ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2024 року м.Дніпросправа № 160/18792/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі №160/18792/23 (суддя Тулянцева І.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗПРОМ» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 23.03.2023 №0053180714, яким позивачу нарахована пеня за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 7 447 386,76 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник просить врахувати, що на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від Національного банку України від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1. Так, за інформацією банку встановлено факт порушення граничних строків розрахунків у ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ за експортною операцією по контракту від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1 з датою здійснення перетину товару - 06.10.2021, та датою першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 06.10.2022.

Відповідачем наголошено, що зарахування за Угодою про уступку права вимоги від 31.08.2022 по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, Угодою про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, та актом зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, укладених між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ, GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія, APRJCO FINANCE OU, Естонія, Osauhing Elisium AT, Естонія), не є однорідними, а отже зазначені угоди врахуванню не підлягали. До перевірки не надано документів про припинення зобов`язань між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ і APRICO FINANCE OU, Естонія за Договором від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, згідно якого резидентом здійснено поставку Товару на адресу нерезидента, а нерезидентом не виконано зобов`язання по сплаті валютної виручки. При цьому, у нерезидента APRICO FINANCE OU, Естонія відсутні зустрічні вимоги за зобов`язаннями перед ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ. Зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, при цьому кредитор за одним зобов`язанням с боржником за іншим, і навпаки. Під час проведення перевірки висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1 з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, не надано. Довідку (сертифікат) уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано. Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, до перевірки не надано. Не було надано і довідку з банку про зняття з валютного контролю та відсутність порушень граничних строків розрахунків по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія.

Таким чином, перевіркою своєчасності здійснення розрахунків за експортним контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним ТОВ ЄВРОГАЗГІРОМ з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, встановлено порушення вимог статті 601 Цивільного кодексу України, абзацу 5 пункту 10 розділу III Постанови № 7, частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу II Положення №5, в частині ненадходження валютної виручки у сумі 530 352,17 дол. США за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія. Оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним, законним та не підлягає скасуванню.

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОГАЗПРОМ (код ЄДРПОУ: 39225906) зареєстровано юридичною особою 21.05.2014 року та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 27.05.2014р.. Основний вид діяльності: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

На підставі направлень від 14.02.2023 №875, 879, відповідно до пп.191.1.4 п. 191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.76.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп. 69.2 п. 69 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від НБУ від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України, та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 13.02.2023 №711-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОГАЗПРОМ (код СДРПОУ 39225906) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №EGP-AP- 21-1 за період з 20.08.2021 по 10.02.2023.

За результатами проведеної перевірки складено акт №773/04-36-07-14-04/39225906 від 27.02.2023 року. Відповідно до висновків акту перевірки, встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ та пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №ЕСР-АР-21-1 за період з 20.08.2021 по 10.02.2023, в частині ненадходження валютної виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-VllI нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Так, перевіркою встановлено, що 20.08.2021 було укладено Контракт №EGP-AP- 21-1 між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ, як Продавцем та Apriko Finance OU (Естонія), як Покупцем, на поставку коксу доменного КД-2 фракції +25 мм. Станом на 20.08.2021, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті за експортним контрактом від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1 заборгованість відсутня. Нa виконання зобов`язань по експортному контракту від 20.08.2021 №EGP- АР-21-1 ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ відвантажено нерезиденту APRICO FINANCE OU, Естонія товар на загальну суму 1 488 152,28 дол. США (екв. 39 324 780,13 грн.), що підтверджено МД типу ЕК10 ДР та актами виконаних робіт, а саме: 21.09.2021 -4371,77 дол. США (граничний строк розрахунків - 20.09.2022); 28.09.2021 - 67,42 дол. США (граничний строк розрахунків - 27.09.2022); 06.10.2021 - 87 362,98 дол. США (граничний строк розрахунків - 05.10.2022); 06.10.2021 - 1 396 350,00 дол. США (граничний строк розрахунків-05.10.2022).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до ч.2 ст.13 Закону України від №2473-VIII Про валюту і валютні операції (далі - Закону від №2473-VIIl), п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 №25 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Виручка в іноземній валюті отримана від нерезидента APRICO FINANCE OU Естонія, зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ, відкритий у АТ ПУМБ на загальну суму 957 800,00 дол. США (екв. 25 545 650.48 грн.). Згідно наданих до перевірки документів, станом на 10.02.2023 у ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ перевіркою встановлено дебіторську заборгованість по розрахунках за експортним контрактом від 20.08.2021 №EGP-AP-21-1 укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія в сумі 530 352,17 дол. США (19 394 236,36 грн.) з порушенням граничних строків розрахунків. Але, станом на 10.02.2023, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями за експортним контрактом від 20.08.2021 №EGP~AP-2I-I укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія у ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ відсутня кредиторська (дебіторська) заборгованість валютних коштів.

ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ до перевірки надано наступні документи: Угоду про уступку права вимоги від 3 1.08.2022 по контракту від 3 1.08.2022 №EGP- АР-21-1, контракт від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Угоду про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Акт зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, та відображення їх в бухгалтерському обліку.

На думку контролюючого органу, зарахування за Угодою про уступку права вимоги від 31.08.2022 по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21 -1, Угодою про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, та актом зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, укладених між ТО В ЄВРОГАЗПРОМ, GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія, APRІCO FINANCE OU, Естонія, Osauhing Elisium AT, Естонія), не є однорідними. До перевірки не надано документів про припинення зобов`язань між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ і APRICO FINANCE OU, Естонія за Договором від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, згідно якого резидентом здійснено поставку Товару на адресу нерезидента, а нерезидентом не виконано зобов`язання по сплаті валютної виручки. При цьому, у нерезидента APRICO FINANCE OU, Естонія відсутні зустрічні вимоги за зобов`язаннями перед ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ.

Під час проведення перевірки висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1 з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, не надано. Довідку (сертифікат) уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано. Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеного з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія, до перевірки не надано. Також, до перевірки не надано довідку з банку про зняття з валютного контролю та відсутність порушень граничних строків розрахунків по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеному з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія.

Таким чином, перевіркою своєчасності здійснення розрахунків за експортним контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ з нерезидентом APRICO FINANCE OU Естонія, встановлено порушення вимог статті 601 Цивільного кодексу України, абзацу 5 пункту 10 розділу III Постанови № 7, частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу II Положення №5, в частині ненадходження валютної виручки у сумі 530 352,17 дол. США за контрактом від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, укладеним з нерезидентом APRICO FINANCE OU, Естонія.

Відповідно до Розрахунку пені за період з 20.08.2021 по 10.02.2023, що є додатком №3 до акту №773/04-36-07-14-04/39225906 від 27.02.2023 року, підприємству нараховано пеню у розмірі 7447386,76 грн. за порушення термінів розрахунку на 128 днів (період 06.10.2022-10.02.2023).

23 березня 2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми С №0053180714 від 23.03.2023 року, яким ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ , на підставі пп. 54.3.3 п.54.,3 ст.54 Податкового кодексу України та ч.5 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції, нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у сумі 7 447 386,76 грн..

Вважаючи податкове повідомлення-рішення форми С №0053180714 від 23.03.2023 року протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що позивачем надано достатньо доказів на спростування фактів, що відображені в акті перевірки як порушення, а отже законні підстави для нарахування відповідачем пені позивачу оскарженим податковим повідомленням-рішення відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 75 ПК України).

За змістом пункту 83.1. статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1. статті 86 ПК України).

За змістом підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового, валютного чи іншого правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями, необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для про проведення перевірки.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано від Національного банку України податкову інформацію від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 20.08.2021 №EGP-AP- 21-1.

Приписами статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція- операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті "б" пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України Про валюту і валютні операції визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII, Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України Про Національний банк України №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7, Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7, Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

З аналізу наведених норм чинного законодавства можливо дійти висновків, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.

