021 - 67,42 дол. США (граничний строк розрахунків - 27.09.2022); 06.10.2021 - 87 362,98 дол. США (граничний строк розрахунків - 05.10.2022); 06.10.2021 - 1 396 350,00 дол. США (граничний строк розрахунків-05.10.2022). Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до ч.2 ст.13 Закону України від №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закону від №2473-VIIl), п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 .№25 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Виручка в іноземній валюті отримана від нерезидента APRICO FINANCE OЬ. Естонія зараховано на поточний валютний рахунок ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ», відкритий у АТ «ПУМБ» на загальну суму 957 800,00 дол. США (екв. 25 545 650.48 грн.). Згідно наданих до перевірки документів, станом на 10.02.2023 у ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» перевіркою встановлено дебіторську заборгованість по розрахунках за експортним контрактом від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1 укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OЬ, Естонія в сумі 530 352,17 дол. США (19 394 236,36 грн.) з порушенням граничних строків розрахунків. Але, станом на 10.02.2023 згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за експортним контрактом від 20.08.2021 №EGP~AP-2I-I укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OЬ, Естонія у ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» відсутня кредиторська (дебіторська) заборгованість валютних коштів. Також, ТОВ «ЄВРОГАЗГІРОМ» до перевірки надано наступні документи: Угоду про уступку права вимоги від 3 1.08.2022 по контракту від 3 1.08.2022 №EGP- АР-21-1, контракт від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Угоду про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Акт зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, та відображення їх в бухгалтерському обліку. Так, зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому, тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними. Враховуючи вищевикладене, зарахування за Угодою про уступку права вимоги від 31.08.2022 по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21 -1, Угодою про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, та актом зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, укладених між ТО В «ЄВРОГАЗПРОМ», GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія, APRJCO FINANCE OU, Естонія, Osauhing Elisium AT, Естонія), не є однорідними. До перевірки не надано документів про припинення зобов`язань між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» і APRICO FINANCE OU, Естонія за Договором від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, згідно якого резидентом здійснено поставку Товару на адресу нерезидента, а нерезидентом не виконано зобов`язання по сплаті валютної виручки. При цьому, у нерезидента APRICO FINANCE OU, Естонія відсутні зустрічні вимоги за зобов`язаннями перед ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ». Під час проведення перевірки висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1 з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, не надано. Довідку (сертифікат) уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано. Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, до перевірки не надано. Також, до перевірки не надано довідку з банку про зняття з валютного контролю та відсутність порушень граничних строків розрахунків по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія. Таким чином, перевіркою своєчасності здійснення розрахунків за експортним контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним ТОВ «ЄВРОГАЗГІРОМ» з нерезидентом APRICO FINANCE OЬ, Естонія, встановлено порушення вимог статті 601 Цивільного кодексу України, абзацу 5 пункту 10 розділу III Постанови № 7, частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу II Положення №5, в частині ненадходження валютної виручки у сумі 530 352,17 дол. США за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OЬ, Естонія
Відповідно до Розрахунку пені за порушений строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ "ЄВРОГАЗПРОМ" (код ЄДРПОУ39225906) за період з 20.08.2021 по 10.02.2023, що є додатком №3 до акту №773/04-36-07-14-04/39225906 від 27.02.2023 року, підприємству нараховано пеню у розмірі 7447386,76 грн. за порушення термінів розрахунку на 128 днів (період 06.10.2022-10.02.2023).
23 березня 2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0053180714 від 23.03.2023 року, яким до ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» на підставі пп 54.3.3 п.54.,3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 7 447 386,76 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000)
Незгода позивача з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «С» №0053180714 від 23.03.2023 року стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно із пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 75 ПК України).
За змістом пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
За змістом пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1. статті 86 ПК України).
За змістом підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового, валютного чи іншого правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для про проведення перевірки.
Судом встановлено, що в основу проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» відповідачем покладено підпункти 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Одним із мотивів для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає про незаконність проведення документальної виїзної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України, оскільки на запит контролюючого органу були надані пояснення та пакет документів на їх підтвердження.
За змістом підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Отже, зазначена правова норма чітко визначає, що позапланова перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:
- виявлення фактів, що свідчать про порушення платником вимог законодавства, за результатом отриманої податкової інформації;
- направлення контролюючим органом платнику податків обов`язкового письмового запиту із зазначенням в ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;
- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;
5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Аналізуючи викладені положення Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка може бути проведена податковим органом в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України лише у разі ненадання документів та відповідних письмових пояснень платником податків на обов`язковий письмовий запит податкового органу, право надіслання якого поставлено законодавцем в залежність від отримання податкової інформації, яка свідчить про наявність фактів порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, як отримана контролюючим органом податкова інформація, так і направлений за результатом її аналізу платнику податків письмовий запит, мають містити посилання на конкретні факти виявлених порушень цим платником податків вимог чинного законодавства, для з`ясування яких і витребовуються певні документи.
Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі №813/1041/18 вказано, що реалізація підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачає необхідність наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень, вчинених платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та суто посилання на норми податкового законодавства.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано від Національного банку України податкову інформацію від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №EGP-AP- 21-1.
