ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3006/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" (21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.114-В, офіс 203-6, код ЄДРПОУ - 41054005, електронна пошта: office@elixir-ukraine.com)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРНС" (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд.33, оф.6, код ЄДРПОУ - 40875474, електронна пошта: larns.odessa@gmail.com)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Ісак Д.П.
Представники сторін:
Від позивача: Грубнік В.І.- на підставі ордера серії ВН №1206488 від 18.12.2023р.;
Від відповідача: не з`явився.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЕЛІКСИР УКРАЇНА», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЛАРНС» про стягнення поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 758 016 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.08.2023р. Ухвалою суду від 29.08.2023р. відкладено підготовче засідання на 21.09.2023р. Ухвалою суду від 21.09.2023р. відкладено підготовче засідання на 05.10.2023р. Ухвалою суду від 05.10.2023р. відкладено підготовче засідання на 19.10.2023р. Ухвалою суду від 19.10.2023р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи №916/3006/23 по суті на 30.11.2023р.
Судове засідання, призначене судом на 30.11.2023р. не відбулося у зв`язку із хакерською атакою на інформаційні (автоматизовані), електронні комунікаційні мережі і ресурси Господарського суду Одеської області .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023р. призначено судове засідання щодо розгляду по суті справи №916/3006/23 на 19.12.2023р.
Позивач - ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач - ТОВ «ЛАРНС», про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставлення в електронному вигляді ухвал на його електронну адресу larns.odessa@gmail.com, не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Суд зауважує на тому, що уповноважений представник ТОВ «ЛАРНС» - Згода О.О., що діяв на підставі ордеру від 01.08.2023р. серія ВН №1270845, 07.08.2023р. ознайомився з матеріалами справи, про що міститься відмітка в матеріалах справи, та отримав копію ухвали суду від 07.08.2023р.
У відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи наведене вище, виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі - ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА», зазначає, що 25.06.2019р. між ним як Позикодавцем, та ТОВ «ЛАРНС», як Позичальником, був укладений Договір №ПФД25/06-2019 від 25.06.2019р. про надання поворотної фінансової допомоги.
Як визначено п.1.1 та п.2.1 Договору, Позикодавець надав Позичальнику поворотну фінансову допомогу, в розмірі 1 758 016 грн, а Позичальник прийняв на себе зобов`язання повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах Договору.
Позивач стверджує, що згідно платіжної інструкції №4073 від 25.06.2019р. виконав зобов`язання щодо надання відповідачу поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 758 016 грн.
Пунктом 3.1 Договору, в новій редакції від 30.12.2019р. затвердженій Додатковою угодою №1 до Договору №ПДФ25/06-2019, визначено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню на протязі 30 днів після отримання вимоги Позикодавця щодо повернення допомоги.
26 квітня 2023р. ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" направив на адресу ТОВ «ЛАРНС» вимогу щодо повернення поворотної фінансової допомоги за Договором №ПФД 25/06-2019 від 25.06.2019р., яка залишена без відповіді та задоволення.
Позивач зазначає, що п. 4.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України.
Одночасно п. 5.2 Договору встановлено, що в разі недосягнення згоди зацікавлена сторона передає спір на розгляд компетентного судового органу в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Позивач зазначає, що згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення отриманої фінансової допомоги позивач вважає порушенням умов Договору, своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 758 016 грн.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст.193 - Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 610, 612, 629, 1046, 1049 Цивільного кодексу України .
Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.
Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд встановив, що 25.06.2019р. між ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» (Позикодавець) та ТОВ «ЛАРНС» (Позичальник) був укладений Договір №ПФД25/06-2019 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п.1.1. якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Отже, між сторонами виникли правовідносини щодо позики.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно п. 8.1. Договору №ПФД25/06-2019 даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору. Договір може бути розірваний за домовленістю сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно п.1.2. Договору поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до Даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами і в жодному випадку не має на мсті отримання прибутку.
За матеріалами справи, на виконання умов Договору №ПФД25/06-2019 від 25.06.2019р. позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 1 758 016 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4073 від 25.06.2019р.
30 грудня 2019р. сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору №ПФД25/06-2019, якою виклали у новій редакції п.3.1 Договору, відповідно до якої поворотна фінансова допомога підлягає поверненню на протязі 30 днів після отримання вимоги Позикодавця щодо повернення допомоги.
Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця в установі банку (п.3.2. Договору).
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що в разі недосягнення згоди зацікавлена сторона передає спір на розгляд компетентного судового органу в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що 26.04.2023р. ТОВ «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» направило на адресу ТОВ «ЛАРНС» вимогу про повернення поворотної фінансової допомоги за Договором №ПФД 25/06-2019 від 25.06.2019р.
Як встановлено судом, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань та не повернув позивачу поворотної фінансової допомоги у встановлений 30 денний строк після отримання вимоги від 26.04.2023р., у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1 758 016 грн.
Відмова відповідача від отримання поштового відправлення 20 4507 0128 6476 жодним чином не свідчить про відсутність підстав для повернення фінансової допомоги, адже, уповноважений представник ТОВ «ЛАРНС» - Згода О.О., що діяв на підставі ордеру від 01.08.2023р. серія ВН №1270845, 07.08.2023р. ознайомився з матеріалами справи, про що міститься відмітка в матеріалах справи, та отримав копію ухвали суду від 07.08.2023р.
За таких обставин, навіть з 07.08.2023р. (якщо припустити, що відповідач не отримував вимоги від 26.04.2023р. та позовної заяви від 28.06.2023р., яку також можна вважати вимогою про повернення поворотної фінансової допомоги) відповідач міг в ході розгляду справи сплатити грошові кошти у розмірі 1 758 016 коп., чого не зробив.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
При цьому, за приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРНС» про стягнення поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 758 016 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРНС» (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд.33, оф.6, код ЄДРПОУ - 40875474, larns.odessa@gmail.com) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» (21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.114-В, офіс 203-6, код ЄДРПОУ - 41054005, електронна пошта: office@elixir-ukraine.com) заборгованість з поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 758 016 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 370 грн 25 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2023 р.
Суддя Н.В. Рога
