Справа № 575/606/21
Провадження № 2/575/1/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 р. смт. Велика Писарівка
Великописарівський районний суд Сумської області
в складі: судді В`юник Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Лаптєвої Л.А.
прокурора Скоромного О.М.
представника позивача Сумської обласної
державної адміністрації
(в режимі відеоконференції) Мельник В.М.
представника відповідача
ГУ Держгеокадастру у Сумській області
(врежимі відеоконференції)Мазурова А.В.
представника відповідача ОСОБА_1 Ключника С.В.
представника третьої особи
Гетьманського національного природного парку
(врежимі відеоконференції)Кучмій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Велика Писарівка цивільну справу за позовом Сумської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Сівагро», треті особи: Гетьманський національний природний парк, державний реєстратор Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Яніна Миколаївна про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,
у ст ан ов и в:
Сумська обласна прокуратура звернулась до суду з даним позовом в якому просить усунути перешкоди власнику Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 05.10.2018 року № 18-7797/16-18СГ про надання ОСОБА_1 у власніть земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, розташованої на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, визнання недійсним договору оренди від 24 жовтня 2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Сівагро», скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 жовтня 2018 року, індексний номер 43622438, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 та скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 грудня 2018 року, індексний номер 44552718 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права оренди ФГ «Сівагро» на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 та повернути земельну ділянку на користь держави в особі Сумської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 та з незаконного користування ФГ «Сівагро». Судові витрати стягнути з відповідачів на користь Сумської обласної прокуратури.
Свої вимоги мотивує обставинами, викладеними в позовній заяві, що земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023, яка була передана у власність ОСОБА_1 знаходиться в межах Гетьманського НПП, тобто належить до земель природного-заповідного фонду на яких заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає, або може вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначення. Землі природно-заповідного фонду не можуть передаватись у приватну власність.
В позовні заяві зазначено, що прокурором при зверненні до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача Сумської обласної державної адміністрації, були враховані звернення позивача та третіх осіб Гетьманського НПП про вжиття заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
В ході судового розгляду прокурор Скоромний О.М. позовні вимоги підтримав та обґрунтував обставинами викладеними в позовній заяві.
Представник Сумської обласної державної адміністрації Мельник В.М. позовні вимоги прокурора підтримала, просить задовольнити. З обставинами викладеними в позовній заяві погодилась. Справу просить розглядати без їх участі.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру Мазуров А.В. позовні вимоги вважає необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню при цьому посилається на відзив на позовну заяву та письмові пояснення, які надані до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зазначає, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 передана відповідно до норм земельного законодавства. Дані про те, що земельна ділянка відноситься до земель природоохоронного призначення відомості були відсутні. Отже, підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою для відведення земельної ділянки передбачені ч. 6 ст. 186-1 ЗК України були відсутні.
Посилаючись на ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зазначають, що земельна ділянка може перебувати у приватній власності при цьому землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання та зазначають, що відповідно до ст. 45 Земельного Кодексу України землі природо-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Не можуть передаватися у приватну власність землі під об`єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність (ст.84 ч. 4 ЗК України).
Вважають, що на момент передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Головне управління Держгеокадастру діяло у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка відносилась до державної форми власності, категорії земель сільськогосподарського призначення, вид угідь-сіножаті, обмеження у використанні земельної ділянки були відсутні, до особливо цінних грунтів не належала. Законних підстав визначених Земельним кодексом України для відмови у затвердженні вже погодженого проекту землеустрою не було. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ключник С.В., представник відповідача ФГ «Сівагро», державний реєстратор Юнаківсько
Сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я.М. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду в судове засідання повторно не з`явились.
Представник третьої особи Гетьманського національного природного парку Кучмій Д.В. позовні вимоги прокурора підтримав та зауважив, що відповідно до інформації північно регіональної філії ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» земельна ділянка, яка передана в приватну власність знаходиться на території НПП «Гетьманський». Розташування меж НПП «Гетьманський» визначені «Проектом організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів», який затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013 року № 562. Межі земельних ділянок були погоджені з головами сільських та селищних рад. Станом на сьогодні статус земель НПП «Гетьманський» не змінювався. На даний час розробляється проект землеустрою. Вважає, що рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у приватну власність не відповідає вимогам закону. Також зазначив, що працівниками НПП «Гетьманський» було складено протокол про порушення природоохоронного законодавства на працівників ФГ «Сівагро». Просить позовні вимоги задовольнити.