Однак, як стверджується позивачем у власній позовній заяві, так і не спростовано відповідачем у ході судового розгляду, запита ГУ ДПС у Дніпропетровській області, щодо перевірки та з`ясування фактів виявлених порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладених у вищевказаному листі Національного банку України, з витребуванням певних документів на їх підтвердження на адресу ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» не направлялось.
Крім того, ані в акті перевірки, ані у відзиві відповідачем не обґрунтовано проведення перевірки позивача саме відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України.
Поряд з цим, суд зазначає, документальна позапланова перевірка може бути проведена податковим органом в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України лише у разі ненадання документів та відповідних письмових пояснень платником податків на обов`язковий письмовий запит податкового органу.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не доведено правомірності проведення перевірки відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПК України.
За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 лютого 2020 року в справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції, є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у його постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 2340/3024/18 (адміністративне провадження № К/9901/2378/19).
За викладених обставин, проведення податкової перевірки з порушенням встановленої процедури не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами такої перевірки.
Разом з тим, керуючись закріпленим у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд вважає за доцільне також надати правову оцінку виявленим контролюючим органом в ході перевірки порушенням валютного законодавства та суд зазначає наступне.
Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин).
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція- операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті "б" пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.
У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.
За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).
Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.
При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.
Отже, чинне законодавство, в тому числі й спеціальне в сфері зовнішньоекономічних договорів, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов`язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов`язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду.
При цьому, пунктами 9, 10 розділу ІІІ Інструкції №7 чітко визначено умови, за яких банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків в експортних (імпортних) операціях, зокрема, навіть у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів для завершення здійснення банком валютного нагляду за такою операцією має відбутися зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, а також мають бути надані відповідні документи про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів, і недотримання таких умов у сукупності з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту (імпорту) тягне за собою застосування до резидента первісного кредитора відповідальності у вигляді пені.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2021 було укладено Контракт №EGP-AP- 21-1 між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ», як Продавцем та Apriko Finance OU (Естонія), як Покупцем, на поставку коксу доменного КД-2 фракції +25 мм.
Нa виконання зобов`язань по експортному контракту від 20.08.2021 №EGP- АР-21-1 ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» відвантажено нерезиденту APRICO FINANCE OЬ, Естонія Товар на загальну суму 1 488 152,28 дол. США (екв. 39 324 780,13 грн.), що підтверджено МД типу ЕК10 ДР та актами виконаних робіт, а саме: 21.09.2021 -4371,77 дол. США (граничний строк розрахунків - 20.09.2022); 28.09.2021 - 67,42 дол. США (граничний строк розрахунків - 27.09.2022); 06.10.2021 - 87 362,98 дол. США (граничний строк розрахунків - 05.10.2022); 06.10.2021 - 1 396 350,00 дол. США (граничний строк розрахунків-05.10.2022).
Виручка в іноземній валюті отримана від нерезидента APRICO FINANCE OЬ. Естонія зараховано на поточний валютний рахунок ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ», відкритий у АТ «ПУМБ» на загальну суму 957 800,00 дол. США (екв. 25 545 650.48 грн.).
Також, ТОВ «ЄВРОГАЗГІРОМ» до перевірки контролюючому органу надано Угоду про уступку права вимоги від 3 1.08.2022 по контракту від 3 1.08.2022 №EGP- АР-21-1, контракт від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Угоду про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Акт -зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, та відображення їх в бухгалтерському обліку
Так, між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» (далі - Первісний кредитор) та GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія (далі - Новий кредитор) та APRICO FINANCE OU, Естонія (далі Боржник) укладено Угоду про уступку права вимоги від 31.08.2022 по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, відповідно до умов якої Первісний кредитор має вимогу до Боржника про сплату поставленого товару у розмірі 530352,17 дол. США.
За вартість зарахованих прав Первісний кредитор зобов`язаний передати та уступити Новому кредитору вказані права вимоги, а Новий кредитор зобов`язаний купити/прийняти відповідні права вимоги.
Права вимоги Первісного кредитора по Контракту переходять до Нового кредитора у тому ж обсязі та на умовах, діючих на дату зарахування. Права включають у себе вимогу Первісного кредитора про сплату поставленого Товару по Контракту у розмірі 530 352,17 дол. США. Угода вступає в силу з дати її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.
Відповідно до контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, укладеного між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» (Продавець) та нерезидентом Osauhing Elisium AT. Негоція (Покупець), погоджено поставку коксу доменного КД-2 фракції +25 мм та більше у кількості 4600 мт (далі - Товар) на умовах FOB порт ДП «Херсонський морський торгівельний порт». Україна (Інкотермс 2010). Вартість за тону сухої ваги Товару складає 290,00 дол. США. Товар повинен бути поставлений до 15.08.2021 року. Валюта контракту та валюта платежу - долар США. Покупець здійснює оплату за Товар наступним чином: - 80% від договірної вартості на фактично поставлений товар в порт на умовах СРТ ДП «Херсонський морський торгівельний порт» за довідкою FCR не пізніше двох банківських днів і моменту оформлення Проформи або Інвойсу. Завершальний розрахунок між сторонами здійснюється виходячи з вартості фактично поставленого Товару протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару.