Отже, чинне законодавство, в тому числі й спеціальне в сфері зовнішньоекономічних договорів, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов`язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов`язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду.

При цьому, пунктами 9, 10 розділу ІІІ Інструкції №7 чітко визначено умови, за яких банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків в експортних (імпортних) операціях, зокрема, навіть у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів для завершення здійснення банком валютного нагляду за такою операцією має відбутися зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, а також мають бути надані відповідні документи про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів, і недотримання таких умов у сукупності з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту (імпорту) тягне за собою застосування до резидента первісного кредитора відповідальності у вигляді пені.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2021 було укладено Контракт №EGP-AP- 21-1 між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ, як Продавцем та Apriko Finance OU (Естонія), як Покупцем, на поставку коксу доменного КД-2 фракції +25 мм.

Нa виконання зобов`язань по експортному контракту від 20.08.2021 №EGP- АР-21-1 ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ відвантажено нерезиденту APRICO FINANCE OU, Естонія Товар на загальну суму 1 488 152,28 дол. США (екв. 39 324 780,13 грн.), що підтверджено МД типу ЕК10 ДР та актами виконаних робіт, а саме: 21.09.2021 -4371,77 дол. США (граничний строк розрахунків - 20.09.2022); 28.09.2021 - 67,42 дол. США (граничний строк розрахунків - 27.09.2022); 06.10.2021 - 87 362,98 дол. США (граничний строк розрахунків - 05.10.2022); 06.10.2021 - 1 396 350,00 дол. США (граничний строк розрахунків-05.10.2022).

Виручка в іноземній валюті, отримана від нерезидента APRICO FINANCE OU Естонія, зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ, відкритий у АТ ПУМБ на загальну суму 957 800,00 дол. США (екв. 25 545 650.48 грн.).

ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ до перевірки контролюючому органу було надано Угоду про уступку права вимоги від 3 1.08.2022 по контракту від 3 1.08.2022 №EGP- АР-21-1, контракт від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Угоду про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, Акт -зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, та відображення їх в бухгалтерському обліку

Так, між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ (далі - Первісний кредитор) та GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія (далі - Новий кредитор) та APRICO FINANCE OU, Естонія (далі Боржник) укладено Угоду про уступку права вимоги від 31.08.2022 по контракту від 31.08.2022 №EGP-AP-21-1, відповідно до умов якої Первісний кредитор має вимогу до Боржника про сплату поставленого товару у розмірі 530352,17 дол. США.

За вартість зарахованих прав Первісний кредитор зобов`язаний передати та уступити Новому кредитору вказані права вимоги, а Новий кредитор зобов`язаний купити/прийняти відповідні права вимоги.

Права вимоги Первісного кредитора по Контракту переходять до Нового кредитора у тому ж обсязі та на умовах, діючих на дату зарахування. Права включають у себе вимогу Первісного кредитора про сплату поставленого Товару по Контракту у розмірі 530 352,17 дол. США. Угода вступає в силу з дати її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1, укладеного між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ (Продавець) та нерезидентом Osauhing Elisium AT. Естонія (Покупець), погоджено поставку коксу доменного КД-2 фракції +25 мм та більше у кількості 4600 мт (далі - Товар) на умовах FOB порт ДП Херсонський морський торгівельний порт. Україна (Інкотермс 2010). Вартість за тону сухої ваги Товару складає 290,00 дол. США. Товар повинен бути поставлений до 15.08.2021 року. Валюта контракту та валюта платежу - долар США. Покупець здійснює оплату за Товар наступним чином: - 80% від договірної вартості на фактично поставлений товар в порт на умовах СРТ ДП Херсонський морський торгівельний порт за довідкою FCR не пізніше двох банківських днів і моменту оформлення Проформи або Інвойсу. Завершальний розрахунок між сторонами здійснюється виходячи з вартості фактично поставленого Товару протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару.

Товар ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ на адресу нерезидента Osaiihing Elisium AT. Естонія не відправлявся.