У своєму письмовому поясненні доданому до матеріалів цивільної справи представник третьої особи Гетьманського НПП щодо інформаційної довідки Міжрайонного управління у Великописарівському та Краснопільському районах ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 12.07.2018 року № 6960/413-18 та 29.06.2018 № 620/413-18 (наданих до відзиву Головного управління Держкадастру у Сумській області) зазначають, що правовий статус території та об`єктів природно-заповідного фонду регулюється Конституцією України (ст.13,14), Законами України «Про охорону навколишнього середовища», «Про природно-заповідний фонд України».
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі території та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються відповідно до законодавства. До встановлення меж території та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення території природно-заповідного фонду. Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» затверджено Сумською обласною радою 5 скликання Рішенням 11 сесії від 04.04.2007 року. На підставі Указу Президента України від 27 квітня 2009 року створено Гетьманський НПП, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 року надано дозвіл на розробку проекту, щодо відведення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні, в тому числі на території Великописарівського району, про що було відомо Міжрайонного управління у Великописарівському та Краснопільському районах ГУ Держгеокадастру у Сумській області. Також звертають увагу, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 Кириківською селищною радою надано поза межами населеного пункту та території Кириківської селищної ради, а саме с.Катанське, а проект землеустрою розроблено на території Рябинівського старостинського округу. Позовні вимоги просить задовольнити.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Положення про Гетьманський національний природний парк (затверджено Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України 31 серпня 2020 року № 80) (діюча редакція ) парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною уставновою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (п.1.1, 1.2). Право парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п.1.7). Межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку та про обмеження в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій (п.1.8).
На території Парку виділяються зони: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарська (п.4.3). Підприємства, організації та установи, розташовані на території Парку та в суміжній зоні, проводять господарську діяльність з додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища і несуть відповідальність за порушення режиму території Парку (п. 5.6.) (т.1. а.с.39-53).
Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 грудня 2013 року № 562 затверджено Проект організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів (т.1 а.с.57).
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03 грудня 2015 року № 464 внесено зміни до Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використанння його природних комплексів і об`єктів (т.1 а.с 55-57).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 для ведення особистого селянського господарства перебуває у власності ОСОБА_1 та відповідно договору оренди землі від 24 жовтня 2018 року передана в оренду ФГ «Сівагро» строком на 30 років (т.1 а.с.58-60).
Згідно інформації північної регіональної філії ДП «УкрДАПП» земельна ділянка з кадастровим №5921284400:05:009:0023знаходиться наземлях природно-заповідногофонду,а самена територіїГетьманського національномуприродному паркуОскільки проектземлеустрою щодовідведення земельнихділянок упостійне користуванняГетьманського НППне затвердженоу встановленомупорядку,тому межіземельної ділянкинанесено накопію проектущодо організаціїі встановленнямеж ірозташовані вмежах національногоприродного парку«Тростянецько-Ворсклянський».До інформаціїдодано картуз нанесенняммеж земельноїділянки зкадастрови номером5921284400:05:009:0023(т.1а.с.61-62).
Відповідно до інформації Департаменту захисту довкілля та енергетики від 30 грудня 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 входить до території Кириківської ОТГ (Рябинівський старостинський округ) Великописарівського району та включена до меж Гетьманського НПП з вилученням у землекористувачів та відноситься до зони регульованої рекреації згідно «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку охорони відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів» затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.12.2013 року № 562 (т.1 а.с 63).
Секретаріат Кабінету Міністрів України в листі від 18.02.2021 року підтвердив, що цільове призначення земельної ділянки що розташована на території Гетьманського НПП не змінювалось.( т.1 а.с. 64)
З договору оренди землі від 24 жовтня 2018 року слідує, що ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Сівагро» уклали договір строком на 30 років (т.1 а.с.117-120).
Земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 розміром 2 га передана в оренду Фермерському господарству «Сівагро» 24 жовтня 2018 року, що підтверджується актом передачі земельної ділянки за договором оренди, а також Фермерським господарством «Сівагро» в особі ОСОБА_2 визначеного межі земельної ділянки площею 2 га, в тому числі рілля 2 га (акт визначення меж земельної ділянки від 24.10.2018 року (т.1 а.с.121).
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16 липня 2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності розташованої за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області орієнтовним розміром земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням для веденння особистого селянського господарства (т.1 а.с.148).
З інформаційної довідки відділу у Великописарівського районі Сумської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою слідує, що земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) державної форми власності, не використовується. Згідно переліку особливо цінних груп грунтів, затвердженого Держкомземом України від 06 жовтня 2003 року № 245, не відносяться, також не відносяться до категорії тих земель, які не можуть передаватися у приватну власність. До інформаційної довідки додано викопіювання з кадастрової карти (т.1 а.с.150-153, 160-161).
Наказом Головного управління Дергеокадастру у Сумській області від 05 жовтня 2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та передано ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастром номером 5921284400:05:009:0023площею 2га увласніть(т.1 а.с.154).
У висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 13 вересня 2018 року зазначено, що обмеження на земельну ділянку відсутні (т.1 а.с.162).
Відповідно до наказу Головного управлінння Держгеокадастру у Сумській області від 16 липня 2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.148).
З заяви ОСОБА_1 слідує, що він просить надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Кириківської селищної ради (т.1 а.с.149).
Згідно з листа Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 12 липня 2018 року слідує, що Кириківська селищна рада не заперечує про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кириківської селищної ради по с.Катанське (за межами населеного пункту) ОСОБА_1 -2 га (т.1 а.с.152).
Наказом від 05.10.2018 року Головного управління Держгеокадастру у Сумській області затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 площею 2 га в тому числі сіножаті площею 2 га, кадастровий номер 5921284400:05:009:0023 із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради (т.1 а.с.154).
У заяві зареєстрованій 24.09.18 року ОСОБА_1 просив Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кириківської селищної ради площею 2 га (т.1 а.с.155).
З висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 13 вересня 2018 року №13483/82-18 слідує, що 07 вересня 2018 року проект землеустрою подано на погодження. З характеристики земельної ділянки слідує, що вона розташована на території Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області (за межами населених пунктів), площею 2 га, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, до особливо цінних земель не належать, обмеження на земельну ділянку відсутні, необхідність проведення державної експертизи земельної документації не потребує. Проект погоджено експертом державної експертизи ОСОБА_3 (т.1 а.с.162).
З висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Великописарівської райдержадміністрації, погоджено місця розташування земельних ділянок для створення національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський», а саме: Великописарівської та Кириківських селищних радах, Дмитрівської, Попівської, Вільненської, Ямненської, Добрянської, Солдатської, Рябинівської, Катанської, Іванівської рад, загальною площею 6228,6 га (т.1 а.с.198).
Відповідно до Указу Президента України від 774/2008 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків» створено Гетьманський національний природний парк робоча назва Тростянецько-Ворсклянський національний природний парк) Сумська область (т.1 а.с.199).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 року №183-р надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Гетьманському національному природному парку загальною площею 1952,6 га (т.1 а.с.200 201).
Відповідно до рішення Сумської обласної ради п`ятого скликання одинадцятої сесії від 04 квітня 2007 року погоджено створення національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» із земель державної власності на загальній площі 23360,1 га з них у межах Великописарівсьго району 6228,6 га, з метою збереження цінних природних комплексів та розбудови екологічної мережі. В рішенні зазначено, що необхідно вийти з клопотанням до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про підготовку проекту Указу Президента України щодо створення національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський» (т.1 а.с.195).
Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 28 листопада 2011 року № 776 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування за межами населених пунктів на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області, за рахунок земель державної форми власності розташованих за межами населених пунктів щодо Великописарівського району: Великописарівської та Кириківських селищних рад, Дмитрівської, Попівської, Ямненської, Добрянської, Солдатської, Рябинівської, Катанської, сільських рад з подальшим наданням їх у постійне користування для забезпечення функціонування природно-заповідного фонду Гетьманського національного природного парку (т.1 а.с.202).
Відповідно до висновку відділу Держземагенства у Великописарівському районі Державного агентства земельних ресурсів України Головного управління Держземагенства у Сумській області від 10 вересня 2013 року, погоджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування за межами населених пунктів Гетьманського національному природному парку для забезпечення функціонування природно заповідного фонду Гетьманського національного природного парку на території Великописарівської та Кириківської селищних рад, Вільненської, Дмитрівської, Добрянської, Солдатської, Катанської, Попівської, Рябинівської, Ямненської, сільських рад Великописарівського району Сумської області та встановлено обмеження щодо використання земельних ділянок визначені пунктами б, в, г, д ст. 111 ЗК України, ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» ст. 87, 89 Водного кодексу України.
З рішення Рябиніської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 19 травня 2005 року, щодо створення національного природного парку «Тростянецько- Ворсклянський» погоджено пропозицію Державного управління екології та природних ресурсів області щодо включення до складу національно природного парку земель природно заповідного, лісового і водного фонду та земель запасу на площі 1129,7 га в тому числі: з вилученням 221,6 га, без вилучення 908,1 га (т.1 а.с.205).
Відповідно дочастини першоїст.2ЦПК Українизавданнямцивільного судочинстває справедливий,неупереджений тасвоєчасний розглядівирішення цивільнихсправ зметою ефективногозахисту порушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,правта інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зіст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Ст. 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Статтею 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі зокрема, розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 54 Закону встановлено, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
Оскільки до сьогодні не встановлені межі НПП «Гетьманський» в натурі, керуватися необхідно частиною четвертою статті 7 Закону, згідно з якою межі Парку визначаються відповідно до проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до статті 21 Закону на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
З висновку експерта № 282 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_1 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:009:0023, відповідно до даних «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, повністю розташована в межах теритої Гетьманського національного природного парку відповідно до «Схеми топографо-геодезичних робіт виконаних ДП «Сумигеодезкартографія» по об`єкту «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Гетьманському національному природному парку за межами населених пунктів Охтирського, Великописарівського та Тростянецького районів Сумської області для здійснення природоохоронної діяльності та встановлення в натурі їх меж із закріпленням їх відповідними знаками для Гетьманського природного національного парку» (т.4 а.с.6-19).
Прокурором до позовної заяви додано інформацію Північної регіональної філії ДП «УкрДАПП» з якої слідує, що земельна ділянка з кадастровим №5921284400:05:009:0023 знаходиться на землях природо-заповідного фонду, а саме території Гетьманського національному природному парку. Оскільки проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування Гетьманського НПП не затверджено у встановленому порядку, тому межі земельної ділянки нанесено на копію проекту щодо організації і встановлення меж і розташовані в межах національного природного парку «Тростянецько-Ворсклянський». До інформації додано карту з нанесенням меж земельної ділянки з кадастрови номером 5921284400:05:009:0023 (т.1 а.с.61-62).
Дану інформацію суд приймає, як належний та допустимий доказ, який можна покласти в основу рішення суду. Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року по справі №575/462/21.
Крім того слід зазначити, що вище зазначена інформація не спростована висновком експертизи, а лише підтвердила, що земельна ділянка передана у власніть ОСОБА_1 знаходиться на території Гетьманського НПП.
Отже, оскільки спірна земельна ділянка розміщена на території об`єкта природно-заповідного фонду України, для надання її у приватну власність необхідно було отримати від Управління, як структурного підрозділу Сумської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пунктом «в» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об?єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об?єктами, що мають національне та загальнодержавне значення.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 80 від 31 серпня 2020 року затверджено діюче на даний час Положення про Гетьманський національний природний парк.
Розділом 2 Положення передбачено, що Парк створений з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобержного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.
Пунктами 1.1., 1.2., 1.7. Положення передбачено, що Парк, є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 46-1 ЗК України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно доЗакону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти.
Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон) до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти, зокрема, національні природні парки.
Таким чином, спірну земельну ділянку передано у приватну власність з недотриманням вимог Земельного Кодексу України,Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Відповідно до них землі під об`єктами природно-заповідного фонду не можуть передаватися у приватну власність, а території та об`єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватись лише у природоохоронних, науково - дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних, освітньо-виховних цілях та для моніторингу навколишнього природного середовища, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 7 Закону «Про природно - заповідний фонд України» (далі - Закону) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Статтею 186-1 Земельного кодексу України (у редакціях до змін внесених на підставі Закону № 1423-ІХ від 28.04.2021) визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Отже, процедура погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визначена статтею 186-1 ЗК України, була порушена, передача земельної ділянки, що належить до земель Парку, у власність ОСОБА_1 є неправомірною.
Щодо питання правомірності втручання в право особи мирно володіти майном суд зазначає наступне.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно в якому визначено критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
У цьому спорі, з огляду на характер правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.
Як зазначалось, Конституція України (ст.ст. 13, 14) визначає, що земля, водні та інші ресурси є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами ст.ст. 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема: поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на вказане, земля, інші природні ресурси є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).
У спорах стосовно земель природно-заповідного фонду, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч. 3 ст. 13, ч. 7 ст. 41, ст. 50 Конституції України).
Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (ст.ст. 18, 19, п. «а» ч. 1 ст. 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (ст. 14 Конституції України).
Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, без належного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.
У силу об`єктивних, видимих природних властивостей спірної земельної ділянки, представник відповідача Головного управління Держгеокадастру, проявивши розумну обачність, міг та повинен був знати про те, що спірна ділянка належать до земель природно-заповідного фонду (такі висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц і від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц).
З огляду на викладене вище, у спірних правовідносинах загальний інтерес у контролі за використанням земель природно-заповідного фонду за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації переважає приватний інтерес ОСОБА_1 у збереженні земельної ділянки у її власності.
Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.
Ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Водночас, ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Крім тогов ходісудового розглядубуло встановлено,що земельнаділянка переданав орендуФГ «Сівагро»за договороморенди від24жовтня 2018року строкомна 30років,строк якогозакінчується 24жовтня 2048 року, який підлягає визнанню недійсним за вищевикладених обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.п. а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п.п. а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування всупереч вимогам Земельного кодексу України, є неможливим.
Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.
У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Статтею 391 ЦК України установлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу, зокрема належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведені та обгрунтовані, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6 810 гривень судових витрат, у рівних частинах, а саме по 2270 гривень з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Задовольнити позовні вимоги Сумської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Сівагро», треті особи: Гетьманський національний природний парк, державний реєстратор Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Яніна Миколаївна про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки.
Усунути перешкоди власнику Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумської області від 05.10.2018 №18-7797/16-18-СГ про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Усунути перешкоди власнику Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.10.2018, укладеного між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Сівагро».
Усунути перешкоди власнику Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 23.10.2018, індексний номер: 43622438, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 .
Усунути перешкоди власнику Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області Колесник Я.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12.12.2018, індексний номер 44552718, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права оренди ФГ «Сівагро».
Усунути перешкоди власнику Сумській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 5921284400:05:009:0023 площею 2 га, яка розташована на території Кириківської ОТГ Великописарівського району Сумської області, шляхом її повернення на користь держави в особі Сумської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 та з незаконного користування фермерського господарства «Сівагро».
Стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (адреса: м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, 25, 40000, код ЄДРПОУ 39765885), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), фермерського господарства «Сівагро» (адреса: с.Розсоші, вул. Центральна, 139, Охтирського району Сумської області, 42813, код ЄДРПОУ 42317457) на користь Сумської обласної прокуратури (м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.33 код ЄДРПОУ 03527891, МФО 820172, UA598201720343120001000002983, банк платника Держказначейська служба України м.Київ) 6 810 гривень судових витрат, у рівних частинах, а саме по 2270 гривень з кожного.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішеннясуду складено 22 грудня 2023 року.
Суддя Н.Г. В`юник