Товар ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» на адресу нерезидента Osaiihing Elisium AT. Естонія не відправлявся.
Виручка в іноземній валюті отримана від нерезидента Osaiihing Elisium AT, Естонія зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ», відкритий у AТ«ПРИВАТБАНК» на загальну суму 1 284 552,00 дол. США (екв. 34 606 339,01 грн.).
Таким чином, за контрактом від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1 ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» перед нерезидентом Osaiihing Elisium AТ, Естонія виникла кредиторська заборгованість на загальну суму 1 284 552,00 дол. США.
Угодою про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 JVoEGP-EL-21-l, передбачено, що Osaiihing Elisium AT, Естонія (далі - Первісний кредитор), та GLORIA COMMODITIES LТD, Болгарія (далі Новий кредитор), та ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» (далі Боржник), уклали цю Угоду про уступку прав вимоги. Так, Первісний кредитор передає та уступає Новому кредитору указані права вимоги, а Новий кредитор зобов`язується купити/прийняти відповідні права вимоги. Права вимоги Первісного кредитора по контракту переходять до Нового кредитора у тому ж обсязі та на умовах, діючих на дату уступки. Права включають в себе вимогу Первісного кредитора по контракту по поверненню суми передплати у-розмірі 1 284 552,00 дол. США. За вартість зарахованих прав Первісний кредитор зобов`язаний передати та уступити Новому кредитору вказані права вимоги, а Новий кредитор зобов`язаний купити/прийняти відповідні права вимоги. Права вимоги Первісного кредитора по Контракту переходять до Нового кредитора у тому ж обсязі та на умовах, діючих на дату зарахування. Угода вступає в силу з дати її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.
Відповідно Акту зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2 ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» (сторона 1) та GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія (Сторона 2) погодились здійснити взаємозалік по вищенаведеним контрактам у сумі 530 352,17 дол. США. Не зарахована сума у розмірі 754 199,83 дол. США перераховується Стороною 1 на розрахунковий рахунок Сторони 2 у відповідності з умовами контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1.
Суд зазначає, що Угода про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 JVoEGP-EL-21-l та Акт зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2 є підписаними сторонами, що свідчить про досягнення згоди та набрання ними чинності. Доказів зворотньому відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
При цьому, суд враховує, що за приписами статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
При цьому, частиною 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
У правовому регулюванні публічно-правових відносин між позивачем та контролюючим органом - відповідачем вказані цивільно-правові норми застосовуються опосередковано.
Резидент при здійсненні господарської діяльності не позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю або врахувати ризики їх недодержання.
Право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.
Так, відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За визначенням частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц).
Наведені висновки відображено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 420/21182/21.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зробив висновок щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Таким чином, відповідно до законодавства України одним із способів припинення зобов`язання є зарахування зустрічних однорідних вимог.
Суд зазначає, що вимоги щодо заборгованості між ТОВ «ЄВРОГАЗПРОМ» та GLORIA COMMODITIES LTD, залік яких відбувся згідно із Актом зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, були однорідними, оскільки мали грошовий характер і були виражені в одній валюті. Крім того, такі розрахунки (залік) за контрактом від 20.08.2021 №ЕGP-AP-21-1 було вчинено у межах встановленого 365 денного строку.
Оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося в межах 365 денного строку, який встановлений пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, а тому позивачем не було допущено порушення закону, що відповідно вказує на протиправність нарахування пені.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не було надано договору про взаємозалік до НБУ, а також на норми пункту 10 Розділу III Інструкції № 7.
Згідно з підпунктом 5 пункту 10 Розділу III, банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
Отже, наведені норми передбачають право, а не обов`язок банку завершити валютний нагляд за суб`єктом, і це право знаходиться за межами компетенції позивача та не може вплинути на спірні правовідносини. Поряд з цим, відповідачем не надано жодних доказів наявності чи відсутності договору про взаємозалік на обліку в НБУ, тому такі доводи безпідставні.
Суд не приймає посилання відповідача на положення пункту 14-6 Постанови Національного банку України №18 від 24.02.2022, згідно із якою Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки Постанову №18 було доповнено пунктом 14-6 лише 02.09.2022 Постановою Національного банку України №197 від 02.09.2022, відтак не враховує спірних відносин.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «С» №0053180714 від 23.03.2023 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області на підставі акту №773/04-36-07-14-04/39225906 від 27.02.2023 року єпротиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Однак, відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 26840,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» (код ЄДРПОУ: 39225906, місцезнаходження: вул. Орджонікідзе, буд. 113, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50095) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» №0053180714 від 23.03.2023 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області на підставі акту №773/04-36-07-14-04/39225906 від 27.02.2023 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» (код ЄДРПОУ: 39225906, місцезнаходження: вул. Орджонікідзе, буд. 113, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50095) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840,00грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 22 грудня 2023 року.
Суддя І.В. Тулянцева