Виручка в іноземній валюті, отримана від нерезидента Osaiihing Elisium AT, Естонія зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ, відкритий у AТПРИВАТБАНК на загальну суму 1 284 552,00 дол. США (екв. 34 606 339,01 грн.).

Таким чином, за контрактом від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1 ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ перед нерезидентом Osaiihing Elisium AТ, Естонія виникла кредиторська заборгованість на загальну суму 1 284 552,00 дол. США.

Угодою про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 JVoEGP-EL-21-l, передбачено, що Osaiihing Elisium AT, Естонія (далі - Первісний кредитор), та GLORIA COMMODITIES LТD, Болгарія (далі Новий кредитор), та ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ (далі Боржник), уклали цю Угоду про уступку прав вимоги. Так, Первісний кредитор передає та уступає Новому кредитору указані права вимоги, а Новий кредитор зобов`язується купити/прийняти відповідні права вимоги. Права вимоги Первісного кредитора по контракту переходять до Нового кредитора у тому ж обсязі та на умовах, діючих на дату уступки. Права включають в себе вимогу Первісного кредитора по контракту по поверненню суми передплати у-розмірі 1 284 552,00 дол. США. За вартість зарахованих прав Первісний кредитор зобов`язаний передати та уступити Новому кредитору вказані права вимоги, а Новий кредитор зобов`язаний купити/прийняти відповідні права вимоги. Права вимоги Первісного кредитора по Контракту переходять до Нового кредитора у тому ж обсязі та на умовах, діючих на дату зарахування. Угода вступає в силу з дати її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно Акту зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2 ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ (сторона 1) та GLORIA COMMODITIES LTD, Болгарія (Сторона 2) погодились здійснити взаємозалік по вищенаведеним контрактам у сумі 530 352,17 дол. США. Не зарахована сума у розмірі 754 199,83 дол. США перераховується Стороною 1 на розрахунковий рахунок Сторони 2 у відповідності з умовами контракту від 05.07.2021 №EGP-EL-21-1.

Угода про уступку прав вимоги від 31.08.2022 по Контракту від 05.07.2021 JVoEGP-EL-21-l та Акт зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2 є підписаними сторонами, що свідчить про досягнення згоди та набрання ними чинності. Доказів зворотнього відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

За приписами статті 4 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

При цьому, частиною 1 статті 14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність визначено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У правовому регулюванні публічно-правових відносин між позивачем та контролюючим органом - відповідачем вказані цивільно-правові норми застосовуються опосередковано.

Резидент при здійсненні господарської діяльності не позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю або врахувати ризики їх недодержання.

Право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.

Так, відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За визначенням частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 Припинення зобов`язання розділу І книги п`ятої Зобов`язальне право Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц).

Наведені висновки відображено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 420/21182/21.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зробив висновок щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Так, відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Таким чином, відповідно до законодавства України одним із способів припинення зобов`язання є зарахування зустрічних однорідних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що вимоги щодо заборгованості між ТОВ ЄВРОГАЗПРОМ та GLORIA COMMODITIES LTD, залік яких відбувся згідно із Актом зарахування взаємних вимог від 31.08.2022 №А-22-2, були однорідними, оскільки мали грошовий характер і були виражені в одній валюті. Крім того, такі розрахунки (залік) за контрактом від 20.08.2021 №ЕGP-AP-21-1 було вчинено у межах встановленого 365 денного строку.

Оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося в межах 365 денного строку, який встановлений пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, позивачем не було допущено порушення закону, що відповідно вказує на протиправність нарахування йому пені оскарженим рішенням відповідача.

Щодо доводів відповідача, що позивач не надав договір про взаємозалік до НБУ, та посилання на норми пункту 10 Розділу III Інструкції № 7.

Згідно з підпунктом 5 пункту 10 Розділу III, банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Отже, наведені норми передбачають право, а не обов`язок банку завершити валютний нагляд за суб`єктом, і це право знаходиться за межами компетенції позивача та не може вплинути на спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Однак, відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

В межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 160/18792/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 30.05.2024, повний текст постанови виготовлено 04.06.2024.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак